Найважливішою складовою неолітичної революції був перехід людей від збиральництва до землеробства, від мисливства до скотарства, а також відокремлення ремесла і початку обробки металів, появи постійних поселень, що було зумовлено зміною кліматичних умов та рослинного і тваринного світу 12-10 тис. років тому.
Запитання і завдання
Читаємо й розуміємо
Діємо: практичні завдання
Поміркуймо!
Запитання й завдання
І. Знаю й систематизую нову інформацію
ІІ. Обговоріть у групі
ІІІ. Мислю творчо
1. Пригадайте, якими є характерні риси привласнювального та відтворювального господарства.
Привласнювальне господарство – людина займається збиральництвом і мисливством, привласнюючи дари природи для споживання.
Відтворювальне господарство – людина займається скотарством і землеробством, вирощуючи тварин та рослин.
2. У ребусах і малюнках закодовано заняття первісної людини; розгадайте їх і визначте, до яких форм господарювання вони належать. Прокоментуйте хід вирішення вами завдання
Привласнювальне господарство: рибальство, мисливство, збиральництво.
Відтворювальне господарство: землеробство, тваринництво, ремесло.Поміркуймо!
Читаємо й розуміємо
1. Опрацюйте навчальні тексти і доповніть інформацією карту пам’яті: гілочки запису додавайте до запропонованої основи карти.
Причини неолітичної революції: зміна природних умов (потепління, поява сучасної рослинності), спостережливість людей за насінням, що проростає, дало початок землеробству. Вдосконалення знарядь праці, застосування лука і стріл, поширення сучасних видів тваринного світу привело до тваринництва (люди не вбивали молодняк тварин, а залишали його в загорожі). Так почалося одомашнення тварин.
Відкриття і винаходи неолітичної революції: випікання хліба, ремесла (прядіння, ткацтво, кераміка і гончарний круг, мідь, олово, бронза)
Нові заняття: землеробство, тваринництво, ремесла (ткацтво, прядіння, виплавка металу, ковальство, виробництво гончарного посуду, шліфування, полірування, пиляння та свердління каменю).
Зміни в суспільстві: перехід до осілого способу життя (поява сіл і міст)
Діємо: практичні завдання
1. Уважно розгляньте історичну карту «Початок землеробства і скотарства на Землі». Визначте, якою інформацією про виникнення землеробства і скотарства вона доповнює матеріал навчального тексту.
Карта вказує на “родючий півмісяць” – умовну назву території зародження землеробства, доповнює навчальний текст хронологічними даними поширення землеробських культур у світі, вказує на центри давніх землеробських цивілізацій.
2. Складіть три запитання до історичної карти та запропонуйте однокласникам/однокласницям дати на них відповіді.
1. Скільки років тому зародилося землеробство на території сучасної України? (7 тис. років тому).
2. Назвіть давню землеробську культуру на території сучасних українських земель. (Трипільська культура).
3. Чому на значних територіях земної кулі землеробство поширення не набуло? (Несприятливі для вирощування культурних рослин природні умови).
Поміркуймо!
Поміркуйте, чому поселення землеробів більш щедрі на археологічні знахідки порівняно з пам’ятками мисливців і збиральників.
Поселення землеробів були постійними, існували протягом тривалого часу, тому там залишилося більше слідів діяльності первісних землеробів. Тоді як мисливці і збирачі не залишалися надовго на одному місці, і відповідно, залишали по собі значно меншу кількість предметів свого побуту чи знарядь праці.
1. Розгляньте вироби, знаряддя праці та пристрої доби неолітичної революції. Опишіть за власною уявою технології їх виготовлення. Під час розповіді назвіть, які технології обробки матеріалів (шліфування, полірування, свердління) були використані для виготовлення цих предметів.
Кам’яні сокири епохи палеоліту виготовлялися за допомогою техніки свердління та шліфування, а пізніше і полірування каменю.
Кам’яна мотика для обробітку землі виготовлялася за допомогою сколювання каменю та огинання його гілкою гнучкого дерева, яке продовжувало рости, затискуючи камінь.
Серпи для збирання врожаю виготовлялася за допомогою сколювання та шліфування каменю.
Зернотерка для подрібнення зерна виготовлялася за допомогою техніки шліфуванням каменю.
Кераміка доби неоліту виготовлялася шляхом ліплення на гончарному крузі та випалювання а вогні.
Мідна сокира й форма для її відливання виготовлялася шляхом виплавки металу та заливання його в розплавленому вигляді в керамічну форму.
Стародавній ткацький верстат виготовлявся шляхом скріплення дерев’яної конструкції шкіряними пасками.
Запитання і завдання
І. Знаю й систематизую нову інформацію
Які зміни в способі господарювання людей називають неолітичною революцією?
Перехід до землеробства та скотарства називають неолітичною революцією, внаслідок якої людина з добувача стала виробником.
Які нові знаряддя праці та матеріали почали використовувати люди в період неоліту?
Керамічний випалений посуд, кам’яні серпи, ножі, сокири і молотки, конопляні і лляні текстильні вироби (одяг і вироби для покриття), скляне намисто.
Як перехід до відтворювального господарювання вплинув на життя людей?
Людина почала вести осілий спосіб життя, почала будувати будинки, розраховані на тривале перебування, покращила харчування та побутові умови.
Як розвиток господарства людини був пов’язаний з природними умовами?
Природні умови могли дозволяти або не дозволяти людям займатися землеробством, вирощувати ті чи інші окультурені рослини.
ІІ. Обговоріть у групі
Об’єднайтеся в групи. Розгадайте ребуси та поясніть причини і значення для людини винайдення закодованих занять, знарядь, матеріалів.
1. Кераміка. Людина могла використовувати посуд для зберігання харчових запасів (зерна), готувати страви.
2. Мідь. Застосування металу зробило якіснішими знаряддя праці та предмети домашнього вжитку.
3. Ремесло. Ремісники вміли виготовляти технологічно складні вироби, що було не під силу селянам.
4. Ткацтво. Людина виробляла тканини, шила одяг та покривні матеріали з конопель та льону.
ІІІ. Мислю творчо
Оберіть один із винаходів доби неолітичної революції та придумайте історичний мем, який показуватиме значення цього винаходу в житті первісних людей.
Глина стала посудом, зерно стало хлібом.