Землероби та скотарі на території України. (Практикум)

Зміст параграфа
17.1. Теорія
17.2. Практика
І. Орієнтуємося в історичному часі й просторі. Вправа «Працюємо з мапою»
ІІ. Працюємо з інформацією історичного змісту
ІІІ. Виявляємо повагу до гідності людини та соціальну активність. Вправа «Неолітичне меню»

Згадайте…
— що таке гончарство, кераміка;
Гончарство – виробництво глиняних виробів: посуду, кахель, іграшок, прикрас, сувенірів.
Кераміка – це випалені на вогні (в горні) вироби з глини.
— за якими рисами визначають приналежність знайденої сукупності артефактів до певної археологічної культури.
За спільними ознаками артефактів – форми посуду, орнаментування,
Як ви розумієте…
— значення слів
«неолітизація» – це процес переходу в епоху неоліту (10 тис. років тому) від привласнювальних форм господарства (мисливства і та збиральництва) до відтворювальних (землеробства та скотарства).
«домінувати» – переважати, мати перевагу, бути пріоритетним.

17.1. Теорія

1. Визначте шлях поширення землеробства на українські землі в неоліті.
Неолітизація України відбувалася VII–V тис. до н. е. з південного заходу – з Балканських гір через території басейну річки Дунай.
2. Назвіть землеробські археологічні культури на теренах України.
Німанська, дніпро-донецька, лінійно-стрічкової кераміки, буго-дністровська, Кукутені, Трипілля.
3. Як ви розумієте назви цих археологічних культур?
Археологічні культури містять у назві або географічну належність до певної території (населеного пункту, річки), або ж вказують на технологічні особливості виготовлення виробів з глини.

17.2. Практика
І. Орієнтуємося в історичному часі й просторі

Вправа «Працюємо з мапою».
2.1. Віднайдіть на мапі неолітичні археологічні культури України та укладіть їх перелік. Запишіть у зошит.
1 — німанська; 2 — дніпро-донецька; 3 — сурська; 4 — ямково-гребінцевої кераміки; 5 — лінійно-стрічкової кераміки; 6 — буго-дністровська; 7 — Кукутені; 8 — Трипілля

2.2. Визначте, у чому полягає їхня унікальність. Скористайтеся додатковими джерелами інформації.

Німанська археологічна культура

Виникла 7 тис. років тому на півночі Польщі, басейну річки Німан. Існувала на протязі 2500-3000 років. Оздоблена орнаментом кераміка мала загострене дно.
Дніпро-донецька археологічна культура існувала орієнтовно на протязі 2 тисяч років – 9 – 7 тис. років тому на території Подніпров’я, середньої течії Сіверського Дінця, лісостепового Лівобережжя і Прип’яті. Це культура мисливсько-рибальських племен. Представлена поселеннями й могильниками.

Сурська археологічна культура

Виникла в нижній течії Дніпра та Приазов’ї. Мала напівземлянкові житла на острівних та берегових поселеннях. Скотарство було краще розвинене в порівнянні з землеробство, яке складно приживалося у степовій смузі через важкі для ручного обробітку ґрунти. Степовий простір зумовлював розвиток скотарства. Проте поруч з неолітичним господарством існували мезолітичні заняття – мисливство і рибальство, збиральництво.

Археологічна культура ямково-гребінцевої кераміки

територіально розташовувалася на північному сході Європи й на північному заході Азії 5-6 тис. років тому.  Населення займалося мисливством і рибальством, (проте існували зародки скотарства і хліборобства), споруджувало наземні житла і напівземлянки, переходячи від круглих будівель до прямокутних. Культура отримала назву завдяки відповідній техніці орнаментуванню кераміки.

Археологічна культура лінійно-стрічкової кераміки  

мала значне поширення на території Європи у 7700-6900 років тому. В Україні охоплювала території Галичини, Волині та Поділля, всього на території України відомо понад 50 стоянок. Назву культура отримала завдяки характерному орнаментуванню посуду.
Тримали всі основні види свійських тварин (за виключенням коней) – овець, кіз, корів, свиней, вирощувало пшеницю, ячмінь, просо, вику. Мисливством майже не займалися.
Будували житла стовпової конструкції і напівземлянки, до десяти в одному поселенні. Використовували глиняні печі та вогнища. Зазвичай на долівці житла чи поруч із ними були викопані одна-дві ями (погріб). Знаряддя праці виготовляли з каменю, кістки та рогу. Археологи знайшли мотики, зернотертки, сокири, крем’яні ножі, скребки. Використовували глиняний посуд.

Буго-дністровська археологічна культура

Період розвитку культури 9-7 тис. років тому. Поширена на території лісостепу та степу Північного Причорномор’я в межах Правобережжя. Мали невеликі житла — наземні, з кам’яними вогнищами і ямами для відходів. Займалися полюванням, рибальством, розведенням свиней, велику рогату худобу, землеробством.

Археологічна культура Кукутені–Трипілля

Кукутень-Трипілля у Східній Європі залишила після себе тисячі поселень, що датуються приблизно 8000-5500 років тому. Будували будинки зрубним способом, плетені, напівземлянки (бурдеї). Переважно прямокутні споруди покривали соломою чи живим дерном, стелили дерев’яну підлогу, обмазану глиною. переважно були прямокутними.

ІІ. Працюємо з інформацією історичного змісту

3. Вправа «У ролі археолога».
Порівняйте муляж гостродонної посудини з кам’яним посудом доби неоліту.
Оригінальний виріб дещо вужчий за муляж, тож має дещо меншу місткість. Артефакт має темно-коричневий колір, що характерно для кераміки. Муляж виготовлений з сірої невипаленої глини (сирцю).