Як загибель князя вплинула на долю його держави?
Загибель під Завихвостом 1205 року князя Романа Мстиславича привела до розпаду Галицько-Волинської держави.
Яке значення мала ця перемога для розвитку Галицько-Волинської держави?
Перемога Данила Галицького над хрестоносцями під Дорогочином у 1238 р. підняла його авторитет, що в майбутньому дало змогу Данилу об’єднати Галичину і Волинь під своєю владою, а також ж 1239 року приєднати до своїх земель Київ, фактично повернути всі володіння батька Романа під свою владу.
Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Відгадайте героя (героїню)». Правила гри. Ведучий(-а) загадує історичну особу за розглянутою темою, записує її ім’я на картці та кладе в конверт. Учні та учениці мають право поставити йому (їй) визначену кількість запитань (наприклад, десять), щоб визначити, про кого йдеться. Ведучий(-а) може відповідати лише «так», «ні» або «частково».
Роман Мстиславич.
1) Він 1199 року об’єднав Галич і Волинь в одну державу.
2) Він 1170 року став князем на Волині.
3) Він боровся зі свавільними галицькими боярами.
4) Його називали самодержцем усієї Русі.
5) Йому належить вислів “Не почавши бджіл, не їстимеш меду”.
6) Він постійно розширював землі Галицько-Волинського князівства, воюючи и з поляками, литовцями та половцями.
7) Він 1202 року приєднав до Галичини й Волині Київ.
8) Він відмовився від пропозиції Папи Римського отримати королівський титул.
9) 1205 року на шляху до Німеччини він потрапляє на території Польщі у військову сутичку, де й гине.
10) По його смерті розпочинається дроблення Галицько-Волинської держави і зростання могутності Галицького боярства.
Данило Романович
1) На час смерті батька він був малолітньою дитиною.
2) Відсутність князівської влади дало сильно боярам управляти галицьким князівством.
3) Галицький боярин Володислав Кормильчич допоміг йому отримати владу в Галичі.
4) Він разом з Мстиславом Удатним визволяє Галич від поляків.
5) 1238 року у битві під Дорогочином він перемагає тевтонських хрестоносців.
6) Його брат княжив на Волині.
7) Війна за батьківський спадок між ним і боярами тривала 40 років.
8) 1239 року він захоплює Київ, відновивши володіння свого батька.
9) Він мав молодшого брата Василька.
10) Столицею його держави стало новозбудоване місто Холм.
2. Як відбувалося формування Галицько-Волинської держави Романом Мстиславичем? Які землі вдалося приєднати до своїх володінь Роману Мстиславичу?
1199 року волинський князь Роман Мстиславич захоплює Галич, як один з претендентів на князювання після смерті Володимира Ярославича (сина Ярослава Осмомисла). Так утворилася Галицько-Волинська держава.
Роман Мстиславич був авторитарною вольовою особою, тож об’єднання земель він проводив, жорстко придушуючи будь-який опір – недарма літописці назвали його самодержцем всієї Русі.
Князь проводив постійні завойовницькі походи проти своїх сусідів – литовців, поляків, кипчаків. Також вів активну дипломатичну діяльність з Візантією, Німеччиною, Польщею, Угорщиною.
Під його владу потрапили Галицьке, Волинське, Київське, Переяславське та Турово-Пінське князівства, що разом було більше володінь Священної Римської імперії.
3. Укажіть основні причини об’єднання. Чому саме волинський, а не галицький князь об’єднав князівства?
Протистояння з боярами послабило Галицьке князівство. Династія галицьких князів Ростиславичів припинила своє існування на Володимирі (1187—1199 рр.), синові Ярослава Осмомисла. Це був зручний момент для волинського князя Романа приєднати Галицьке князівство.
4. У 1205 р. держава Романа Мстиславича розпалася. За яких обставин на престол Галицько-Волинської
держави повернулися Данило та Василько Романовичі?
Найбільшу загрозу для єдності Галицько-Волинського князівства встановили бояри. 1211 року Данилові не надовго вдалося повернутися до Галича, та невдовзі рятуватися втечею від сваволі бояр. Факт самопроголошення боярина Владислава Кормильчича галицьким князем привело до посилення боротьби за Галицьку землю між сусідніми країнами – Польщею та Угорщиною, які домовилися про поділ між собою Галичини і Волині.
