Чому в Слобідській Україні сформувався козацький устрій?
Слобожанщина заселялася колоністами – вихідцями з різних верст населення: селянством та козацтвом. Козаки були найбільш організованою спільнотою, тому зразки їх управління поширилися на всю Слобожанщину. Московський уряд лише закріплював адміністративний козацький полковий поділ Слобожанщини, оскільки ті землі формально належали московському царю, але обжитими не були.
Колективне обговорення.
1. Як формувалося населення Слобожанщини?
Населення Слобожанщини формувалося вихідцями з Правобережної України – селянством та козацтвом. Їх називали викотцями, тобто людьми, що назавжди “викотилися” з місць свого проживання і заселили нові необжиті землі. Поселення називали слободами, бо переселенці на певний час звільнялися від податків. В Слобідській Україні запроваджувався полково-сотенний адміністративний устрій. Довкола міст формувалися села. Права переселенців закріплювалися жалуваними грамотами московського царя. Посади полковників були виборними, але довічними. Козацька старшина поступово перетворювалася у великих землевласників, утискуючи і викупляючи землеволодіння (займанщину) селян.
Богдан Хмельницький ставився негативно до переселень козаків на Слобожанщину, вважаючи переселенців зрадниками.
2. Яку роль відіграли українські поселенці в освоєнні московсько-татарського прикордоння?
Українські поселенці здійснили господарське освоєння земель та обороняли південні кордони Московії від набігів татар.
3. Яким було ставлення царської влади до поселенців?
Московська влада використовувала українських переселенців для вирішення двох питань – господарського освоєння землі та захисту своїх південних кордонів від розбійних нападів кримських і ногайських татар. Московити забезпечували поселенців Слобожанщини зброєю, продовольством, зберігали їх козацькі привілеї й самоврядування. Проте практично поселенці платили московитам за право жити і господарювати на Слобожанщині своєю кров’ю, адже були, по суті, живим щитом для Московської держави від набігів татар.
Якими були основні джерела доходів запорозьких козаків у другій половині ХVІІ ст.?
Основними джерелами доходів запорозьких козаків у другій половині ХVІІ ст. було скотарство (в зимівниках розводили велику рогату худобу та коней), займалися промислами (мисливством, бджільництвом, рибальством) та торгівлею (торгували з Гетьманщиною, Кримським ханством, Польщею, Московією. Продавали рибу, волів, коней, овець, мед, віск, сіль, купували зерно, зброю, тканини). Окремим джерелом доходу було мито, яке збирали з купців, що проходили їх землями.
Землеробством козаки займалися мало з причин постійної татарської загрози та власне зневаги до землеробського заняття, адже вони вважали його недостойною для їх статусу справою та виключно селянською працею.
За додатковими джерелами складіть історичний портрет І. Сірка. Скористайтеся відповідним планом-
схемою в електронному додатку.
Постать Івана Сірка є однією з найбільш відомих і суперечливих історичних постатей українського козацтва. Він був кошовим отаманом Запорозької Січі, талановитим полководцем, героєм народних переказів та легенд, справжнім козацьким лицарем-характерником.
Точної дати народження запорізького отамана не зберегла історія. Дослідники козацької історії називають найбільш вірогідні роки – це 1605 або 1610. Невідоме і місце його народження – Слобожанщина, Поділля чи Брацлавщина. Немає одностайної думки і щодо його соціального статусу – одні дослідники вважають його шляхтичем, інші вважають його походженням козацький рід.
Найкраще дослідив життєвий шлях Івана Сірка вчений-історик Дмитро Яворницький.
Існують версії, що що легендарний полководець був учасником Тридцятилітньої війни в Європі (1618-1648), і на чолі козаків захопив неприступну фортецю Дюнкерк. Проте жодних письмових свідчень про те нема, тому взяття Дюнкерка І. Сірком вважають лише легендою.
Запорізький кошовий – учасник Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Проте заради об’єктивності варто сказати, що більшу частину свого бойового життя Іван Сірко провів у поєдинках з татарами та турками, яких вважав найбільшими ворогами.
Під час Чигиринських походів саме завдяки кошовому отаману вдалося зупинити наступ Османської імперії на козацьку столицю Богдана Хмельницького Чигирин.
Іван Сірко протистояв втручанню в державне життя України Речі Посполитої та Московії. Залежно від політичної ситуації підтримував того чи іншого гетьмана. Він був добрим воїном, але не надто далекоглядним політиком, здатним вибудувати довгострокову стратегію будівництва української державності, часто змінюючи власні політичні прерогативи на користь тієї чи іншої сторони.
