Прочитайте фрагмент джерела.
1. Про яку подію йдеться в документі? Коли й за яких обставин вона відбулася?
2. Як ця подія вплинула на суспільно-політичне життя українських земель у 15 ст.?
В документі мова про Кревську унію 1385 року. Це угода, підписана в містечку Крево про об’єднання Великого князівства Литовського і Польщі в одну державу шляхом династичного шлюбу між литовським князем Ягайлом та польською королевою Ядвігою. За умовами унії Ягайло мав стати польським королем і «на вічні часи прилучити свої землі, литовські й руські до корони Польської», а також посприяти поширенню католицизму у Великому князівстві Литовському, до якого на той час входили православні українські землі.
Передумовою унії було послаблення зовнішньополітичних позицій Польщі з огляду на агресивні дії Тевтонського ордену. При допомозі Литви поляки планували зупинити німецький наступ, відвоювати узбережжя Балтійського моря, повернути собі Галичину, яку на той час в Польщі відібрала Угорщина. Литовські феодали, даючи згоду на унію, розраховували на зміцненні свого становища у відносинах з агресивним Тевтонським орденом. З цієї точки зору унія була вигідна обом сторонам – і Литві, і Польщі.
Наслідками унії було поширення католицизму у Великому князівстві Литовському, литовські феодали, що прийняли католицизм, стали вважатися вищим суспільним прошарком в порівнянні з православними землевласниками, якими переважно були руські феодали. Кревська унія викликала спротив у руській православній спільноті, що змусило Ягайла шукати компроміс з незадоволеними руськими князями. Тому це протистояння закінчилося укладенням нової (Островської) угоди, за умовами якої ватажок противників Кревської унії литовський князь Вітовт отримує від Ягайла титул довічного правителя Великого князівства Литовського, і визнає себе васалом польської корони. Таким чином, Велике князівство Литовське зберегло самостійність, хоч і формально стало васалом Польщі. За Вітовта (1392-1430) відбувається посилення князівства і зміцнення центральної влади.
Роздивіться ілюстрацію. Як малюнок свідчить про відносини Литви та Польщі на початку 16 ст.? Яка подія визначила такі відносини? Де зображено короля, кого – навколо нього? Про що свідчать зображення гербів?
Литва і Польща проводять спільне засідання сейму, але представник кожного знатного роду має свій герб.
Подією, що визначила такі відносини була Кревська унія.Король сидить посередині, що вказує на його владу, найближче до короля знаходяться представники католицької церкви, князі – поодаль, що вказує на великий вплив церкви на світське життя та на державні рішення сейму. Наявність багатьох гербів говорить про згоду з унією багатьох князівських родів Литви та Польщі, проте кожний знатний рід прагнув продемонструвати за допомогою герба свою незалежність від центральної влади.
1. Роздивіться карту на стор. 9. Порівняйте територію розселення українців у 15 ст. з сучасними кордонами України.
Сучасні кордони України мають іншу конфігурацію і лише частково співпадають з територією розселення українців в 15 ст. Схід і південь сучасної України не був тоді заселений українцями.
На основі графіка проаналізуйте, як змінилася чисельність населення українських земель у 16 ст.
За кожні 50 років кількість населення в Україні зростала орієнтовно на 100 тис. осіб. В 16 ст. кількість населення не перевищувала 5,5 млн. осіб.
2. Які українські землі перебували у складі Великого князівства Литовського на початку 16 ст.?
У складі Великого князівства Литовського перебували такі українські землі: Волинь, Підляшшя, Чернігово-Сіверщина, Київщина, Поділля.
З якими державами воно межувало на заході, півночі та півдні?
Велике князівство Литовське за заході межувало з Польщею, на півночі з Тевтонським орденом, на півдні – з Молдавським князівством та Кримським ханством.
3. До якої держави на початку 16 ст. відійшли землі Чернігово-Сіверщини?
На початку 16 ст. Чернігово- Сіверщиною заволоділо Московське царство.
4. У складі яких держав перебували Галичина з Холмщиною й Белзчиною, Західне Поділля, Закарпаття, Буковина?
