ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Зовнішня політика князя Данила Романовича.
1. Поясніть зміст поняття «зовнішня політика» на прикладі когось із давньоруських князів (на ваш вибір).
Зовнішня політика – це сукупність відносин держави з іншими державами світу. (Слово “політика” з грецької мови в перекладі відносини).
Зовнішня політика Володимира Великого:
– боротьба проти печенігів (князь провів сім військових походів) і формування системи укріплень на прикордонні зі степом;
– встановлення тісних стосунків з Візантією, Священною Римською імперією, Польщею, Чехією та Швецією;
– запровадження “шлюбної дипломатії”, як способу формування добросусідських стосунків з іншими країнами шляхом одруження з представниками їх владних династій;
– перетворення Київської держави в імперію шляхом підкорення неслов’янських племен.
2. Хто такі васали?
Васалом називали в Середньовіччі феодалів, що отримував від земельне володіння від іншого, могутнішого феодала-сеньйора.
3. Що вам відомо про хрестоносців з уроків історії середніх віків і зарубіжної літератури?
Хрестоносцями називали всіх учасників хрестових походів. На одязі хрестоносці носили зображення хреста, як символ своїх добрих намірів.
Хрестові походи – військово-релігійні походи європейців до країн Близького Сходу з метою визволення Гробу Господнього (головної святині християнського світу) від мусульман. Хрестові походи тривали з ХІ-ХV століттях – ( 1096-1444 рр.). Всього відомо вісім хрестових походів, навіть організовували дитячі хрестові походи, загалом їх учасниками стали 50 тис. дітей, адже вважалося, що “безгрішні” напевне ввійдуть в Єрусалим і порятують Гроб Господень. Більшість дітей або загинула, або потрапили в рабство.
До хрестових походів долучилися представники різних суспільних груп – рицарі, духівництво, селяни, сеньйори, купці. Кожна з груп мала свою мету в походах:
– селяни бажали отримати землю і позбутися феодальної залежності;
– рицарі шукали збагачення за рахунок грабунків;
– сеньйори – закріпитися на нових землях та сформувати держави з метою збору податків з місцевого населення;
– купці – розширення торгових зв’язків зі Сходом;
– духівництво – поширення впливу католицької церкви.
тобто всі групи були насправді далекими від проголошеної мети походу, що була лише ширмою для прикриття справжніх цілей.
В ході хрестових походів на Близькому Сході на завойованих територіях були утворені держави хрестоносців, які проіснували дуже мало часу.
В цілому хрестові походи, що тривали протягом двохсот років, зазнали краху. Вони привели до посилення протистояння і нетерпимості між християнським та мусульманським світами. Проте відбувся взаємовплив і взаємозбагачення Східної і Західної культур.
4. Прочитайте подане нижче інформаційне повідомлення про зовнішню політику князя Данила Романовича. Складіть розгорнутий план розповіді, виписавши відповідні тематичні речення.
1. Відносини Данила з монголами:
а) подорож князя Данила до хана Батия;
б) Данило галицький визнає себе васалом хана.
2. Організація боротьби з Ордою:
а) пошук підтримки церкви;
б) висвята митрополита Кирила;
в) невдала спроба союзу проти татар з князями Владимира та Рязані;
г) дипломатичні відносини з Папою Римським;
ґ) спроби організації хрестового походу проти монголів;
д) коронація Данила.
3. Боротьба Данила за збереження князівства на західних та північних кордонах.
а) підтримка мазовецьких князів у боротьбі з Польщею для забезпечення стабільності кордонів Галицько-Волинської держави;
б) успішна боротьба з Литвою за північне прикордоння і передача Данилу міст Новгородка, Вовковийська, Слоніма;
в) боротьба Данила за Австрію.
5. Складіть за створеним вами планом розповідь про зовнішню політику князя Данила Романовича.
Данило Романович проводив зовнішню політику, що відповідала інтересам Галицько-Волинського князівства. Роки правління (1238 – 1264) князя Данила припадають на часи монгольської навали і ця складна обставина багато в чому визначила зовнішню політику князя.
