1. Через скільки років після монгольської навали посланець Папи Римського відвідав Київ?
Посланець Папи Римського Плано де Карпіні прибув до Києва через 1246 – 1240 = 6 років після погрому міста монголами.
2. Яку картину спустошень він побачив?
Італійський мандрівник побачив цілковите спустошення міста – у Києві було не більше 200 будинків, повсюди були останки загиблих людей. Кияни, що вижили, перебували у важкій залежності від від монголів.
3. Якими були наслідки навали для Києва?
До нашестя монголів у Києві проживали орієнтовно 50 тисяч населення, місто мало близько 9 тисяч будинків. Наслідком монгольської навали стало зменшення кількості населення Києва не більше 2000 осіб, з 9 тисяч дворів залишилося не більше двохсот.
Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Знайдіть на карті». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються у три команди. Перша команда (двоє осіб) готує перелік із 12 географічних об’єктів, які пов’язані з певними історичними подіями (тут: пов’язані з монгольською навалою на Русь). Треба вказати суттєві ознаки об’єкта, при цьому не називаючи його. Друга команда (двоє осіб) має за чітко визначений час (10 секунд на один географічний об’єкт) показати ці об’єкти на стінній карті. Третя команда експертів (двоє осіб) визначає правильність складання та виконання завдань.
1) Калка.
Річка. 1223 року на річці відбулася перша зустріч руських дружин з монголами. Русичі зазнали поразки. У битві брав участь Данило Галицький.
2) Переяслав.
Місто. Центр князівства, пограничного зі степом. За легендою, богатир Кирило Кожум’яка князя Володимира Великого переміг у бою дужого печеніга, перейнявши його славу. Ця подія дала назву місту. 1239 року зруйноване монголами. Оборону міста очолював єпископ Симеон.
3) Чернігів.
Місто, центр однойменного князівства. Навколишні землі називають Сіверщиною. Зруйноване монголами 1239 року. На час монгольської навали в місті княжив Мстислав Глібович, що програв битву завойовникам під стінами міста.
4) Крим.
Півострів у Чорному морі, у давнину називався Таврією (за назвою корінного народу – таврів). Відомий грецькими містами-державами та колоніями генуезців. Зокрема, монголи була захопили фортецю генуезців Сугдею. Півострів завойований монголами в 1239 році.
5) Київ.
“Матір міст руських”. Політичний і економічний центр Русі-України. Місто восени 1240 року стійко тримало облогу монголів більше двох місяців. Оборону очолював воєвода Данила Галицького Дмитро. Останнім захистом від ворога послужила Десятинна церква, яка була зруйнована монголами.
6) Галич.
Місто пережило розквіт за Ярослава Осмомисла. Столиця Данила Галицького, політичний центр Галицько-Волинського князівства. На його долю 1241 року припала триденна облога і штурм Батиєвої орди.
7) Біла Церква.
Місто засноване 1032 року київським князем Ярославом Мудрим як фортеця на річці Рось. Назване Юр’євим на честь християнського імені Ярослава. Повністю знищене монгольською навалою, відроджене з попелища. Довгий час після навали татар не згадується в історичних джерелах. Сучасне ім’я міста відоме з 1552 року.
8) Глухів.
Місто-фортеця, збудоване в чернігівському князівстві для захисту від половців. Знищене монголами 1239 року. Через місто протікає річка Есмань.
9) Вишгород.
Резиденція княгині Ольги. Перша згадка про місто датується 946 роком. У ХІІІ столітті місто переживало піднесення, проте його розквіт був перекреслений монгольською навалою 1240 року. Знаходиться на річці Дніпро.
10) Володимир-Волинський.
Перша згадка про місто у “Повісті минулих літ” датована 988 роком. Столиця Романа Мстиславича. Центр Галицько-Волинської держави. У місті створено Волинський літопис. У 1241 році місто впало під натиском монголів.
11) Путивль.
Місто розташоване на річці Сейм, захищало Київ проти половецької загрози. Імовірне походження назви міста від слова “путь” (шлях). Оспіване в “Слові о полку Ігоревім”. Місто підкорене монголами 1239 року.
13) Білгород.
Передмістя Києва. Відоме за письмовими згадками з 980 року. Засновник міста Володимир Великий. київський князь мав у місті заміську резиденцію. Місто збудоване з метою захисту Києва від печенігів. Зруйноване монгольською навалою 1240 року. Нині село.
2. Якою була реакція руських князів на першу появу монголів біля кордонів Русі-України?
