Як відбувалася монополізація економіки та зростання ролі держави в суспільному житті? Коли відбулося завершення формування індустріального суспільства в розвинених країнах світу?
1. Яку роль в ринковій економіці відіграє конкуренція?
Конкуренція між виробниками товарів приводить до вагомих змін, щодо застосування наукових винаходів у виробництві, технологічного прогресу, покращення якості та розширення асортименту виробів, здешевлення виробництва, регулювання вартості товару, розвиток ринку.
2. Які верстви суспільства відіграють вирішальну роль у функціонуванні індустріального суспільства?
Підприємці (буржуазія) та наймані робітники, також фахівці наукового, освітнього, технічного, економічного напрямів, державні службовці (як регулятори ринкових відносин).
На які негативні впливи монополізації на розвиток економіки звертає увагу автор карикатури?
Автор акцентує увагу на монополізації промисловості з охопленням монополіями багатьох виробничих галузей. Монополізація господарства приводить до зникнення конкуренції між виробниками з усіма негативними наслідками цього процесу – втратою якості товарів та послуг і збалансування цін, зниження асортименту виробленої продукції, зупинка прогресу і цілому у виробництві. В наш час держави для протидії негативним явищам монополізації господарства створюють антимонопольні закони, проте процеси монополізації можливі і сьогодні.
Проаналізуйте карикатуру як історичне джерело. Поміркуйте, чи може бути карикатура актуальною і в наш час. Наведіть аргументи на користь своєї думки.
Автор акцентує увагу на концентрації капіталу і надприбутках власників монополій в порівнянні з прибутками найнятих ними працівників.
Висловіть припущення, чому в розвиткові «середнього класу» могли бути зацікавлені влада і заможні верстви суспільства?
В розвиткові “середнього класу” зацікавлена влада, бо чисельний “середній клас” є стабілізаційною суспільною групою (як противага соціальної напруги), а також основним платником податків до бюджету. Заможні верстви суспільства зацікавлені в існуванні чисельного середнього класу, бо він є важливою складовою внутрішнього ринку як споживач товарів та послуг та кваліфікована робоча сила.
На основі відомої вам інформації про розвиток провідних держав у XIX ст. назвіть приклади держав кожного представленого в схемі типу.
Варто відзначити, що політичні системи можуть змінюватися протягом часу. Списки не є вичепними.
Монархії конституційні:
Велика Британія, Нідерланди, Бельгія, Данія, Норвегія, Швеція, Баварія, Греція.
Монархії абсолютні:
Російська імперія, Австрійська імперія, Османська імперія, Іспанія, Португалія.
Президентські республіки:
Франція, Швейцарська конфедерація, Португальська республіка, Швеція, Іспанія.
Парламентські республіки:
Греція, Сардинська республіка.
Пригадайте, з якою метою просвітники пропонували систему поділу влади на три гілки: законодавчу, виконавчу, судову. Поміркуйте, чи можна побудувати громадянське суспільство у державі, де немає системи поділу влади.
Поділ на влади гілки планувався з метою унеможливлення узурпації влади. Кожна з владних гілок мала би певні противаги для збереження балансу повноважень та неможливістю присвоювати не притаманні функції.
Побудувати громадянське суспільство без розподілу владних повноважень не можна, адже зосередження влади приводить до її одноособової узурпації і наступної диктатури. Така форма правління ставить під сумнів існування громадянського суспільства, адже громадянське суспільство передбачає взаємні права і обов’язки громадянина і держави. Диктатура обмежує права громадян, залишаючи лише обов’язки, чим знищує інститут громадянства в державі.
1. На основі здобутих знань про розвиток держав у XIX ст. визначте причини міграцій населення.
Індустріалізація, розвиток транспортних сполучень, пошук роботи, війни, колоніалізм, релігійні утиски.
2. Чому, на вашу думку, найбільший потік мігрантів спрямовувався до США і Канади?
Відсутність пережитків феодалізму, багатство природних ресурсів та наділення безкоштовною землею (гомстедами), ринкове господарство, демократична правова система.
3. Якими рисами характеру володіли переселенці?
Сміливість, витривалість, адаптивність, підприємливість.
4. Підготуйте коротке повідомлення-замітку про життя перших українських мігрантів в Америці.
У першій половині ХІХ століття тисячі українців пустилися в невідому подорож через Атлантичний океан в пошуках кращої долі, надіючись знайти в Америці нову батьківщину, збудувати новий дім в Америці. Життя перших українців-переселенців було вкрай складним, на них чекали непрості випробування, але вони проявляли силу духу і стійкість характеру.
Мігранти не знали англійської та французької мови, що було серйозною перешкодою на шляху до мети. Та переселенці були наполегливими та працьовитими, вони докладали неймовірних зусиль для адаптації до невідомого і складного життя. пПивчені з дитинства до важкої праці, вони не цуралися роботи й за океаном – займалися сільським господарством чи наймалися робітниками на промислові підприємства, аби прогодувати своїх дітей.
Перші українські мігранти створювали національні спільноти, в яких прагнули зберегти часточку своєї далекої батьківщини, батьківської домівки, рідного слова і пісні – свою культуру та традиції. Спільноти перетворювалися на центри суспільного життя, де люди комунікували, допомагали одне одному переборювати труднощі на своєму шляху до втілення надій на краще життя.
Переселенці змогли передати своїм наступним поколінням всепереборну наснагу на шляху до успіху. Вони зіграли важливу роль у формуванні української діаспори в Америці, зберігши свої національні риси та розвиваючи українську культуру.
Запитання та завдання
I. Знаю й систематизую нову інформацію.
1. Поставте у відповідність назви форм монополій і пояснення їх змісту.
