Який історичний слід залишили по собі перші князі Київської держави? Які основні віхи їх князювання? Чому цей період називаюють становленням Київської Русі?
941, 944 р. Походи князя Ігоря на Візантію
945 р. Повстання деревлян і вбивство князя Ігоря
946 р. Посольство княгині Ольги до Царгорода
968 р. Перший Балканський похід князя Святослава
969–971 pp. Другий Балканський похід князя Святослава
941, 944 р. Походи князя Ігоря на Візантію
У 941 році князь Ігор здійснив свій перший похід на Візантію з метою відновлення безмитної торгівлі ручичів у її столиці Константинополі (Царгороді). Це відкривало шляхи до збільшення доходів, адже значну частину полюддя везли на продаж до Візантії.
Ігор намагався захопити Константинополь, але його флот зазнав великих втрат від грецького вогню (палаюча суміш з нафти, сірки і олії, хоча це лише версія його складу), яким володіли візантійці та застосовували у морських битвах. Ігор зазнав поразки і повернув назад, не досягнувши мети.
У 944 році Ігор здійснив другий похід на Візантію. Він був більш успішним, Ігорю вдалося укласти торговельну угоду з візантійцями. Руські купці отримала право на вільну торгівлю у Візантійській імперії, що в цілому сприяло подальшому піднесенню господарства. Ігор же дав зобов’язання імператору не нападати більше на візантійські землі.
945 р. Повстання деревлян і вбивство князя Ігоря
У 945 році відбулося повстання деревлян, що закінчилося вбивством князя Ігоря.
Причиною суперечки стало повторне стягнення данини (полюддя – ненормований обсяг плати) князем. Деревляни вже заплатили йому данину, але він повернувся за нею ще раз, що викликало велике невдоволення серед місцевого населення. Це призвело до повстання, яке очолив їхній князь Мал. Під час цього повстання князя Ігоря було вбито — за переказами, його прив’язали до двох зігнутих дерев і розірвали навпіл.
Після цього дружина Ігоря, княгиня Ольга, стала правителькою Русі та жорстоко помстилася деревлянам, спаливши їхнє місто Іскоростень. Але в той же час вона встановила новий нормований порядок збирання данини (погости – місця збору), щоб уникнути подібних конфліктів у майбутньому.
946 р. Посольство княгині Ольги до Царгорода
У 946 році княгиня Ольга здійснила дипломатичну місію (посольство) до Царгорода (Константинополя), столиці Візантійтї. Це був важливий етап в її правлінні після смерті її чоловіка князя Ігоря.
Метою поїздки княгині Ольги до Візантійської імперії було зміцнення політичних та економічних стосунків між Руссю та Візантійською імперією. В ході цього візиту відбулися переговори з імператором Костянтином VII Багрянородним.
За легендою, під час перебування у Царгороді княгиня Ольга прийняла хрещення. Її хрещення мало великий вплив на поширення християнства в Русі, хоча сама держава офіційно прийняла християнство лише у 988 році за князя Володимира. Імператор Костянтин нібито сам став її хрещеним батьком. Кажуть, в такий спосіб Ользі вдалося уникнути залицяння візантійського імператора, який хотів одружитися на княгині.
В ході посольства було укладено угоди, які сприяли розвитку торгівлі між Руссю і Візантією.
968 р. Перший Балканський похід князя Святослава
У 968 р. князь князь Святослав Ігорович (Хоробрий, Завойовник), син княгині Ольги, із 60-тисячним військом вирушив у свій перший Балканський похід до Болгарії. Використати військову потугу Святослава вирішили візантійці, звернувшись до нього по допомогу в приборканні болгар.
Князю вдалося розгромити болгарське військо і заволодіти значними територіями. Він навіть розмірковував про те, щоб перенести свою столицю до міста Переяславець на річці Дунай. Проте відсутністю Святослава в Києві користалися печенги, які здійснювали набіги на Русь. Дізнавшись про це, Святослав Ігорович повернувся додому, щоб врятувати місто від розорення.
Дорогою він підкорив своїй владі слов’янські племена уличів і тиверців. Під Доростолом розбив сильне болгарське військо, захопив 80 міст і сів, князюючи тут, у місті Переяславці. Та утвердженню на Дунаї завадили печеніги. У 968 р. їх орда взяла в облогу Київ. Святослав спішно повернувся додому й відігнав печенігів від свого стольного граду.
Наслідки походу
Перший Балканський похід Святослава заклав основу для подальших конфліктів Русі з Візантією та Болгарією, адже наміри князя виходили за межі військового союзу. Ця кампанія підкреслила військову силу Київської Русі та вплив Святослава як одного з найвідоміших князів в історії держави.
969–971 pp. Другий Балканський похід князя Святослава
969 р. Святослав вирушив у другий похід до Болгарії. Цей похід не мав таких успіхів, як попередній. Після важких переходів і запеклих боїв у 971 р. сили візантійців, які значно переважали, обложили Святослава з його військом у болгарському місті Доростол (сучасна Сілістра). Але візантійці не спромоглися здобути місто – руські воїни неодноразово виходили з Доростола та біля його мурів билися з ворогом. Тож візантійцям довелося погодитися на укладення мирної угоди зі Святославом. За її умовами візантійці випускали військо князя з Доростола зі зброєю і навіть забезпечували його харчами на зворотний шлях. Проте Святославу довелося зобов’язатися стати союзником візантійців і відмовитися від претензій на візантійські володіння в Криму та на Дунаї.
Уклавши мир із візантійцями, князь вирушив на Русь. Святослав підписав мирний договір, за яким відмовлявся від своїх претензій на візантійські володіння в обмін на можливість повернутися додому з військом і зброєю. Візантійці повідомили про це печенігів, і ті влаштували русичам засідку біля Дніпрових порогів. У тому бою в 972 році загинув князь і великий воїн Святослав Ігорович.