За додатковими джерелами з’ясуйте, як княгиня Ольга помстилася деревлянам за свого чоловіка. Який епізод помсти зображено на малюнку?
Помста княгині була жорстокою.
Після вбивства Ігоря 945 року древляни надіслали до Києва послів, аби ті запропонували Ользі вийти заміж за їхнього князя Мала. Древлянських послів княгиня наказала вкинути до ями і закопати живцем. Наступне посольство з древлянської знаті Ольга спалила в лазні.
Втретє Ольга помстилася за смерть чоловіка, попросивши древлян влаштувати поминальний обід за Ігорем, де було порубано захмелілих древлян п’ять тисяч.
Наступного, 946 року Ольга пішла на древлян військовим походом та взяла в облогу Іскоростень – це була четверта помста київської княгині. Після річної облоги міста Ольга зажадала данину з кожного двору по три голуби та три горобці. Деревляни зраділи, не побачивши хитрощів у данині Ользі. Княжі воїни привязали трут до голубів та горобців, підпалили його і кожна пташка полетіла до свого двору – горобці під стріху, а голуби – в голуб’ятники. Все місто запалало і згоріло вщент. На малюнку зображено саме цей епізод помсти княгині Ольги древлянам.
Так про помсту древлянам переповів літописець Нестор у “Повісті минулих літ”.
1. Робота в парах. Обговоріть, які факти, названі літописцем,
свідчать про невибагливість і хоробрість Святослава.
…князь Святослав виріс і змужнів, став він воїнів
збирати, багатьох і хоробрих, бо й сам був хоробрий і легкий.
Ходячи, як пардус (гепард), багато воєн він чинив. Возів же за собою
він не возив, ні котла не брав, ні м’яса не варив, але, потонку
нарізавши конину, або звірину, або воловину і на вуглях спікши, це
він їв. Навіть шатра він не мав, а пітник слав і сідло клав у головах.
Такими ж і всі інші вої (воїни) його були. І посилав він до інших
земель послів, кажучи: «Хочу на вас іти».
Як художник зобразив розгром хозар князем Святославом
В центрі полотна зображений покорений ворог, який схиляє голову перед Святославом і вручає йому свою зброю. Князя оточує численне військо русичів, для посилення ефекту кількості воїнів художник додав на картину сиву млу, з якої виринають незліченні списи його дружини.
Робота в парах. Визначте результати й наслідки зображених на схемі походів князя Святослава.
Підкорення в’ятичів 964 р. – приєднання східнослов’янських племен в’ятичів, що перебували залежності від хозарів, збільшення території Русі.
Підкорення Волзької Булгарії 965 р. – знищення держави волзьких булгар, вплив Святослава на Поволжжя. Контроль над Балтійсько-Каспійським торговим шляхом.
Підкорення яссів і касогів 965 р. – вихід на північний Кавказ. Підкорені племена Святослав обкладав даниною.
Завоювання Таматархи 965 р. – місто на Таманському півострові. Отримало назву Тмуторокань.
Утворення Тмутороканського князівства 965 р. – після підкорення Таматархи на довколишніх землях утворене Тмутороканське князівство, що належало Русі.
Розгром Хозарського каганату 966 р. – для слов’янських племен Русі перестала існувати хозарська небезпека, проте знищення Хозарського каганату відкрило шлях на Русь для печенізьких кочових орд.
Перший Болгарський похід 968 р. – Святослав здобув блискучу перемогу, плануючи перенести до Болгарії столицю своєї держави. Візантія не бажала такого войовничого сусіда і тому пішла на угоду з печенігами, які за відсутності князя взяли Київ в облогу. Святослав був змушений терміново повертатися з Переяславця на Дунаї до Києва, аби рятувати місто. Пізніше поставив своїх синів намісниками в найбільших містах Русі, таким чином закріплюючи руські землі за династією Рюриковичів.
Підкорення уличів і тиверців 968 р. – землі уличів та тиверців розташовувалися на шляху до Дунаю і Болгарії, тож Святослав їх підкорює, формуючи територію своєї держави з центром на Дунаї, приєднує слов’янські племена до Русі та обкладає даниною.
