Яким чином відбулося об’єднання Німеччини? Яку роль відіграв у цьому процесі Отто фон Бісмарк?
Поміркуйте, яке значення для прискорення економічного розвитку німецьких земель відігравало утворення Митного союзу.
Митний союз суттєво спрощував товарообмін між його учасниками, що сприяло розвитку господарства, транспорту, залученню іноземного капіталу у виробництво, зміцненню політичних зв’язків між німецькими державами.
Які уроки брав до уваги О. фон Бісмарк із революційних подій 1848 і 1849 рр.?
Бісмарк вважав, що важливі політичні питання не можливо вирішити за допомогою прийняття правових документів, а лише за допомогою військової сили: не промовами і постановами більшості вирішуються великі питання сучасності — це було великою помилкою 1848 і 1849 рр., — а залізом і кров’ю.
Що, на вашу думку, мав на увазі Бісмарк, висуваючи гасло об’єднання Німеччини «залізом і кров’ю»?
Об’єднання Німеччини радикальним способом за допомогою прусського війська.
1. Чому, на вашу думку, у війні з Данією Пруссія діяла спільно з Австрією?
Австрія та Пруссія виступали союзниками, бо обидві німецькі держави прагнули контролювати всі німецькі землі (в даному випадку мова йде про Шлезвіг, що потрапив під управління Пруссії та Голштейн під управління Австрії).
2. Чому, на вашу думку, у війні проти Австрії спільно з Пруссією діяла італійська армія?
Тому, що частина італійських територій була окупована Австрією, а саме Ломбардія, Неаполь та Сардинія, тож італійцям була вигідна поразка Австрії.
Які думки намагався передати автор карикатури? Як зображені ліберали: такими, що допомагають Бісмарку, чи скоріше заважають йому?
Автор карикатури показує, що ліберали даремно намагалися стати дієвими учасниками радикального політичного процесу об’єднання Німеччини, який очолював Бісмарк. Проте представники ліберальної ідеології були не здатні на радикалізм, тож лише заважали йому, адже методи реалізації поставлених цілей Бісмарком були далекі від лібералізму. Об’єднання Німеччини відбулося зовсім не так, як це уявляли представники ліберальної думки.
Запитання та завдання
I. Знаю й систематизую нову інформацію.
1. Які були наслідки утворення Північнонімецького союзу?
Північнонімецький союз складався з 21 німецької держави з Пруссією на чолі (що було закріплено конституцією 1876 року). Утворення великого національного об’єднання відкрило шлях для розвитку капіталістичного господарства.
2. Назвіть підсумки війн Пруссії з Данією та Австрією в 60-і роки XIX ст.
Головним підсумком війни Пруссії і Австрії (країни на той час ще були союзниками) з Данією стало передача Пруссії в управління Шлезвігом, Австрії – Гольштейном.
Головним підсумком війни Пруссії з Австрією став розпуск Німецького союзу і утворення Північнонімецького союзу, до якого ввійшла 21 держава: Пруссія здобула право створювати державні об’єднання без участі Австрії. Австрія більше не претендувала на лідерство в Німеччині.
3. Визначте основні передумови укладення австро-угорського договору 1867 р.
Основними передумовами Австро-Угорського договору 1867 року, що започаткував подвійну (дуалістичну) монархію Австро-Угорської імперії, були:
– спроба подолання затяжної кризи імперії, викликаної піднесенням національних рухів народів країни та зміцненням національних еліт;
– військові поразки в австро-італо-французькій 1859 р. і австро-прусській 1866 р. війнах;
– зростання панслов’янської загрози.
4. Які були основні передумови війни Пруссії з Францією?
Франція продовжувала (1) підтримувати роздробленість Німеччини, тому що не бажала утворення потужної держави біля своїх кордонів. Французький імператор Наполеон ІІІ прийняв рішення щодо (2) приєднання до своїх володінь Великого Герцогства Люксембургу, що викликало різку негативну реакцію Пруссії. Більше того, (3) Пруссія заявила про наміри посадити на іспанський престол родича прусського короля Вільгельма I — Леопольда Гогенцоллерна-Зігмарінгена, що було неприйнятним Наполеону ІІІ: 19 липня 1870 р. французький імператор оголосив війну Пруссії.
