Чого, на вашу думку, імператор боявся, висловлюючи необхідність реформування «зверху»?
Олександр II був більш ліберальним в порівнянні з попередниками. Він усвідомлював, що жорсткий політичний режим та реакційне правління його уряду може рано чи пізно призвести до зайвої соціальної напруги в суспільстві та неминучого соціального вибуху, що проявиться в селянських бунтах і повстаннях. Олександр ІІ вирішив опередити подібний розвиток подій, провівши соціально-економічні реформи.
Проаналізуйте прогресивні й негативні риси реформи 1861 р. Спрогнозуйте вплив реформи на подальший розвиток Російської імперії. Працюючи з наступними текстами, знайдіть докази на підтвердження своїх припущень.
Позитивні риси реформи:
– скасування особистої залежності селян від поміщиків;
– селяни отримали громадянські права і свободи;
– можливість вільного наділення селян землею;
– право вступу селянам на державну службу, освіту, на зміну соціального стану.
Негативні риси реформи:
– збереження нерівності (покарання різками, подушний податок, рекрутчина) в порівнянні х іншими верствами;
– викуп польового наділу лише за згодою поміщика;
– плата за користування виділеною ділянкою або відробітки у вигляді панщини;
– зловживання поміщиків при виділенні земельних ділянок.
Проаналізуйте «великі реформи» в Росії. Дайте їм оцінку з точки зору позитивного впливу на модернізацію суспільства Російської імперії.
Селянська реформа (1861 р.) дала поштовх до розшарування селянства, фабрики й заводи одержали дешеву робочу силу, почався стрімкий розвиток внутрішнього ринку, що стимулював розвиток промислового виробництва.
Фінансова реформа (1860 р.) сприяла упорядкуванню податкових зборів, створений Державний банк отримав переважне право кредитування торговельних і промислових підприємств, контрольні палати щомісячно перевіряли видатки всіх місцевих установ, запроваджувався державний акцизний збір.
Земська реформа (1864 р.) – запровадження місцевого самоврядування. Земства проводили велику роботу в різноманітних галузях місцевого управління за переважно власного фінансування. Земства створили мережу повітових і губернських агрономів, організовували проведення заходів для підвищення рільницької культури селян – постачали насіння, сільськогосподарські машини, організовували курси, виставки, читання лекцій. Сприяли появі селянського кооперативного руху, кредитних установ для селян. Земства займалися будівництвом та утриманням шляхів, організацією поштового зв’язку, ведення статистики, організовували продовольчу допомогу населенню за неврожаїв, утримували безкоштовні початкові та професійні школи, організували мережу безкоштовних медичних закладів, організували систему для боротьби з епідеміями.
Судова реформа (1864 р.) мала на меті імперські суди підняти до рівня тогочасної юридичної науки та судової практики європейських країн, суд ставав безстановим, публічним, незалежним від адміністративної влади.
Військова реформа (1874 р.) запровадження замість рекрутського набору нове комплектування армії шляхом запровадження військової повинності для всіх чоловіків від 20 років, незалежно від стану. В кінці ХІХ ст. було встановлено 5-річний термін військової служби.
Освітня реформа (1864 р.) Головною ланкою реформи були народні початкові училища з безкоштовною освітою. Гімназії ділилися на реальні та класичні, навчатися в них могли представники усіх верств населення. У 1863 р. новий університетський устав надав вищим закладам досить широку автономію у питаннях внутрішнього життя (вільно отримувати з-за кордону будь-яку літературу, відправляти на стажування за кордон молодих учених), можливість отримувати вищу освіту жінкам (організовувалися приватні вищі жіночі курси).
Реформа цензури (1865 р.) ліквідована попередня цензура для урядових та наукових видань, звільнення від попередньої цензури центральні газети й журнали за умови внесення грошової застави.
Ви помітили, що уряди провідних держав у XIX ст. вдавалися до проведення освітніх реформ. Поясніть, який зв’язок між освітніми реформами і модернізацією.
Зв’язок між освітніми реформами і модернізацією є надзвичайно важливим і прямим. Завдяки освіті відбувається покращення кваліфікації працівників. Високий освітній рівень сприяє впровадженню технічних нововведень у виробництво. Освіта дає можливість людям отримувати кращі робочі місця, а отже – більші доходи і вищий рівень життя.
Яка ідея плакату? Які настрої в російському суспільстві щодо сил Росії та Японії в майбутній війні він відображає?
Ідея плакату полягає в тому, що слабких (маленьких на карикатурі) японців підштовхує до війни з великою росією (аналогія за розмірами росіянина) США та Англія, але росія настільки велетенська, впевнена в своїй силі, з могутнім озброєнням, що її нікому не здолати навіть спільними зусиллями її недругів.
Покажіть на карті територію Російської імперії на початку XX ст. Поясніть, чим Російська колоніальна імперія територіально відрізнялася від інших європейських колоніальних імперій.
