Завдання та запитання
1. Де був написаний Галицько-Волинський літопис?
Галицько-Волинський літопис написаний у Холмі й Володимирі.
2. Яка була найкраща церква в Галичині, хто її збудував?
Найкраща церква в Галичині – церква Івана, збудована Данилом Галицьким.
3. Яке оформлення було характерним для давньоруських літописів?
Літописи мали яскраву, образну мову, текстах містять багато різних народних переказів та приповідок. Багато слів належать до тогочасної української розмовної мови.
4. Назвіть факти, які доводять існування шкіл у Галицько- Волинському князівстві.
У Галицько-Волинському князівстві існували школи при єпископських кафедрах, монастирях та парафіяльних громадах, тож учителями були представники духівництва.
Школи при парафіяльних громадах навчали дітей читати, писати, рахувати, тобто давали початкову освіту. Окремо існували ремісничі школи, де навчали ремеслу. Майбутніх священників готували єпископські кафедри.
Вищу освіту можна було здобути лише за кордоном, бо в князівстві на той час не було вищих освітніх закладів. Освічена людина мала знати латину, грецьку і ще одну європейську мову.
Доказом високого рівня освіченості можна вважати збережені до нашого часу грамоти, написані латиною, які галицько-волинські князі відправляли в Німеччину.
5. Культури яких держав впливали на духовний розвиток Галицько-Волинського князівства?
На духовний розвиток Галицько-Волинського князівства впливали культура Візантії, Німецьких держав, Чехії, Польщі.
6. Про які типи ікон із зображенням Богородиці ви дізналися?
Існують такі типи ікон з зображенням Богородиці Одигітрії – портрет до пояса Матері Божої з маленьким Ісусом, що вказує на Божого сина.
7. Знайдіть у тексті підручника свідчення про те, що в князівстві були люди, які володіли багатьма мовами.
У князівських і єпископських канцеляріях працювали освічені люди,
які володіли багатьма іноземними мовами. Вони писали тексти грамот, вели дипломатичне листування. Збереглися грамоти, написані латинською мовою, які галицько-волинські князі надсилали до Німеччини.
8. Уважно розгляньте ілюстрації ікон св. Юрія Змієборця та Волинської Богоматері. Знайдіть особливості шкіл іконопису кожної з них.
Ікона Богоматері – Одигітрії (кінець ХІІІ ст. – поч. ХІV ст.) належить до волинської школи іконопису, яка запозичила основу з візантійського стилю.
Ікона св. Юрія Змієборця на чорному коні початку ХІV ст. належить до галицької іконописної школи. Вона має довершений образ-символ.
Золотий і жовтий кольори є символом небесного царства, білий – перетворення небесного на земне, зелений колір означає землю, голубий – небо, червоний колір уособлює царське, божественне.
9. Об’єднайтесь у чотири команди. Складіть групову розповідь про:
а) освіту; б) літописи; в) будівництво й архітектуру; г) іконопис.
Освіта.
У Галицько-Волинському князівстві освіта була пов’язана з церквою, учителями переважно були священики. При парафіяльних громадах працювали початкові школи, де навчали письмовій грамоті та лічбі. Школи при єпископських кафедрах готували майбутніх священиків.
В ремісничих школах навчали професіям – ремеслу та купецькій справі.
Вища освіта в князівстві була недоступною, бо в князівстві не існувало жодного вищого навчального закладу, тож вищу освіту здобували за кордоном. Вважалося, що освічена людина мала знати латину, грецьку і ще хоча б одну європейську мову.
Літописи.
Літописна справа відома на землях Галичини й Волині з ХІ століття. 1097 р. створено «Повість про осліплення Василька». У ній князівський дружинник розказує про важкі життєві обставини теребовлянського князя Василька Ростиславовича.
Найвідомішим літописом є Галицько-Волинський літопис, що складається з двох частин – у першій частині розповідається про діяльність князя Данила Галицького, друга частина знайомить читача з історією Волинської землі від 1260 року.
Галицько-Волинський літопис задумувався автором, як літературний твір, але пізніше в літописі були вказані дати полій, що зробило його не тільки зразком літературної писемності княжої доби, а й цінним історичним джерелом.
Будівництво й архітектура.
Будівництво в Галицько-Волинському князівстві досягло значного розквіту завдяки піднесенню господарства. Будівельним матеріалом слугувало дерево та білий камінь (білокам’яну кладку мали церкви романського стилю). Вапняки обтісували і скріплювали в стіні вапняним розчином. З внутршнього боку стіни оздоблювали орнаментованою рельєфною вапняковою або керамічною плиткою. Крім орнаментів, на оздоблювальних плитках можна побачити зображення птахів чи рослин.
За правління Данила Галицького було зведено близько тридцяти монументальних споруд.
На Волині церкви будують з товстої брущатої цегли (такою цеглою можна покривати вулиці).
Іконопис.
Іконопис Галичини на Волині розвивався під впливами київського іконопису. Тривимірність зображення, прямолінійна перспектива, м’який теплий набір кольорів, гармонійне поєднання барв та легкі тональні переходи, ледь вловима схожість облич святих до рис обличчя місцевого люду – такі основні риси давньоруської школи іконопису.
10. Складіть план оповідання «Розвиток культури Галицько-Волинської держави».
1. Загальні особливості розвитку культури.
2. Розвиток освіти.
3. Літописання.
4. Архітектура.
5. Образотворче мистецтво.
11. Яка характерна особливість оформлення інтер’єру була притаманна для Галичини?
Стіни будівель зсередини оздоблювали рельєфною орнаментованою керамічною чи кам’яною тесаною плиткою. Окрім орнаментів, на плитці зображували рослин або птахів.
12. Назвіть особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави.
Основні особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави:
– розвиток культури під впливом Візантії;
– культурні зв’язки з країнами Західної Європи;
– впливи романського архітектурного напряму;
– технічні новинки озброєння, запозичені в Західній Європі;
– ремісничі поселення німецьких та польських колоністів.