Чим Нова (Підпільненська) Січ відрізнялася від своїх попередників?
Козацькі старшини, на відміну від попередніх часів, були крупними землевласниками, які мали основним доходом господарчий, а не військовий. Важливою особливістю козацького господарства був його ринковий, фермерський тип, а не феодальний. Фермерське господарство спричиняло соціальне розшарування в козацтві. Селян, що втікали від соціального гніту на Січ, вже не записували до козацького реєстру. Їх розселяли слободами на вільних територіях задля господарського освоєння земель.
Чи закономірною була ліквідація Запорозької Січі?
Російська імперія потребувала допомоги запорозького війська до того часу, поки існувала загроза з боку Османської імперії та Кримського ханства. Після російсько-турецької війни (1768—1774 рр.), в якій активно брали участь з російського боку козаки, до складу Росії увійшли Південна Україна, Північний Кавказ і Крим, тож потреба московитів у запорізькому козацтві відпала. З імперської точки зору населення колоніальних земель не може мати власних військових формувань, бо вони є потенційною загрозою для її існування.
Чому історія Кримського ханства під зверхністю Російської імперії виявилася короткою?
Самодержавна Російська імперія не могла мати в своєму складі жодних автономних утворень бодай з найменшими ознаками місцевого самоврядування.
Робота в парах. Обговоріть і визначте, яким був офіційний привід для ліквідації Кримського ханства.
Досвід часу з 1774 р. показав, що незалежність мало притаманна татарським народам. І для того щоб зберегти її, нам потрібно… виснажувати свої війська важким рухом, здійснюючи такі витрати, як за часів війни. Така морока з кримською незалежністю спричинила понад 7 млн надзвичайних витрат. Беручи до відома всі ці обставини, ми прийшли до рішення… зробити в майбутньому Кримський півострів не кублом розбійників і бунтівників, а територією Російської держави.
З документу слідує, що для збереження незалежності Кримського ханства, його потрібно було зробити частиною Російської держави (!). Бо утримання московського війська в Криму для боротьби з татарами, які відстоювали свою незалежність, вимагало від імперії значних витрат.
Запитання та завдання
1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Словесний теніс». Правила гри. Учитель/учителька об’єднує учнів та учениць у пари. Один(-на) учень/учениця ставить запитання за вивченою темою, інший(-а) відповідає на нього, після чого ставить своє запитання, і т. д. Запитання мають передбачати коротку відповідь: «Перелічіть причини…», «Назвіть передумови (прояви, ознаки, результати, наслідки)…», «Кого називали…», «Що таке…» тощо. Перемогу здобуває учень/учениця, що надасть більше правильних відповідей.
1) Назвіть причини ліквідації запорізької Січі:
– Республіканський устрій Січі був несумісним з імперськими самодержавними порядками;
– Потенційно можливий союз Нової Січі з Кримським ханством проти колоніальної політики московитів;
– Недоцільність існування в межах імперії державного утворення зі своєю митною системою, що перешкоджало
вільному доступу до Чорного моря;
– Прагнення російських землевласників приєднати до своїх володінь землі Запорожжя;
– Загроза перетворення Запорожжя на осередок національно-визвольної боротьби українців;
– Запорожжя стало прихистком для селян-кріпаків, що перешкоджало розвитку кріпосницького
господарства імперії;
– Козацька старшина була неспроможною самостійно організувати господарську колонізацію земель Запорожжя.
2) Чому на Січі виникали бунти незаможних козаків 1749, 1756, 1768 рр.?
Бунти незаможних козаків були спричинені поглибленням соціальної нерівності в козацькій спільноті, зумовленої ринковим господарством.
3) Чому ліквідація Січі стала можливою лише після російсько-турецької війни 1768—1774 рр.?
Ліквідація Січі стала можливою після російсько-турецької війни 1768—1774 рр. тому, що для Російської імперії відпала загроза з півдня з боку турків і татар.
4) Яке рішення було прийняте щодо Кримського ханства згідно Кючук-Кайнарджийського мирного договору?
Згідно Кючук-Кайнарджийського мирного договору між Османською та Російською імперіями Кримське ханство де-юре ставало незалежним, проте де-факто перебувало під контролем росіян.
5) Яким чином Російська імперія колонізувала південні землі України?
Загарбані українські землі російська влада активно роздавала російському дворянству. У їх власність надавалося не менше 1,5 тис. десятин землі (трохи більше 1,5 тис. гектарів) при умові заселення на кожний наділ 25 селянських господарств. Для заохочення селян до переїзду на нові землі дворяни скорочували панщину з п’яти до двох днів на тиждень.
2. Охарактеризуйте адміністративно-територіальний поділ земель Нової (Підпільненської) Січі.
Адміністративним центром Запорожжя була Січ, що налічувала 38 куренів. Найвищим органом управління залишалася загальна козацька рада (вибори до адміністративних органів відбувалися щороку 1 січня). Запорозькі землі ділилися на адміністративно-територіальні округи – паланки. Найбільша кількість паланок була вісім. Адміністративним центром паланки було укріплене поселення – слобода, де розташовувався військовий гарнізон, полковник і паланкова козацька старшина, яка мала військову, фінансову, судову та адміністративну владу.
3. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте, як відбувалося господарське освоєння земель Запорожжя впродовж другої половини XVIII ст. Чи могли січовики забезпечити колонізацію Півдня України?
Господарське освоєння запорозьких земель впродовж другої половини XVIII ст. відбувалося козацькою старшиною, яка перетворювалася на крупних землевласників, та селянами-утікачами, яких перестали записувати до козацького реєстру, а розселяли слободами. Варто зауважити, що козацьке господарство було нового ринкового – фермерського – типу (на противагу феодально-кріпосницькому). Проте для проведення повною мірою господарської колонізації запорозьких земель цих зусиль було недостатньо, хоча Запорожжя в кінці XVIII ст. загалом налічувало 6 тис. слобод.