Закріпитися вдруге за князівський стіл Данилові вдалося при допомозі свого тестя Мстислава Удатного. Данило стає волинським князем, a Мстислав – галицьким.
Проте 1228 року Мстислав за намовою бояр заповідає князювання в Галичі своєму зятеві – синові угорського короля Коломану. Проти такого розвитку подій виступив Данило, який почав десятилітню боротьбу з угорцями. Її результатом стало утвердження Данила Романовича князем на Галичині й Волині.
Перемога над хрестоносцями Тевтонського ордену під Дорогочином 1238 року сприяла підвищенню авторитету Данила. 1239 року Данило захоплює Київ, таким чином поширивши свою владу на володіння батька Романа.
На боротьбу за відновлення єдності Галицько-Волинського князівства Данилові потрібно було 40 років.
5. Яку політику проводив Роман Мстиславич після утворення єдиної Галицько-Волинської держави?
Роман Мстиславич після утворення єдиної Галицько-Волинської держави проводив активну зовнішню політику, маючи на меті зміцнення своєї держави.
Він був організатором військових походів на литовців, половців, поляків. Послів і купців Романа Мстиславича можна було зустріти у столиці Візантії, німецьких містах, в Польщі та Угорщині.
Окрім Галицького і Волинського князівств, Роман володів Київським, Переяславським та Турово-Пінським князівствами. Його володіння були більшими за землі Священної Римської імперії.
6. Колективне обговорення. Чим була зумовлена запекла й тривала боротьба за відновлення спадщини Романа Мстиславича? Чому сини Романа Мстиславича були змушені силою доводити своє право на батьківську спадщину?
Запекла й тривала боротьба за відновлення спадщини Романа Мстиславича була зумовлена присутністю в Галичині нащадків впливових боярських родів, з якими задля збереження єдності держави запекло боровся Роман Мстиславич. Після смерті Романа його сину, Данилу Романовичу, для відновлення єдності Галицько-Волинської держави довелося 40 років вести боротьбу з боярами.
7. Підготуйте розповідь за планом:
1) об’єднання Галицького і Волинського князівств;
Об’єднання Галицького і Волинського князівства відбулося в 1199 року, коли після смерті останнього галицького князя Володимира Ярославича до міста Галича вступила військова дружина волинського князя Романа Мстиславича.
2) правління Романа Мстиславича в 1199—1205 рр.;
Роман Мстиславич протягом свого правління жестко розправився з непотрібними боярами. Таким чином він зміцнив свою владу, його літописець самодержцем усієї Русі. Окрім винищення бояр, Роман проводив активну зовнішню політику що проявлялася в агресії щодо своїх сусідів – литовців та поляків. Значну увагу князь приділяв боротьбі з половцями. Важливою частиною його зовнішньополітичної діяльності були також дипломатичні стосунки з іншими країнами – Візантією, Німеччиною, Угорщиною, Польщею.
Роман приєднав до Галицько-Волинської держави Київське, Переяславське та Турово-Пінське князівства.
Він також втрутився і в боротьбу між католицькою церквою та німецькими імператорами, підтримуючи останніх. Врешті, це коштувало йому життя – на шляху до Німеччини біля польського містечка Завихвоста Роман потрапляє в засідку, організовану польським князем Лешком Білим, де й гине 1205 року.
3) боротьба синів Романа за відновлення батьківської спадщини.
