Спільноти землеробів і скотарів на українських землях сформувалися в епоху неоліту, відіграли важливу роль у розвитку цивілізації на території України
1. Складіть зі слів у хмаринках українські прислів’я.
Як буде жито, буде всім сито.
Корова в дворі, харч на столі.
Запитання і завдання
Діємо: практичні завдання
Історичне порівняння
Діємо: практичні завдання
Запитання і завдання
І. Знаю й систематизую нову інформацію
ІІ. Обговоріть у групі
2. Поясніть, як у прислів’ях розкрито значення землеробства і скотарства в житті українського народу.
Землеробство і скотарство мало дуже велике значення, бо забезпечувало людей продуктами харчування. Люди не шукали їжу, вони стали її виробниками.
2. Назвіть, які відомі вам особливості природних умов України сприятливі для ведення сільського господарства.
Кліматичні умови (кількість опадів, температурний режим, рослинний і тваринний світ, рівнинна місцевість, ґрунти).
Діємо: практичні завдання
1. Розгляньте карту «Початок землеробства і скотарства на Землі» (с. 54) і визначте:
а) коли на українських землях поширилися землеробство (рільництво) і скотарство;
7-5 тис. років тому,
б) яким шляхом поширювалося землеробство на землях нинішньої України;
Землеробство поширювалося з Близького Сходу через південно-західну Європу
в) де в Україні були осередки перших землеробів.
Подніпров’я: Трипілля
За підсумками роботи з картою складіть коротку розповідь про поширення землеробства і скотарства на українських землях.
Сім тисяч років тому на землях сучасної України виникли перші землеробські поселення. Вони обробляли ґрунти та займалися вирощування пшениці, ячменю та вівса. Землеробство давало їм постійне джерело їжі, завдяки чому почалося збільшення кількості населення.
Селяни також розводили худобу – корів, овець та кіз. З догляду за тваринами селяни отримували молоко та молочні продукти, м’ясо, шкіру, кістку. Одомашнені тварини були тяглом для обробки полів та вантажних перевезень.
Розвиток землеробства і тваринництва посприяв утворенню більших сільських спільнот, зростання кількості жителів, формуванню ранніх сільськогосподарських цивілізацій.
Історичне порівняння
Об’єднайтеся в дослідницькі групи та виконайте завдання.
1. Прочитайте історичні довідки про трипільську і середньостогівську археологічні культури.
2. Зіставте особливості життя носіїв трипільської і середньостогівської культур і визначте, що між ними спільного, а що – відмінного.
План дослідження
1. Час існування та територія розселення.
Середньостогівська археологічна культура – середини V до середини ІV тис. до н. е. була поширена у степу та на півдні лісостепу України (південь Херсонської, Дніпропетровської, північ Запорізької, Кіровоградської, Полтавської, схід Черкаської та схід Київської областей), у Північному Приазов’ї.
Трипільська археологічна культура – VІ-IIІ тис. до н.е., на території України, Молдови та Румунії
2. Головне заняття носіїв культури.
Середньостогівська археологічна культура – основою господарства було скотарство (переважно розводили коней).
Трипільська археологічна культура – головним заняттям було землеробство (вирощували пшеницю, ячмінь, просо та бобові).
3. Матеріали для виготовлення предметів побуту і знарядь праці.
Середньостогівська археологічна культура – використовували кремінь, кістки тварин, глину.
Трипільська археологічна культура – використовували глину, камінь, кістку та ріг, зрідка мідь.
4. Особливості кераміки.
Середньостогівська археологічна культура – виробництво кераміки мало домашній характер. Виробляли гостродонний та плоскодонний глиняний посуд, прикрашений орнаментом.. Середньостогівці використовували в побуті й трипільську кераміку.
Трипільська археологічна культура – глиняні статуетки переважно передають образ жінки, як культ родючості землі. З тварин найчастіше археологи знаходять статуетки бика, рідше статуетки птахів, моделі житла і транспортних засобів. Є вироби, призначення яких вченими не встановлено (біноклеподібний посуд).
5. Спосіб життя.
Середньостогівська археологічна культура – скотарі кочовий спосіб життя, хоча археологи знаходили і їхні житла. Скоріше, середньостогівці знали колесо.
