Завдання та запитання.
1. Якою була система збору данини за часів Ігоря? Охарактеризуйте її.
В часи князя Ігоря організовувалися полюддя (від ходити по людях – від хати до хати, від поселення до поселення) з метою збору данини. Норми збору не існувало, і цей процес більше нагадував грабунок. Полюддя тривало всю зиму до весни, місцеве населення було зобов’язане утримувати київських прибульців за свій рахунок – це називалося кормлінням. Така нічим не прихована сваволя князя привела до повстання в місті Іскоростені, в ході якого князь Ігор знайшов ганебну смерть.
2. Назвіть роки правління княгині Ольги.
Княгиня Ольга керувала Руссю в 945-964 роках.
3. У чому полягали реформи княгині Ольги?
Княгиня Ольга була зацікавлена в попередженні нових повстань, і тому нормувала збір данини. З сусідніми країнами, зокрема з Візантією та Німеччиною, прагнула не воювати, а проводити мирні переговори для встановлення економічно вигідних добросусідських взаємин. Мала на меті провести в Київській державі і релігійну реформу (запровадження християнства), але проти був її син Святослав, який був язичником.
4. Поясніть значення термінів «уроки», «погости».
Урок – чіткий обсяг данини, який сплачувало залежне населення князеві.
Погости – укріплені місця, де перебували князівські урядники, і здійснювали управління від імені князя. Погости також були місцями збору данини, куди залежне населення приносило її визначений обсяг.
5. Проаналізуйте договори Ігоря з Візантією. Чи були вони вигідними для Русі? Відповідь обґрунтуйте.
Ігор провів у 941 і 944 роках два військових походи на Візантію, обидва не надто успішні, особливо похід 941 року, коли візантійці грецьким вогнем спалили руський флот і тому договори русичів з візантійцями вигідними не були такими вигідними, як раніше, та закріплювали певну рівновагу у відносинах. Зокрема, русичі тепер мали ряд зобов’язань перед візантійцями, чого не було в договорах князя Аскольда. Зокрема, Ігор зобов’язувався не тримати війська в гирлі Дніпра, не нападати на Візантію, надавати в разі потреби військову допомогу одна одній, обмінювалися посольствами.
6. Позначте на контурній карті напрямки походів Ігоря проти сусідніх держав.
Позначити походи князя Ігоря: на Візантію, Кавказ, Каспій.
7. Порівняйте правління князів Олега й Ігоря. Що було характерне для них обох?
Спільними рисами правління Олега та Ігоря є проведення агресивної зовнішньої політики, що виражалася у військових походах на Візантію та Каспій. Кінцевою метою походів було грабунок і торговельні договори.
Князь Олег (882—912):
– Об’єднав північні та південні руські землі;
– Підпорядкував Києву племена полян, деревлян, сіверян, радимичів, словенів і кривичів;
– Посилив князівську владу в Русі;
– Установив багатобожжя державною релігією;
– 907 рік – здійснив похід на Візантію, перемога забезпечила надзвичайно вигідну мирну угоду –
Візантія мала сплатити кожному воїну по 12 гривень, данину руському князеві, руські купці не сплачували мита;
– 911 р. – новий похід на Константинополь, підтверджуються умови попередньої угоди;
– Помер 1912 року за загадкових обставин (літописна легенда оповідає, що смерть сталася від укусу змії, яка виповзла з черепа його померлого коня).
Князь Ігор (912 – 945):
– Приєднав древлян, уличів;
– Збільшує розмір полюдддя;
– 915 р. – на кордонах Русі вперше з’являються печеніги, укладає мир;
– 941 р. – похід на Візантію, поразка (“Грецький вогонь”);
– 944 р. – ще один похід на Візантію, укладено договір:
сплата руськими купцями мита, надання воєнної допомоги Візантії від нападів печенігів і хозарів;
– 944 р. – похід на Кавказ;
– 945 р. – князя вбито під час повторного збору данини з деревлян (організований князем Малом виступ на захист прав Деревлянського племінного княжіння).
8. Чому встановлення Ольгою чітких норм данини («уроків») історики оцінюють як важливий крок у розвитку держави?Встановлення уроків княгинею Ольгою сприяв розвитку господарства, адже люди платили фіксований податок, а отже, могли планувати наперед розвиток свого господарства, знаючи, скільки збіжжя залишається їм.
