Завдяки чому І. Мазепа став гетьманом?
Іван Мазепа став гетьманом внаслідок невдалого Кримського походу, організованого московитами. Провину за невдачу було покладено на гетьмана Івана Самойловича і це коштувало йому гетьманської булави. Командувач московського війська князь Голіцин наказав провести вибори нового гетьмана, яким став генеральний осавул Іван Мазепа.
Як можна оцінити участь українських козаків у війнах Московії з Османською імперією?
Козацьке військо на чолі з Іваном Мазепою було зобов’язане брати учать у військових походах спільно з московитами. Варто відмітити. що гетьманські полки надавали суттєву військову допомогу московитам своїми перемогами. Так, на протязі 1690 -1694 рр. військо гетьмана Мазепи перебувало в походах до нижньої течії Дніпра та фортеці Очакова. Гетьманські полки діяли сумісно з московським військом, перебуваючи на різних фронтах – тоді, як московити 1695 року безуспішно штурмували фортецю Азов та врешті зазнали невдачі, то гетьманське військо здобувало фортеці Кизи-Кермен і Тавань на Дніпрі.
Для потреб Другого Кримського й Азовських походів Іван Мазепа власним коштом збудував на Дніпрі більше 700 човнів, які перевозили війська, спорядження, десантували козаків на ворожу територію. Для захисту південних рубежів з наказу гетьмана зводилися фортеці – Новобогородицьку та Новосергіївську на річці Самара.
Завдяки чому І. Мазепа тривалий час утримував владу?
Мазепа завжди дбав про зміцнення своєї влади, що було невід’ємним елементом його внутрішньої та зовнішньої політики: він придушував соціальні виступи та був умілим дипломатом у відносинах з московським царем.
Зокрема, гетьман домігся верховної влади не тільки над козацькою старшиною, а й над московськими воєводами – обмеження їх впливу на політику гетьмана закріплювалося пунктами Московських статей.
Запитання та завдання
1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Знайдіть на карті». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються у дві команди. Одна команда готує перелік із 12 географічних об’єктів, які пов’язані з певними історичними подіями (тут: розвиток Слобожанщини, Січі та діяльність І. Мазепи). Слід називати ці об’єкти не прямо, а лише їхні суттєві ознаки. Інша команда за певний час (10 секунд) визначає, про який об’єкт ідеться, і показує його на стінній карті. Третя команда експертів контролює коректність завдань і правильність їх виконання.
1) Коломак.
Річка, притока Ворскли, вибори гетьмана 1687 року, назва однойменних статей.
2) Азов.
Фортеця, значний водний об’єкт, володіння турків, два військові походи, перший похід московитів зазнав поразки через відсутність флоту.
3) Слобожанщина.
Лівобережна територія, викотці, займанщина, слободи.
4) Московія
Держава на північному сході, агресивна колонізаторська політика, одноосібна влада, православ’я.
5) Османська імперія.
Держава на південь від українських земель, султан, Роксолана, іслам.
6) Кизи-Кермен.
Фортеця, гирло Дніпра, турки, Мазепа,місто Берислав.
7) Кафа.
Невільничий ринок, Крим, Феодосія, ясир.
8) Суми.
Ставище, Слобожанщина, викотці, обласний центр, Герасим Кондратьєв.
9) Хортиця.
Перша Січ, острів, Дніпро, князь Святослав.
10) Харків.
Лопань, Слобожанщина, Московська держава, обласний центр, слободи.
11) Острогозьк
Слободи, Росія, Іван Дзиковський, місто.
12) Очаків
Гирло Дніпра, Османська імперія, місто, другий Азовський похід.
2. Охарактеризуйте «Коломацькі статті» 1687 р. Визначте їхні відмінності від попередніх договірних статей.
Коломацькі статті – договір, що уклали щойно обраний на гетьманство Іван Мазепа та московські царі Іван та Петро з царицею Софією. Договір загалом мав 22 пункти. Нові статті в основному повторювали попередні міждержавні угоди з московитами гетьманів Многогрішного (Глухівські статті) і Самойловича (Конотопські), проте мали й деякі нові положення.
Статті закріплювали 30 тисяч реєстру козаків, але нові пункти обмежували права гетьмана – зокрема він не мав права без царського дозволу звільняти козацьку старшину з посад, а старшина, в свою чергу, не могла усувати гетьмана без погодження з царем. Старшина була зобов’язана слідкувати за діяльністю гетьмана і писати на нього доноси московському цареві. Гетьман втрачав право розпорядження військовими землями. Зберігалася заборона мати дипломатичні стосунки з іншими державами. Гетьман в разі війни Московської держави з Османською імперією і Кримськом ханством був зобов’язаний брати участь у війні зі своїми військами. В містах Гетьманщини (Києві, Чернігові, Переяславі, Ніжині, Острі) зберігалися московські військові залоги. В гетьманській столиці Батурині розташовувався московський стрілецький полк для контролю над гетьманом.
