1. Що означає слово азбука?
Азбукою називають кириличний слов’янський алфавіт (кирилицю), названий на честь Кирила, ченця-просвітника з Візантії. Кирилицю починала буква, яку називали «аз» (тобто «я»), друга буква«б» — «буки» (тобто букви), третя літера «в» – «веди» (тобто відати, знати). Відповідно, в буквальному перекладі три перші літери кириличного алфавіту означали: «Я букви відаю». Слово “азбука” утворене шляхом поєднання назв перших двох букв кирилиці.
2. Назвіть імена перших слов’янських просвітителів.
Перших слов’янських просвітителів звали Кирило та Мефодій. Братів направив до слов’ян візантійський імператор, аби вони зробили переклад біблійних книг і навчили слов’ян богослужінню рідною мовою.
3. Поясніть поняття «берестяні грамоти»
Завдяки білому кольору кори берези її використовували як матеріал для письма, подібно папірусу в Давньому Єгипті. На бересті часто записували різні буденні записи, як от листи, звіти про обсяги зробленої роботи, запрошення на поминки, торгові підрахунки.
4. Доведіть, що в Русі-Україні писемність була поширена серед різних верств населення.
“Руські письмена” існували ще до започаткування християнства. З розбудовою держави виникає потреба в освічених людях, які могли б виконувати розпорядчі функції, вести облік тощо. Християнська церква і князь дбали про розвиток освіти. Перша школа була відкрита для дітей зі знатних родин Володимиром Святославичем, справу батька продовжив Ярослав Мудрий, що відкрив школу і для дітей священників.
Заможні люди навчали дітей вдома, запрошуючи священника.
Діти зі звичайних родин здобували освіту при церкві. Про доступність освіти для широких мас населення говорять берестяні грамоти, яких археологи віднайшли не мало, також трапляються написи майстрів на ремісничих виробах. Багато побутових написів можна побачити надряпаними на стінах Софійського собору в Києві.
5. Проаналізуйте процес формування найдавнішого варіанта української мови.
Часи зародження української мови сягають епохи Великого переселення народів. Всі слов’янські племена мали свої мовні особливості. Ознаки сучасної української мови можна побачити в писемних джерелах ХІ століття. Дослідження науковців вказує на те, що в Русі писали “чертами і резами” ще до появи християнства, тобто перші паростки української мови уже мали своє письмо.
6. Доповніть подані твердження відповідними словами
1) Освіта й школа в Русі-Україні перебували в руках священників і були зосереджені переважно при церквах
2) Центрами духовного життя в Україні наприкінці X — у першій половині XI ст. були монастирі.
7. Розгляньте мозаїку Софійського собору «Матір Божа Оранта» (с. 75). Чому, на вашу думку, художники зобразили обличчя Матері Божої серйозним, навіть суворим? Що це символізує? Які художні засоби надають постаті урочистості, святковості?
Матір Божа Оранта споглядає дещо суворо, немов слідкуючи, аби люди дотримувалися християнських заповідей в своєму житті. Саме цінність і необхідність дотримання християнських норм моралі символізує строгий погляд Матері Божої.
8. Чому для мозаїки здебільшого використовували смальту, а не натуральні камінці?
Для мозаїки використовували смальту, укладену під різними кутами, аби додати мозаїці віддзеркалення вогнів свічок.
9. Що забезпечило збереження фресок протягом століть?
Збереження фресок протягом століть стало можливим завдяки нанесення зображення на сиру вологу штукатурку, що забезпечувало глибоке проникнення фарби в облицювальний розчин (тиньк). Працювати потрібно було швидко, адже тиньк засихав протягом доби і потім ставав непридатним для фресок. Тому над зображеннями працювала відразу група художників.
11. Пригадайте, які твори про давньоруські часи ви вже вивчали (билини, перекази, художні твори тощо). Охарактеризуйте героїв, які вам найбільше сподобалися, розкажіть про їхні подвиги.
Справжніми літературними пам’ятками усної творчості Русі Х ст. є билини, що дійшли до сьогодення. Вони місять відомості про особливості побуту і звичаїв княжого двору Володимира Святославича, а також боротьбу руських богатирів із печенігами та половцями. Головними дійовими особами билин є три богатирі, які героїчно захищали Русь-Україну. Це Ілля Муромець, Добриня Микитич та Альоша Попович. Кирило Кожум’яка “перейняв славу” в печенігів, у двобої зборовши ворожого богатиря, то ж на честь Кирила назвав князь Володимир Великий місто Переяслав. На Галичині жив богатир на ім’я Дунай, пам’ять про якого теж зберегла билина.
12*. Уявіть, що «машина часу» перенесла вас до Києва XI ст. Які кам’яні споруди ви побачите в центрі міста? Опишіть їх.
В Києві ХІ століття ми побачили б Десятинну церкву, перший кам’яний храм Русі-України, збудований Володимиром Великим з десятої частини його прибутків. Велично здіймається в небо золотими куполами Софійський собор, закладений ще Володимиром, а вже добудований його сином Ярославом. На крутих схилах Дніпрового берега ченці облаштовують печери для усамітнення та молитви – так починалася Києво-Печерська Лавра. Надбрамною церквою на вході в місто височать Золоті ворота. Київ захищений від ворога високим муром та насипом для захисту від ворога.