Після успішного розгрому 1245 року Данилом боярської опозиції у битві під Ярославом на посилення влади князя звернули увагу монголи, тож князь був змушений відправитися в кінці 1245 року до Батия та визвати себе васалом монголів, але в той же час Данило залишився володарем своїх земель.
Наступні два десятиліття Данило Галицький шукав можливості організації опору монголам: якщо спочатку за посередництва православної церкви він звертав увагу на князівства Північно-Східної Русі, то після невдалих спроб домовитися про союз з Рязанню та Владимирським князем Олександром Невським у боротьбі з татарами звертає свої погляди на Захід до Папи Римського – глави католицької церкви в надії допомоги організації хрестового походу проти монголів, але теж невдало, адже монголи воювали з арабами – противниками хрестоносців на Близькому Сході.
Данилу доводилося захищати прикордоння свого князівства у боротьбі з Польщею,Угорщиною та Литвою. В той же час князь проводив дипломатичну роботу з Австрією – одруживши свого сина Романа з австрійською принцесою Гертрудою, планував закріпити сина королем Австрії. Проте ж цим планам завадила монголи, які не були зацікавлені в посиленні позицій Галицько-Волинського князя.
6. Які події відбулися в м. Дорогочині в 1238 р. та в 1253 р.? Чи є між
ними зв’язок? Якщо є, то в чому він полягає?
1238 р. князь Данило Галицький під Дорогочином розбив німецьких рицарів-хрестоносців, зупинивши їх наступ на схід. Перемога під Дорогочином укріпила позиції Данила на західному кордоні князівства і це дало змогу князю приєднати до своїх володінь Київ, таким чином об’єднавши більшість земель роздробленої Київської держави під своєю владою.
1253 року в м. Дорогочині князь Данило стає королем Русі, отримавши з рук Папи Римського корону. Коронація по суті означала союз Данила з католицькою церквою, на допомогу якої він розраховував у боротьбі з монгольською навалою. Проте Папа Римський з політичних причин не посприяв Данилу в організації Хрестового походу проти Орди.
7. Які сподівання Данила Галицького справдилися в результаті його коронації, а які — ні? Чому?
Після коронації Данило Галицький розраховував на допомогу католицької церкви в організації хрестового походу проти монголів, але папі Римському була невигідною боротьба з ордою, адже остання вела війни з арабами, які воювали з європейськими хрестоносцями на Близькому Сході.
8. Якою була зовнішня політика Данила Галицького — агресивною чи спрямованою на захист території та народу своєї держави? Обґрунтуйте свою відповідь конкретними прикладами.
Зовнішня політика Данила Галицького поєднувала в собі захист території держави та народу і агресію, залежно від позицій різних політичних сил та конкретних обставин. Так, коли князь Данило отримав титул короля, це був політичний крок, спрямований на організацію хрестового походу протии ворога.
Коли ж Данило проводив військові походи в Польщі, підтримуючи мазовецьких князів, які стали його васалами, ці дії можна вважати агресивними по відношенню до Польщі.
Проте варто зазначити, що зовнішні кордони і розуміння зовнішньої політики в середньовіччі суттєво відрізнялося від сучасних, і тому аналіз діяльності князя в площині агресії чи захисту своїх земель може виявитися неповним.
Завдання та запитання
1. Яка подія сталася в 1238 р. на Галицько-Волинських землях?
1238 р. Данило Галицький розбив німецьких рицарів-хрестоносців,
які захопили місто Дорогочин, чим остаточно зупинив їх просування на південно-східні землі Русі.
2. Назвіть міста, які були столицею Галицько-Волинського князівства.
Столиці Галицько-Волинського князівства: Галич, Холм.
3. Запишіть у зошиті назви міст, які збудував Данило Галицький.
Данило Галицький збудував міста-фортеці: Данилів, Крем’янець, Угровеськ, Холм, Львів.