Галичина, Холмщина, Белзчина, Західне Поділля перебували в складі Польщі.
Закарпаття перебувало в складі Угорського королівства, Буковина перебувала в складі Молдавського князівства.
5. Які території належали до Кримського ханства на початку 16 ст.?
Кримському ханству належали степові території Кримського півострова та південні землі сучасної України.
Роздивіться портрет українського князя. Які деталі вбрання свідчать, що зображений чоловік належить до верстви, яка мала «владу і зброю»?
Князь тримає в руках булаву і шаблю – символ влади і зброю.
Що, за свідченням секретаря посла папи римського у Варшаві Енріко Спаноккіо, перешкоджало князеві Василю-Костянтину Острозькому посісти престол короля Речі Посполитої?
За свідченням посла папи римського Енріко Спаноккіо, перешкодою для посідання королівського престолу для князя Острозького було його русинське походження і православна віра.
Як ця обставина характеризує становище українських земель під владою Польщі?
Становище українських земель під владою Польщі можна схарактеризувати як колоніально залежні володіння польської корони.
Чому князя Василя-Костянтина Острозького називають «некоронованим королем Русі»? Висловіть своє ставлення до цієї історичної постаті.
Князь Василь-Костянтин Острозький наприкінці 16 ст. був найбільшим після короля землевласником Речі Посполитої. Князь Костянтин Острозький мав у власності 80 міст і містечок, 2760 сіл на Волині, 14 містами з навколишніми селами на Київщині, 8 міст – на Брацлавщині, 4 міста – в Галичині, 32 села в Сандомирському, Краківському, Люблінському та Мазовецькому воєводствах. Річні доходи князя Острозького становили 10 млн злотих. Костянтин Острозький міг у дуже стислий термін скликати військо кількістю до 20 тисяч воїнів. При дворі князя постійно перебувало майже 2 тис. юних шляхтичів, які відбували військовий вишкіл.
Князь Острозький дбав про розвиток освіти й книгодрукування, був засновником шкіл, Острозька академія належала до вищих шкіл європейського рівня, при школі діяла друкарня, де було видана Біблія та Буквар. Князь дбав і про достойних вчителів для шкіл, найчастіше запрошував греків.
Походження роду Острозьких визначали від київських Рюриковичів – Володимира Великого.
1. Що ви довідалися з джерела про мешканців західноукраїнських міст, представників народів:
1) русинів-українців –
Русини-українці сповідували християнство Східного обряду (грецького, або православного) – “Друга віра, руська, яка зберігає грецький обряд, більш поширена й охоплює всю Русь”,
“В одязі та церковній службі русини наслідують греків. У них є своє письмо й алфавіт на зразок грецького, дуже з ним подібний”,
“…У руських церквах при богослужінні читають і співають… слов’янською мовою“.
2) євреїв –
Євреї в західноукраїнських містах сповідували іудаїзм – “Третя віра – іудейська; її прихильники, іудеї, – не лихварі, як у християнських землях, а ремісники, землероби або великі купці, які часто три мають у своїх руках громадські побори й податки”,
“Євреї користуються єврейським письмом і грамотою; займаються також і науками: астрономією та медициною”,
“в іудейських синагогах моляться єврейською мовою“.
3) вірмен –
Вірмени сповідували вірменську віру (ще одне відгалуження християнства, окрім православних та католиків).
“Вірмени мають свій обряд і своє письмо. Зі святих вони найбільше шанують апостола Фадея, переконуючи, що він навернув вірмен у християнство”.
“у вірменських церквах – вірменською мовою”
4) поляків –
Поляки сповідували католицизм (також гілка християнства) – “Є християнська релігія, підпорядкована римському первосвященикові. Вона панує і переважає, хоча представники її нечисленні.”,
“Християни ж римського обряду співають, моляться й читають латинською мовою”.
2. Які факти свідчать про багатоетнічний та багатоконфесійний склад населення західноукраїнських міст?
Про багатоетнічний і багатоконфесійний склад свідчить джерело
“…У руських церквах при богослужінні читають і співають… слов’янською мовою; у вірменських церквах – вірменською мовою;
в іудейських синагогах моляться єврейською мовою. Християни ж римського обряду співають, моляться й читають латинською мовою“.
