Афіни – батьківщина демократії, давньогрецький поліс зіграв вагову роль у формуванні та поширенні демократичних ідей і став символом цінностей грецької цивілізації. В Афінах було впроваджено систему демократії, де влада належала громадянам, а не лише людям знатного походження чи одноосібним правителям.
Яке суспільство називають демократичним?
Поміркуйте, чим людину приваблюють демократичні цінності.
1. Виникнення полісів у Греції. Піднесення Афін
1. Сформулюйте та запишіть до зошита тлумачення понять:
поліс – місто та сільська округа (хора), з розташованими на ній землеробськими поселеннями.
демос – вільне населення давньогрецьких міст-держав, яке володіло громадянськими правами — на відміну від рабів і метеків;
аристократія – форма правління державою, при якій державна влада зосереджена в руках привілейованої освіченої знатної меншості;
громадянин – вільний чоловік, який народився в полісі, пройшов дворічну військову службу, володів земельним наділом;
демократія – народовладдя, форма правління державою, за якої демос може брати участь у прийняті рішень та наділення владними повноваженнями окремих осіб;
2. Укладіть схему «Соціальна структура населення Афін».
Громадяни – чоловіки, які народилися в Афінах від афінських батьків або отримали громадянство. Жінки та діти громадян не мали голосу в політичних справах, але зазвичай користувалися певними правами в суспільстві.
Метеки – іноземці, які проживали в Афінах і мали деякі права, але не були повноправними громадянами. Зазвичай займалися ремеслом або торгівлею.
Раби – люди, які були власністю інших осіб і працювали за їхніми вказівками. Використовувалися як робоча сила в сільському господарстві, промисловості та в домашніх умовах.
2. Як у Афінах сформувалася демократія?
Як ви думаєте, які вимоги міг висувати демос у боротьбі з владою аристократії?
Демос прагнув розширення своєї участі в управлінні державою. Внаслідок реформ Солона наділення правами громадян стало залежати від кількості їх майна: заможні громадяни мали більше прав в порівнянні з незаможними. Окрім того, демос міг вимагати наділення земельних ділянок для ведення господарства.
1. Опрацюйте схеми на с. 164-165 та поміркуйте, чим відрізнялися права й обов’язки заможних і менш заможних громадян Афін.
Демос висував вимоги щодо наділення себе владними повноваженнями для участі в управлінні державою – зевгіти (могли обиратися лише на нижчі державні посади) і фети (не могли займати державних посад), тобто мали обмежені громадянські права на відміну від п’ятисотмірників та вершників, які могли обиратися на вищі державні посади.
2. Яка група суспільства мала більше можливостей впливати на вирішення державних справ?
П’ятисотмірники і вершники
3. Чи всі жителі Афін унаслідок реформ дістали право брати участь в управлінні державою?
Всі, крім фетів (могли брати участь в народних зборах, але не мали права обіймати державні посади).
1. Як ви думаєте, чи завжди рішення остракізму були справедливими? Поміркуйте чому.
Ні. На рішення могли впливати емоції та підкуп.
2. Що могло впливати на рішення про вигнання громадянина з Афін?
Громадський осуд, емоційне рішення, підкуп голосів.
Запитання і завдання
І. Знаю й систематизую нову інформацію.
За допомогою яких понять можна схарактеризувати управління та суспільний устрій Афінського полісу?
Народні збори, демократія, аристократія, громадяни, агора, демос, аристи, п’ятисотмірники, вершники, зевгіти, фети.
Чим система управління в грецьких полісах відрізнялася від тієї, що була в державах стародавнього Сходу?
Система управління в державах стародавнього Сходу буда спадковою монархією, владою осіб знатного походження, тоді як в грецьких полісах розвинувся демократичний спосіб формування влади – шляхом народного волевиявлення на зборах.
Яку роль відіграли Солон і Клісфен у розвитку афінської демократії?
Солон і Клісфен відіграли важливу роль у розвитку афінської демократії, але у різні часи та в різні етапи історії Афін.
Солон (640–558 до н.е.)
Солон був давньогрецьким законодавцем і політиком, який прийшов до влади в Афінах у 594 році до н.е. Він провів реформи, які спрямовувалися на запобігання конфлікту між аристократами і демосом. Зокрема, він скасував боргове рабство, відновив права земельної власності та надавав деякі політичні права менш заможним частинам суспільства, поділивши громадян на чотири розряди залежно від кількості майна. Кожен розряд мав обов’язок служити у війську і мав право на участь в народних зборах з можливістю формувати владу (крім розряду фетів, які не могли займати державних посад)
Клісфен (510–527 до н.е.):
Клісфен був афінським політиком і реформатором, який активно діяв на початку 6 століття до н.е.
