Які суспільні процеси привели до виникнення Київської Русі – держави східних слов’ян з центром у Києві?
Кінець VIII – початок IX ст. Утворення Київського князівства
860 р. Перший похід русичів, очолюваних князем Аскольдом на Константинополь (Царгород)
882 р. Убивство князя Аскольда та захоплення князівської влади в Києві Олегом. Виникнення держави Київська Русь
907, 911р. Походи князя Олега на Царгород
Кінець VIII – початок IX ст. Утворення Київського князівства
Утворення Київського князівства наприкінці VIII — на початку IX століття стало важливою подією в історії Східної Європи. Слов’янські племена почали об’єднуватися на території сучасної України в перші державні утворення (союзи), що призвело до заснування могутньої держави — Київської держави Київської Русі. Усталена за радянських часів назва держави не є природньою. Вона нав’язана московськими ідеологами з метою зменшення об’єднавчої і визначальної ролі Києва в процесі становлення Київської держави. Натомість нав’язувалася думка, що, окрім Київської, існувала окрема Русь також на сучасних російських землях).
Розвиток слов’янських племен: На території сучасної України, найбільше вздовж течії Дніпро, в VIII–IX ст. існували численні слов’янські племена, такі як поляни, сіверяни, древляни, та інші. Всього В пПовісті минулих літ згадується 14 племен, з них на території сучасної України проживали 7. Племена займалися сільським господарством, торгівлею і ремеслом, а також мали жваві стосунки з сусідами — хазарами, варягами (норманами, вікінгами), а також Візантійською імперією.
Роль торгових шляхів: Важливим чинником утворення Київського князівства стало існування торговельного шляху “із варяг у греки”, або Грецький, що з’єднував Північну Європу (Скандинавію) з Візантійською імперією через річки Балтійського і Чорноморського басейнів. Київ, розташований на Дніпрі, став важливим центром контролю над цим шляхом. Окрім того, відомі такі основні торгові шляхи часів Київської держави Соляний (Захдна Європа) і Залозний (Південно Східний)
Вплив варягів: У цей час на території Східної Європи з’являються варяги — скандинавські воїни і торговці. Вони мали великий вплив на формування владних структур серед слов’ян. Однією з важливих подій стало заснування Рюриковичами державності на півночі (в Новгороді), а згодом їхній вплив поширився на Київ.
Легенда про заснування Києва
Згідно з літописом “Повість минулих літ”, Київ був заснований трьома братами — Києм, Щеком і Хоривом, які, за легендою, були вождями племені полян. Вони заснували місто на пагорбах над Дніпром, яке стало важливим політичним і економічним центром для слов’янських племен.
Перші київські князі
Логічно, що першим правителем Києва був Кий. Далі нам невідомо про його наступників. На початку IX століття Київ став важливим містом для варязьких князів. Згідно з літописними джерелами, першими правителями Києва були Аскольд і Дір, які прибули з півночі і захопили контроль над містом. Вони керували містом до приходу князя Олега.
Правління Олега
Важливою істоичною віхою в утворенні Київської держави стало прибуття князя Олега у 882 році. Олег, співправитель малолітнього Ігоря, сина Рюрика, правив від імені княжого роду Рюриковичів, вбив Аскольда і Діра та захопив Київ. Він оголосив Київ своєю столицею і проголосив: “Хай буде Київ матір’ю городів руських!” Таким чином, Київ став центром нової держави — Русі, яка об’єднала слов’янські племена під владою єдиного князя.
Яке мало значення утворення Київського князівства?
Утворення Київського князівства стало означало формування потужної держави на території Східної Європи, яка відігравала важливу роль у регіоні протягом кількох століть. Київська Русь стала важливим політичним, економічним і культурним центром, що сприяв поширенню християнства, розвитку торгівлі та державного управління.
860 р. Перший похід русичів з князем Аскольдом на Константинополь
Перший похід русичів на Константинополь (Візантійську імперію) під керівництвом князя Аскольда в 860 році став однією з вагомих подій ранньої Русі. Ця військова експедиція не лише вразила Візантію, але й відкрила нові шляхи для подальших контактів між Києвом та Константинополем.
