Господарське життя. 8 клас

– там є багато різних майстрів і ремісників: майстрів-золотарів, золотошвей, скульпторів, мулярів, різьбярів по каменю й мармуру;
– туди приїздять зі всіх країн світу і з усіх областей: одні вироби знаходять готові, інші – замовляють;
– князі й пани і купують там зброю, шоломи, кольчуги, піки, списи, мечі, сокири, ратища, персні тощо; звідси вивозять усе, що потрібно для війни. І якщо навіть приїде сто тисяч воїнів, вони знай дуть усе, що їм потрібно;
– є і кравці, одіяльники, гарбарі, красильники, сірничники, виробники хусток, різні ткачі, наметувальники, набійники, золотоплавильники й умільці-золотарі. Є також художники, рисувальники, гравери й майстри, які друкують по-польськи, по-руськи і по-вірменськи.
Торгівля у Києві:
– Київ наповнений чужоземними товарами;
– дорога, що веде з чорноморського порту, тобто з міста Кафи, через Таврійські ворота (Перекоп) до Гаванської переправи на Борисфені, а звідти через степи – до Києва; по ній з Азії, Персії, Індії,Аравії, Сирії везуть на північ у Москву, Псков, Новгород, Швецію й Данію коштовне каміння, шовк і золоте ткання, ладан, фіміам, шафран, перець та інші пахощі;
– від проходу каравану значні прибутки отримують київські жителі: воєводи, митники, купці, міняйли, човнярі, візники, трактирники й шинкарі;
– у непоказних київських хатах трапляється не лише достаток, але навіть ряс нота плодів, овочів, меду, м’яса, риби; окрім того, вони до такої міри переповнені дорогим шовковим одягом, коштовностями, соболями та іншим хутром і прянощами.
1. Що вражало чужинців у буденному житті Львова та Києва?
– Всі будинки міста кам’яні, дорогі, облицьовані, широкі, високі, три- і
чотириповерхові.
– Кажуть, що в країні руських іншого такого міста нема. Це столиця. Міщани живуть заможно, у розкошах… Крамниці повні товарів, усього вдосталь, і що захочеш, у Львові знайдеш.
– приїздять зі всіх країн світу і з усіх областей;
– Київ наповнений чужоземними товарами;
– у непоказних київських хатах трапляється… ряснота плодів, овочів, меду, м’яса, риби… переповнені дорогим шовковим одягом, коштовностями, соболями та іншим хутром і прянощами.
2. Які товари продавалися на базарах?
– купують там зброю, шоломи, кольчуги, піки, списи, мечі, сокири, ратища, персні;
– коштовне каміння, шовк і золоте ткання, ладан, фіміам, шафран, перець та інші пахощі.
3. Як розвиток торгівлі, на вашу думку, позначався на добробуті мешканців міст?
Розвиток торгівлі суттєво підвищував добробут мешканців міст.
Перевірте себе.
1. Установіть хронологічну послідовність подій:
3) ухвалення першого з відомих документів, що поклав початок закріпаченню українських селян – 1588 рік, ІІІ Литовський статут, укладений уже після Люблінської унії, тобто в часи Речі Посполитої, але юридично закріплював самостійність Великого князівства Литовського.
2) перша документальна згадка про українських козаків у писемних джерелах – 1489 рік, Хроніка Польська Марціна Бєльського, польського письменника та історіографа.
1) надання магдебурзького права Львову – 17 червня 1356 року грамотою польського короля Казимира ІІІ.
2. Дайте визначення поняттям:
– магдебурзьке право – право міст на самоврядування, назва походить від німецького міста Магдебург, яке вперше отримало це право в 1188 році.
– фільварки – панські маєтки 14-19 ст., з особистим панським господарством, де закріпачені селяни відбували обов’язкові роботи – панщину.
– кріпацтво – особиста залежність селян від землевласника, “прикріплення до землі” запроваджена артикулом польського короля Генріха Валуа 1573 р. і ІІІ Литовським Статутом 1588 року.
– дворища – господарська одиниця зі спільною власністю, спільним повинностями, з якої збирався податок. Складалася з димів – окремих дворів, налічувала 40-50 осіб, переважно родичів.
– війт – голова лавничого суду (переважно розглядав кримінальні справи) в міському магістраті (виборному органі управління в місті)
– бурмистер – голова ради магістрату
– рада і лава – дві виборні частини магістрату (радники і лавники) Радники щотижня проводили засідання в міській ратуші, де вирішували господарські, адміністративні, соціальні питання жителів міста. Раду очолював бурмистр.
