Які зміни відбулися в житті України в складі СРСР?
1. До якої держави увійшли більшість українських земель після знищення УНР?
Після знищення УНР переважна більшість українських земель увійшли до складу московської більшовицької імперії – радянського союзу.
2. Яке суспільство планували побудувати більшовики-комуністи та якими методами вони це робили?
Більшовики планували створити суспільство без приватної власності, де господарство належало б усім громадянам одночасно. Насправді ж такі узаконені більшовицькою владою грабіжницькі дії привели до великого розорення господарства, тотального грабунку і знищення мільйонів людей.
3. Поміркуйте, чому Україна була такою цінною для Радянського Союзу.
Україна мала значні природні ресурси, розвинену промисловість (Донбас мав постачати московитам паливо, Криворізький басейн – метал, міста – промислові вироби), сільське господарство (житниця Європи). Україна давала великі прибутки московській імперії.
Окрім того, Московське царство ще в давнину з метою загарбання України-Русі привласнило собі її історичне минуле. Тож без володіння Україною і в сучасних росіян (насправді московитів) нема обґрунтування своїм історичним вигадкам, які вони плекали впродовж століть.
1. Що таке політика українізації, і коли вона проводилася?
Українізація означала активне просування української мови до всіх галузей тогочасного життя. Вона проводилася більшовиками з метою забезпечення контролю над країною московською владою. Адже український народ був незадоволений розбійницькими діями більшовиків, які боялися повстання проти свого панування. Українізація була обманом населення з метою панування над ним.
2. Назвіть діячів «Розстріляного Відродження».
Письменник Микола Хвильовий, поет Микола Зеров, перекладач Михайло Драй-Хмара, драматург і режисер Лесь Курбас.
3. Поміркуйте, чому влада СРСР відмовилася продовжувати українізацію.
Більшовики розглядали українізацію як тимчасове явище, запроваджене з метою упокорення України. Проте українізація могла привести до широкого національного руху в українському суспільстві, що було небезпечним для існування московської імперії – радянського союзу, адже будь-яка імперія заснована на насиллі щодо підкорених народів.
1. Що означає поняття «геноцид»?
Геноцидом називають знищення населення за національною ознакою.
2. З якою метою і якими методами радянська влада змушувала українських селян віддавати сільськогосподарську продукцію та всі свої припаси?
Радянська влада жорстоко грабувала українських селян, відбираючи сільськогосподарську продукцію з метою продажу її за кордон та отримання коштів на індустріалізацію – будівництво заводів та фабрик.
Окрім того, насилля чинилося з метою остаточного підкорення України, знищення будь-яких спроб опору, задля реалізації людиноненависницької комуністичної ідеї щодо майнової рівності населення.
3. Поясніть, чому Голодомор 1932—1933 років є геноцидом української нації.
Голод найбільше лютував на територіях України, де споконвіків проживали українські селяни. Голодомор забрав мільйони життів українців.
Перевірте себе
1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами:
Коли почалася українізація?
Що називають індустріалізацією?
Хто має відповісти за Голодомор в Україні?
Де більшовики розраховували взяти кошти на індустріалізацію?
Звідки ми можемо дізнатися про подвиг Героїв Крут?
Чому культурне відродження назвали розстріляним?
Як називають дії більшовицької влади щодо знищення українців?
Який результат українізації?
2. Складіть 5 тверджень (істинні і хибні), для чого Україна була потрібна комуністам. Запропонуйте класу знайти неправдиві судження і виправити їх.
Перше речення істинне, друге – хибне.
1) Геноцид – це знищення населення за національною ознакою.
Геноцид – це знищення селян.
2) Українізація проводилася з метою попередження опору українців проти більшовицької влади.
Українізація проводилася з метою бурхливого розвитку української національної культури.
3) Представників української творчої інтелігенції 20-30-х років 20 століття називають “Розстріляним Відродженням”.
До “Розстріляного Відродження” належать Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко.
4) В 2006 році Верховна Рада України визнала Голодомор 1932—1933 років геноцидом українського народу.
В 1934 році Верховна Рада України визнала Голодомор 1932—1933 років геноцидом українського народу.
5) Столицею більшовицької влади в Україні був Харків.
Столицею більшовицької влади в Україні був Чернігів.
3. Як ви розумієте поняття «Розстріляне Відродження»? Поміркуйте, чому українізацію 1920-х років називають також «пасткою» для інтелігенції.
Під час політики українізації відбулося значне піднесення української культури – літературної творчості, театральної діяльності. Багато талановитих людей повірили в щирість московської влади, активно працюючи в царині культури, примножуючи її здобутки. Вони стали відомими діячами українського відродження. Їх публічність і стала пасткою, зробивши легкими жертвами більшовицького терору, направленого проти національного відродження України.
4. Складіть детальний план повідомлення «Голодомор 1932—1933 років».
1. Насильницька колективізація – утворення колективних господарства з вилученням майна селян.
2. Насильне вилучення збіжжя в селян та всіх продуктових запасів.
3. Заборона виїзду селян за межі голодуючих територій для пошуку продовольства.
5. Вправа «3-2-1». Підберіть три ключових слова, два нові терміни та один факт до тексту параграфа.
Більшовики, українізація, Голодомор.
Геноцид, колгосп.
В 2006 році Верховна Рада України визнала Голодомор 1932—1933 років геноцидом українського народу.
6. Вправа «Територія». Розгляньте мапи України, розміщені у підпараграфі 22.3. Визначте, на території яких сучасних областей України смертність від голоду була найвищою. Чи зачепив Голодомор 1932-1933 років західноукраїнські землі? Пригадайте, у складі яких держав вони перебували по закінченні Першої світової війни.
Найвищою смертність від голоду була в Середньому Подніпров’ї – Правобережжі та Лівобережжі Дніпра, на житомирському Поліссі.
Голодомор не зачепив Західноукраїнські землі, бо на той час вони не входили до складу більшовицької імперії – Радянського Союзу.
Західноукраїнські землі після Першої світової війни перебували у складі Польщі (Галичина і Волинь),
Чехословаччини (Закарпаття) та Румунії (Буковина).