5. Коли й за яких обставин було проголошено створення Німецької імперії?
18 січня 1871 р. у Версальському палаці (на окупованій Пруссією території Франції) було проголошено створення Німецької імперії. Її імператором став король Пруссії Вільгельм I. Одночасно імператор (кайзер) залишався королем Пруссії.
6. Схарактеризуйте державний устрій Німецької імперії згідно з Конституцією 1871 р.
Об’єднана Німеччина отримала деякі демократичні свободи. Нова імперія мала двопалатний парламент – Рейхстаг (нижня палата, обиралася на виборах) і Бундесрат (верхня палата, депутати з німецьких земель)
Зв Конституцією 1871 р. форма державного правління в Німеччині була конституційна монархія на чолі кайзером (імператором), який одночасно був головою уряду та мав величезні повноваження. Бути імператором міг лише король Пруссії з династії Гогенцолернів. Уряд (виконавча влада) повністю залежав від законодавчої влади. Імперського канцлера (голову уряду) призначав і зміщував особисто імператор. Відповідно, канцлер був підзвітний лише кайзеру.
Імперська конституція не проголошувала народовладдя навіть декларативно. Вищою волею була воля монарха, що прирівнювалася до «божественної». Від імені імператора здійснювалася законодавча й виконавча влада, визначалися повноваження державних установ і посадовців. Конституція закріпила в імперії риси прусської поліцейської держави та гегемонію Пруссії.
З позитивного в Конституції 1871 р. можна вважати гарантування всім німцям, незалежно від походження, рівне право на обіймання державних посад, володіння власністю та підприємницьку діяльність (хоча станові привілеї дворянства скасовано не було).
7. Покажіть на карті німецькі землі, що увійшли до складу Німецької імперії.
| Держава | Столиця |
| Королівства | |
| Пруссія | Берлін |
| Баварія | Мюнхен |
| Саксонія | Дрезден |
| Вюртемберг | Штутгарт |
| Великі герцогства | |
| Баден | Карлсруе |
| Гессен | Дармштадт |
| Мекленбург-Шверін | Шверін |
| Мекленбург-Стреліц | Нойштрелиц |
| Ольденбург | Ольденбург |
| Саксен-Веймар-Ейзенах | Веймар |
| Герцогства | |
| Ангальт | Детмольд |
| Брауншвейг | Брауншвейг |
| Саксен-Альтенбург | Альтенбург |
| Саксен-Кобург-Гота | Кобург |
| Саксен-Майнінген | Майнінген |
| Князівства | |
| Ліппе-Детмольд | Детмольд |
| Ройсс Старша гілка | Грайц |
| Ройсс Молодша гілка | Гера |
| Шаумбург-Ліппе | Бюккебург |
| Шварцбург-Рудольштадт | Рудольштадт |
| Шварцбург-Зондерсгаузен | Зондерсгаузен |
| Вальдек-Пірмонт | Бад-Арользен |
| Ганзейські вільні міста | |
| Бремен | |
| Гамбург | |
| Любек | |
| Імперські території | |
| Ельзас-Лотарингія |
8. Які соціальні верстви населення німецьких держав були найбільше зацікавлені в об’єднанні Німеччини?
В об’єднанні Німеччини була найбільше зацікавлена буржуазія та, відповідно, наймані робітники. Об’єднання створило сприятливі умови для промислового розвитку і покращення економічних умов, в цілому сприяє зростанню рівня доходів як буржуазії, так і найманих робітників.
ІІ. Обговоріть у групі.
1. Прусський король Фрідрих-Вільгельм IV якось зізнався: «У 1848 році назовсім було поклали на лопатки». Як Ви думаєте, що мав на увазі монарх Пруссії? Які висновки з цієї тези були зроблені його найближчим оточенням?
Теза Фрідриха-Вільгельма IV говорить про складну політичну ситуацію, з якою зіткнулася прусська монархія та інших територіях Німеччини під час революції 1848 року: в столиці Пруссії Берліні відбулося народне повстання, тож внаслідок народного тиску король був змушений дати обіцянку ввести конституцію, оголосити відміну цензури, амністію всіх політичних в’язнів і скликання парламенту (“назовсім було поклали на лопатки”). 28 березня 1849 р. Франкфуртський
парламент ухвалив загальнонімецьку конституцію, що передбачала встановлення в Німеччині спадкової влади імператора та створення двопалатного парламенту.