Боротьба синів Романа Мстиславича за владу в Галицько-Волинському князівстві була тривалою. Найбільшою силою яка виступала проти об’єднання держави під владою князя, були галицькі бояри. Вони поставили на княжіння онуків Ярослава Осмомисла – Романа, Святослава і Ростислава (діти доньки Єфросинії Ярославівни та зятя Ігоря Святославича – головного героя “Слова о полку Ігоревім”). Бояри гадали, що Ігоревичі будуть слухняними та перебуватимуть під їх управлінням. Проте князі не бажали коритися боярству і вимагали реальної влади. В таких умовах бояри почали підніматись заколот, чим скористалися угорці і захоплюють Галич. Ігоревичі потрапили в полон до угорців, але згодом проти чужинців почалося повстання. Князі повертаються з угорського полону і забирають владу в бояр та розправляються з ними. У відповідь бояри на чолі з Володиславом Кормильчичем шукають допомоги в угорців проти Ігоровичів і садовлять 1211 року на князівський стіл у Галичі Данила Романовича в розрахунку, що Данило буде їм покірним. Для тиску на юного князя бояри навіть привселюдно страчують Ігоровичів, викупивши їх з угорського полону. Однак не підкорившись боярам, Данило з матір’ю рятуються втечею. Ватажок бояр Володислав Кормильчич 1213 р. проголошує себе князем, що було неприйнятним кроком у тогочасному суспільстві. Такий невиправданий політичний крок розв’язав руки полякам та угорцям, які 1214 р. домовляються між собою про поділ Галицько-Волинського князівства. Проте цчя угода між ними (у місті Спіш) виявилася нетривалою.
Данило Галицький при допомозі свого тестя, Мстислава Удатного, виганяє поляків і закріплюється на Волині. Мстислав Удатний стає князем у Галичі. Але досить швидко між Данилом і Мстиславом виникають розбіжності, що полягали у перемовинах Мстислава з угорцями щодо майбутньої передачі їм Галицької землі (Дочка Мстислава була заміжня за сином угорського короля).
Данило не приймає такий крок тестя, тож протягом 10 років він воює з угорцями аж поки не відбирає в них Галицьку землю. 1239 року Данило також захоплює Київ, таким чином зібравши докупи всі батькові землі.
8. Робота в парах. Чому саме в Галицькому князівстві стало можливим єдине в Русі-Україні вокняжіння боярина?
Вокняжіння боярина стало можливим через міцні позиції бояр в Галичині, також через агресивні спроби Польщі й Угорщини щодо загарбання галицьких земель, та слабкістю князівської влади.
9. Визначте чинники, які сприяли посиленню Галицько-Волинської держави, і чинники, що послаблювали її. Відповідь подайте у вигляді таблиці.
| Чинники посилення Галицько-Волинської держави | Чинники послаблення Галицько-Волинської держави |
| Сильна влада Романа Мстиславича і знищення ним боярської сваволі. | Загибель Романа Мстиславича |
| Дипломатична діяльність князя Романа | Заколоти місцевого боярства |
| Об’єднання під владою Романа переважної більшості українських земель. | Свавілля угорців |
| Перемога Данила Галицького над хрестоносцями під Дорогочином 1238 року. | Страта боярами князів Ігоровичів |
| Успішна боротьба Данила Галицького з боярами. | Вокняжіння боярина Володислава Кормильчича |
| Захоплення Данилом Києва 1239 року | Угода в Спіші про поділ Галицько-Волинської держави між поляками і угорцями. |
11. Робота в малих групах. Складіть історичний портрет Романа Мстиславича. Кожен(-на) учасник(-ця) групи самостійно складає портрет князя, потім результати роботи обговорюються в групі.
Роман Мстиславич – галицько-волинський князь з 1199 року по 1205 рік, визначний державний і військовий діяч. Роман був синим волинського князя Мстислава Ізяславича та дочки польського короля Болеслава ІІІ Агнеси. Протягом 1168 1170 року роман княжив у Новгороді, але після смерті свого батька його виганяють з Новгорода, і він повертається княжити на Волинь.
Роман Мстиславич відомий успішними походами проти поляків, угорців, половців. Роман 1199 року об’єднує Волинські і Галицькі землі, стає засновником Галицько-Волинської держави. 1202 року приєднав Київ. Таким чином, під його владою знаходилися, окрім Галичини і Волині, Київська, Переяславська і Турово-Пінська земля.
Роман Мстиславич ініціював заходи “доброго порядку” з метою збереження єдності держави, проте не зустрів підтримки удільних князів.
Князь Роман був прихильником православ’я, він відмовився від від пропозиції Папи Римського Інокентія ІІІ отримати королівську корону і прийняти католицьку віру.
Загинув 19 червня 1205 року під польським містом Завихвост у сутичці з з поляками.
12. Чи можна вважати Галицько-Волинську державу першою дійсно українською державою?
Так, можна. Територія Галицько-Волинської держави включала за часів Романа Мстиславича та Данила Романовича включала в себе переважну частину українських етнічних земель.