Яким чином історичні дослідження аналізують минуле для визначення впливу історичних подій на сучасність?
Зміст параграфа
4.1. Які особливості історичних досліджень?
4.2. Що таке археологія та археологічна культура?
4.3. Де працюють історики?
Перевірте себе
5. Вправа «Дослідник»
— кого називають дослідниками історії
люди, яка вивчає минуле
— про які музеї вам відомо, у яких музеях ви вже побували.
Національний музей Тараса Шевченка
Національний музей історії України
Львівський історичний музей «Арсенал»
Музейний комплекс «Запорізька Січ»
Музей народної архітектури та побуту в Пирогово
Kам’янець-Подільська фортеця
Софійський собор у Києві
— значення понять «факт», «образ минулого»?
Факт – подія, що дійсно відбулася, є зафіксованою та істинність якої може бути перевірена або не піддається жодним сумнівам.
Образ минулого – відображення історичних фактів, подій в думках людини, в історичних працях.
4.1. Які особливості історичних досліджень?
1. Установіть зв’язок між історичним фактом та подією. Відповідь проілюструйте прикладами.
Історичний факт – реальна, невигадана історична подія, що відбулася в певний час і в певному місці.
Історична подія – одинична, неповторна сукупність пов’язаних між собою дрібних фактів. Історичною подією може бути певна битва, укладення угоди, утворення організації, тощо.
Будь-яка подія складається з окремих фактів.
Приклади історичних подій:
– ІІ світова війна.
Приклад історичного факту:
– 1 вересня 1939 року гітлерівська Німеччина вторглася в Польщу.
2. Чому важливо використовувати різноманітні історичні джерела під час історичного дослідження?
Використовувати різноманітні джерела під час історичного дослідження важливо тому, що таким чином дослідження буде найбільш повним з найменшою кількістю невизначених подій минулого.
3. Якими професійними навиками повинен володіти історик?
Істориками називають фахівців, які проводять дослідження минулого, аналізують історичні події та процеси. Історик задля досягнення успіху в свої роботі повинен володіти певними професійними навиками, зокрема він має бути дослідником, мати критичне мислення, вміти чітко висловлювати свою думку, бажане знання іноземних мов, вміти проводити аналіз історичних джерел бути готовим до появи нових, бути налаштованим до співпраці з іншими фахівцями.
4.2. Що таке археологія та археологічна культура?
1. Що досліджує археологія?
історію людства за матеріальними залишками діяльності людей. Археологія займається дослідженням окремих стародавніх предметів (їх називають артефактами), так і великі за площею комплекси, що знаходять під час археологічних розкопок.
2. Яку історичну інформацію можуть «розповісти» віднайдені археологами артефакти?
Артефакти можуть розповісти про матеріал виготовлення виробу, його призначення, орієнтовний вік та історичний період. Археологічні знахідки при детальному вивченні можуть розкрити таємниці щодо побутових умов, занять, вірувань, торгівлі, рівня мистецтва, подій минулого, особливостей природних умов.
3. На основі яких факторів археологічні пам’ятки об’єднують в археологічну культуру?
Археологічна культура — сукупність археологічних знахідок, віднайдених на певній території, які мають подібні риси та були створені в один період.
Археологічні пам’ятки об’єднують в археологічну культуру за умови існування спільних рис у виробах, знаряддях, оздобленнях, архітектурі, порівняно близького географічного розташування знахідок та хронологічного (часового) періоду.
4.3. Де працюють історики?
1. У чому ви вбачаєте ключову відмінність між музеями та архівами? Що спільного в цих установах?
Музей – установа, в якій зберігають й виставляють для огляду речові та писемні пам’ятки. У музеях розташовані речові та писемні джерела, які називаються експонатами. Музеї створені з метою збереження культурної спадщини та залучення до освітнього і виховного процесу пересічних відвідувачів. Вхід до музеїв вільний всім відвідувачам.
Архів – це установа, що здійснює приймання, опис і зберігання документів (писемних історичних джерел), здійснює їх реставрацію та організовує користування ними. В архівах працюють з первинними історичними джерелами науковці, зокрема й вчені-історики, які створюють вторинні історичні джерела (наприклад, підручники з історії).
2. Поясніть, чому для зберігання історичних документів та артефактів у архівах та музеях створюють особливі умови.