9. Складіть і запишіть оповідання на одну з тем (за вибором):- «Ольга і древляни»;
Ольга вирішила древлянам помститися за смерть свого чоловіка князя Ігоря і спалила їхнє місто Іскоростень. Це був жорстокий вчинок, особливо з того погляду, що князь Ігор був несправедливим щодо древлян. Але княгиня не могла поступити інакше, бо в ті часи існував звичай кровної помсти, тобто помста була буденною справою, і без помсти княгиню б зневажали б у Києві.
Тому Ольга спочатку жорстоко розправилася з послами древлянського князя Мала, а потім пішла військовим походом на місто древлян Іскоростень та хитрістю спалила його, зажадавши від жителів міста по голубу та горобцю. На вечір вона наказала причепити тліючий трут до птахів та й відпустила їх. Голуби й горобці полетіли додому, кожен до своєї стріхи. Так запалало все місто. Про це нам переповідає Повість минулих літ Нестора-літописця.
– «Княгиня Ольга — реформатор»;
Ольга розуміла, що полюддя, як спосіб збору данини, рано чи пізно приведе до нових повстань, подібних до древлянських. Тому вона реформувала систему збору податків, запровадивши уроки та погости – віднині залежне населення знало наперед обсяг данини і були чітко визначені місця збору, куди люди самі приносили податок. – «Княгиня Ольга — дипломат».
Ольга була першою з очільників Київської держави, хто надавав перевагу мирним переговорам з сусідніми країнами в порівнянні з військовими походами.
Так, 946 році княгиня побувала в Константинополі, де підписала з візантійським імператором Констянтином Багрянородним мирний договір, також Ольга прийняла хрещення у Візантії і планувала похрестити Русь.
Ольга також встановила дружні відносини з Німеччиною, обмінявшись посольствами з німецьким імператором Оттоном І.
Такі дипломатичні дії княгині Ольги сприяли розвитку господарства, бо сприяли розвитку торгівлі між країнами, а також поширенню культурного впливу християнства в Європі.
10. Складіть розповідь про княжіння від імені Ігоря, уживаючи терміни«грецький вогонь», «кружляння», «кормління».
Для збільшення свого добра пішов я року 941з військовою дружиною в похід на Царгород, аби безперешкодно продавати у греків зібрану данину, нічого їм не сплачуючи за торгівлю в їхньому граді. Проте хитрі греки підступно запалили наші лодії в морі якимось страшним вогнем, що навіть на воді горить і вода його не тушить. Що то за чаклунський вогонь, нам не відомо, але звуть його грецьким, бо лише вони його мають і можуть ним керувати. Погинуло багато воїнів моїх в тім вогні і мусив я повертатися додому без перемоги. І горе було по землі руській, і плач за воїнами убитими, тож пішов я зі своїми воїнами пізньої осені на кружляння по данину, де й були ми на кормлінні аж до квітня-місяця, поки не скресла крига на Дніпрі та не повернулися ми до града Києва лодіями, повними данини зібраної на полюдді.
11. Складіть і запишіть портрет княгині Ольги, звертаючи увагу на зовнішність, риси характеру тощо.
Княгиня Ольга була рішучою і властною жінкою, про ці риси характеру свідчить її діяльність – так, вона саме завдяки цим вольовим якостям вона придушила повстання древлян в місті Іскоростені. Але про Ольгу можна сказати, що вона була розсудливою державною діячкою, яка прагнула навести лад на землях Київської держави – про це свідчать її внутрішні реформи, а також дипломатична діяльність.
12*. Висловіть власне ставлення до постатей Ігоря та Ольги.
Моє ставлення до Ольги більш позитивне в порівняні з Ігорем, бо Ольга була на вищому цивілізаційному рівні в порівнянні з Ігорем, про що свідчать її реформи та дипломатична діяльність. Ігор же вважав єдиним способом досягнення мети застосування військової сили, що не вирізняє його серед багатьох інших державних діячів того часу. Ольга ж застосовувала іншу політичну тактику в управлінні країною – реформи і переговори, тому недарма в сучасній Україні є висока державна нагорода – Орден княгині Ольги.