Передумови походу
До 860 року Київ став важливим центром влади на Русі. За свідченням літопису, князь Аскольд, разом із іншим князем Діром, захопив владу в Києві, зробивши місто основним пунктом контролю над шляхом “із варяг у греки”. Оскільки цей торговельний шлях з’єднував північні території Європи з Візантійською імперією, Київська Русь шукала нові можливості для зміцнення свого впливу і збагачення через контроль торгівлі та військові кампанії.
Хід походу
Похід русичів на Константинополь розпочався влітку 860 року, коли війська Аскольда на човнах несподівано напали на Візантію. Армія русичів переправилася через Чорне море і раптово з’явилася біля стін Константинополя. Цей напад став для візантійців повною несподіванкою, оскільки в той час візантійський імператор Михайло III був зайнятий військовими діями проти арабів у Малій Азії.
Русичі захопили велику кількість здобичі та знищили міські околиці. Хоча їм не вдалося захопити сам Константинополь через його потужні оборонні стіни, цей похід продемонстрував силу Київської Русі й її здатність здійснювати далекі військові походи.
Політичні та релігійні наслідки
Після цього походу Візантія почала всерйоз сприймати Київську Русь як політичного і військового суперника. Існують свідчення, що після нападу відбулися перші спроби дипломатичних контактів між Києвом та Візантією. За деякими даними, Аскольд і його найближче оточення могли навіть прийняти християнство після цього походу.
Цей похід також став першим в історії прямим зіткненням Русі з Візантійською імперією, що пізніше стало важливою частиною відносин між двома державами. Контакти з Візантією в майбутньому відіграватимуть важливу роль у процесі християнізації Русі за правління князя Володимира Великого в кінці X століття.
Значення походу
Похід 860 року показав військову міць Київської Русі, що змусило Візантію рахуватися з новою силою на півночі. Хоча цей похід не мав миттєвих територіальних чи політичних здобутків, він зміцнив міжнародний авторитет Русі й започаткував тривалу взаємодію між Києвом і Константинополем.
882 р. Убивство князя Аскольда та захоплення князівської влади в Києві Олегом. Виникнення держави Київська Русь
Події 882 року стали переломним моментом в історії Київської Русі, коли варязький князь Олег захопив Київ і об’єднав північні та південні слов’янські землі під своєю владою, утворивши таким чином могутню державу — Київську Русь.
Передумови
До 882 року Київ уже був важливим політичним і торговельним центром. Князь Аскольд, що правив у Києві після його захоплення разом з Діром, зробив місто впливовим осередком слов’янських племен. Його військові походи, зокрема похід на Константинополь у 860 році, зміцнили міжнародний авторитет Києва. Однак влада Аскольда не визналася всіма слов’янськими племенами, особливо на півночі.
Тим часом на півночі, в Новгороді, правив князь Олег — воєначальник і родич варязького князя Рюрика, якого вважають засновником династії Рюриковичів. Після смерті Рюрика Олег став регентом його малолітнього сина Ігоря і вирішив розширити свої володіння на південь.
Захоплення Києва
У 882 році князь Олег вирушив з Новгорода на південь, уздовж Дніпра, з великим військом. Дорогою він захопив Смоленськ і Любеч — важливі міста, що контролювали торговельні шляхи. Дійшовши до Києва, Олег застосував хитрість: він підійшов до міста, видавши себе за торговця, і запросив князя Аскольда вийти для переговорів.
Коли Аскольд вийшов назустріч, Олег заявив, що він не є княжого роду, на відміну від Ігоря, який мав законне право на трон. Після цього Олег наказав убити Аскольда та його людей. За легендою, після вбивства Аскольда Олег промовив знамениті слова: “Хай буде Київ матір’ю городів руських!” Це стало початком правління Олега в Києві.
Об’єднання північних і південних земель
Захопивши Київ, Олег об’єднав під своєю владою північні території Новгорода та південні землі навколо Києва. Це стало основою для створення єдиної держави — Київської Русі. Важливим торговим шляхом, який зв’язував ці території, був шлях “із варяг у греки”, що дозволив державі контролювати важливі економічні й політичні зв’язки між північними і південними регіонами.