Лавники – судді кримінального судочинства. Лаву очолював війт.
– цехи – об’єднання ремісників однієї професії, які очолювали виборні цехмістри. Цехи виникли в кінці 14 ст. У Львові в першій половині 17 ст. було більше 30 цехів.
– копний суд – виборний суд сільської общини (походить від слова копа – збори общини).
3. Виберіть слова та словосполучення, які стосуються міського життя за литовсько-польської доби:
війт та бурмистер, цехи і цехмістри, смерди та холопи, рада і лава, фільварки, дворища та дими, магдебурзьке право, ярмарки та торги.
Свій вибір поясніть.
– війт та бурмистер – війт – голова лавничого суду в магістраті, бурмистер – голова ради магістрату
– цехи і цехмістри – цехи – ремісничі об’єднання майстрів, що належали до однієї професії. Цехи очолювали виборні цехмістри, найбільш авторитетні майстри.
– рада і лава – виборні частини магістрату в самоврядному місті, що мало Магдебурське право. Рада – орган управління містом, лава – суд, що переважно розглядав кримінальні справи.
– фільварки – особисте панське господарство, на якому вироблялась сировина з подальшою переробкою на готову продукцію, яку переважно продавали на ринку.
– дворища та дими – дворище – кілька селянських окремих господарств-димів, на яке накладався спільний податок. На чолі дворища був отаман.
– магдебурзьке право – право міста на самоврядування з виборними органами управляння..
– ярмарки та торги – ярмарки збиралися двічі на рік, на них приїздили купці з інших країн, ярмарки були здебільшого спеціалізувалися на певних видах продукції (наприклад, зерні). Торги відбувалися значно частіше, двічі-тричі на тиждень, торгової спеціалізації не мали.
4. Дайте відповіді на запитання:
– Якою була кількість українських міст?
На середину 17 ст. існувало близько 1200 міст і містечок
– Яких змін зазнавали міста з отриманням магдебурзького права?
Місто отримувало право на самоврядування: містом з магдебургським правом керував виборний магістрат, суд, міщани ставали особисто вільними людьми
– Якими були повноваження рад та бурмистра, а які – війта та лави?
Бурмистер очолював міський магістрат, фактично був виборним головою міської ради, яка на щотижневих засіданнях вирішувала господарські, адміністративні, соціальні питання містян.
– Що визначало розвиток міст у 16 ст.?
Впродовж 16 ст. відбувався бурхливий розвиток міського життя і будівництво міст. Найбільшу активність в заснуванні міст проявляли великі землевласники – магнати, а також шляхта. Причиною такої зацікавленості землевласників до міст була економічна вигода, адже місто завдяки ремісничій і торговельній діяльності могло принести більше прибутку, ніж землеробське село. Переважно містечка були невеликі, по сотні дворів, але були й більші – до 1000.
– Як це позначалося на становищі міщан?
Міщани сплачували на користь землевласників чинш – податок грошима та ще різні побори на оборону міста.
– Що таке дворища і дими?
Селяни жили общинами зі спільним користуванням угіддями – лісом, сіножатями, луками, річкою. Орну землю община розподіляла між дворищами, до якої входило кілька окремих господарств, тобто дворів-димів.
– Які зміни в житті українських селян відбувалися в 16 ст.?
Зміни в житті селян в 16 столітті зумовлювалися посиленням їх залежності від землевласників від поземельної до особистої (кріпацтва). Так, копний суд (общинний) змінювався на вотчинний (суд землевласника). Фільваркове господарство породжує панщину – обов’язкові примусові роботи селян у фільварку, а також закріпачення – заборону селянам самовільно змінювати місце проживання і покидати “свого” пана, тобто селян прикріплювали до землі – вони ставали непохожими – такими, що не могли “ходити” на інші землі.
– Як це позначилося на становищі селян?
Нові явища в житті селян безперечно ускладнювали й без того нелегке землеробське життя. Наступ на обмеження їх прав приводив до спротиву, втеч, повстань і збідніння. Хлібороб ставав злидарем.
5. Доведіть або спростуйте, що історичний розвиток українських міст зумовлений загально-європейськими процесами.
Розвиток українських міст був зумовлений загально-європейськими процесами, адже 16 століття – це епоха Великих Географічних відкриттів зі збільшенням обсягів виробництва товарів і розширенням торгівлі, революцією цін. Тому збільшення кількості українських міст як ремісничих центрів пояснюється саме відкриттям Нового світу і наслідками цих процесів у Європі.
Всі завдання