Які причини мала франко-прусська війна? Які її наслідки? Коли у Франції була встановлена Третя республіка?
Назвіть причини поразки Паризької комуни. Дайте оцінку діям уряду А.Тьєра з придушення Комуни Парижа.
Уряд Тьєра мав значну військову перевагу над Комуною. У комунарів не було достатньо засобів захисту проти урядової армії “версальців”. Для придушення Паризької Комуни французький уряд уклав угоду з Німеччиною про звільнення 60 тис.
французьких військовополонених для поповнення рядів урядової армії, потрібних для боротьби з Комуною. Окрім того, Комуна не мала великої підтримки за межами Парижа. Тьєр діяв рішуче і проводив жорстку репресивну політику щодо прихильників Комуни. Уряд Франції мав підтримку від інших європейських держав, які були проти революційних рухів.
1. Дізнайтеся з додаткових джерел інформації дані, які підтверджують той факт, що Ейфелева вежа була не лише вдалим інженерним проектом, а й блискучою інвестицією в майбутнє столиці Франції.
Ейфелева вежа споруджена для Всесвітньої виставки 1889 року. Вона стала культурним символом Парижу і Франції загалом, одним з найвідоміших туристичних об’єктів у світі. Окрім того, Ейфелева вежа була революційним інженерним досягненням свого часу, пам’ятником архітектури і техніки, який проходить крізь покоління та розповідає історію свого часу.
Коли і кому вдалося добудувати Панамський канал та яка його роль в морських комунікаціях сучасності?
Перший інженерний розрахунок будівництва було здійснено українським інженером Михайлом Скибицьким. Перша спроба будівництва судноплавного каналу датується 1879 роком, проте виявилася невдалою – французька «Загальна компанія міжокеанського каналу» 1888 року збанкрутіла, не врахувавши всіх ризиків будівництва, а саме будівництво ввійшло в історію як “Панамська афера”. Керівники компанії потрапили до в’язниці (з 1,4 млрд франків на будівництво
каналу витрачено лише 700 млн.).
Країною, що збудувала Панамський канал, стали США. Початок спорудження припав на 1904 рік. На будівництві було задіяно понад 75 тисяч робітників, через небезпечні умови праці, складні кліматичні умови та хвороби в процесі будівництва загинули 27,5 тисяч робітників. Канал відкрито для судноплавства 1920 року. До 1999 року Панамський канал контролювався США, нині – Панамою.
Канал суттєво скоротив довжину морського шляху на Західне узбережжя Америки. Він належить до одного з найважливіших об’єктів морської транспортної інфраструктури поряд з Суецьким каналом. Панамський канал може пропустити близько 19 тис. суден протягом року і 600 млн. т. вантажів.
Запитання та завдання
I. Знаю й систематизую нову інформацію.
1. Упорядкуйте хронологічну послідовність. Назвіть дати історичних подій.
Початок франко-прусської війни – 19 липня 1870 року
Проголошення Третьої республіки – 4 вересня 1870 р.
Проголошення Німецької імперії – 18 січня 1871 року
Реформи Паризької комуни – 18 березня – 28 травня 1871 року
Конституція Третьої республіки – 1875 рік
2. Назвіть основні реформи, здійснені Паризькою комуною.
– відміна рекрутського набору й заміна постійної армії народним ополченням;
– про скасування поліції;
– про відміну всіх указів уряду А. Тьєра;
– про виборність чиновників і прирівнювання їхньої зарплатні до рівня оплати робітників.
Згодом були також проведені такі реформи:
– реформа судової системи на основі виборності суддів, гласності судочинства, забезпеченні обвинувачуваних захистом;
– декрет про відокремлення церкви від держави;
– запровадження загальної обов’язкової й безкоштовної освіти;
– надання громадянських прав жінкам;
– скорочення робочого дня до 10 годин, на заводах і фабриках заборонялися штрафи, на виробництві запроваджувалась охорона праці.
– видача платні державним службовцям, у тому числі солдатам й офіцерам Національної гвардії.
– конфіскація недіючих підприємств, залишених господарями-“версальцями”, передача їх асоціації робітників.
3. У чому виявлялося протистояння монархістів і республіканців у 70-х роках XIX ст.?
Протистояння монархістів і республіканців у Франції в 70-х роках XIX ст. стосувалося вибору форми правління після падіння Другої імперії.
Монархісти прагнули відновити монархію, розділившись на прихильників Бурбонів і Орлеанів. Вони виступали за сильну королівську владу і традиційні цінності.
Республіканці відстоювали республіканську форму правління, підтримували демократію, свободу слова і світську державу.
У 1873 році монархісти прагнули повернути трон Генріху де Шамбору (Карлу д’Артуа), але їхні плани зазначили невдачі через його надто консервативні вимоги, що призвело до перемоги республіканців і утвердження Третьої республіки.
4. Визначте основні досягнення Третьої Республіки на шляху розвитку демократії.
Основні досягнення Третьої Республіки (1870–1940) у розвитку демократії у Франції –
Третя Республіка утвердила республіканську систему, зберігши її в умовах політичної нестабільності й спробах відновлення монархії. Прийняття конституційних законів 1875 року закріпило республіканські інститути, як-от двопалатний парламент (Сенат і Палата депутатів) та президента, обраного парламентом.