Іван Сірко виступав проти Переяславських статей Юрія Хмельницького 1659 року, тож відмовився її скріплювати своїм підписом та присягати на вірність московському царю.
Він також виступив проти Івана Виговського, примусив його скласти гетьманську булаву, чим нівелював результати переможної Конотопської битви, та на догоду московитам підтримував Юрія Хмельницького, за що отримав від за те від московського царя винагороду – “двісті золотих та на триста рублів соболів”. Пізніше отаман категорично засудив Слободищенський трактат та й подався на Січ, де впродовж 20 років його 12 разів обирають кошовим отаманом, і 1672 року Сірко навіть став претендентом на гетьманську булаву, за що його схопили московити і відправили на заслання до Сибіру. Проте невдовзі на прохання поляків його відпустили, бо потрібно було боронитися від турецької агресії, і більш знаного майстра цієї справи, ніж отаман Сірко, годі й було шукати. Після успішних бойових дій проти турків їх султан запропонував 1676 року козакам свій протекторат, на що ті відповіли зухвалим листом, авторство якого приписують Івану Сірку.
1. На чиїй службі перебував І. Сірко?
Я, Іван Сірко, звичайної своєї служби вашій царській пресвітлій величності… (на службі в московського царя)
2. Про які успіхи він доповідав царю?
…напавши на турецьке місто Тигиня (Бендери), багатьох бусурманів побили і здобич велику взяли…до вашої
царської величності привернута вся Мала Росія, міста, що є над Бугом і за Бугом, а саме: Брацлавський полк, Кальницький, Могилів, Рашків, Уманський повіт.
Сірко, як видно з історичного джерела, на той час був яскравим прихильником Московщини.
Запитання та завдання
1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Снігова куля». Правила гри. У грі беруть участь декілька осіб. Перший учень/учениця називає ім’я, твір, пам’ятку, поняття тощо за вивченою темою. Це слово повторює другий учень/учениця й потім називає своє. Кожен наступний учень/учениця називає вже озвучені слова й додає нове. Зрештою утворюється довгий тематичний ланцюжок. Якщо учасник/учасниця гри робить помилку або довгу паузу, то вибуває з гри. Перемагає учень/учениця, що наведе найдовший ланцюжок.
Переяславські статті, Московські статті, Юрій Хмельницький, Чуднівська воєнна кампанія, Чигиринські походи, Слободищенський трактат, Чорна рада, Гетьманщина, Іван Брюховецький, Андрусівський мир, Руїна, Дорошенко, сонце Руїни, Бахчисарайський мир, Вічний мир, Іван Самойлович, Іван Сірко.
2. Коли почалася колонізація Слобідської України українськими козаками й селянами?
Колонізація Слобідської України українськими козаками і селянами почалася в кінці XVI та продовжувалася XVIІ столітті.
3. Які чинники впливали на розвиток господарства Слобожанщини?
На розвиток господарства Слобожанщини впливали такі чинники:
– право займанщини;
– звільнення від податків;
– зростання великого землеволодіння козацької старшини.
4. За рахунок чого відбувалося формування великого землеволодіння козацької старшини?
Формування на Слобожанщині великого землеволодіння козацької старшини відбулося за рахунок захоплення громадських угідь, примусу до продажу землі дрібних землевласників.
5. Який кошовий отаман відігравав провідну роль в історії Січі другої половини XVII ст.?
Кошовий отаман Іван Сірко (1605 (1610) — 1680).
6. Із якою метою запорожці здійснювали походи проти Османської імперії та Кримського ханства?
Запорожці здійснювали регулярні походи проти Османської імперії Кримського ханства у зв’язку з тим, що традиційно вбачали в бусурманах головних ворогів України.
7. Які зміни відбулися у складі запорозького козацтва в другій половині XVII ст.? Як вони вплинули на розвиток Січі?
В ході Визвольної війни в організації управління запорізького козацтва відбулися певні зміни. Зросла роль козацької старшини – кошового та курінних отаманів. Запорожці обирали навіть кошового гетьмана.
Запоріжжя, по суті, стало окремою державою в державі, лише формально підпорядковувалося гетьману. Січ проводила власну зовнішню і внутрішню політику, яка доволі часто суперечила політичній позиції гетьмана. Звісно, така ситуація не сприяла консолідації українського суспільства, розбрат між запорізьким козацтвом та гетьманом сприяв реалізації агресивних планів держав-сусідів.
8. Робота в парах. Обговоріть і визначте основні причини та етапи колонізації Слобожанщини. Запишіть їх у вигляді хронологічної таблиці в зошиті.
| Дати | Причини і етапи колонізації Слобожанщини |
| Друга половина XVI ст. | Початок процесу колонізації переселенцями |
| 1638 р. | Прибули учасники козацького повстання Якова Острянина (Чугуїв) |
| 50-ті рр. XVII ст. | Значна кількість селян і козаків Чернігівського і Ніжинського полків на чолі з Іваном Дзиковським заснувала Острогозьк На городищі, де зливалися річки Лопань і Харків, виникло місто Харків. Подібну історію заснування мали Салтів, Мерефа, Охтирка, Балаклія, Ізюм та багато інших міст. Разом із містами виникали й нові села. |
| — | Переселенці зі Ставищ Білоцерківського полку на чолі з Герасимом Кондратьєвим заснували Суми, Суджу, Миропілля, Краснопілля, Білопілля. |
| — | У місці злиття річок Лопань і Харків, засноване місто Харків. |
| — | Подібну історію заснування мали міста Салтів, Мерефа, Охтирка, Балаклія, Ізюм. |
| — | Формування московським урядом козацьких полків – Острогозького, Охтирського, Сумського, Харківського. |
| 1685 р. | Створення Ізюмського полку. |
| друга половина XVII ст. | продовження дії “права займанщини” |
9. Доберіть приклади втручання Московської держави у відносини між гетьманами і Запорозькою Січчю.
Яскравим прикладом втручання Московії у відносини кошового отамана і гетьмана є винагорода Івана Сірка московським урядом розміром «двісті золотих та на триста рублів соболів» за сприяння московитам усунути з політичного життя гетьмана Івана Виговського.
Разом з московитами І. Сірко здійснив військовий похід на Правобережжя та розбив військо правобережного гетьмана Павла Тетері.
10. Складіть у зошиті таблицю «Господарство Запорозької Січі».
| Галузь господарства | Рівень розвитку | Роль в економіці Січі |
| Скотарство | Високий | Провідна |
| Промисли (мисливство, бджільництво, рибальство) | Високий | Провідна |
| Ремесло | Високий | Важлива |
| Торгівля | Високий | Важлива |
| Землеробство | Слабкий | Другорядна |
11. Як змінювалося адміністративне підпорядкування Запорозької Січі протягом другої половини XVII ст.?
В часи Визвольної війни Запоріжжя офіційно перебувало під владою гетьмана, хоча насправді активно проводило власну політику, часто протилежну політичній позиції гетьмана. Відомо, що Богдан Хмельницький придушував заколоти запорожців про гетьманської влади.
Після Визвольної війни Запоріжжя стало фактично окремим державним утворенням, лише формально підпорядковуючись гетьманській владі, а на ділі займало власну політичну позицію. Розбрат між гетьманом і запорізьким козацтвом був вихідний московської владі, яка збільшувала колонізаторський тиск на українські землі, використовуючи їх внутрішні конфлікти.
Після Андрусівського перемир’я 1667 року Запорізька Січ одночасно перебувала під владою Речі Посполитої та Московії, проте насправді мала власну політичну позицію.
Згідно Вічного миру 1686 року між Річчю Посполитою та Московією Січ перебувала під владою лише московського царя. Для підконтрольності козацтва Московська влада розміщування запорізьких землях військові залоги та будувала фортеці. Запоріжжю було заборонено мати політичні відносини з Польщею та Кримським ханством.
12. Колективне обговорення. Чи можна стверджувати, що в 60—70-х рр. XVII ст. Запорозька Січ була окремою державою?
Де-юре – ні, де-факто – так: В правовій площині Запоріжжя належало до управління тієї чи іншої держави, але фактично намагалося проводити незалежну політику, і діяло на власний розсуд.
13. Чому Річ Посполита не змогла налагодити ефективний контроль за Січчю, на відміну від Московської держави?
Однією з причин формування козацтва, як суспільного прошарку, був національний, релігійний та соціальний гніт з боку поляків. Саме тому Річ Посполита не могла налагодити ефективного контролю над Запорізькою Січчю. Українці мали надто важкий досвід своїх відносин із Польщею, і тому були проти будь-яких політичних компромісів з Річчю Посполитою, і вбачали в ній потенційну загрозу – на відміну від Московії, яка на той час лише розпочинала колонізаторську політику щодо України. Окрім того, свого часу військовий договір з московитами уклав гетьман Богдан Хмельницький – цей чинник теж відігравав не останню роль у формуванні лояльного ставлення в козацтва до московитів.