Другий болгарський похід 969-971 р. – Святослав зіткнувся в Болгарії з Візантією, що не хотіла посилення впливу русичів на Дунаї. Русичі перемагали, але врешті зазнали поразки в Доростолі, де військо Святослава потрапило в облогу. Похід завершився мирними угодами з Візантією, але по дорозі додому Святослав на Дніпрі (о. Хортиця) потрапив у засідку до печенігів, де й загинув.
Робота в парах. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення про історію наведеного пам’ятника.
Памятник Пам’ятник княгині Ользі на Михайлівській площі було відкрито 1911 року. Його автори – скульптори І. Кавалерідзе,
П. Сниткін, архітектор І. Риков.
Через 8 років, у 1919 році, в часи визвольних змагань українського народу за незалежність від Московської імперії, вандалами була зруйнована центральна частина пам’ятника – скульптура княгині Ольги, а скульптури Андрія Первозванного та слов’янських просвітителів Кирила та Мефодія зберігалися на постаментах до 1935 року, до повного демонтажу пам’ятника. У 1996 році, уже в часи незалежної України, пам’ятник було відновлено. Автори сучасної реконструкції пам’ятника – скульптори В. Сівко, М. Білик та В. Шишов.
Чи погоджуєтесь ви з тим, що… Чому?
Заходи внутрішньої політики княгині Ольги сприяли більш тісному об’єднанню окремих східнослов’янських племінних княжінь у єдине державне утворення.
Так, погоджуюся. Податкова реформа сприяла нормалізації відносин слов’янських племен з центральною. князівською владою, адже реформа означала фіксований збір данини, з наперед визначеним обсягом. Грабунок племен у формі полюддя було скасовано. Окрім того, Ольга власноруч об’їздила власні володіння, формуючи образ розважливої правительки.
У зовнішній політиці княгиня Ольга визначила нові підходи,
віддаючи перевагу мирним засобам перед війною.
Так, погоджуюся. Ольга запроваджувала посольства – поїздки до сусідніх держав з метою проведення мирних переговорів.
946 р. Ольга побувала в Константинополі, де прийняла християнство, а також врегулювала питання надання платної військової допомоги візантійцям у їх боротьбі з арабами.
949 чи 959 р. княгиня відправила послів до Оттона І (імператора Священної Римської імперії) з проханням надати Русі єпископа для хрещення.
У своїй державотворчій діяльності князь Святослав приділяв
увагу активній зовнішній політиці, яка мала завойовницьку
спрямованість. Талант полководця не завжди поєднувався з політичною далекоглядністю князя.
Так, погоджуюся. Князь Святослав весь час свого княжіння фактично провів у військових походах, він дійсно був справжнім воїном і завойовником. Проте князь не завжди виважено обдумував майбутні можливі події, наступні після його перемоги. Так, розгром Хозарського каганату створив небезпеку набігів печенігів на землі Русі. Перебуваючи в Болгарському поході, князь не передбачив можливих нападу печенігів на столицю, що, врешті і сталося.
Численні війни Святослава спричинили виснаження Русі-України;
було втрачено дипломатичні зв’язки з провідними християнськими державами, налагоджені Ольгою.
Так, погоджуюся. Болгарські походи привели до напруження у відносинах з християнською Візантією.
Із загибеллю Святослава в історії Русі-України завершилася доба
далеких воєнних походів. Наступники князя-воїна зосередилися
на освоєнні раніше приєднаних земель і розбудові держави.
Так, погоджуюся. Син Святослава князь Володимир зосередив свою увагу на реформуванні Київської держави, згуртуванні слов’янських племен, посиленні обороноздатності Русі, а не на військових походах в сусідні землі. Те ж саме можна сказати і про Ярослава Мудрого, сина Володимира.
Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою
гри «Словесний теніс». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються
в пари. Один(-на) учасник(-ця) гри ставить запитання, відповідь
на яке передбачає коротку відповідь, інший(-а) відповідає словом,
словосполученням або коротким реченням. Потім учні та учениці
міняються ролями.
