12. Форми організації первісних спільнот

І. Знаю й систематизую нову інформацію

Які форми людських спільнот розвивалися за первісної доби?
Родова та сусідська громади, рід (кілька родових громад) та плем’я (об’єднання споріднених, подібних за ознаками родів).
Що сприяло формуванню людських спільнот і як об’єднання впливало на життя наших предків?
Формуванню людських спільнот сприяла необхідність боротьби виживання в природному середовищі. Це, насамперед, спільне полювання і захист від хижаків. Спільне використання вогню приводило людиною приводило до формування первісного колективу (люди залишалися біля вогнища, формувалося відчуття домівки), розвивалася мова. Спільне проживання сприяло розвитку умінь і навичок, передавання досвіду, розвитку мови. Людина в колективі відчувала себе більш захищено.
Які особливості вирізняють родову і сусідську громади, матріархат і патріархат?
Родова громада складалася з колективу родичів. Члени громади мали спільне мали майно, вели спільне господарство для задоволення своїх життєвих потреб.
Сусідська громада розподілялася на окремі сім’ї, де кожна сім’я вела окреме господарство, мала власне майно і прибуток. З появою сусідської громади відбувається поява приватної власності і зростання майнової нерівності.
Матріархат – (влада матері) жінка була старшою в громаді, оскільки з жінкою пов’язане народження дітей і громада гуртувалася довкола найстаршої жінки-матері.
Патріархат – (влада батька) з появою відтворювального господарства (неолітична революція) старшим в громаді став чоловік, адже він був головним виробником продукції. Використання тварин під час обробітку землі, важких знарядь праці потребувало значних чоловічих зусиль.
Як упорядковувалися відносини членів суспільства за первісної доби?

Очолювали громади, роди і племена старійшини – старші за віком чоловіки з найбільшим життєвим досвідом, які мали авторитет серед інших осіб. Рада старійшин керувала господарськими справами громад, вирішувала суперечки та інші важливі проблеми життя спільноти. У своїй діяльності старійшини керувалися звичаями і традиціями спільноти.

ІІ. Обговоріть у групі

1. Виконайте завдання:
а) уявно розташуйте назви людських спільнот у хронологічному порядку їх формування протягом історії;
родова громада, рід, плем’я
сусідська громада
б) коротко схарактеризуйте особливості кожної із них;
Родова громада – історично перше об’єднання людей, засноване на кровній спорідненості, колективній праці для спільного задоволення потреб.
Рід – об’єднання кількох родових громад, якому притаманні схожі правила поведінки, звичаї, мова, відчуття спорідненості.
Плем’я – об’єднання кількох об’єднаних спільним походженням, мовою, вірою і звичаями родів.
Сусідська громада – територіальна спільнота сімей, не пов’язаних родинними зв’язками.
в) назвіть, які види спільнот залишилися в минулому і не зустрічаються в сучасному суспільстві.
родова громада, плем’я, рід
2. Поміркуйте та спільно обговоріть, як впливала на життя людини належність до громади.
Належність до громади спонукала людину дотримуватися норми поведінки, шанувати звичаї та традиції громади. Людина усвідомлювала себе частиною громади, (чо’му сприяли і релігійні та світоглядні уявлення спільноти), відчувала її підтримку і водночас контроль за своїми діями.
Придумайте ситуації, коли належність до громади була на користь людині, а коли – ні.
Громада захищала людину, але й вимагала дотримання усталених норм поведінки, обмежуючи її свободу. Таким чином, належність до громади поєднувала позитивне і негативне водночас.

ІІІ. Мислю творчо

За допомогою додаткових джерел інформації підготуйте мініпроєкт «Первісні спільноти в наші дні» – розповідь про спільноти нашої планети, які в наші дні зберігають ознаки первісних. (Візьміть участь у створенні спільної з однокласниками/однокласницями презентації або підготуйте тематичний постер індивідуально).
Короваї живуть у будинках, побудованих на деревах баньяна, верхівки яких обрізали. Стіни й дах виготовляють із дощок баньяна та дрібних гілок. Будинки розташовані на висоті 10-15 метрів з дуже кволими драбинами з гілок, забратися по яких звичайній людині складно. Все це зроблено з метою захистити себе від хижаків і нападів сусідніх племен. Ще однією причиною є вірування, нібито на таку висоту не можуть забратися злі духи.
Усередині кожного будинку на дереві є по два вогнища — одне для чоловіків і одне для жінок і дітей. Прийшлим незнайомцям або відвідувачам дозволяють спати тільки в жіночій частині будинку.
Народ досі не використовує одягу, лише намисто з намистин або зубів та пов’язка на стегнах у жінок — ось і весь гардероб. Лише для ритуалів і церемоній тубільці одягають спеціальні прикраси, зроблені з листя, кольорової глини, бруду та інших природних елементів.
За допомогою кам’яних сокир короваї роблять борошно зі стовбурів саговника, яке є основним джерелом їжі. Личинки деревних жуків — місцевий делікатес, єдине джерело протеїнів і білків. Діти вживають його як десерт.
Короваям часто розповідають про тих, хто живе зовні, про міста та країни, що вони не єдині в цьому світі, але ставати частиною цивілізації колишні людожери не поспішають. Спочатку вони боялися будь-якого незнайомця через свої традиції та забобони, лише останнім часом стали приймати деякі блага цивілізації.
На своїй території короваї роблять вирубки в джунглях і садять там бананові пальми, ставлять пастки на диких свиней і казуарів, їдять майже всі види комах і змій, відмінно вміють ловити рибу і птахів. Але головною істотою, що дає їм життя, вони вважають пальму саго і гусеницю, що живе в її повній крохмалю серцевині — личинку пальмового жука. Пальма — це божество, а поїдання личинок на свята — свого роду первісне причастя.

Всі завдання