Було значно розширено свободу преси та слова, що сприяло політичній активності громадян і відкритому обговоренню суспільно важливих питань.
Запровадження французьким урядом у 1880-х роках обов’язкої, безкоштовної, світської (не церковної) освіти, що підвищило рівень грамотності населення та сприяло розвитку світогляду людини, незалежної від релігійних догм.
Громадяни отримали права на організацію політичних, профспілкових і громадських об’єднань, що дозволило розвинути політичну активність різних соціальних верств.
ІІІ Республіка розширила виборчі права для громадян
5. Про які явища у розвитку Франції свідчили політичні кризи у 80–90-х роках XIX ст.?
Напруженість між республіканцями та монархістами.
Активні робітничі рухи та страйки, викликані важкими умовами праці, нерівністю та соціальними проблемами.
Криза національної ідентичності та антисемітизм. Справа Дрейфуса (1894–1906) розділила французьке суспільство на дві табори. Антисемітизм і націоналістичні настрої посилили політичну поляризацію, що свідчило про глибоку кризу національної ідентичності та боротьбу між консервативними і прогресивними силами.
Колоніальна політика Франції викликала серйозні дискусії та критику всередині країни. Були додаткові між тими, хто підтримує розширення колоній для економічної вигоди та престижу, і тими, хто вважав, що це відмовляється від вирішення внутрішніх соціально-економічних проблем. Колоніальні витрати також викликали напругу в бюджеті країни.
Націоналістичні рухи набирали популярність, відображаючи розчарування частини суспільства в політичних елітах і пошуках сильної, централізованої влади. У той же час радикальні республіканці та соціалісти вимагали подальшого розширення демократичних свобод і соціальних реформ.
Політичні кризи свідчили про глибоку соціальну і політичну поляризацію у французькому суспільстві. Різні групи — робітничий клас, націоналісти, соціалісти, консерватори — активно боролися за свої інтереси, що ускладнювало досягнення консенсусу та стабільного управління.
8. Поясніть значення термінів і понять
Паризька комуна – орган міського самоврядування, уряд Парижа;
радикал – 1) прихильник докорінних, рішучих заходів або крайніх поглядів, дій;
2) член радикальної політичної партії, який виступає за проведення докорінних реформ;
антисемітизм – форма національних, релігійних забобонів і нетерпимості, вороже ставлення до євреїв.
Зміцнення республіканської форми правління : Третя Республіка утвердила республіканську систему, зберігши її в умовах політичної нестабільності й спроба відновлення монархії. Прийняття конституційних законів 1875 року закріпило республіканські інститути, як-от двопалатний парламент (Сенат і Палата депутатів) та президента, обраного парламентом.
Розвиток свободи слова та преси : Було значно розширено свободу преси та слова, що сприяло політичній активності громадян і відкритому обговоренню суспільно важливих питань.
Реформи в освіті : У 1880-х роках уряд Жуля Феррі запровадив обов’язкову, безкоштовну та світову освіту, що підвищило рівень грамотності та сприяло розвитку світогляду, незалежного від релігійних догм.
Свобода зібрання та асоціацій : Громадянам надали більше прав на організацію політичних, профспілкових і громадських об’єднань, що дозволило розвинути політичну активність різних соціальних верств.
ІІ. Обговоріть у групі
Як ви вважаєте, чи могли умови мирного договору між Францією та Пруссією забезпечити міцний мир у Європі?
Франкфуртський мирний договір — мирний договір, укладений 10 травня 1871 року в місті Франкфурт. Він ознаменував закінчення франко-прусської війни. Мир підписано на умовах переможців: до Пруссії були приєднані французькі території Ельзасу та Лотарингії, після чого було завершено процес об’єднання Німеччини та створено Німецьку імперію. Франція мала виплатити контрибуцію в 5 млрд. франків золотом.
Мир на умовах Німеччини не влаштовував Францію, і давав підстави для конфліктів у майбутньому.
III. Мислю творчо й самостійно
1. Чому «Справа Дрейфуса» набула великого політичного та суспільного значення? Як пов’язані проблема антисемітизму й питання демократії?
Без належної доказової бази злочину (шпигунство на користь Німеччини) капітана генерального штабу єврея Альфреда Дрейфуса засудили на довічне ув’язнення. Це пояснюється антисемітським настроями французького суспільства і військових, зокрема. Справа Дрейфуса стала політичним інструментом для для розпалювання реваншизму, шовінізму та антисемітизму у Франції. Справа стала лакмусовим папірцем для демократії. Країна розкололася на два табори і опинилася на порозі громадянської війни – дрейфусарів і антидрейфусарів, по суті – на прихильників антисемітизму і на прихильників демократії і захисту прав людини. Дрейфуса було виправдано.
2. Чому прусське командування посприяло уряду А. Тьєра в придушенні Паризької комуни?
Для Пруссії було вкрай небажаним розгортання комуністичного руху в Європі, тому вона виступила союзницею Тьєра в боротьбі з Паризькою Комуною.