Яким було церковне життя в українських землях в XVI ст.? Яка роль і значення братського руху в ході Реформаційних процесів в Україні.
Чи є правильним судження, що XVI ст. стало досить складним періодом в історії православної церкви на українських землях? Поясніть свою думку, використовуючи матеріал параграфа.
Так, XVI ст. століття було періодом суттєвого занепаду православної церкви на українських та білоруських землях у складі Речі Посполитої, панівною релігією якої був католицизм. Способом порятунку православ’я окремі православні ієрархи вбачали у підпорядкуванні православної церкви Папі Римському. Це стало поштовхом до укладення унії між православною та католицькою церквами, адже православна знать вважала унію церков дієвою можливістю зрівняння православних в правах з католиками в Речі Посполитій.
Чи поділяєте ви думку, що братський рух став одним із проявів впливу Реформації? Чому?
Так, братський рух став одним із проявів впливу Реформації. Братства були організаціями для захисту православної віри, братчики опікувалися православними церквами, в той же час контролюючи їх діяльність (що, до речі, не подобалося духовенству). Діяльність православних братств була фактично втручанням міської громади (часто далеко непрофесійним) в церковні справи, і її можна назвати ознакою Реформаційних процесів.
Запитання та завдання
1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Закінчіть речення». Правила гри. Учитель/учителька пропонує учням та ученицям закінчити речення за змістом матеріалу параграфа. Перемагає той, хто зробить це швидше за інших і без помилок.
Можна організувати змагання команд. Зразок речень:
1) «Право патронату» щодо православної церкви полягало в тому, що шляхта володіла церквами та монастирями на своїх землях – в маєтках, містах і селах. Священників віряни не обирали, а призначали шляхтичі, власники церкви. Життя церковної громади залежало від віросповідання шляхтича, якому належав маєток, місто чи село, та його особисте ставлення до православної віри. Шляхта розпоряджалася церквами й монастирями як завгодно: закладала, обмінювала, продавала, здавала в оренду, віддавала як придане і т.п.
2) У 1573 р. польські королі й великі князі литовські зобов’язалися дотримуватися релігійної віротерпимості,
маючи на увазі насамперед православну віру, проте насправді польська влада й католицьке духовенство ставилися до православ’я, як до перешкоди розширення сфери свого впливу.
3) У Речі Посполитій прибічників аріанства називали социніанами. Аріани визнавали лише Бога-Отця, заперечуючи Божого Духа та Бога-Сина. Социніани теж заперечували догмат Святої Трійці.
4) Пересопницьке Євангеліє створили син протопопа М. Василевич та архімандрит Пречистенського монастиря Григорій на Волині в м. Пересопниці 1556—1561 рр.
5) Церковне братство — це релігійно-громадські організації при православних парафіях на українських і білоруських землях у XVI—XIX ст.
6) Львівське Свято-Успенське ставропігійне братство виникло не пізніше 1585 р.
2. Колективне обговорення. Визначте особливості церковного життя на українських землях у XVI ст.
XVI ст. століття було часом занепаду православ’я на українських та білоруських землях у складі Речі Посполитої, панівні позиції займала католицька церква. Негативним явищем для церкви було право патронату, за яким церковними справами управляв місцевий шляхтич-землевласник. Відбувалася симонія – продаж церковних посад чи духовного сану. Православні єпископи не допускалися до участі в роботі сенату Речі Посполитої. Православні священики платили податки, тоді як католицьке духівництво було звільнені від сплати. Світська влада Речі Посполитої та католицькі священики духовенство негативно ставилися до православної церкви, вбачаючи в ній загрозу для поширення свого впливу.
Київська православна митрополія не отримувала належної опіки від Константинопольського патріархату, адже православна церква переживала нелегкі часи з огляду на підкорення турками 1453 року світового православного центру – Константинополя та знищення Візантії, як держави.
З метою протистояння наступу католицизму, православне населення українських міст створювали братства – релігійно-громадські організації, що мали мету підтримувати православну церкву.
3. Як впливало на розвиток православної церкви «право патронату»?
На розвиток православної церкви право патронату впливало негативно, бо управління церквою зосереджувалося в рухах шляхтича-землевласника, як правило, католицького віросповідання.
4. Назвіть прояви впливу на релігійну ситуацію на українських землях реформаційних і контрреформаційних рухів.
Впродовж 30-40-х рр. XVI ст. із Західної та Центральної Європи через Річ Посполиту до України прийшло протестантське вчення кальвінізм. Кальвіністи створювали громади у панських маєтках або приватновласницьких містах. Лютеранство, ще одне відгалуження протестантизму, на території України практично не поширилося. У другій половині XVI ст. набуває поширення протестантський напрям аріанство.
В цілому в Україні католицькою шляхтою було близько сотні протестантських громад. Православне населення розглядало протестантські громади, як засіб боротьби з католицизмом.
Наслідком поширення Реформації українськими землями стали переклади Святого Письма, у 1556-1561 рр. на Волині було створено Пересопницьке Євангеліє староукраїнською літературною мовою.
5. Визначте роль братств у релігійній ситуації на українських землях.
Національно-релігійні організації міщан боролися проти політики національно-релігійного гноблення. Діяли в Україні, Білорусі та Польщі. Братства були захисниками православного населення (в Польщі – греко- католицького). Братчики зверталися в суди для оскарження дій польської адміністрації, посилали прохання до польського короля.
В той же час братства хотіли очистити церковну організацію від осіб, не гідних бути духовними наставниками населення, й оновити її. Вони також займалися просвітою: відкривали школи, друкарні, книгозбірні.
6. Визначте за картою атласу місця діяльності найважливіших православних церковних братств.
Братства діяли в Рогатині, Красноставі, Могильові, Кременці, Гощі, Галичі, Перемишлі, Любачеві, Дрогобичі, Володимирі, Дубні, Замості, Луцьку, Львові, Києві.
7. Робота в парах. Розподіліть ролі та розіграйте діалог між польським(-ою) католиком(-чкою) та українським(-ою) православним(-ою) щодо релігійного порозуміння на тогочасних українських
землях.
– Ми християни, але належимо до різних напрямів. Ми католики, і наша віра єдино справжня, всесвітня з Папою на чолі. А ваша – не церква, а схизма. Ви схизматики.
– Ми просимо вас, ваша величносте, аби шляхта не займала нашої батьківської віри, що прийшла до нас з Візантії, Константинополя.
– Ваш Константинополь під турком вже двадцять літ з гаком літ! Хіба він може бути центром вашої віри? Турки-мусульмани!
– Наші права порушуються тут, а не в Константинополі!
А хіба ми порушуємо ваші права? Нашою королівською милістю 1573 року ми зобов’язалися дотримуватися релігійної віротерпимості, хоч і вважаємо вашу віру недостойною.
– А проте православні зазнають важких утисків від католицької шляхти – вона на свій розсуд закриває храми, змінює священників, православних єпископів не допускаєте до засідань сенату.