Які особливості мала еволюція європейського соціалістичного руху від радикальних до поміркованих форм і легальної парламентської діяльності? Практичне заняття
Запитання та завдання
1. Пригадайте визначення понять
марксизм – узагальнена назва сукупності теоретичних поглядів німецьких мислителів Карла Маркса та Фрідріха Енгельса на історію, політику та суспільство в цілому. Ідеологія, яка ґрунтується на ідеї революційної боротьби народних мас проти експлуататорів;
соціалізм – учення, що пропагує ідею побудови суспільства на засадах рівності і справедливості;
демократія – політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнається її народ;
радикалізм – духовна настанова та спосіб мислення, наслідком якого є рішуча дія, що послідовно і прямолінійно прямує до наміченої мети, відкидаючи будь-який компроміс;
лібералізм – ідейна течія, що проголосила верховенство громадянських, політичних та економічних свобод.
2. Назвіть передумови появи реформізму в європейській соціал-демократії
Розвиток промислового капіталізму приводив до поглиблення соціальної нерівності з важкими умовами праці та відсутністю соціального захисту. В той же час значна кількість робітників поліпшила своє матеріальне становище внаслідок поступового подорожчання робочої сили (стосувалося насамперед кваліфікованих кадрів). Тому робітники відмовлялися від радикальних дій на кшалт революцій, надаючи перевагу пошуку поміркованих інструментів (еволюційним шляхом) для захисту своїх прав та покращення життєвих умов. В другій половині XIX століття відбувалося наростання робітничого руху, створювалися профспілки. Вони стали підґрунтям для виникнення соціал-демократичної ідеології та реформізму.
Політичні свободи, ліберальна ідеологія, парламентаризм створив умови для розгортання діяльності соціалістичних і соціал-демократичних партій. Їх ліберальні засади (політичні права, рівність перед законом) сприяли розширенню соціально-політичних прав робітників.
Вибори до парламенту дали можливість соціал-демократам входити в політичну систему і використовувати демократичні інститути для досягнення своїх цілей. Тож вони ставали учасниками виборів та політичних процесів у парламенті.
3. У чому полягає сутність ідей реформізму?
Політика реформізму (політики здійснення реформ) полягає в ненасильницьких методах боротьби за свої права – мирних, парламентських форм боротьби за інтереси трудящих. Ця політика означає поступове реформування капіталізму, в межах якого треба було долати суспільну несправедливість і поступово формувати нові суспільні відносини. Перехід від капіталізму до соціалізму мав відбуватися еволюційно. Держава має бути представником інтересів усіх громадян, а не лише суспільної верхівки (1884 р., Лондон, Фабіанське товариство).
4. Схарактеризуйте основні ідеї Е. Бернштейна та К. Каутського.
Бернштейн: розвиток капіталізму призводить не лише до збагачення капіталістів, а й до поліпшення матеріального становища робітників, розвитку середнього класу. Недопущення революційних методів боротьби, увага на необхідності боротьби за права людини.
Каутський: Умовою проведення соціалістичних перетворень мало бути оволодіння пролетаріатом політичною владою шляхом перемоги на парламентських виборах. Робітничий клас має бути зацікавленим у парламентській республіці, яка гарантувала би політичні права та свободи громадянам, у тому числі й робітникам. Майбутня соціалістична держава не повинна допускати будь-яке обмеження прав і свобод громадян.
5. Чи можна реформістський напрям європейської соціал-демократії назвати демократичним?
Так. Цей політичний напрям прагне до змін у рамках демократичних процесів та використання легітимних політичних інститутів.
Чим відрізняються революційний та еволюційний шляхи розвитку суспільства?
Методами досягнення поставленої цілі.
Революційний шлях передбачає швидкі радикальні зміни з застосуванням насильства.
Еволюційний шлях передбачає поступовий розвиток та пошук компромісів, співпрацю та збереження стабільності суспільства.
Запитання та завдання
1. Як співвідносяться демократія і революція, демократія і комунізм (більшовизм)?
Співвідношення між демократією і революцією залежить від конкретних обставин, що склалися. Революція може бути способом встановлення майбутнього демократичного суспільства і, в той же час, революція може бути загрозою демократії. Демократія, відповідно, може попереджати і запобігати революціям.
Співвідношення між демократією і комунізмом: демократія визнає політичну свободу, права людини, розподіл гілок влади та участі громадян у прийнятті рішень (референдуми, плебісцити, вибори). Комунізм передбачає спільне володіння засобами виробництва і орієнтований на будівництво однорідного (безкласового) суспільства. Демократія визнає ринкову економіку, комунізм – планову. У демократії держава має порівняно незначну роль і підконтрольна громадянському суспільстві. Демократична держава забезпечує захист прав та свобод громадян і гарантує правовий порядок.
Комунізм передбачає побудову сильної держави з централізованим управлінням, яка контролює практично всі сфери життя її громадян, контролює виробництво і розподіл ресурсів.
2. Дайте характеристику думкам про революцію, висловленим марксистами.
Карл Маркс
Революції — локомотиви історії.
Маркс справедливо вважав революції радикальним суспільним зрушенням, настільки великим, що здатне змінити хід історії на багато десятиліть вперед.
Володимир Ленін
Поганий той революціонер, який у момент гострої боротьби зупиняється перед непорушністю закону.
Революція є завжди виходом за межі правового поля, рамки якого встановлені державною владою. Марксисти (Ленін зокрема) вважали за потрібне порушувати діючі закони, виходячи з точки зору політичної доцільності, а по суті – чинити беззаконня, що є злочинними діями.
Володимир Ленін
Революції не потрібні історики.
Проведення аналізу революції істориками, а саме її причин, основних подій та наслідків може привести до попередження владою революцій в майбутньому. Окрім того, висвітлення революції може розкрити суспільству ті злочини, які здійснювалися окремими діячами в ході революції.
3. Що думають про революцію люди з демократичними поглядами?
Що революції є злочином, адже посягають на суспільний устрій, застосовуючи насильство. Люди демократичних поглядів бачать альтернативу революціями у реформуванні суспільства з метою попередження можливих революцій у майбутньому.
демократи засуджують насильство, виступають за реформування суспільства, збереження стабільності правового поля.
4. Висловте свої думки щодо демократії та революції.
Демократія та революція є двома складними і важливими частинами розвитку суспільства. Демократія надає право громадянам брати участь у прийнятті рішень, захищає їхні права і свободи, і забезпечує рівні можливості для всіх.
Революція може бути прискорювачем суспільних змін радикальним способом з побудовою нових політичних систем та соціальних утворень.
Революція і демократія мають обидві свої переваги та недоліки, і їх паритет залежить від історичної ситуації та суспільних запитів. Важливо забезпечувати баланс між демократією та революцією, забезпечуючи захист прав громадян і сприяючи змінам, що приносять благополучний суспільний розвиток.
5. Чи можлива демократична за характером революція в наші дні?
Так, можлива.
Демократія передбачає участь громадян у прийнятті важливих рішень і повагу до прав людини, а революція може супроводжуватися насильством і політичною та економічною нестабільністю. Демократична революція на сьогодні є можливою тоді, коли громадяни активно вимагають змін, борються за свої права та демократичні цінності. Проте важливо забезпечити її мирний перебіг, дотримання прав людини та здійснювати суспільні перетворення, враховуючи демократичні принципи.