Що таке Сатурналії? Як їх святкували?
Сатурналіями називали святкування на честь Сатурна – батька головного бога Юпітера, батька всіх римських богів. Спочатку Сатурналії тривали лише три дні, а згодом – з І ст.до н.е. продовжувалися уже протягом тижня. Біла храму Сатурна проводили жертвопринесення на його честь. Римляни влаштовували святкові трапези, дарували одне одному подарунки – як правило, це були воскові свічки та фігурки з глини.
Люди гуляли на вулицях, обирали “царя” Сатурналій. Школи припиняли навчання, аби школярі теж могли святкувати. Злочинців не карали, а раби не працювали і святкували разом з господарями.
Як називався головний жрець у Давньому Римі? Чи має хтось
у наші часи такий титул?
Головного жерця римляни називали понтифіком. Всього вищих жерців (понтифіків) було дев’ять. Вони обиралися довічно. Завданням понтифіків було слідкувати за дотриманням римлянами релігійної обрядовості на святах.
В наший час титул понтифіка має глава християнської католицької церкви – Папа Римський.
Хто такі весталки?
Весталками називали жриць богині Вести. Вони підтримували священний вогонь у храмі Вести – римляни вірили, що з Римом не станеться нічого лихого, допоки горітиме вогонь. Якщо вогонь гас по вині весталки, жрицю страчували. Весталки були священними особами в Римі, і мали служити в храмі Вести 30 років. Їх робота оплачувалася з державної скарбниці. Проте їм було заборонено виходити заміж.
У чому полягає різниця між ларами і пенатами?
Лари – це духи, які жили в будинку і охороняли його та господарів.
Лари були захисниками рабів, що потерпали від жорстоких господарів.
Пенати – це духи, які охороняли домашнє вогнище. Пенати в разі переїзду сім’ї до нового будинку перебиралися до нового помешкання разом з родиною, а лари – ні. вони залишалися охороняти старий будинок.
Яким було ставлення римлян до померлих?
Римляни з пошаною ставилися до померлих, приносили жертви богам в пам’ять про них, ставили погруддя померлих предків і зберігали посмертні маски.
Запитання та завдання.
1. Яким був головний принцип римлян у спілкуванні з богами?
Римляни приносили богам жертви.
2. Хто такі лари і пенати? Яким було їхнє призначення?
Духів, які жили в будинку та були його охоронцями, римляни називали ларами. Лари також охороняли господарів будинку, захищали рабів від надмірної жорстокості їх господарів.
Духи-охоронці домашнього вогнища називалися пенатами.
3. Існує багато легенд, виникнення яких тісно пов’язане з історією
Рима. Підготуйте повідомлення про деякі легенди (на вибір):
1) заснування Рима.
Як розповідають давні римські легенди, місто Рим заснували два брати — Ромул та Рем, онуки царя Нумітора. Хитрий та підступний брат царя Нумітора Амулій тихцем поклав немовлят у кошик та й вкинув у річку Тибр, прирікаючи дітей на вірну смерть. Проте Ромул і Рем були врятовані й вигодувані молоком вовчиці. Вони й заснували Рим, але згодом посварилися. Рема убив Ромул і став першим царем в Римі.
2) Викрадення сабінянок.
Місто Рим, яке було войовничим містом, наповнене головним чином воїнами та бандитами, мало небагато жінок. Це пояснюється тим, що цар Ромул найбільше піклувався про військову могутність міста, але згодом він зрозумів, що місто не зможе існувати, коли його населятимуть лише чоловіки, тому наказав викрасти з сусіднього племені сабінян їх жінок і поселити їх в Римі, аби римські чоловіки створили з них нові сім’ї.
3) Життя семи римських царів.
Царі мали абсолютну владу, проте не могли передавати її в спадок.
Відомі імена сімох римських царів:
Ромул 753-715 до н.е. – за 37 років його перебування при владі Рим збільшив свої володіння, жителів міста цар поділив на 30 курій залежно від їх етнічної належності: латиняни, сабіняни, та етруски. Патриціями назвали корінних римлян, а плебеями – прийшлих жителів.
Нума Помпіліус 715-673 м до н.е. – був першим римським царем, який не провів жодної римської війни. Протягом життя написав 14 книг з права і філософії.
Тулл Гостілій 673-642 до н.е. – володіння Риму вперше вийшли за межі міста, територія міста і кількість його населення зросла вдвічі. Він був онуком Гостія Гостілія – міфічного давньоримського персонажа. Помер від Тулл Гостілій від блискавок Юпітера, коли бог розгнівався на царя за те, що він у погоні за військовою здобиччю перестав його вшановувати, то ж Юпітер спопелив його дім.
Анк Марцій 642-617 м до н.е. – під час його правління збудували перший міст через Тибр. Цар заснував гавань на Тибрі та соляні копальні, побудував першу римську в’язницю.
Луцій Тарквіній Пріск 616-579 м до н.е. – легенда розповідає, що дорогою Риму до Тарквінія підлетів орел кігтями зняв шапку з голови майбутнього царя, після чого знявся до неба, опустився на землю та поклав її знову на голову Такрвінія. В цьому побачили боже знамення провидіння і божу волю бути царем у Римі.
Сервій Туллій 578-535 м до н.е. – народження царя оповите легендою. Згідно з мітами, ще будучи дитиною, проявилося божественне походження царя. Якось, коли малий Сервій спав, яскравий вогонь охопив променистою короною його голову. Слуги хотіли загасити вогонь, але Танаквіль В цій яскравій вогняній короні побачили знамення та Боже Милосердя. Полум’я погасло аж тоді, коли хлопчик проснувся, і воно не завдало Сервію жодних опіків.
Тарквіній Гордий 534-510 м до н.е. – останній з римських царів, що відомий своєю непомірною тиранією. За те його й вигнали з Рима.
4) Як гуси врятували Рим.
Це сталося в ІV ст. до н.е., коли галли оголосили римлянам війну та спалили Рим. Частині жителів вдалося врятуватися і сховатися за фортечними мурами Капітолію. Гали оточили Капітолій і готувалися до розправи над римлянами. Таємною стежиною пізньої ночі вони зійшли на вершину Капітолійського пагорбу тихцем почали здійматися на стіни фортеці. Втомлені охоронці римлян поснули, і біда уже чекала на римлян, але їх голосним ґелготом врятували священні гуси з храму богині Юнони. Почувши нічним шум, гуси розбудили розбудили римських воїнів, котрі мужньо відкинули галлів від стін Капітолію. Відтоді й кажуть, що «гуси врятували Рим», маючи на увазі щасливий випадок і везіння, яке порятувало від лиха.
Порівняйте обрані римські міфи та легенди з давньогрецькими. Назвіть найбільш суттєві відмінності між ними.
Римські міфи відрізняються від грецьких тим, що вони є більш “історичні”, тобто пов’язані з якоюсь історичною подією чи особою, містять навіть дату події, тоді як грецькі міфи існують за межами реальних історичних подій, в окремому “міфічному” світі.