1. Чому Святослав по смерті батька відразу не став князем у Києві?
– Святослав був малолітнім.
2. Скільки разів помстилася Ольга древлянам за Ігоря?
– Чотири рази.
3. Як називалися розміри данини, запроваджені Ольгою в ході податкової реформи?
– Уроками.
4. Як називалися місця збереження данини?
– Становища.
5. Як називалися осередки князівської влади на землях Русі?
– Погости.
6. Як називалося порядкування адміністративних і судові дії на місцях княжих дружинників?
– Устави.
7. Як називалися земля, багаті на хутрового звіра, що давало Київській державі постійний прибуток?
– Ловища.
8. Який спосіб встановлення взаємовідносин з сусідніми державами найбільше влаштовував Ольгу?
– Мирний, дипломатичний, шлях переговорів.
9. З якими сусідніми країнами княгиня Ольга встановила дипломатичні стосунки?
– Візантія, Священна Римська імперія.
10. Яку релігію сповідувала Ольга?
– Християнську.
11. Яку релігію сповідав Святослав?
– Язичницьку.
12. Чому віддавав перевагу Святослав – мирним чи військовим вирішенням конфліктів?
– Військовим.
13. Яку державу знищив Святослав на сході?
– Хозарський каганат.
14. В якій державі столиця мала назву Ітиль?
– Хозарський каганат.
15. Яке місто обрав Святослав своєю столицею внаслідок першого Болгарського походу?
– Переяславець.
16. Яку роль зіграли печеніги в долі Святослава?
– Вбили в засідці.
17. Скільки Святослав провів Болгарських походів?
– Два походи.
18. На кому острові Святослав потрапив у засідку?
– На острові Хортиця.
19. В якому місті Святославу довелося тримати облогу від візантійців?
– Доростол.
20. В якому місті в Україні побудований пам’ятник Святославу?
– В Запоріжжі.
2. Розкажіть, як княгиня Ольга помстилася за вбивство свого чоловіка.
Детальна відповідь знаходиться під першим запитанням параграфу.
3. Що таке реформи? Які реформи здійснила в Русі-Україні княгиня Ольга?
Реформи означають проведення державною владою певних змін, оновлень в суспільному житті.
Княгиня Ольга не лише помстилася за смерть свого чоловіка Ігоря, але й зробила правильні висновки з причин його смерті. Тож основна реформа, проведена Ольгою, полягала в ліквідації системи збору данини, яка називалася полюддям. Це ненормований, а по суті, грабіжницький спосіб збору данини під час кормлінь – княжа військова дружина протягом зими вседозволено годувалася за рахунок підкорених слов’янських племен, а навесні лишки зібраного продавали насамперед в Константинополі. Таке насилля викликало спротив, що добре зрозуміла Ольга.
Отже, полюддя змінено на уроки й оброки – визначений наперед обсяг натуральної сплати податку.
Запровадження уставів означало впорядкування управлінських та судових дій княжих дружинників під час збору данини. Данина зберігалася в становищах, в погостах на місцях перебували представники княжої влади. Частина земель становила ловища, де проводили полювання задля наповнення державної казни.
Ольга спробувала утвердити християнство в Русі-Україні (запросила в Київ місію єпископа Адальберта зі Священної римської імперії), але наразившись на опір язичницької знаті, не прийняла цього рішення.
4. Охарактеризуйте зовнішню політику княгині Ольги та її значення для Русі-України.
Зовнішню політику княгині Ольги можна схарактеризувати, як миролюбну. Ольга надавала перевагу дипломатії, а не військовому вирішенні міждержавних питань. Основними питаннями зовнішньої політики Ольги була міжнародна торгівля та християнізація. Саме тому вона відвідувала Візантію та відправляла послів до Священної Римської імперії. Політика княгині Ольги сприяла зростанню міжнародного авторитету Русі- України, підвищенню цивілізаційного рівня Київської держави і східнослов’янської спільноти.
5. Розкажіть про похід князя Святослава проти Хозарського каганату та його результати.