Він провів реформи, які сприяли подальшому розвитку демократії. Зокрема, він розширив права громадян і зробив афінську демократію більш доступною для широких мас населення. Він запровадив територіальний принцип управління державою – афінське громадянство визначалося належністю до дему (території), а не роду, чим підірвав вплив аристократів на родичів на вибори влади.
Кліфен запровадив остракізм (суд черепків) – збиралися збори у складі 6000 громадян, під час яких кожен з присутніх писав на черепку (остраконі) ім’я того, хто є небезпечним для держави. Засудженого виганяли з Афін на певний термін.
Чи досконалою була демократія Афін за часів Солона?
Демократія в Афінах за часів Солона не була досконалою. Хоча Солон провів реформи, які зменшили соціальну нерівність та дозволили громадянам брати участь в управлінні державою, влада все ще перебувала у руках обмеженої групи людей. Демократія не охоплювала всіх громадян і не дозволяла жінкам, іноземцям та рабам приймати участь у прийнятті рішень. Таким чином, демократія Афін за часів Солона була лише першим кроком на шляху до більшої участі всіх членів суспільства у владних процесах.
ІІ. Обговоріть у групі
1. Чи схожі були шумерські міста-держави та грецькі поліси? Доведіть свою думку.
Шумерські міста-держави та грецькі поліси де в чому були схожі, але мали й істотні відмінності.
Схожі риси:
Як шумерські міста-держави, так і грецькі поліси були незалежними, з власним управлінням, законами.
Обидва типи утворень були орієнтовані на сільське господарство, яке було основним джерелом заробітку для населення.
Як шумерські міста-держави, так і грецькі поліси були центрами культурного та економічного життя, де відбувалася торгівля, розвиток мистецтва та науки.
Відмінні риси:
Шумерські міста розташовувалися на території Сходу, тоді як грецькі поліси знаходилися у Середземномор’ї.
В шумерських містах влада зазвичай була зосереджена у руках царя та священників, тоді як у грецьких полісах існувала демократія або аристократія, де влада належала демосу або еліті.
Шумерські міста-держави мали менший вплив порівняно з грецькими полісами, які були більшими та впливали на політичний та культурний розвиток сусідніх регіонів.
2. Визначте, чим устрій Афінської держави відрізнявся від устрою вже вивчених вами держав Давнього Сходу. Який з них вам більше до вподоби? Чому?
Устрій Афінської держави відрізнявся від устрою держав Давнього Сходу, таких як Месопотамія чи Давній Єгипет, а саме:
Афіни були відомі своєю демократичною системою влади, де рішення приймались через голосування громадян на народних зборах. У багатьох державах Давнього Сходу влада переважно перебувала у руках монархів або царів.
В Афінах громадяни мали право брати участь у прийнятті рішень і впливати на політичне життя держави, що було непередбачуваним явищем для інших держав того часу.
В Афінах існувала система судової влади, що базувалася рівноправності перед законом для всіх громадян. В державах Давнього Сходу така система не була можливою, адже влада зазвичай була одноосібною та контролювалася царем.
Можна скоріше віддати перевагу устрою Афінської держави через її демократичність та можливість активної участі громадян у політичному житті. Демократія забезпечує більшу свободу та відкритість у прийнятті рішень, сприяє більшому впливу населення на формування державної політики.
ІІІ. Мислю творчо
1. Давньогрецький історик і письменник Плутарх у своєму творі «Порівняльні життєписи» цитував Солона: «Складно у великих справах догодити одразу всім». Поміркуйте, що розумів реформатор Солон під цими словами. Поміркуйте, чи вдалося Солону догодити всім.
Реформатор Солон мав на увазі, що великі зміни в суспільстві можуть не задовольнити всіх одразу. Він розумів, що існують різні соціальні групи, і інтереси цих груп можуть відрізнятися. Тому він намагався зберегти баланс між ними, зокрема між заможними і бідними, при впровадженні своїх реформ.
Однак, не всі його реформи задовольнили всіх. Наприклад, різні соціальні групи мали різні вимоги щодо скасування боргів чи розподілу землі. Солон намагався знайти компроміс, але деякі групи, ті ж аристократи, які втратили частину своїх привілеїв, не були задоволені його реформами.
Отже, можна сказати, що Солон не зміг задовольнити всіх одразу, але його реформи відкрили шлях до подальшого розвитку демократії в Афінах та зменшили соціальну напругу на певний час.