Найдавніші цивілізації річкових долин виникали на берегах Нілу, Євфрату, Тігру, Інду, Гангу, Хуанхе, де за умови ведення іригації люди отримували високі врожаї
Зміст параграфа:
Поміркуймо!
Читаємо й розуміємо. Прочитайте текст «Природа річкових долин»
Читаємо й розуміємо. Знайдіть у тексті слова, які позначають винаходи
Діємо. Практичні завдання
І. Знаю й систематизую нову інформацію
ІІ. Обговоріть у групі
ІІІ. Мислю творчо
Діємо. Практичні завдання
Уважно розгляньте історичну карту та виконайте завдання:
1) які позначення на карті вказують на те, що найдавніші цивілізації формувалися в долинах річок?
Різнокольорова заливка територій держав.
3) зіставте цю карту з повною картою світу та визначте, які з цивілізацій розташовувалися географічно найближче до нинішньої території України.
Цивілізації Родючого півмісяця.
Поміркуймо!
Прочитайте уривок з вірша української поетеси Ірини Вовк «Гімн Хапі-Нілу» та дайте відповіді на запитання:
1) чому саме біля річок сформувалися найрозвиненіші суспільства давнини?
Річка давала воду для полів і мул, багатий на поживні речовини для росту рослин. Окрім того, річки були транспортними артеріями для перевезення товарів. Біля річок формувалися міста.
2) яку роль річки могли відігравати в житті цих суспільств? як люди могли використати їх для організації господарства й побуту?
Річки відігравали ключову роль у становленні землеробських цивілізацій: річка давала воду на поля, рибу, слугувала торговельним шляхом, перешкодою для ворогів.
Запишіть свої міркування до кластера «Роль річок у житті давніх народів»
Зрошення полів. Річки давали воду для землеробства.
Торговий шлях. Річки слугували водним шляхом для торгівлі та перевезення вантажів.
Риболовля. Річки були джерелом рибних продуктів.
Захист. Річки могли служити перешкодою для ворога.
Міста. Біля річок завдяки землеробству формувалися довготривалі населені пункти, які з часом перетворювалися в міста.
Читаємо й розуміємо
Прочитайте текст «Природа річкових долин» і визначте:
1) слова та фрагменти, у яких ідеться про природні умови, що були сприятливими для життя й господарювання людини в районах виникнення перших цивілізацій;
Ніл. Лише коли наставала пора розливу річок, Ніл виходив з берегів, зрошував навколишню долину — і єгипетська земля оживала.
Річки Тигр і Євфрат щороку розливалися, несучи життєдайну вологу і родючий мул у долину.
Інд – родючі рівнини чергуються з напівпустелями
2) явища, які були небезпечними або ускладнювали життя людей.
Ніл. На протязі 50 днів з пустелі дув гарячий вітер хамсин, який здіймав хмари піску, знищуючи рослини.
Єфрат. У нижній течії річка часто змінювала русло, старі річища перетворювалися в болота з хмарами мошкари. Люди не тривалий час не могли провести господарського освоєння нижньої течії річки.
Хуанхе. В нижній течії річка була бурхливою, тому її повені завжди були великою небезпекою для землеробів.
Інд. Під час розливів долина річки перетворюється в суцільні болота.
Читаємо й розуміємо.
2. Знайдіть у тексті слова, які позначають винаходи, зроблені людиною для організації іригаційного землеробства.
Дамба, шадуф.
3. Висловіть припущення, як потреба організації землеробських робіт у річкових долинах впливала на розвиток ремесел і відносини між членами громад.
Потреба організації землеробських робіт сприяла збільшенню кількості населення, що приваблювало людей ремісничих професій, які оселялися в поселеннях. Так виникало місто. Зростала народжуваність завдяки стабільним врожаям і покращенню рівня життя.
Відбувся поділ праці на землеробів і ремісників.
1. Поміркуйте, чому механізм колодязів-журавлів у різних народів схожий.
В механізмі використовується сила тяжіння і важіль.
2. Які знання застосували люди для створення таких колодязів?
Знання з фізики і математики.
Діємо. Практичні завдання
На основі малюнка-реконструкції складіть розповідь про життя у землеробському поселенні давнього народу шумерів у Межиріччі.
Жителі поселення зайняті сільськогосподарськими роботами – оранкою поля, випасом отари овець. В землеробських роботах вони використовують велику рогату худобу. В поселенні проведені іригаційні роботи. Частина жителів зайняті риболовлею. Вдалині видніється зікурат – храм і зерносховище водночас.
Запитання і завдання
І. Знаю й систематизую нову інформацію
Чому цивілізації давніх Єгипту, Межиріччя, Індії та Китаю називають річковими?
Основою їх господарчого розвитку цивілізацій були річки: вони давали воду і родючий мул на землеробські поля.
Які завдання вирішували народи давніх цивілізацій для налагодження успішного землеробства в долинах річок?
Вони проводили іригацію – зволоження ґрунтів шляхом зрошення або осушення полів за допомогою різних засобів: будівництва каналів, насипанням дамб, застосування шадуфів.
Як налагодження господарювання впливало на знання населення давніх країн про навколишній світ?
Землеробські роботи потребували знання календаря та спостереження за погодними умовами і змінами кліматичних сезонів – тобто землеробство впливало на розширення знань з астрономії та географії (природознавства).
Чи могли мешканці річкових долин налагодити ефективне господарювання поодинці?
Ні, бо іригаційні роботи потребували колективних зусиль.
ІІ. Обговоріть у групі
Уважно розгляньте ілюстрації та виконайте завдання:
1) розташуйте ілюстрації про землеробство в Давньому Єгипті в логічній послідовності виконання робіт, необхідних для отримання урожаю;
Будівництво каналу, оранка поля, збирання врожаю. (Справа наліво)
2) визначте, чи всі з поданих ілюстрацій є історичними джерелами. Свій вибір обґрунтуйте;
Історичними джерелами є перша і друга ілюстрації (збирання врожаю та оранка). Третє зображення має глибину, перспективу, тоді як давні малюнки перспективи не мають і є двовимірними.
3) яку інформацію про минуле «повідомляють» ілюстрації, які можна визначити, як історичні джерела?
Ілюстрації повідомляють про заняття землеробством з використанням великої рогатої худоби, як тягла, для розпушування землі за допомогою рала, про вирощування злакових рослин, застосування жіночої і більше чоловічої праці на землеробських роботах.
ІІІ. Мислю творчо
На основі знань про господарство перших цивілізацій складіть перелік знань про довкілля, якими скористалися люди для розвитку іригаційного землеробства.
Люди спостерігали за зоряним небом, визначаючи час повені та спаду води на річці, також землеробських робіт. Давні землероби вміло застосовували знання фізики та математики при будівництві дамб і каналів для регулювання потоків річкової води до поля.