Руські князі на заклик половецького хана Котяна згодилися на з’їзді в Києві виступити проти монголів. У похід виступили київський, галицько-волинський, чернігівський, смоленський, трубчевський, путивльський князі. 16 червня 1223 року руські дружини зустрілися в битві з монголами на річці Калка, проте зазнали нищівного розгрому від ворога. Поразку можна пояснити відсутністю згоди у командних діях князів під час бою, а також втечею половців, які не витримали першими натиску ворога.
3. Чому трагедія на річці Калка не спонукала руських князів зміцнювати оборону своїх володінь?
Належних висновків після трагедії на Калці руські князі не зробили. Між ними не було згоди і усвідомлення спільної батьківщини, яку можливо було захищати лише об’єднаними зусиллями. Княжі міста знаходилися на значній відстані одне від одного, без надійних шляхів сполучення, що утруднювало зв’язок між ними та ускладнювало надання в разі потреби своєчасної військової допомоги. Княжі центри були недостатньо укріпленими для відбиття ворожого війська, яке, до того ж, було добре оснащене облоговими штурмовими засобами для взяття фортець.
4. Чому монголи змінили тактику, коли вступили в межі Галицько-Волинської держави?
Хан Батий змінив тактику після відчайдушної оборони міст-замків Колодяжина, Данилова, Кременця. Колодяжин вдалося захопити обманним шляхом, тоді як інші міста залишилися неприступними фортецями. Батий розділив своє військо на частини, які різними шляхами заглибилися в в землі Галичини і Волині, знищуючи все на своєму шляху. На початку 1241 року монголи штурмували Володимир, Звенигород, Галич, Райки, Ізяслав. Вистояв лише Холм.
5. Як проявлялося панування монголів на землях Київського, Переяславського й Чернігівського князівств?
Окрім грабунку, монголи поставили в залежність завойовані землі, аби отримувати постійний дохід.
Монголи розорили міста, з 74 міст було пограбовано і розорено 49, 14 міст припинило своє існування, 15 міст перетворилися на невеличкі села. Містобудівництво припинилося взагалі, особливо у перші десятиліття монгольського панування.
Спостерігався значний занепад ремісничих професій, втрачено секрети окремих ремісничих спеціальностей (ювелірна справа, зокрема). Відбувся занепад торгівлі, знелюднення окремих територій. Підкорення населення мало сплачувати данину (десятину) ханським намісникам – баскакам. Крім десятини, баскаки збирали поплужне (податок із плуга), мито, подвірне (податок із двору), корм (перевезення й утримання ханських послів), ям (надання транспортних засобів ханським урядовцям), тамга (мито), війна (надання людей у воєнний похід).
Для чіткого збору податків монголи регулярно проводили переписи населення і майна. У князівствах, де збереглася князівська влада, залежний князь мав сам зібрати данину і відправити її монголам. Такий князь отримував від хана ярлик – дозвіл на князювання.
Монголи також утворювали на території колишніх руських князівств окремі адміністративні одиниці (округи) – тьми.
6. Чому монголи не включили землі руських князівств безпосередньо до своєї держави і не ліквідували владу князів?
Метою монгольського завоювання була сплата данини населенням підкорених земель. У разі непокори тієї чи іншої території, монголи оперативно направляли свої війська для придушення непокірного населення. Це було ефективним способом контролю за значними за площею завойованими землями. В разі приєднання цих земель до складу Золотої Орди монголам довелося докладати значно більше зусиль для контролю за ними.
7. Робота в малих групах. Чому руські князі зазнали поразки в боротьбі з монгольською навалою?
Руські князі зазнали поразки в боротьбі з монголами через відсутність єдності у боротьбі – цей чинник є головним у визначенні причин поразки русичів. Окрім того, причинами поразки можна вважати значні відстані між містами, відсутність оперативного зв’язку між ними, недостатня готовність міст-фортець до ворожої облоги й захисту.
8. Колективне обговорення. Чим монгольська навала відрізнялася від нападів кочовиків, яких зазнавала Русь-Україна в попередні століття?
Монгольська навала відрізнялася від набігів кочівників минулих століть своєю масштабністю, індивідуальною підготовкою воїнів, наявністю додаткових технічних засобів для штурму міст.
