20. Трипільці (практикум) Всесвітня історія 6 клас

Зміст параграфу
І. Орієнтуємося в історичному часі й просторі
ІІ. Працюємо з інформацією історичного змісту
4. Вправа «Трипільці»
5. Вправа «Історична реконструкція»
ІІІ. Виявляємо повагу до гідності людини та соціальну активність
Згадайте…
— хто і коли вперше дослідив енеолітичне поселення біля села Трипілля на Київщині;
Археолог Вікентій Хвойка здійснив перше дослідження поселення мідно-кам’яної доби поблизу села Трипілля в Київської області 1897 року. По назві села археологічну культуру назвали трипільською.
— особливості трипільської культури, відомі вам з 5 класу.
З 5 класу нам відомі такі особливості трипільської культури:
це була землеробська цивілізація,
трипільці використовували переважно кам’яних знарядь праці,
створювали орнаментовану кераміку,
будували протоміста,
виготовляли мідні вироби.

І. Орієнтуємося в історичному часі й просторі

2. Вправа «Працюємо з мапою».
2.1. За допомогою мапи з §19 опишіть територію поширення трипільської культури.
Трипільська культура займала значні території центральної, західної та південної України. Поселення переважно знаходилися в долинах річок Дніпро, Дністер, Прут, Серет, Тиса. 
2.2. Укладіть перелік найвідоміших трипільських поселень.
Енеолітичне поселення поруч сучасного села Тальянки існувало близько 3700 до н.е., мало від 15 тис. до 25 тис. жителів, нараховувало близько 2700 будинків, розташовувалося на 450 гектарах. Поселення було найбільшим містом трипільців в 3600-3500 роках до н.е.
Біля сучасного села Доброводи поселення існувало близько 3800 до н.е., нараховувало орієнтовно до 10 тис. жителів, займало площу 250 га.
Майданецьке існувало близько 3700 до н.е., налічувало від 6 тис. до 10 тис. жителів, близько 1575 будинків, мало площу 270 га.
Поселення біля Небелівки існувало близько 4000 до н.е., займало територію 300 га. Найбільше трипільське місто свого часу.
Веселий Кут мав близько 150 га. Косенівка – близько 180 га.

ІІ. Працюємо з інформацією історичного змісту

3. Вправа «Експонати».
3.1. Огляньте експонати трипільської культури з Археологічного музею Інституту археології НАН України.
3.2. Продумайте назву та короткий текст екскурсії для презентації цих експонатів.
Назва екскурсії “Мова кераміки трипільців”
Вітаємо поціновувачів трипільських артефактів і старожитностей на екскурсію до прадавнього світу трипільської кераміки! Трипільці жили понад 6000 років тому. Вони залишили по собі дуже цінний культурний спадок, Їх керамічне мистецтво є вишуканим і самобутнім.
Робота давніх майстрів-гончарів і сьогодні викликає подив і захоплення. Трипільська кераміка славиться своєю унікальною технікою та вражаючими орнаментами, що відображають багату символіку та ритуали давніх тисячоліть. Кожен витвір – це своєрідна мова, що розповідає про віру, традиції та звичаї наших далеких предків.
Ми запрошуємо вас до цікавої подорожі в минуле, де кожна частинка трипільської кераміки є свідком того часу, і дозволяє нам зрозуміти та оцінити багатство прадавньої культури. Отримайте насолоду від зустрічі зі світом трипільської кераміки.

Посудина розписна “Біноклеподібна”

Подвійна посудина Біноклеподібна”. Вона має оригінальний дизайн та вкрита меандрами орнаменту. Зовні нагадує бінокль, ймовірно, використовувалася трипільськими землеробами для перенесення різних страв. Розписи на посудині можуть розповісти про деякі особливості життя і звичаїв давніх хліборобів.

Посудина “Ваза орнаментована”

Ми перебуваємо біля музейного експонату “Ваза орнаментована”. Виріб давніх гончарів вражає неповторною орнаментацією та вишуканою формою. Малюнок на вазі увібрав у себе всю майстерність прадавньої культури. Придивіться до кожної деталі та насолоджуйтесь величністю цього артефакту. Залишайтеся з нами, щоб дізнатися більше про цей унікальний період історії!

Іграшкова піч

Іграшкова піч дає нам уяву, який вигляд мали справжні трипільські печі. Модель дає змогу зрозуміти сучасним людям, як трипільці готували їжу та зігрівали будинки взимку.

4. Вправа «Трипільці».

4.1. Спільно в парах чи групах пригадайте ознаки цивілізації та зіставте їх з тим, що вам уже відомо про трипільців.
Ознаки цивілізації:
1) відділення від сільського господарства ремесла – у трипільців існували ремесла (гончарство, ткацтво, металургія);
2) відокремлення писемності від землеробства – трипільці використовували піктограми й графічні символи, але їх не можна назвати повноцінною писемністю;
3) розшарування суспільства на групи – скоріше, значного розшарування суспільства не було;
4) поява міст – трипільці будували укріплені протоміста;
5) виникнення монументальної архітектури – мали двоповерхові житлові будинки, а також споруди, які могли виконувати релігійні функції (можливо, були храмами)
6) формування держави – трипільське суспільство, яке створювало протоміста та організовувало їх оборону, найпевніше, мало управлінські органи.
4.2. Чи достатньо інформації, щоб ідентифікувати цю спільноту як цивілізацію?
Так.
4.3. У чому полягає унікальність трипільської культури?
Трипільці будували міста-гіганти, що були найбільшими поселеннями в Європі того часу.
Вони застосовували сівозміну, тобто черговість при вирощуванні сільськогосподарських культур.
Використовували гончарний горн для випалення кераміки.
Трипільці використовували парну упряж та могли використовувати соху для розпушування ґрунту.
Займалися ткацтвом та плетінням гачком.
Використовували мідні вироби – плавили мідь і виготовляли з неї знаряддя праці та прикраси.
Будували двоповерхові хати.

5. Вправа «Історична реконструкція».

5.1. Розгляньте макети трипільських поселень.
5.2. Опишіть один день із життя в трипільському протомісті.
Ранок починається зі співу пташок в трипільському протомісті. Люди виходять зі своїх двоповерхових осель та розпочинають новий, сповнений праці день.
Землероби розпочинають свою працю на полях та в садах, обробляючи ґрунт та доглядаючи за рослинами. Чоловіки використовують прості сільськогосподарські інструменти, виготовлені з дерева та каменю, щоб забезпечити сім’ю їжею.

У той час як чоловіки працюють на полі, жінки та діти залишаються в селищі, присвячуючи свій час виробництву кераміки. Вони володіють давніми техніками ліплення та декорування, створюючи унікальні посудини та прикраси зі специфічними трипільськими орнаментами.

Під час обіду громада об’єднується для спільного прийому їжі. На великому столі розташовані глиняні посудини з різноманітними стравами, приготованими з найсвіжіших продуктів, які надає їм земля та річка.

У післяобідні години люди знову розсідаються по своїх оселях, присвячуючи час сімейним розвагам та ремеслам. Гончарі докінця дня працюють над своїми творіннями, а майстри-виробники виготовляють інші необхідні предмети для повсякденного використання.

Вечір завершується навколо вогнища, де люди обмінюються враженнями від минулого дня та діляться історіями поколінь. Трипільський протоміст спокійно засинає під зірками, завершуючи цей цикл давнього життя, де люди гармонійно співіснують з природою та творять свій власний унікальний світ.