Що є прикладом толерантного співжиття та віротерпимості?
Прикладом толерантного співжиття і віротерпимості є проживання в обмеженому міському просторі представників багатьох етносів та конфесійних груп.
Прочитайте фрагменти джерел.
1. Що повідомляє джерело про військову вправність козаків?
“Козаки легко переносять холод, голод та будь-які негаразди. Озброєні
вони дуже легко, зовсім як татари. Коні у них дуже рухливі та придатні для дрібних сутичок. Сідла влаштовані так, що на них легко повертатися на всі боки й стріляти з лука.
У битвах вони користуються насамперед луком, вражаючи ворожих вершників та їхніх коней дощем стріл. Шаблями татарськими озброєні. Списи також короткі мають. Ворожою країною вони пересуваються надзвичайно швидко, знищуючи все вогнем і
мечем. Швидкість рухів сприяє безпеці воїна та перемозі над ворогом”.
2. На які особливості буденного життя козаків звертає увагу автор?
“Постійно перебуваючи у розлогих подільських степах, де вони ведуть безперервну війну з кримськими татарами, козаки возять із собою в сідельних торбах усі улюблені харчові припаси, як-от: хліб, солену свинину та сіль, перемішану з перцем. Кожен, крім того, має при собі сокиру та трут, аби у випадку вдалого полювання на звіра, котрого багато водиться в безлюдних місцинах, які відвідують козаки, мати можливість відразу розвести вогонь та засмажити здобич, приправивши її сіллю та перцем”
3. Яким було ставлення автора до запорожців?
Автор історичного джерела Ян Анджей Красінський ставивився до запорожців з захопленням.
Перевірте себе.
1. Про яку з причин виникнення козацтва йдеться в фрагменті джерела?
Основні причини виникнення українського козацтва:
1) Потреба захисту українських земель від грабіжницьких походів кочовиків зі степу
2) Поширення панщини та запровадження кріпацтва спонукали українських селян та міську бідноту до масових утеч.
Польський дипломат та історик Самуїл Грондський про тогочасне становище багатьох українців зауважував: “Ті з русинського (українського) народу, які… не хотіли тягнути ярмо й терпіти владу місцевих панів, йшли в далекі краї, тоді ще не заселені, і набували собі право на волю…, закладали нові поселення і, щоб відрізнятись від підданих, залежних від панів, стали називати себе козаками”.
Відповідь 2.
2. Установіть хронологічну послідовність подій:
– роки життя князя Василя-Костянтина Острозького
3) 1526 або 1527 – 1608 рр.
– Кревська унія
1) 1385 р.
– перша документальна згадка про українських козаків у писемних джерелах
2) 1489 р.
3. Дайте визначення поняттям:
Шляхта – привілейована верства населення знатного походження, яка не платила податків у державну казну та мала у володінні земельну ділянку. Залежно від розмірів земельної ділянки та від знатності роду шляхта поділялася на князів, панів та зем’ян. Єдиним обов’язком шляхти була військова служба.
Магнати – найбільші землевласники, часом багатші навіть за короля. Їх називали ще королев’ятами. Як приклад, князь Костянтин Острозький. Наприкінці 16 ст. – найбільший після короля землевласник Речі Посполитої. Князь Василь-Костянтин володів 80 містами і містечками, 2760 селами на Волині, 14 містами з прилеглими селами на Київщині, 8 – на Брацлавщині, 4 – у Галичині, 32 населеними пунктами в Сандомирському, Краківському, Люблінському, та Мазовецькому воєводствах. Річні прибутки князя оцінюють у 10 млн злотих. Костянтин Острозький мав можливість у найстисліший термін виставити 15–20-тисячне військо.
Кріпацтво – особиста залежність селянина від землевласника. Кріпак – це селянин, “прикріплений” до землі. Закріпачено селян в Речі Посполитій за ІІІ Литовським статутом 1588 року, згідно якого селяни, що прожили на землі феодала-землевласника більше 10 років втрачали право переходу на інші землі, тобто ставали кріпаками, до яких застосовувалась підневільна праця на фільварку (панщині).