Похід Святослава проти Хозарського каганату відбувся в 964-966 роках. Хозари постійно загрожували розвитку східних слов’ян. Окрім того, метою походу було встановлення контролю Києва над Балто – Каспійським торговим шляхом. Під час походу Святослав звільнив слов’янське плем’я (в’ятичів) від сплати данини хозарам та підкорив неслов’янські племена – мерю, мурому, мещеру, черемисів, мордву, буртасів і волзьких булгар та обклав їх даниною.
Столиця Хозарського каганату місто Ітіль на Волзі була захоплена Святославом 965 року. Падіння Хозарського каганату відкрило шлях набігам на Русь кочівникам печенігам.
6. Як відбулися перший та другий Болгарські походи князя Святослава?
Перший Балканський похід Святослава відбувся 968 року і був успішним для князя. Святослав на чолі 60 тис. воїнів під містом Доростолом розгромив потужне військо болгар, захопив 80 міст та осів княжити в Переяславці на Дунаї, плануючи в майбутньому зробити центром своєї імперії. Таке сусідство не сподобалося візантійцям, тож вони прагнули знайти спосіб позбутися такого грізного сусіда та пішли на змову з печенігами, аби активізувати їх напади на Русь. за відсутності князя в Києві печеніги взяли столицю в облогу. Святослав мусив швидко повертатися з походу, аби відігнати печенігів від Києва. Наслідком походу стало й те, що Святослав почав ставити своїх синів намісниками по всіх великих містах, аби укріпити владу. Так він започатковує утвердження династії Рюриковичів в Русі-Україні.
Другий Балканський похід Святослава відбувся 969-971 роках та був більш невдалим для русичів, ніж перший. Візантійці обложили 971 року військо руського князя в Доростолі. Наслідком облоги стала мирна угода, за якою Святослав в обмін на вихід з озброєним військом з обложеного міста ставав союзником візантійського імператора та відмовлявся від територіальних надбань в Криму та Подунав’ї. Цю угоду можна назвати почесною поразкою київського князя. Дорогою додому на острові хортиця Святослав потрапляє в засідку, влаштовану печенігами, і гине.
7. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте спільне й відмінне в політиці княгині Ольги та князя Святослава.
Спільним в політиці княгині Ольги та князя Святослава була зовнішня політика – формування стосунків з сусідніми країнами, але способи налаштування взаємовідносин були протилежними – Ольга проводила дипломатичну роботу, намагалася вирішувати ті чи інші питання шляхом переговорів, що підносить її на вищий рівень цивілізаційного розвитку в порівнянні зі Святославом, який бачив лише військову силу, як єдино можливий спосіб вирішення зовнішньополітичних питань.
8. Колективне обговорення. Порівняйте значення діяльності
княгині Ольги та князя Святослава для розвитку Русі-України.
Княгиня Ольга в часи свого правління зробила багато кроків, що характеризували її як мудрого і виваженого політика. Вона реформувала неефективну і грабіжницьку систему збору податків, замінивши полюддя уроками і оброками з фіксованим обсягом збору данини. Княгиня вважала, що на землях, належних Києву, потрібно навести господарчий лад, а не завойовувати нові. Ольга першою на Русі почала практикувати дипломатичні посольські місії до Західної Європи, після власного хрещення у Візантії виношувала плани хрещення Русі-України, надавала увагу міждержавним переговорам, а не війнам.
Святослав увійшов в історію з прізвиськом Хоробрий або Завойовник. Це ім’я говорить багато про діяльність князя – вподовж свого правління Святослав створив велику імперію, що протягалася від Балтійського до Чорного і Каспійського морів, плануючи перенести її столицю з Києва до Переяславця на Дунаї.
Проте завоювавши багато земель та обклавши їх даниною, князеві не вдалося забезпечити їх цілковиту безпеку – знищивши Хозарський каганат, він відкрив дорогу на Русь кочівникам печенігам. Святослав задля посилення безпеки своєї держави ставить своїх синів намісниками в найбільших містах Русі, утверджуючи таким чином правління династії Рюриковичів.