Варто наголосити, що ці зміни відбувалися під тиском революційного народу (знизу), тому запропоновану спадковість імператорської корони за королем Пруссії Фрідрих-Вільгельм IV з презирством відкинув.
Головний висновок, яке зробило найближче оточення імператора з революції 1848 року, міг полягати у не допущенні в майбутньому політичних змін революційним шляхом (знизу), тож потрібно проводити реформування зверху (тобто владою).
2. О. фон Бісмарк говорив: «Хто хоче управляти Німеччиною, повинен її завоювати». Який сенс, на Вашу думку, вкладав голова уряду Пруссії в ці слова?
Це підтвердження слів Бісмарка про те, що Німеччина має бути об’єднана “залізом і кров’ю” – тобто за допомогою прусської армії.
3. О. фон Бісмарк любив повторювати: «Я завжди радів, якщо мені вдавалося хоча б на три кроки наблизитися до єдності Німеччини». Яка роль О. фон Бісмарка в об’єднанні Німеччини?
Головною політичною метою канцлера Бісмарка було об’єднання Німеччини. Він відіграв вирішальну роль у цьому процесі.
4. Як ви думаєте, чому О. фон Бісмарк був прихильником об’єднання Німеччини «зверху»?
Тому, що Бісмарк знав про невдалий досвід минулих спроб об’єднання Німеччини “знизу”: утворення Франкфуртського парламенту, якому так і не вдалося стати органом загальнонімецької центральної влади, призначення ним загальнонімецького уряду, який не не мав фінансування, ні повноважень, не дало змоги проводити інтеграційні процеси серед німецьких держав.
III. Мислю творчо й самостійно
1. Використовуючи текст підручника, інші матеріали та джерела, складіть політичний портрет О. фон Бісмарка.
Отто фон Бісмарк був вагомою постаттю в історії Німеччини – політик і канцлер відіграв ключову роль у процесі об’єднання Німеччини. Бісмарк був майстерним політиком, проте часто застосовував авторитарні методи для досягнення поставленої мети. Залізний канцлер зосереджував велику владу в своїх руках і не приділяв жодної уваги роботі парламенту чи демократичним процесам у суспільстві. Бісмарк контролював засоби масової інформації (пресу), використовував цензуру для підтримки своєї політики. Будучи консерватором, він опирався на військову силу, і задля того провів військову реформу. Створивши сильну армію, Отто фон Бісмарк узявся до реалізації свого задуму – об’єднання німецьких земель в єдиній німецькій державі.
Німецький канцлер залишив помітний слід в історії Німеччини.
2. У 962 р. німецький король Оттон I створив Священну Римську імперію, у якій панівне становище займали німецькі землі. Складіть таблицю «Німеччина на шляху створення централізованої держави», де мають бути відображені основні етапи об’єднання Німеччини аж до 1871 р.
| Дата | Подія |
| 962 р. | Оттон I створив Священну Римську імперію |
| 1155 р. | імператор Фрідріх I Барбаросса був коронований на імператора Священної Римської імперії, початок першого рейху |
| 1517 р. | Реформація католицької церкви і поява протестантизму |
| 1701 р. | Курфюрст Фрідріх III підвищив статус Пруссії з герцогства до королівства і коронував себе королем Фрідріхом I. Поява королівства Прусії |
| 1756-1763 рр. | Семилітня війна Фрідріха Великого. Європейська війна з ініціативи Пруссії та її союзниці Англії проти коаліції країн: Франція, Австрія, Росія, Швеція, Саксонія. Кінцевою метою Пруссії було об’єднати навколо себе всі етнічні германські держави та народи і створити могутню імперію, котра владарювала б у Європі. |
| 1815 р. | створення Німецького союзу |
| 1862 р. | Прихід до влади Бісмарка. |
| 1870-1871 рр. | війна Пруссії проти Франції. Об’єднання Німеччини |
| 1871 р. | Проголошення Німецької імперії. Другий рейх |