Визначте, які міста заснував Данило Галицький:
А Звенигород, Холм, Львів
Б Данилів, Львів, Холм
В Перемишль, Данилів, Львів
Г Данилів, Звенигород, Перемишль
Б.
5. Чи стосуються події, описані літописцем, діяльності князя Данила?
• «…Був-бо він сміливий і хоробрий — „від стопи ноги його й аж до
верху голови його не було в ньому вади” …Сам же король (був) князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив, й оздобив їх різноманітними прикрасами, і братолюбством він світився був із братом своїм…»
• «…О лихіша лиха честь татарська! Князь наш, що володів Руською землею, Києвом, і Володимиром, і Галичем, й іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає!..»
А обидві події стосуються
Б тільки перша подія стосується
В тільки друга подія стосується
Г жодна з подій не стосується
А
4. Прочитайте уривок з історичного джерела та дайте відповідь на запитання.
«…І прибігло половців багато в Руську землю, і говорили вони руським князям: „Якщо ви не поможете нам — то ми нині порубані будемо, а ви завтра порубані будете”. І була рада всіх князів у городі Києві, і нарадилися вони так: „Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй…”»
• Про яку подію йдеться?
А облога й падіння Торчеська, 1093 р.
Б Любецький з’їзд князів, 1097 р.
В битва на річці Калці, 1223 р.
Г битва з хрестоносцями, 1238 р.
В
7. Проаналізуйте, як розподілилася влада в Галицько-Волинському князівстві після смерті князя Данила.
Данило помер 1264 року. Після його смерті південно-східною частиною Волині керував брат Данила Василько, що княжив у Володимирі. Син Василька, Володимир, княжив в 1269-1288 роках у північно-західних землях Волинського князівства. Основну частину Галицько-Волинської держави прийняв у спадок Лев Данилович (1264-1301) після смерті батька та брата Шварна.
8. Поясніть, які реформи здійснив Данило.
– об’єднання держави і централізація влади шляхом знищення свавільних бояр;
– будівництво низки міст-фортець;
– сприяв розвитку торгівлі, запрошення купців та майстрів;
– зміцнення позицій православної церкви
9*. Порівняйте діяльність князя Романа та князя Данила.
| Діяльність Романа Мстиславича | Діяльність Данила Галицького |
| проводив політику зміцнення держави | проводив політику зміцнення держави |
| захист від половців, литовців, боровся з непокірними боярами | 1238 року захопив Галич |
| договір про мир з Візантією | 1245 року знищив боярську опозицію |
| поширив владу на всі українські землі | зміцнював позиції православної церкви |
| боровся з поляками за зміцнення західних кордонів | послабив пригноблення залежних селян |
| розширив права ремісників |
11. Чим керувався Данило, вибираючи місце для нової столиці — Холма?
Перенесення столиці з Галича до Холма можна пояснити зміщенням торговельних шляхів. Почався занепад Галицького шляху, що сполучав Україну з Близьким Сходом і Півднем. Це пояснюється послабленням Константинополя та контролем південних степів кочівниками. Водночас зростає значення Бузького шляху, що сполучав Балтику і володіння тевтонців (місто Торунь на Віслі) та проходив через Холм.
11. Дайте характеристику діяльності Лева Даниловича.
Князь Лев Данилович (1264-1301):
– приєднав до своїх володінь Закарпаття та Люблінські землі;
– підтримував дружні зв’язки з Чехією, Угорщиною, Тевтонським орденом, але мав напружені відносини з Литвою;
– переніс столицю до Львова;
– відбудував фортеці, зруйновані батьком за наказом монголів;
– був залежним від Орди, брав участь у її військових походах;
– підтримував дипломатичні зв’язки з сусідніми країнами – Польщею, Чехією, Тевтонським орденом;
– був талановитим полководцем.
12. Які риси вдачі унаслідував Лев Данилович від батька?
Лев Данилович, як і його батько, Данило Галицький, дбав про єдність і зміцнення своєї держави. Для досягнення цієї мети використовував як дипломатію, так і військові походи.