Трипільська археологічна культура – Поселення розташовувалися біля річок, струмків, біля об’єктів природного захисту (водна перешкода, яр, і т.п.) Окрім того, поселення часто обносили ровами, а житла з’єднувалися глинобитними стінами, утворюючи по контуру суцільну захисну стіну. Ранні поселення налічували до 15 жител-напівземлянок. В часи розквіту трипільці будували протоміста з великою кількістю будівель (до 2700). Будівлі могли бути двоповерховими, перший поверх слугував господарським приміщенням, другий був житловим.
6. Релігійні уявлення.
Середньостогівська археологічна культура – середньостогівці зазвичай уявляли богів у виглядів найбільш шанованих ними тварин. Вірили в потойбічне життя – ховали померлих у могилах без курганів у скрюченому положенні на боці, посипали їх тіла червоною охрою. В могилу ставили посуд, знаряддя праці, зброю, статуетки людей та тварин.
Трипільська археологічна культура – Антропоморфні глиняні вироби переважно передають образ жінки, з якою пов’язують існування культу родючості землі. Зооморфні статуетки найчастіше зображували бика. Виготовляли також статуетки птахів, глиняні моделі жител та возів.
Діємо: практичні завдання
На основі здобутих знань про життя трипільців і середньостогівців виконайте завдання з історичною картою та візуальними джерелами історичної інформації.
1. Покажіть на карті «Землероби та скотарі на українських землях»:
а) територію розселення землеробів і скотарів;
землероби – зелений фон, скотарі – жовтий.
б) місця виявлення поселень, які дали назви трипільській і середньостогівській археологічним культурам;
Трипілля і Середній Стіг.
Запропонуйте доповнення до легенди карти: доберіть до умовних позначень тлумачення.
Червоні будиночки – трипільські поселення;
Статуї – кочовища середньостогівців.
Червона стрілка – знак поширення культури.
Запитання і завдання
І. Знаю й систематизую нову інформацію
Коли і звідки землеробство і скотарство поширилися на теренах України?
Землеробство поширювалося з Близького Сходу південно-західною Європою 7-5 тис. років тому
Що вплинуло на формування особливого способу життя спільнот землеробів і скотарів на теренах України?
Природні умови, сприятливі для (рівнинна територія, кліматичні умови, родючі ґрунти, рослинний покрив, тваринний світ).
Які характерні риси притаманні трипільській і середньостогівській археологічним культурам?
Археологічні культури мали подібні риси – трипільці і середньостогівці були виробниками їжі, а не добувачами. Певною мірою мали схожі заняття, як вирощування злакових культур чи виробництво кераміки. Між представниками існував обмін продукцією (середньостогівці використовували кераміку трипільців). Середньостогівці, хоча й були кочівниками, але могли будувати постійне житло, як і трипільці. Обидві культури мали певні світоглядні уявлення та релігійні погляди. Поклонялися деяким видам тварин, про що свідчать знайдені археологами статуетки биків, птахів, кабана, риби.
Яким видом історичних джерел послуговуються вчені, досліджуючи життя давніх спільнот землеробів і скотарів?
Речовими джерелами.
2. Історія на лінії часу
Позначте на лінії часу хронологічні межі існування трипільської та середньостогівської археологічних культур.
Визначте:
а) скільки тисячоліть розвивалася трипільська культура;
Близько 3 тисячоліть.
б) скільки тисячоліть минуло до наших днів від часу появи середньостогівської культури.
Понад 7 тисяч років тому.
ІІ. Обговоріть у групі
Об’єднайтеся в групи і складіть по два відкриті і по два закриті запитання до тем «Трипільська культура», «Середньостогівська культура».
Відкриті запитання:
Чи були трипільці землеробами?
Чи прикрашали трипільці кераміку орнаментом?
Середньостогівці виготовляли гостродонну кераміку?
Середньостогівці використовували колесо?
Закриті запитання:
На основі яких фактів можна стверджувати, що основним заняттям трипільців було землеробство?
На основі яких фактів можна стверджувати, що основним заняттям середньостогівців було скотарствство?
Про що можуть свідчити жіночі статуетки трипільців?
Про що можуть свідчити статуетки тварин середньостогівців?