9. Складіть хронологічну таблицю «Монгольська навала на Русь».
| Рік | Подія |
| 1223 р. | Поразка русичів у битві на Калці |
| 1239 р. | Розгром і знищення Переяславщини та Чернігівщини |
| 3 березня 1239 року | Захоплення Переяслава |
| 1239 р. | Знищення Ніжина (Уненіжу) |
| 18 жовтня 1239 р. | Захоплення Чернігова |
| 1239 р. | Руйнування Глухова, Путивля, Виру, Рильська, Василіва, Білгорода, Витичева. |
| 1239 р. | Захоплення Криму |
| 5 вересня – 6 грудня 1240 р. | Облога і взяття Києва |
| 1241 р. | Вторгнення на Галичину і Волинь: опір міст-замків Колодяжина, Данилова, Кременця. |
| 1241 р. | Облога Володимира, Звенигорода, Галича, Райків, Ізяслава. Холм тримає удар. |
| 1241 р. | Переговори Данила Галицького з Польщею та Угорщиною щодо організації опору та спільних військових дій проти монгольської навали. Поляки та угорці уважали, що далі на захід монголи не підуть. |
| 1241 р. | Перехід через Карпати і вихід на західні кордони Русі. |
| 1241 р. | Розорення Польщі, Чехії та Угорщини |
| 1241 р. | Вихід до Адріатичного моря – грабунок Хорватії (місто Загреб і область Далмація) |
| 1242 р. | Розорення Трансільванії |
| 1242 р. | Припинення Батиєм походу на Захід і повернення через Боснію, Сербію, Болгарію та Русь монгольського війська у пониззя Волги. |
10. Складіть розповідь про монгольську навалу на північно-східні князівства та її результат.
Похід на північно-східні землі очолив внук Чингісхана Батий. Монгольська орда почала свій похід в кінці 1237 року. Монгольське військо було добре навченим, в ньому панувала жорстка дисципліна. На протязі 1237-1238 років війська монголів розгромили війська рязанського та володимиро-суздальського князів (владимиро-суздальський князь Юрій Всеволодич відмовив у допомозі рязанському князю Юрію Ігоровичу). Першим було підкорене Рязанське князівство (Рязань тримала облогу шість днів), за ним Владимиро-Суздальське, Московське. Завойовники захопили і спопелили Березань, Владимир, Москву, Углич, Твер. Майже всі їхні жителі були винищені завойовниками. В Північно-Східній Русі були спроби виходити у поле й давати польові битви, проте це не давало кращого результату, ніж бути під захистом міських стін. Впродовж лютого-місяця 1238 року ворог захопив і зруйнував 14 міст Володимиро-Суздальського князівства. Північно-Східна Русь була розорена і спустошена. Князівства стали васалами Золотої Орди.
11. Чому жителі Києва та інших руських міст до останнього захищали від навали Батия свої міста, розуміючи, що вони приречені? Аргументуйте свою відповідь.
Жителі Києва та інших руських міст захищали свої родини, свою землю і батьківщину, тож віддавали перевагу смерті в бою, ніж полону та рабству.
12. Робота в парах. Доведіть, що боротьба жителів Київського князівства і Галицько-Волинської держави мала героїчний характер.
Переяслав мав сильні укріплення. До того ж, обороні міста сприяли водяні перешкоди, що оточували місто – річки Трубіж і Альта з ровом між ними. На чолі оборони міста був єпископ Симеон.
Про героїчну оборону Чернігова повідомляє літопис: “Лют бо бе бой у Чернигова, со града метаху на Татарь камение с стен за полтора перестрела, а камение якоже можаху четыре человеки силнии подяти“
На підходах до Києва першими прийняли удар монголів міста-фортеці по течії Росі, що прикривали Київ від кочовиків. Усі 23 фортеці після запеклого опору були повністю знищені монголами. Слідомза фортецям ми були поруйновані і спалені міста, що прикривали Київ з півдня: Вітичів, Василів, Білгород. Власне Київ мав надійні укріплення, яких не мало жодне слов’янське місто. Кияни, знаючи про небезпеку, укріплювали міські стіни. Київ був оточений 12-метровими валами, на яких височіли дубові стіни. Так було укріплене зовнішнє місто Ярослава, а за ним – внутрішні укріплення міста Володимира. Окрім того, в місті Володимира була зведений Ярославів двір – укріплена цитадель. Саме для стін Києва Батий уперше застосував облогову техніку – метальні і стінобитні машини. Монголи за їх допомогою штурмували місто два тижні. Останнім захистом для киян стала кам’яна Десятинна церква, і там теж тривав бій.
Варто сказати, що захисні стіни руських міст на той час були застарілими, і тому не витримали ударів стінобитних машин. Відомо, що влітку 1240 року монгольський воєначальник Менгу пропонував киянам умови капітуляції, але ті відмовилися.
Після взяття Києва монголам відкрився шлях на захід, але монголи зіткнулися із сильним опором міст-замків Даниловим і Кременцем. Мужньо оборонялися захисники Володимира. Вони боронилися до останнього подиху.