Для знищення національної ідентичності українців окремо в 19 статті було зазначено про сприянню шлюбів між московитами та українцями. Гетьманщина ставала складовою єдиної держави московського царя, і будь-які права козацтва московський цар міг односторонньо скасувати. Коломацькі статті зафіксували агресивні колонізаторські плани московитів щодо Гетьманщини і викликали заворушення козаків проти руйнівної політики Московії та гетьмана Мазепи щодо української державності.
3. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте, чиї інтереси захищав І. Мазепа у внутрішній політиці.
Іван Мазепа у внутрішній політиці захищав інтереси вищих верств населення Гетьманщини – козацької старшини та української шляхти, формуючи з них привілейований соціальний стан. В той же час він обмежив панщину для селян (за універсалом для села Смоляжи 28 листопада 1701 року) не більше двох днів на тиждень – та наразі складно судити про покращення чи погіршення становища селян внаслідок цього наказу, адже достеменно не відомо, скільки днів панщина була до підписання універсалу Мазепою. Примусові роботи селян в маєтках були ще не надто властивим явищем для Гетьманщини в часи Мазепи і мали значно м’якіший характер у порівнянні з жорсткою формою кріпаччини в московських землях. Гетьман Мазепа сприяв утворенню великого земельного володіння у старшини та монастирів. Він видав кілька сотень універсалів (наказів) щодо роздачі землі (маєтків) разом з селянами чи містянами. Селяни мали платити певні побори (рангові) на користь землевласника. Мазепа обмежував право переходу селян до козацького стану. Така політика приводила до соціального загострення в суспільстві.
4. За рахунок чого формувалося велике землеволодіння на українських землях? Якими були його основні форми?
Мазепа сприяв формуванню великого земельного володіння в козацької старшини та монастирів. Гетьман видав багато (декілька сотень) універсалів про отримання землі у власність зазначеними категоріями населення. Також відбувалося витіснення дрібного власника, скупка їх дрібних земельних ділянок.
5. Як позначилася на становищі Української козацької держави війна Московії з Османською імперією 1687-1700 рр.?
Безпосередню участь у війні Московії та Османської імперії брали гетьманські полки, які діяли сумісно з московитами, перебуваючи з ними на різних ділянках воєнних дій: козацьке військо здобувало фортеці Кизи-Кермен і Тавань в нижній течії Дніпра. Війна була тягарем для України, і постійно потребувала людських ресурсів, українці були змушені забезпечувати московську армію військовим спорядженням та провіантом.
6. Робота в парах. Обговоріть і порівняйте соціальний устрій Лівобережної Гетьманщини та Слобожанщини. Відповідь подайте у вигляді таблиці.
| Лівобережна Гетьманщина | Слобожанщина |
| В результаті утворення Української козацької держави значна кількість селян стали власниками землі. Вон платити податки, на відміну від козаків, які несли військову службу. З 60-х років 17 ст. формується старшинське та монастирське землеволодіння, що проявлялося у втраті власності на землю селян та розвитку феодальних відносин. Так, у господарстві (маєтку) козацької старшини і шляхти селяни ставали підневільним станом, сплачували податки, виконували примусові роботи, на монастирських землях селяни відбували панщину. Привілейованими станами було козацтво, духовенство, шляхта. Непривілейованими – селянство, містяни, незаможне козацтво. | Викотці (козаки, селяни) з Правобережжя колонізовували необжиті землі (господарське освоєння займанщини), засновували поселення – слободи (вільні від податків). Перебували під владою московського царя (давали присягу на вірність), адже землі Слобожанщини належали Московії. На землях був сформований полковий козацький устрій. полки ділилися на сотні. Управління здійснювалося полковниками та сотниками (козацькою старшиною). У другій половині XVII ст. відбувалося формування крупного землеволодіння козацької старшини (захоплювала громадські угіддя, змушувала дрібних господарів за безцінь продавати землю), що поступово перетворювалася на феодалів. |
8. Складіть у зошиті таблицю «Напрями політики І. Мазепи», указавши здобутки та результати.