В архівах та музеях створюють особливі умови для зберігання історичних документів та артефактів для того, аби якомога довше зберігати їх в задовільному стані для майбутніх поколінь. Адже з часом давні речі залежно від матеріалу виготовлення можуть стати непридатними для використання.
3. Чому однією із трагедій сучасної російсько-української війни стало знищення ракетними обстрілами Національного літературно-меморіального музею Григорія Сковороди в селі Сковородинівка на Харківщині та історико-краєзнавчого музею в селищі Іванків на Київщині, де зберігалися полотна Марії Примаченко?
Тому що російськими окупантами була знищена безцінна культурна спадщина українського народу, частина національної його самобутності та ідентичності.
Перевірте себе
1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами:
Коли ти відвідував музей?
Що називають експонатами?
Хто знайшов скіфську пектораль?
Де були засновані перші бібліотеки?
Звідки ми можемо дізнатися про минуле?
Чому документи зберігають в архівах?
Як називають музеї, розміщені просто неба?
Який результат праці археологів?
2. Укладіть перелік інструментів та речей, які допомагають науковцям під час археологічних розкопок.
Лопата, щіточки, ліхтарик, металошукач.
3. Сформулюйте кілька запитань для перевірки достовірності інформації, отриманої з різних джерел.
1. Яке джерело надає цю інформацію?
2. Це первинне чи вторинне джерело?
3. Чи є автор джерела компетентним у даній області історії?
4. Чи має джерело дату створення?
5. Чи можливі інші точки зору на ту ж саму інформацію?
6. Чи відповідає ця інформація іншим підтвердженим джерелам?
7. Чи існують додаткові докази, які можуть підтвердити або суперечити цій інформації?
8. Чи врахована можливість спотворення інформації з певних політичних, релігійних або інших мотивів?
4. Розкажіть про свої міркування щодо важливості діяльності музеїв та архівів.
Діяльність музеїв та архівів є надзвичайно важливою для суспільства. Вони мають провідне значення у збереженні, вивченні та передачі спадщини минулих поколінь, сприяють розумінню історії та культурної окремішності, мають значний вплив на освіту, науку та культуру суспільства.
5. Вправа «Дослідник»
Відшукайте самостійно чи з допомогою дорослих інформацію про 2-3 відомих українських істориків / історикинь нашого часу. Над якими історичними темами вони працюють?
Петро Петрович Толочко (нар.1938)
Фахівець у галузі археології та середньовічної історії східних слов’ян, доктор історичних наук (1981 р.), академік НАН України, двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1982 і 2002 рр.) та премії НАН України ім. М.С.Грушевського (1992р.), громадський і політичний діяч.
Особливе місце в дослідженнях ученого посідає стародавній Київ, історію якого він вивчає понад 45 років. У 1970 році створив Київську постійно діючу археологічну експедицію, яка здійснила широкомасштабні розкопки в історичній частині міста.
Толочко – автор близько 500 наукових праць і багатьох науково-популярних книжок, редактор академічного журналу «Археологія» та науково-популярного часопису «Київська старовина». Його перу належить понад 200 публіцистичних праць, у яких розглянуті важливі проблеми становлення української державності, формування політичної нації та громадянського суспільства, визначення місця й змісту національної ідеї. Частина з них склала монографії «Від Русі до України» і «Несповідимі путі України».
Валерій Андрійович Смолій (нар.1950)
Відомий український історик, фахівець у галузі історії України доби середньовіччя і раннього нового часу, академік НАН України.
Його перу належать понад 800 наукових праць, написаних живою, образною мовою, у яких розкриваються закономірності історичного процесу на українських землях на зламі середньовіччя та нового часу. Пріоритетними у його науковій творчості є проблеми історії українського козацтва; національно-визвольних змагань українського народу; формування суспільної свідомості українського соціуму тощо.
Науковий доробок академіка Валерія Андрійовича Смолія має високий рейтинг у колах фахівців. За значний особистий вклад у розвиток історичної науки вченого нагороджено «Відзнакою Президента України» (1996) , Орденом Ярослава Мудрого V (1999) та IV (2004) ступенів. У 1998 р. йому присвоєно почесне звання заслуженого діяча науки і техніки, а у 2000 р. він став лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки.