Який розвиток мала Німецька імперія в часи канцерства Бісмарка? Що означає поняття “перехід до світової політики”?
За додатковою інформацією дізнайтеся про основні факти історії фірми «Сіменс» та про сфери її діяльності в наші дні.
Сіменс — другий у світі та найбільший у Європі міжнародний концерн, що працює у галузі електротехніки, електроніки, енергетики, машинобудування, медицини, зв’язку та світлотехніки.
В Сіменсі зайнято 360 000 осіб, які працюють у 190 країнах.
Фірму 1847 року заснував німецький інженер та винахідник Вернер Сіменс. Фірма охоплювала сфери електротелеграфії, точної механіки і оптики, електромедичних апаратів.
У 1848—1849 рр. фірма спорудила першу в Німеччині телеграфну лінію Берлін — Франкфурт-на-Майні.
Протягом другої половини ХІХ ст. компанія продовжувала розвивати телеграфну мережу в Європі та світі (включаючи міжконтинентальні телеграфні лінії).
1928 р.: Siemens подарував світові першу електричну пральну машину.
1930-ті роки Siemens випустив перші холодильники з оптимізованою системою абсорбції, яка мала три цикли охолодження замість одного.
1935 рік: Siemens розробив першу плиту з автоматичним регулюванням температури.
1984 рік: була випущена повністю автоматична пральна машина, яка вміла розмовляти.
1986 рік: були розроблені перші вбудовані прилади для кухні
1. Поясніть дію протекціоністських заходів на зростання економіки.
Запровадження протекційних (високих) мит сприяли подорожчанню імпортних товарів і розвитку вітчизняного виробництва.
Державна монополія на тютюнові і спиртні вироби сприяла наповненню державного бюджету, адже зазначені товари є широковживаними, але ва той же час не є товарами першої необхідності.
Націоналізація залізниць (перехід з приватної у державну власність) сприяла розвитку єдиної транспортної системи Німеччини.
Уніфікація мір ваги, мит, грошової одиниці сприяла розвитку внутрішнього ринку країни.
Створення імперського банку сприяло стабілізації фінансової системи (курсу німецької грошової одиниці марки) Німеччини.
2. Яким чином соціальне законодавство сприяє сталому економічному зростанню?
Соціальне законодавство стимулює найманих робітників, заохочуючи їх до належного виконання трудових обов’язків, дає відчуття впевненості в майбутньому.
3. Чому Бісмарк домагався посилення армії?
Міцна армія є необхідною для забезпечення національної безпеки та оборони, тож Бісмарк справедливо вважав, що проводити активну зовнішню політику, орієнтовану на посилення ролі Німецької імперії у міжнародній політиці, підносити престиж новоутвореної імперії, посилення власної влади і авторитету, можливо лише за наявності сильної армії.
Проаналізуйте статистичні дані щодо населення Німеччини і дайте відповіді на питання:
1. Які процеси ілюструє діаграма?
Діаграма ілюструє процеси збільшення кількості міського населення в порівнянні з сільським у зв’язку з розвитком промисловості і збільшення кількості найманих робітників у містах.
2. Під впливом яких чинників змінювалася чисельність населення на користь збільшення міського населення?
Чисельність міського населення збільшувалася в зв’язку з розвитком промислового виробництва.
1. Визначте, як автор карикатури «Три імператори» визначив роль Отто фон Бісмарка у міжнародних відносинах.
Головною постаттю карикатури є німецький канцлер Бісмарк. Автор карикатури надав йому домінуючу роль у міжнародній політиці, яка вела до нових воєнних конфліктів у Європі та світі. Бісмарк, по суті, диктував умови Німеччини імператорам Італії та Австро-Угорщині.
2. Розтлумачте символічний зміст карикатури 2.
Три імператори були маріонетками (ляльками, керованих за допомогою мотузок), а Бісмарк – ляльководом. Карикатура вказує на те, що німецький канцлер був талановитим політиком і європейські монархи були для нього лише інструментами для досягнення його амбітних цілей.
Висловте припущення, чому могли зіпсуватися відносини між Німеччиною та Росією і Великою Британією. Спробуйте окреслити точки перетину інтересів держав, які могли спричинити конфлікт.
Першопричиною конфлікту між країнами могло стати питання перерозподілу колоній, торговельна конкуренція та світове лідерство. Німеччина, Росія та Велика Британія в історії були великими імперіями, які конкурували за вплив і контроль над різними регіонами світу. В XIX ст. Велика Британія мала велику колоніальну імперію, яка була підґрунтям її економічного лідерства. Росія теж створювала свою колоніальну імперію в Середній Азії та на Далекому Сході. Німеччина, об’єднавшись лише в 70-х роках ХІХ ст., прагнула отримати свою частку в світових колоніях та торговельних ринках.
Запитання та завдання
I. Знаю й систематизую нову інформацію.
1. Упорядкуйте хронологічну послідовність. Укажіть дати історичних подій. Доберіть 3 події з історії України, які відбулися в межах даної хронологічної послідовності.
Призначення канцлером Пруссії Отто фон Бісмарка – 1862 р.
Проголошення Німецької імперії – 1871 р.
Створення Союзу трьох імператорів – 1873 р.
Утворення Троїстого союзу – 1882 р.
Перехід Німеччини до “світової” політики – 1888 р.
Відставка Отто фон Бісмарка – 1890 р.
Три події з історії України:
– 1866 – 1870 рр. – будівництво першої залізниці Одеса Балта довжиною 213 км.
– 1881р. – початок промислового видобутку залізної руди з Криворізького залізорудного басейну.
– 1891 р. – у Полтаві групою харківських студентів створено «Братство тарасівців».
2. Які зміни у внутрішній і зовнішній політиці сталися після 90-х років XIX ст. за Вільгельма II?
Вільгельм ІІ опирався на сильну армію та притримувався консервативних політичних поглядів. У зовнішній політиці кайзер не розділяв політичних поглядів Отто фон Бісмарка. Імператор вважав головною зовнішньополітичною метою Німеччини перерозподіл колоніального світу, навіть якщо для цього буде потрібно воювати одночасно на два фронти (з Росією та Францією).
Також Вільгельм ІІ не розділяв політичної позиції канцлера щодо робітничого руху – противник виняткового закону проти соціалістів (репресивних методів боротьби з робітничим рухом), вважав за необхідне продовження гнучкої соціальної політики в країні, згодом Рейхстаг ухвалив важливі соціальні закони: 11-годинний робочий день, заборону праці дітей, молодших 13 років. Проте ліберальний курс Вільгельма ІІ не був тривалим. Невдовзі почалися репресії проти лівого (соціалістичного) опозиційного руху.
3. У чому полягав перехід Німеччини до «світової політики»?
Перехід Німеччини до «світової політики» означав намір переділу вже поділеного європейськими
країнами світу, а саме:
– претензії на панування в Європі;
– укріплення своїх позицій на Близькому, Середньому та Далекому Сході;
– прагнення до переділу сфер впливу в Африці, Азії, Океанії.
4. Які чинники сприяли економічному підйому Німеччини в останній третині XIX ст.? Які нові риси в економічному розвитку країни з’явилися в цей період?
Чинники економічного підйому Німеччини:
– об’єднання Німеччини і утворення єдиного внутрішнього ринку;
– контрибуція 5 млрд. франків з Франції;
– захоплення Ельзасу та Лотарингії – основи металургійному комплексу;
– використання передових технологій;
– великі державні замовлення на виробництво озброєння, будівництво;
– працьовитість, дисциплінованість та ощадливість німецького народу;
– зростання внутрішнього ринку, зростання чисельності населення.
Нові риси економічного розвитку:
– завершення у 80-х роках XIX ст. індустріальної революції;
– новітні галузі: машинобудування, електроенергетика, хімічна та електротехнічна промисловість;
– концентрація виробництва та капіталу;
– зростання експорту (вивіз товару на міжнародні ринки).
5. Які заходи здійснив О. фон Бісмарк для зміцнення могутності Німецької імперії?
– Централізація влади в Німецькій імперії;
– зміцнення військово-політичної могутності країни (виведення армії з управління парламентом, збільшення чисельності армії та збільшення військового бюджету);
– соціальне законодавство (пенсії, соціальне страхування);
– стале економічне зростання (протекційні мита, монополія на тютюнові і спиртні вироби, націоналізація залізниць, уніфікація мір ваги, мит, грошової одиниці, створення імперського банку);
– політична стабільність (уніфікація законодавства, “Культуркампф”, “винятковий закон проти соціалістів”)
6. Якими були особливості зовнішньої політики уряду О. фон Бісмарка?
1873 (1881 і 1884) рр. Бісмарк сприяв створенню Союзу трьох імператорів — імператорів Німеччини, Австро-Угорщини та Росії (монархія як опора порядку в Європі). В міждержавній спілці домінувала Німеччина, хоча через внутрішні протиріччя Союз припинив своє існування уже 1886 році.
1882 р. – утворення Троїстого союзу Німеччини, Австро-Угорщини та Італії (завдяки політичній діяльності Бісмарка до союзу було долучено Італію). Троїстий союз став початком розколу Європи на ворожі табори.
На середину 80-х років ХІХ ст. Німеччина переходить до боротьби за переділ колоніального світу. Протягом 1884–1885 рр. країна захопила територію загальною площею 3 млн кв. км.
7. Назвіть і покажіть на карті країни, що входили до Союзу трьох імператорів, Троїстого союзу.
Союз трьох імператорів: Німецька імперія, Австро-Угорська імперія, Російська імперія.
Троїстий союз: Німецька імперія, Австро-Угорська імперія, Італія.
ІІ. Обговоріть у групі
1. Німеччина належала до «другого покоління» капіталістичних країн. Як це позначилося на внутрішній та зовнішній політиці Німецької імперії?
Це означає, що в Німеччині процес індустріалізації і формування капіталізму відбувалися пізніше за інші країни. Тож Німеччина намагалася наздогнати інші країни за рівнем економіки. Німецька внутрішня політика була напрямлена на стимулювання промисловості, розвитку транспортної системи, сприяла освіті та науці. Соціальні реформи мали на меті забезпечити стабільність політичного і економічного курсу, уникнувши розвитку протестного робітничого руху.
У зовнішній політиці переважало бажання Німеччини здійснити перерозподіл колоніального світу. Колоніальна політика була направлена на отримання ресурсів, збільшення впливу та відображення статусу Німецької імперії як світової сили. Анексія Німеччиною нових територій стосувалися, насамперед, Африки, Азії та Океанії. Така політика не могла не суперечити політиці інших європейських колоніальних імперій, зокрема, Великої Британії. Англія стала основним світовим колоніальним імперіалістичним суперником Німеччини. Змагання за вплив у світі та контроль над ринками та ресурсами створило напруженість між двома країнами. Це проявлялося в гонці за першість у зброї і флоті. Німецька імперія створила угоду з Австро-Угорщиною та Італією (Троїстий союз) для подальшого проведення власної колоніальної політики та відстоювання своїх інтересів в суперництві з іншими колоніальними імперіями.
2. «Бісмарк — щастя для Німеччини, хоч він і не добродійник людства, — писав історик Брандес. — Для німців він те саме, що для короткозорого — пара чудових, незвичайно сильних окулярів: щастя для хворого, але велике нещастя, що вони йому потрібні». Який сенс криється в словах відомого історика? Чи поділяєте ви його точку зору?
Бісмарк як “щастя для Німеччини”: канцлер був вагомою політичною постаттю, яка посприяла Німеччині досягти високого рівня політичної та економічної стабільності. Завдяки Бісмарку була об’єднана Німеччина і утворена Німецька імперія, здійснені прогресивні соціальні реформи. Німеччина стала однією з провідних держав світу.
Бісмарк як “велике нещастя, що вони йому потрібні”: Бісмарк застосовував авторитарні методи управління. Він був прихильником репресивної політики – контролю держави за всіма всіма проявами суспільного життя, обмеження політичних свобод, придушення опозиційного руху, порушенням базових прав людини.
3. Як ви думаєте, чому за певної реакційності внутрішньополітичного курсу Німеччина стала першою країною у світі, в якій ухвалили соціальне законодавство?
Бісмарк вважав, що держава повинна служити всім верствам суспільства, і лише репресіями становище в ній виправити неможливо. Таку політику Бісмарка назвали “новим курсом” і Німеччина стала першою країною у світі, де було ухвалено розгорнуте соціальне законодавство.
4. Які заходи німецького уряду можна охарактеризувати як реакційні?
– “винятковий закон проти соціалістів” (обмежували свободу слова, зборів та організаційної діяльності соціалістів);
– репресії проти лівої опозиції;
– Kulturkampf (обмеження впливу католицької церкви на освіту та на суспільство).
5. Прокоментуйте карикатуру на Отто фон Бісмарка. Які особливості політики канцлера відобразив автор карикатури? Чи погоджуєтесь ви з автором карикатури щодо оцінки постаті Бісмарка?
Карикатура демонструє елементи військової диктатури Бісмарка: об’єднання Німеччини “залізом і кров’ю” та державне управління, оперте на армію. Так, погоджуюся.
III. Мислю творчо й самостійно
1. Великий німецький письменник Томас Манн писав: «Народжена у війнах, нечестива Німецька імперія прусської нації могла бути лише мілітаристською державою. Такою вона і жила, занозою в тілі людства». Чому Німеччина насправді стала агресивною та мілітаристською державою? Які внутрішні й зовнішні чинники цьому сприяли?
Об’єднана Німеччина була створена радикальним шляхом за допомогою війська (залізом і кров’ю), то ж не дивно, що німецька влада насамперед опиралася на армію, не гребуючи військовими методами у вирішенні назрілих питань суспільного життя. В країні спостерігався культ армії. Німецька імперія була агресивною державою завдяки популяризації імперіалістичних настроїв і одночасним зростанням військових видатків, авторитаризму влади та обмеженням політичних свобод, підтримки мілітарного курсу (нарощування військової міці держави) у внутрішній політиці.
2. Складіть політичний портрет «О. фон Бісмарк — «залізний канцлер» Німецької імперії»».
Отто фон Бісмарк, “залізний канцлер” Німецької імперії, був одним з найвизначніших політичних діячів в історії Німеччини.
Бісмарк (1815-1898) був німецьким політиком і державним канцлером, який відіграв визначну роль у процесі об’єднання Німеччини та формуванні Німецької імперії. Він володів великими політичними талантами та стратегічним мисленням.
Бісмарк використовував різні методи, щоб досягти своїх політичних цілей. Він провів реформи, спрямовані на розвиток промисловості, економіки та внутрішньої стабільності суспільства. Канцлер запровадив соціальне законодавство, що покращило соціальне захищення робітників.
В зовнішній політиці Бісмарк був прихильником міждержавних союзів та здійснення нового колоніального розподілу. Його політика була політикою балансування між крупними державами (Великою Британією, Францією, Росією), з метою забезпечення інтересів німецької імперії.
Бісмарк також відіграв важливу роль у веденні військових конфліктів, зокрема війні з Австрією в 1866 році та Франко-прусській війні 1870-1871 років. Ці війни дозволили Німеччині об’єднатися під його лідерством і створити Німецьку імперію.
Завдяки своїй рішучості, винахідливості та політичному генію, Бісмарк виконав важливу роль у формуванні Німецької імперії і вплинув на політичну карту Європи. Він залишив значний спадок у вигляді державних структур, які існують до сьогодення, але його методи та політичні підходи також викликали критику та суперечки.