4. Як було ліквідовано Запорозьку Січ російською владою? Якими були причини цих дій?
Після завершення російсько-турецької війни 1768-1774 років для Росії зникла загроза нападів турків і татар, тому потреба в існуванні Запорозької Січі відпала. В травні 1775 року московське військо рушило на Січ. Козаки не очікували віроломства від своїх союзників у недавній російсько-турецькій війні. По суті, російські війська застали запорожців зненацька і ті не змогли організувати опору захопленню Січі. На той час там перебувало близько двох тисяч осіб. Козацька старшина була арештована росіянами і передана до суду, а запорізькі землі увійшли до складу Новоросійської та Азовської губерній, де запроваджувалися московські порядки і управління.
5. Яким було значення Запорозької Січі в історії України?
Історичне значення Запорізької Січі:
– Запорозька Січ існувала понад два століття – 219 років;
– українці зберегли історичну пам’ять про козацтво;
– запорожці уславили себе захистом українського народу від турецько-татарських набігів та героїчними військовими походами;
– запорожці в період свого існування були невід’ємною частиною і опорою українського народу;
– козаки під час походів проявляли військову майстерність і сміливість, оригінальні здібності у військовій справі;
– козацтво відстоювало нові особливості соціального, політичного та економічного життя;
– Непримиренність козаків до боротьби з ворогом підтримувала в українцях віру у визволення від соціального, релігійного, національного і економічного гніту.
6. Підготуйте презентацію за темою «Доля кримських татар у другій половині XVIII ст.» та розповідь за нею.
1) Російсько-турецька війна 1768-1774 рр.
2) Кючук-Кайнарджийський мирний договір 1774 р. – проголошення незалежності Кримського ханства з фактичним контролем Росії.
3) 1776 р. – відмова кримськотатарського уряду від підтримки і опіки російської влади.
4) Введення Росією в Кримське ханство 25-тисячного російського війська.
5) Проголошення російськими окупантами ханом Шагін Герая на чолі Кримського ханства.
6) Насильницьке виселення росіянами з Криму християнського населення (греків та вірмен), як дестабілізуючий чинник розвитку господарства, спрямований на на організацію соціально-економічної кризи в Кримському ханстві.
7) Зречення Шахін Гераєм влади і роздача імператрицею Катериною ІІ кримських земель російським дворянам.
7. Створіть ментальну карту «Ранньомодерна доба в історії України». Скористайтеся відповідним планом-
схемою в електронному додатку.
– Ранньомодерна доба в історії України охоплює кінець XV-XVIII ст.
– Українці вступили в ранньомодерний період, не маючи власної державності. Їх землі перебували у складі сусідніх держав: Угорського та Польського королівств, Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, Молдовського князівства, Кримського ханства, Великого князівства Московського. Пізніше – у складі Речі Посполитої, Османської імперії, Австрії, Російської імперії.
– Значна частина українців потрапили в турецький полон (орієнтовно 200 тис.).
– Козацтво від кінця XV ст . змогло сформувати козацьку державу – Військо Запорозьке (Гетьманщину), з демократичним устроєм та високим рівнем освіти і культури.
– Ранньомодерну добу часто називають козацькою добою.
8. Робота в парах. Обговоріть і наведіть факти, які свідчать про поступове обмеження російським урядом «вольностей» Запорожжя.
– 1753 р. імперська влада хотіла заборонити вибори кошового отамана, проте не вдало.
– У 40-60-х рр. XVIII ст. російський уряд почав заселяти військовими поселенцями північні і північно-східні межі Запорожжя, що ізолювало їх та не допускало туди втікачів-селян.
– 1752 р. у північно-західній частині Запорожжя утворено Нову Сербію, на північно-східній – Слов’яносербію.
Ці території заселяли бранці-втікачі від османського рабства (серби, угорці, молдавани, греки, болгари).
– У 60-х рр. XVIII ст. смугу запорозьких земель відібрали в Запорожжя для Новоросійської губернії, а ще через десять років – для будівництва Дніпровської оборонної лінії. На протести запорожців влада російської імперії не реагувала.
9. Колективне обговорення. Запорозька Січ не раз зазнавала руйнувань. Чому після подій 1775 р. вона вже не змогла відновитися в попередньому вигляді?
На той час внаслідок російсько-турецької війни 1768-1774 рр. зникла турецько-татарська загроза з півдня, тому потреба існування запорозького козацтва, як охоронця південних кордонів, відпала (зокрема, для Російської імперії).
Перетворення козацької старшини на крупних землевласників приводило до поступової втрати нею військового гарту, а також до соціальної напруги в козацькому середовищі, які виливалися в бунти незаможного козацтва 1749, 1756, 1768 рр.
Селян-втікачів від соціального гніту уже не записували в козаки, а розселяли їх по слободах для господарського освоєння південних земель – таким чином козацтво поступово втрачало джерело поповнення свого війська.
10. Чи можна стверджувати, що, беручи участь у російсько-турецьких війнах другої половини XVIII ст. на боці Росії, козацтво власноруч готувало передумови для своєї ліквідації?
Так, можна. Варто зауважити, що московити завжди вбачали в козацтві, як військовому формуванні підкореного народу, джерело небезпеки. Проте ситуативно вони використовували козаків для стримування турецько-татарської агресії. Але після переможної для Російської імперії російсько-турецької війни 1768-1774 рр. відпала потреба в захисті півдня від руйнівних турецько-татарських набігів.