| Напрямки політики Івана Мазепи | Здобутки і результати |
| Зовнішня політика: московський напрям | Коломацькі статті, Московські статті – подальші кроки щодо обмеження автономії України. Гетьман позбавлявся права позбавляти старшину посад без згоди московського царя. Старшина мала доносити царю на гетьмана. Обмежувалися права гетьмана на розпорядження землями Гетьманщини. Заборона гетьманському уряду мати дипломатичні стосунки з іншими державами без дозволу Московії. У Батурину за наглядом за гетьманом розміщувався полк московського війська. Заохочувалися україно-московські шлюби для знищення національної ідентичності українства. Українське козацьке військо було зобов’язане виступати у всі військові походи (проти Кримського ханства і Османської імперії) на стороні московитів. Будь-які зміни угод московський цар міг чинити одноосібно. |
| Зовнішня політика: польсько-шведський напрям | Проте Мазепа підтримував дипломатичні відносини з багатьма європейськими монархами, а також приймав у Батурині іноземних послів, мав таємні відносини зі ставлеником Швеції – польським королем Станіславом Ліщинським, а трохи згодом – зі шведським королем Карлом XII. Мазепа підписав україно-шведський договір, що стосувався військової взаємодії обох держав проти московитів та україно-польський договір щодо входження України-Гетьманщини до Речі Посполитої як третьої сторони. Гетьман 1709 р. уклав новий україно-шведський договір, який окреслював умови створення незалежної Української держави в спілці зі Швецією. |
| Зовнішня політика: соціально-економічний напрям | Відновлював торгово-економічні зв’язки з багатьма країнами, які були знищені в часи Руїни. |
| Внутрішня політика: соціально- економічний напрям | Був виразником інтересів вищих суспільних верств – дбав про формування знаті з козацької старшини та духовенства, наділяючи їх чималим землеволодінням та надаючи більше прав і привілеїв. Окремим розпорядженням узаконив панщину селян по два дні на тиждень. Показове запобігання перед московитами руйнувало економіку країни, що приводило до заворушень серед населення. Промосковське угодовство гетьмана унеможливило його мрію про утворення Української держави, прирікаючи на майбутню поразку. Задля оборони південних земель Мазепа будував фортеці на півдні України. |
| Внутрішня політика: культурно-освітній напрям | Мазепа дбав про розвиток освіти, науки, мистецтва і релігії. Він обився від московського царя надання Києво-Могилянській колегії академічного статусу. Гетьман опікувався православною церквою. Він уславився як один з найбільших меценатів в українській історії. Його коштом в роки правління збудовано, реставровано їх 43 церкви і монастирі в Україні. Це був розквіт українського (козацького) бароко. За власні гроші видав Євангеліє арабською мовою, а також подарував дорогу срібну чашу церкві Святого Гробу Господнього в Єрусалимі. Дарував храмам ікони, книги, дзвони та коштовне церковне начиння. Вкладав кошти в літературну справу. Підтримував літературно-освітню творчість Івана Максимовича, Феофана Прокоповича, Дмитра Туптала, Степана Яворського. Сам був поетом і писав вірші – «Дума», «Пісня», «Псалми». Дітей козацької старшини відправляв за кордон здобувати освіту в кращих європейських університетах. |
9. Завдяки чому І. Мазепа зумів утриматися при владі в умовах палацових переворотів у Москві? Дайте розгорнуту відповідь.
На час свого гетьманування Мазепа уже мав чималий державницький управлінський досвід (служив у гетьманів Дорошенка, потім – у Самойловича). Він зумів утриматися при владі під час палацових переворотів в Московії завдяки дипломатичному хисту, що включає в себе вміння передбачити майбутній розвиток подій, аби вчасно і вдало здійснити політичний крок. Так, Мазепі, обраному на гетьманство за цариці Софії, вдалося втримати булаву вже після її усунення. Це стало можливим тому, що він був у приязних стосунках з царевичем Петром і посприяв йому в потрібний момент захопити владу в Московії. Джерела свідчать, що на час двірцевого перевороту Мазепа перебував у Москві та відіграв ключову роль у становленні Петра на царство.
10. Колективне обговорення. Якими були інтереси Гетьманщини у війнах Московії з Османською імперією?
В часи Визвольної війни та Руїни Османську імперію і Кримське ханство розглядали не лише як агресорів, а й союзників у боротьбі з Річчю Посполитою та Московським царством, які прагнули захопити і розділити Україну між собою. Проте насправді турки й татари й самі прагнули закріпитися на принаймні частині українських земель, обмеживши апетити московитів та поляків. Україна в часи Руїни була ареною гострої політичної боротьби та виснажливого військового конфлікту цих трьох держав та української сил, які підтримували ту чи іншу сторону конфлікту.
В часи Гетьманщини (зокрема, за правління Мазепи) – до 1700 року Мазепа був прихильником боротьби з Османською імперією, він був учасником московсько-турецьких воєн та мав бойові успіхи. Проте вже після 1701 року гетьман прагнув знайти порозуміння з турками для боротьби з московським насиллям в Україні. Мазепа наприкінці свого життя знайшов на землі Османській імперії політичний притулок.