1. Концерни – В. Багатогалузева корпорація, учасники якої зберігають формальну самостійність, але підпорядковуються єдиному фінансовому керівництву.
2. Картель – угода між підприємцями щодо регулювання виробництва, умов збуту продукції та найму робочої сили, встановлення цін на відповідні види товарів, обміну виробничою й комерційною інформацією тощо. .
3. Синдикат – Д. Форма монополії, за якої учасники зберігають юридичну і виробничу самостійність, а комерційну діяльність провадять спільно.
4. Трест – Б. Форма монополії, якій притаманна втрата учасниками комерційної, виробничої і, часто, юридичної самостійності .
А Угода між підприємцями, що передбачає регулювання виробництва, умов збуту продукції та найму робочої сили, встановлення цін на відповідні види товарів, обміну виробничою і комерційною інформацією
Акціонерне товариство – Г. Підприємство, створене шляхом об’єднання капіталів, власники яких мають право на частку прибутку.
2. Назвіть передумови і наслідки концентрації виробництва і капіталів.
Передумови:
вагоме зростання обсягів виробництва, дорожнеча нової техніки й технологій, різке загострення конкуренції під час збуту продукції.
Наслідки:
поява різних форм монополій і фінансового капіталу.
3. Назвіть факти, які підтверджують тезу про зростання ролі держави в XIX ст.
– Індустріалізація. В період індустріалізації з метою стимулювання розвитку економіки держава стає провідним регулятором ринкових відносин.
– Розвиток транспортного сполучення. Держави фінансували будівництво доріг для покращення зв’язку між різними частинами країни та розвитку торгівлі і поширення індустріалізаційних процесів в регіонах.
– Соціальна реформа. Зростання майнової нерівності та важких умов життя найманих робітників зумовило зміцнення ролі держави у соціальному захисті незаможних верств населення. Держава активізує роботу щодо прийняття законів, спрямованих на покращення умов роботи, обмеження праці дітей, встановлення мінімальної заробітної плати, соціальної допомоги.
– Колоніальна політика. Держави були активними в колоніальній політиці, загарбаннях нових територій та контролем за ними. Вони намагалися постійно збільшувати свої володіння, запроваджуючи зовнішнє управління над ними.
– Зовнішня торгівля та цінова політика. Держави встановлювали ціни та заборони на ввезення чи вивезення товарів з метою захисту внутрішнього виробництва. Держава стала регулятором зовнішніх торговельних відносин з іншими країнами.
Перелічені тези підтверджують, що держава у XIX столітті стала регулятором економічного, соціального та політичного життя. Вона стала активно втручатися в економіку, забезпечення соціальної справедливості та регулюванні міждержавних відносин.
4. За схемою на с.136 визначте форми правління держав:
Липневої монархії у Франції – конституційна монархія;
Російської імперії – абсолютна монархія (самодержавство);
Великої Британії – парламентська монархія;
Німецької імперії – конституційна монархія;
Італії – парламентська монархія.
5. Поясніть значення термінів і понять:
«середній клас» – широка соціальна група, що об’єднує середню буржуазію, верхівку дрібної буржуазії, а також представників технічної та творчої інтелігенції (інженерів, лікарів, юристів, викладачів тощо), високооплачуваних службовців приватних компаній і державних установ, офіцерів. У розвинених країнах «середній клас» становить найчисленнішу групу населення. «Середній клас» традиційно забезпечує стабільність суспільства;
громадянське суспільство – суспільство з розвиненими економічними, культурними, правовими та політичними відносинами між його членами, які сприяють утворенню зворотних зв’язків між суспільством і державою;
міграція – механічні переміщення людей через кордони тих чи інших територій зі зміною місця проживання назавжди, на більш-менш тривалий час або з регулярним поверненням до нього.
6. Проаналізуйте оголошення в газеті 1890-х рр. як історичне джерело.
Оголошення в українській газеті є рекламою мандрівки в погуках кращого життя до Канади. Велика кількість українців долучилася до подорожі за океан в пошуках кращої долі. Це були українці з Західної України, що перебувала в складі Австро-Угорської імперії. В оголошені вказано розмір вільного земельного наділу, який може отримати кожен мігрант. Окрім землі, Канада обіцяла переселенцям свободу і вільну працю, чого не було в них на батьківщині.
ІІ. Обговоріть у групі
1. Чому «середній клас» стабілізує суспільство? Запишіть відповідь по пунктах.
– Середній клас має приватну власність, яку не хотів би втрачати в разі потенційних суспільних потрясінь;
– ця група населення не була прихильником радикальних змін в суспільстві, відстоювала поміркований спосіб змін проведенням урядових реформ;
«Середній клас» був найбільш зацікавленим в посиленні ролі громадянського суспільства, що формувалося.
2. На зміну революціям, державним заколотам, що відбувалися у Франції в перші 70 років XIX ст., в останній третині XIX ст. в цій країні настає час реформ. Як ви думаєте, чому це сталося?
Це сталося тому, що верхівка суспільства після революцій (радикальних змін знизу) зробила певні правильні висновки і з метою запобігання майбутнім потенційним революціям започаткувала проведення реформ (поміркованих змін зверху), насамперед соціальних, які стосувалися покращення рівня життя населення. Окрім того, господарство завжди потребує стабільного розвитку, і для забезпечення його конкурентної спроможності на зовнішньому ринку державі потрібно було запроваджувати регуляційні ринкові механізми, аби забезпечити якомога ефективніший господарський розвиток, тому будь-які суспільні катаклізми на кшалт революцій були би руйнівними для нього.