Створення великої імперії негативно позначилося на відносинах з Візантією, якій не потрібен був такий грізний сусід і тому візантійці йдуть на таємні домовленості з печенігами, аби ті активніше тероризували руські землі та, врешті, влаштували засідку і вбили Святослава під час повернення з походу.
9. Продовжте складання таблиці «Князі Русі-України» (с. 17).
| Князь, роки правління | Внутрішня політика | Зовнішня політика | Значення діяльності |
| Ольга (944-964 рр.) | Податкова реформа, спроба релігійної реформи | Дипломатична місія до Священної Римської імперії, поїздка до Візантії, переговори, встановлення добросусідських відносин. | Підносить Русь на вищий рівень цивілізаційного розвитку, надаючи перевагу дипломатичній діяльності, а не війнам. |
| Святослав (964-972 рр.) | Для забезпечення безпеки Русі під час своєї відсутності поставив своїх синів намісниками в найбільших містах Русі, укріплюючи владу династії Рюриковичів. | Створює велетенську імперію, закріплюється на Поволжі, знищивши Волзьку Булгарію та Хозарський каганат та відкривши таким чином можливості для набігів на Русь печенігів. Внаслідок Болгарських походів ускладнює відносини з Візантією. | Створення великої імперії стало найголовнішим політичним здобутком Святослава. Проте така войовнича діяльність князя похитнула зовнішню безпеку власне самої Русі. |
11. Український історик М. Грушевський називав князя Святослава
«давньоруським спартанцем» і «першим запорожцем на київському столі». Поясніть, як ви розумієте наведені характеристики. Які людські цінності були притаманні князю Святославу?
Михайло Грушевський мав на увазі військову доблесть Святослава, порівнюючи його зі спартанцями, адже князь ніколи не нападав зненацька, а йшов на бій відкрито, кажучи Іду на ви (на вас).
Вчений назвав першим запорожцем Святослава, читаючи опис візантійського хроніста Лева Діакона, коли князь проводив …борода оголена, з густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою. Голова в нього була зовсім гола, але з одного боку її звисало пасмо волосся – ознака знатності роду…В одне вухо його була вдіта золота сережка.
З деталей опису перед читачем постає образ козака-запорожця.
12. Робота в парах. Складіть історичний портрет Ольги або
Святослава (за вибором).
Рік і місце народження Ольги невідоме. Проте з літописних джерел можна довідатися про одруження Ольги та Ігоря в 903 році. Подружжя мало одного сина Святослава, про інших дітей не відомо нічого.
Внаслідок жорсткої політики збору данини у формі полюддя, Ольга рано залишилася вдовою. До досягнення повноліття сина очолювала Київську державу з 944 по 964 рр. Помстившись древлянам за смерть чоловіка, княгиня Ольга зробила висновки з Ігоревої смерті та провела реформи, що стосувалися місцевого управління (устави) та нормованого збору данини (уроки і оброки).Слов’янські племена у наперед визначений час мали принести данину (гроші й товар) в в спеціально відведені для цього осередки княжої влади – погости. Для додаткового поповнення державної казни Ольга запровадила ловища – мисливські угіддя.
Ольга власноруч об’їхала всі свої володіння, аби побачити життя розрізнених східнослов’янських племен. Зрозумівши, що сила слов’ян в єдності, вона наважується на зміну язичницької релігії на християнську.
Для того княгиня відправляється до Константинополя, де приймає християнство. Обряд хрещення провели в Соборі святої Софії патріарх Феофіліктій і Костянтин VII Багрянородний. Таким чином Ользі вдалося уникнути одруження з візантійським імператором, який пропонував їй укласти шлюб.
Проте хрестити всю Русь княгині не вдалося, хоч для цього вона організувала приїзд в Київ місії єпископа Адальберта зі Священної Римської імперії. Запровадженню християнства рішуче протистояв змужнілий син Святослав, який був переконаним язичником. Врешті, він усунув від влади матір, зайнявши великокнязівський стіл у Києві.