Колонії російської імперії безпосередньо дотичні до її кордонів, тоді як інші європейські колоніальні імперії володіли віддаленими колоніями від їх кордонів.
Як, на вашу думку, можна пояснити військову слабкість Росії наприкінці XIX — початку ХХ ст.?
Військову відсталість росії цього періоду можна пояснити багатьма чинниками:
– технологічна відсталість в порівнянні з модернізованими країнами Європи;
– неефективне централізоване управління;
– слабка професійна підготовка офіцерів і солдатів;
– недостатнє фінансування зменшували можливості модернізації і забезпечення війська;
– величезна територія знижувала забезпечення армії, особливо під час військових дій;
– значні невдачі у деяких війнах (Російсько-японська війна 1904-1905 р., І світова війна).
Які настрої людей намагався передати художник?
Радість, піднесення, надія на краще життя в майбутньому.
Користуючись додатковою літературою, підготуйте повідомлення про повстання на панцернику «Потьомкін».
Повстання на панцернику «Князь Потьомкін-Таврійський» відбулося у 1905 році. На той час броненосець вважався найновішим і одним із найсильніших кораблів Чорноморського флоту. Матроси на кораблі (781 особа) захопили корабель у свої руки. вони були не задоволені умовами служби – стихійне обурення почалося через неякісну їжу, але власне бунт на кораблі почався тоді, коли матроси побачили наміри командного складу покарати невинних. Матроси убили частину офіцерів (всього на кораблі їх було 15) і взяли судно під свій контроль. Це був перший випадок збройного заколоту цілої військової частини в ході цієї революції. Повстанцям вдалося поповнити запаси продовольства в Одесі, яка була на ой час охоплена революційними подіями. Екіпаж броненосця гадав, що до них приєднаються інші військові кораблі Чорноморського флоту, проте цього не сталося. Врешті, не маючи запасів вугілля, води і продовольства, за 11 діб панцерник здався румунській владі.
Повстання на “Потьомкіні” стало символом революційного руху в Російській імперії, стимулювало подальші протести та боротьбу за зміни в країні. Воно відіграло значну роль у розвитку російської революції 1905-1907 років та стало однією з важливих подій російського визвольного руху.
Чим, на вашу думку, пояснюються такі особливості Російської держави?
Будь-яка спроба лібералізації неодмінно привела б до послаблення російської імперії та національно-визвольної боротьби підкорених народів. Тому імперії не можуть бути ліберальними, бо ліберальна політика поступово привела б до їх розпаду.
Запитання та завдання
I. Знаю й систематизую нову інформацію.
1. Упорядкуйте хронологічну послідовність подій історії Російської імперії. Поясніть причинно-наслідкові зв’язки між подіями.
Кримська (Східна) війна – 1853-1856 р.
Ліквідація кріпацтва – 1861 р.
Російсько-японська війна – 1904-1905 р.
Кривава неділя – 1905 р.
Перша російська революція – 1905-1907 р.
Столипінська аграрна реформа – 1910 р.
Поразка у Кримській війні дала розуміння самодержавній владі необхідності соціально-економічних реформ з метою модернізації імперії. Ключовою реформою стало скасування кріпацтва. Поразка у російсько-японській війні була зумовлена недовершеністю проведених реформ, проблемами з модернізацією армії. Поразка у війні привела до потужного суспільного вибуху – Першої російської революції, яка зумовила проведення Столипінської аграрної реформи, що була за своєю сутністю буржуазною реформою і являлася продовженням селянської реформи 1861 року.
2. Які соціально-політичні та економічні проблеми мала розв’язати революція 1905-1907 рр.?
– вирішення аграрного питання (ліквідація поміщицького землеволодіння, викупних платежів 1861 р., общини та кругової поруки);
– встановлення конституційно-демократичного устрою в Росії (ліквідація самодержавства, демократизація суспільного життя, проголошення та юридичне закріплення прав і свобод громадян);
– розв’язання соціальних проблем (встановлення 8-годинного робочого дня та мінімального розміру заробітної плати, виплата пенсій, створення системи соціального захисту);
– вирішення національного питання (реалізація прав націй на самовизначення).
3. Назвіть основні події революції 1905-1907 рр.
– 9 січня 1905 р. – “Кривава неділя” (в Петербурзі зібралася велелюдна, але мирна демонстрація протесту проти дій імперської влади);
– січень – лютий 1905 р. – масові страйки, у яких взяли участь 440 тис. робітників;
– червень 1905 р. – повстання на чорноморському панцернику «Князь Потьомкін-Таврічеський»;
– жовтень 1905 р. – Всеросійський політичний страйк;
– 17 жовтня 1905 р. – Імператор Микола ІІ видав Маніфест, у якому обіцяв скликати Державну Думу, надати громадянські права і свободи;
– осінь 1905 р. – утворення політичних партій (октябристів, кадетів);
– 7-18 грудня 1905 р. – збройне повстання в Москві, придушене царським режимом;
– 1906-1907 рр. – спад революції та її поразка.
4. Поясніть значення термінів та понять:
кріпосне право – система правових норм при феодалізмі, яка встановлювала особисту залежність селянина від феодала;
земство – виборні органи місцевого самоврядування в Російській імперії;
міська дума – виборний розпорядчий орган міського самоврядування в Російській імперії.
ІІ. Обговоріть у групі
1. Історики стверджують, що скасування кріпосного права стало історичним рубежем у багатовіковій історії Росії. Чи згодні ви з такою точкою зору?
Скасування кріпосного права в Російській імперії відбулося 19 лютого 1861 року за розпорядженням царя Олександра II. Ця було звільнення селян-кріпаків від особистої залежності від поміщика, давала їм право на володіння землею та створювала підґрунтя для розвитку вільного селянського господарства.
Скасування кріпосного права привело до розриву зв’язків кріпаків з поміщиками, дало селянам можливості вибору вільного способу життя та власності на землю, стимулювало їх переходи до міст, поповнення ринку праці дешевою робочою силою.
Це сприяло зростанню міського населення, збільшенню обсягів промислового виробництва та широкому застосуванню дешевої робочої сили в містах.
Скасування кріпосного права поставило Росію на шлях соціально-економічних змін та прискорило модернізацію країни. Воно стало одним з історичних рубежів у розвитку Росії і відзначало початок періоду змін та реформ в імперії.
2. Чи можна вважати, що столипінські реформи були «продовженням» реформ 1860-1870 рр.? У чому полягає їхня спільність і відмінність?
Так, можна. Столипінські реформи (запроваджені у Російській імперії у першій половині 20 століття під керівництвом Прем’єр-міністра Петра Столипіна) мають певний зв’язок з реформами 1860-1870 років. Вони є продовженням певних змін, які були початі в Росії ще в середині 19 століття.
Спільність реформ 1860-1870 рр. і столипінських реформ полягає у націленості на розвиток економіки, аграрної сфери та створення умов для соціальних змін. Обидва періоди були спрямовані на поліпшення становища селянства, стимулювання розвитку сільського господарства та промисловості. Однак є і відмінності між цими двома періодами реформ. Вони полягають у:
– часі запровадження – реформи 1860-1870 років були проведені після скасування кріпосного права в 1861 році. Столипінські реформи були запроваджені у період з 1906 по 1911 рік;
– ступені реалізації – реформи 1860-1870 рр. зіткнулися з численними обмеженнями, тоді як столипінські реформи, хоча були також непростими, здійснювалися більш успішно і виглядали завершеними;
– реформи 1860-1870 рр. проводилися в умовах самодержавної влади царизму, тоді як столипінські реформи були частково здійснені в умовах деякої політичної лібералізації та після І російської революції 1905-1907 років.
У підсумку, хоча столипінські реформи можна вважати “продовженням” реформ 1860-1870 рр., вони були більш широким проектом, спрямованим на розвиток економіки, сільського господарства та соціальних змін в Російській імперії.
III. Мислю творчо й самостійно
Петро Столипін у «Промові про влаштування побуту селян та про право власності», яку виголосив 10 травня 1907 р., зокрема, зазначив: «…Супротивникам державності хотілося б обрати шлях радикалізму, шлях звільнення від історичного минулого Росії, звільнення від культурних традицій. Їм потрібні великі потрясіння, нам потрібна Велика Росія!»
Як ви розумієте ці слова, кому вони були адресовані? Як ви вважаєте, чи могла Російська імперія на початку XX ст. уникнути революційних потрясінь?
Столипін вважав, що добитися значного розвитку економіки і політичної стабільності в державі можливо лише шляхом ліберальних реформ, а не революцій. Ці слова адресовані тим, хто виступав проти існуючого політичного та соціального ладу, таким як радикальні революціонери, анархісти, ліві соціалісти та інші групи, які бажали радикальних змін у структурі Російської імперії.
Що стосується можливості уникнути революційних потрясінь на початку XX століття, то це було досить складним завданням. Російська імперія стикнулася зі значними соціальними, економічними і політичними проблемами, які привели до загострення суспільного конфлікту.
Суттєвими проблемами були:
– соціальна нерівність – велика частина населення, зокрема селянство, перебувало у важкому становищі, включаючи малоземелля та високі податки;
– трудові конфлікти – робітники вимагали поліпшення умов праці, скорочення робочого часу та розширення соціальних прав;
– національні конфлікти – національні меншини вимагали більшої автономії та культурних прав;
– політичні репресії – самодержавство придушувало опозицію, забороняло будь-яку політичну діяльність.