Урок узагальнення за розділом ІІІ. Дослідження суспільства та історії. Інформація. Історичні джерела.
1. Конкурс на знання термінів і понять. Для перемоги в ньому наведіть найбільшу кількість правильних визначень.
Орієнтовний перелік термінів і понять:
усні джерела – історичні джерела, що передавалися в усній формі: легенди, бувальщини, перекази, думи, народні пісні, казки, прислів’я, приказки.
речові джерела – історичні джерела, до яких належать знаряддя праці, предмети побуту, зброя тощо;
археологія – наука, що займається пошуком давніх речових джерел і на основі їх аналізу відтворює минуле;
писемні джерела – історичні джерела, які містять письмові повідомлення;
аудіовізуальні джерела – звукові і відеозаписи;
історичні джерела – усе те, що створене в процесі людської діяльності, збережене до нашого часу, за його допомогою вивчають минуле людського суспільства;
артефакт – все те, що створене (вироблене) людьми;
літопис – (пишу про літа) давні історичні твори;
експонат – речі, виставлені в музеях для огляду відвідувачами;
експозиція – сукупність речей, об’єднаних певною темою;
музей – культурно-освітній заклад, призначений для вивчення, збереження й використання матеріальної та духовної спадщини людства;
архів – установа, що здійснює приймання, опис і зберігання документів із метою їхнього використання для подальших досліджень;
міф – оповідання про вірування давніх народів щодо походження Всесвіту, явищ природи, богів, героїв тощо;
легенда – розповідь, що представляє історичні факти або вигадані події про давнє минуле;
пам’ятка – предмет духовної або матеріальної культури минулого, унікальний об’єкт природи чи цивілізації, який становить наукову, пізнавальну та естетичну цінність;
пам’ятник – скульптурна споруда, призначена для увічнення пам’яті людей, подій, об’єктів;
монумент – архітектурна чи скульптурна споруда на честь визначної події або особи;
меморіал – архітектурна, скульптурна споруда, архітектурно-ландшафтний ансамбль в пам’ять про щось або когось, як правило, людину, яка померла або події;
аналіз інформації – опрацювання інформації з метою її оприлюднення;
достовірність – властивість інформації бути правильно сприйнятою, ймовірність відсутності помилок, безсумнівна вірність наведених фактів;
факт – подія, що відбулася в дійсності, певним чином зафіксована і істинність якої може бути перевірена чи не піддається сумніву;
судження – висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання із вживанням порівнянь, перебільшень;
систематизація – процес зведення розрізнених знань про предмети (явища) в єдину наукову систему, встановлення їхньої єдності.
2. Робота в малих групах. Дидактична гра «Три зупинки». Формуються три зупинки під назвами:
«Інформація», «Археологія», «Пам’ятки і пам’ятники». На кожній зупинці покажіть свої знання
на визначену тему, відповівши на запитання у формі бліцопитування.
Інформація
Слово «інформація» походить від латинського слова informatio, що перекладається як «відомості»,
«роз’яснення», «виклад».
Інформація — це новини, факти, знання, отримані в результаті пошуку, вивчення, спілкування тощо.
– відомості про об’єкти та явища навколишнього світу, їхні властивості, які підвищують рівень обізнаності людини.
– загальнонаукове поняття, яке включає обмін відомостями між людьми, між людиною та автоматичним пристроєм, між автоматичними пристроями, обмін сигналами у тваринному і рослинному світі.
Сучасний етап розвитку суспільства називають інформаційним.
Інформація має бути достовірною, повною, своєчасною, корисною, зрозумілою.
Інформація може бути подана лише у вигляді повідомлень — найпростішої форми існування інформації.
Доведення інформації до споживача в будь-який спосіб — це поширення інформації.
Археологія
Археологія — галузь історичної науки, що вивчає речові пам’ятки від найдавніших часів і реконструює за ними давню історію суспільства.
Допоміжна історична наука досліджує речові джерела.
Пам’ятки.
Пам’ятки історії та культури допомагають зберегти історичну пам’ять. Це замки, фортеці, палаци
та садиби, парки, монастирі й храми, промислові підприємства та багато інших архітектурних
витворів мистецтва.
Пам’ятники
Пам’ятники (меморіали, монументи, обеліски) створюють з метою увічнення історичних осіб чи подій.
Масове поширення пам’ятників на українських землях припадає на XVIII—XX ст.
3. Існує висловлювання, що як із природного джерела починається річка, так з історичного джерела починається історія. Висловіть судження, як ви розумієте це твердження. Чи згодні ви з ним? Наведіть факти, які його підтверджують або спростовують.
Наслідком наукового дослідження історичного джерела може стати відкриття дослідниками невідомої сторінки минулого, спроможної суттєво доповнити невідомими досі подробицями уявлення щодо певного історичного періоду чи й докорінно змінити наукову думку про історичний період. Тобто невеличке джерельце може поступово перетворитися на ріку нових знань.
4. Історичні джерела називають німими свідками минулого. Розкажіть (в усній або письмовій формі), як зробити так, щоб вони «заговорили».
Історичні джерела потрібно ретельно досліджувати. Важливо визначити матеріал виготовлення і якомога точніший вік історичного джерела, а також його можливе застосування чи призначення.
6. Наведіть приклади артефакту (музейного експоната) та назвіть його ознаки. Чому знайдені артефакти слід передавати для вивчення спеціалістам?
Старовинна монета. Виготовлена з металу, має круглу форму, на ній вказано рік виготовлення, портрет державного діяча, державний герб та назву держави.
Спеціалісти значно ґрунтовніше проведуть дослідження артефакту в порівнянні з ентузіастами, здійснять його науковий опис та розмістять дані у відповідному науковому каталозі.
7. Згрупуйте історичні джерела за різними ознаками.
Речові історичні джерела 1, 2, 4, 5, 8.
Писемні – 3, 7.
Зображувальні – 6, 10.
Історичні пам’ятки – 9.