Козак – в перекладі з тюркської мови означає “вільна людина зі зброєю”. Південні землі України страждали від постійних спустошливих набігів турків та татар з Криму та Османської імперії, що привело до появи Дикого поля – південних територій України, де ніхто не проживав. Жителі порубіжжя мусили для власного захисту навчитися володіти зброєю, бо держава не могла їх захистити. Крім того, багато відчайдухів тікало від польського гніту на Дике поле, і знову ж, мусило навчитися володіти зброєю. Так формувалося козацтво.
Зимівник – козацьке господарство, на якому могли працювати наймані підсусідки, підневільної праці в козачому господарстві не було.
Установіть подібність та відмінність у групах понять:
князі, пани, зем’яни-шляхта.
Подібність цих понять в тому, що ці групи належали до власників землі – феодалів та відбували військову службу. Щоправда одні -пани – мали спадкове (вотчинне) право на землю, інші – зем’яни – володіли землею за умови виконання військової повинності. Князі (магнати) мали найбільше вотчинної (спадкової) землі і користувалися великим впливом у суспільстві.
Відмінністю між групами полягала в тому, що вони різнилися кількістю землі і залежних селян, рівнем доходів та знатністю.
5. Розподіліть назви українських земель відповідно до назв держав, у складі яких вони перебували в першій половині 16 ст.:
Буковина, Галичина, Закарпаття, Західна Волинь, Західне Поділля, Київщина, Переяславщина, Східна Волинь, Східне Поділля, Чернігово-Сіверщина.
| Велике князівство Литовське | Королівство Польське | Князівство Молдавія | Королівство Угорщина | Велике князівство Московське |
| Київщина, Переяславщина, Східна Волинь Східне Поділля | Галичина, Західне Поділля, Західна Волинь, | Буковина | Закарпаття | Чернігово-Сіверщина |
6. Дайте відповіді на запитання:
– Яку роль в тогочасному суспільно-політичному житті відігравала українська аристократія?
Аристократичні роди мали значні земельні статки і поступали на державну службу до Польського королівства. Вони отримували від держави великі земельні наділи і утримували їх в приватній власності. Найзаможніші князі входили до складу уряду у Великому Князівстві Литовському, були членами ради великого князя, мали власні військові знамена.
Княжі роди розподілили між собою Волинь, далі їх володіння змістилися до Центральної України. Вони мали реальну місцеву владу з власними судами, податками та військом. Недарма їх називали королев’ятами.
– Які зміни в житті українських селян відбувалися протягом 16 ст.?
Селяни складали 80% населення українських земель. Протягом 16 ст. відбувається посилення їхньої залежності від землевласника – від поземельної до особистої. Селяни поділялися на похожих (тобто вільних) і непохожих (тих, що не могли покинути земельний наділ). В 16 ст. землевласники започатковують фільварки – особисті панські господарства, а для селян з’являється нова повинність – панщина, тобто обов’язкові примусові роботи в панському господарстві. В середині 16 століття вона становила два дні на тиждень. За ІІІ Литовським статутом 1588 року було юридично оформлено прикріплення селян до земельних ділянок – всі селяни, які прожили на землі 10 років, ставали кріпаками. Селян-втікачів землевласники мали право шукати й повертати на протязі 20 років.
– Чим вирізнялося життя українських міщан?
Населення міста поділялося на три групи – патриціат (міські верхи, аристократичні роди), поспільство (ремісники та торгівці), міська біднота. Міським повноправним громадянином вважався той, хто володів у місті власним будинком.
– Якими були причини виникнення українського козацтва?
Значна частина представників давніх боярських родів не мала земельних наділів, або ж вони були недостатніми для ведення господарства. В пошуках кращої долі та реалізації життєвих планів вони йшли на Дике поле, де організовували власне господарство. Саме боярству належить провідна організаційна роль у формуванні козацтва.
Ще одним джерелом формування козацької спільноти були селяни-втікачі від панського гніту.
Постійна небезпека раптових нападів з півдня турків і татар сприяла створенню козацького війська.
Всі завдання