Значення для історії
Поява Київської Русі: Захоплення Києва Олегом ознаменувало початок об’єднаної держави, яка стала могутньою політичною силою в Східній Європі.
Центр влади: Київ став головним політичним і адміністративним центром Русі, що закріпило його статус у регіоні.
Зміцнення династії Рюриковичів: Олег зміцнив владу династії Рюриковичів, яка продовжувала правити Київською Руссю протягом багатьох століть.
Подальші дії Олега
Олег продовжив консолідацію держави та здійснював військові походи на сусідні племена, зміцнюючи авторитет Київської Русі. Одним з його найвідоміших походів став новий похід на Константинополь у 907 році, під час якого було укладено вигідну торгівельну угоду з Візантією.
907, 911р. Походи князя Олега на Царгород
Походи князя Олега на Константинополь у 907 та 911 роках стали одними з найважливіших військових і дипломатичних подій ранньої історії Київської Русі. Ці походи мали на меті посилити міжнародний авторитет Русі та забезпечити вигідні умови для торгівлі з Візантійською імперією.
Перший похід на Царгород (907 рік)
У 907 році князь Олег здійснив великий військовий похід на Царгород (Константинополь), столицю Візантійської імперії. За даними літопису, Олег зібрав велику флотилію з 2000 човнів, кожен з яких міг вмістити до 40 воїнів. Його армія включала як слов’янські, так і варязькі війська.
Хід походу
Коли Олегова армія досягла Константинополя, візантійці, побачивши могутність руського війська, зачинили міські ворота і заблокували гавані залізними ланцюгами, щоб запобігти нападу з моря. Олег виявив хитрість — наказав поставити свої човни на колеса і перетягнути їх суходолом до міста. Це призвело до того, що руські воїни змогли наблизитися до стін Константинополя, чим налякали візантійців.
Розуміючи загрозу, візантійці погодилися укласти мир і виплатити Олегу велику данину. Літописи свідчать, що Олег прибив свій щит на ворота Константинополя, як символ перемоги та свого авторитету над Візантією.
Результати походу 907 року:
Виплата данини: Візантія виплатила величезну данину Русі, що зміцнило економічне становище Київської держави.
Встановлення авторитету: Похід показав силу Київської Русі на міжнародній арені і встановив її як важливого гравця в політиці Східної Європи.
Початок торгових відносин: Було укладено попередні домовленості про встановлення вигідних торгових відносин між Київською Руссю та Візантією.
Другий похід на Царгород (911 рік)
У 911 році князь Олег знову вирушив у похід на Константинополь, але цього разу для укладання вигідного мирного договору з Візантією. Цей похід був мирним і дипломатичним, без військових дій, оскільки результатом стало укладення договору, який закріпив досягнуті угоди та надав Київській Русі нові можливості для торгівлі.
Умови договору 911 року:
Торгівля: Руські купці отримали вигідні умови для торгівлі у Візантії. Вони мали право вільно торгувати в Константинополі та отримували безкоштовне забезпечення продуктами та житлом під час перебування в місті.
Правові питання: У договорі були прописані правові умови для руських і візантійських громадян. Якщо русин помре на території Візантії, його майно повинно було бути передано родичам або повернено на Русь.
Співпраця та безпека: Візантійці зобов’язувалися надавати допомогу руським кораблям у разі їхньої аварії, а також зобов’язалися співпрацювати з Київською Руссю у питаннях оборони.
Значення походів Олега
Політична міць: Походи Олега продемонстрували військову силу Київської Русі та її здатність впливати на міжнародні справи, навіть щодо такої потужної держави, як Візантійська імперія.
Економічна вигода: Завдяки торговим договорам Русь отримала прямий доступ до багатств Візантії, що сприяло розвитку економіки Київської держави.
Міжнародні відносини: Договори з Візантією відкрили шлях до подальших дипломатичних відносин і взаємодії між двома державами, зокрема в культурній та релігійній сферах.
Походи князя Олега на Константинополь стали знаковою подією в історії Київської Русі, закріпивши її міжнародний авторитет і забезпечивши вигідні умови для розвитку торгівлі та дипломатичних відносин.