Яку подію називають “Весна народів”? У яких країнах Західної та Центральної Європи відбулися революції 1848-1849 рр.?
Працюючи з текстом параграфа, заповніть у зошиті таблицю «Весна народів». Визначте спільні риси в революціях 1848-1849 рр. З’ясуйте причини поразки революцій.
| Країна | Цілі революції | Методи боротьби | Результат революції |
| Франція | Липнева монархія діяла в інтересах крупної буржуазії, завданням революції була лібералізація влади | Публічні бенкетні кампанії, які були по суті політичними зборами, де критикували владу і визначали засоби політичної боротьби; народне повстання. | 25 лютого 1948 р. – проголошена Друга республіка на чолі з Тимчасовим урядом, яку узаконила конституція у листопаді 1848 р.; загальне виборче право для чоловіків; скасовані дворянські титули; свобода політичних зборів і друку; у французьких колоніях скасовано рабство; тривалість робочого дня до 10 год. Парижі та до 11 годин у провінції; гарантувалося право на працю; Для боротьби з масовим безробіттям створювали національні майстерні. |
| Німеччина | Подолання політичної розробленості, об’єднання німецьких держав у єдину національну державу | Мирні зібрання, мітинги і петиції; створення у Франкфурті-на-Майні загальнонімецького парламенту (Національних зборів); ухвалення Національними зборами загальнонімецької конституції; народне збройне повстання у Пруссії, Саксонії, Рейнській провінції, Бадені, інших німецьких державах на захист загальнонімецької конституції 1849 р. | Конституція закріпила основні права німецького народу: рівність перед законом, скасування привілеїв та титулів дворянства, гарантувалися основні права та свободи – недоторканність особи й приватної власності, свободу совісті, слова та зборів, скасовувалося кріпацтво (за викуп); Франфуртський парламент не став загальнонаціональним, загальноімперський уряд не став органом загальнонімецької центральної влади; Німеччина в результаті не стала об’єднаною державою. |
| Італія | Ліквідація абсолютистських феодальних порядків; знищення державної роздробленості та австрійського гніту; створення єдиної національної італійської держави. | Народне повстання в Палермо (Сіцілія), запровадження конституцій і італійських державах; антиавстрійські виступи в Ломбардії й Венеціаньскій області; Італійсько-австрійська війна (поразка італійців); проголошення Римської республіки, проголошення її конституції. | Поразка революційних сил – проти Римської республіки виступили війська Франції, Австрії, Іспанії, Неаполітанського королівства. У серпні 1849 р. капітулювала Венеція. Мети революції досягнуто не було. |
| Австрія | Метою революції було національне визволення пригноблюваних народів Австрійської імперії; повалення монархії Габсбургів; утворення федерації рівноправних народів або незалежних національних держав. | Демонстрації, мітинги, утворення Комітету громадської безпеки, народне повстання | Революція в Австрії зазнала поразки, проте суспільство Австрійської імперії зазнало незворотних змін, набувши політичного досвіду. |
По завершенні роботи визначте спільні й відмінні риси європейських революцій 1848-1849 рр.
Спільними рисами революцій були способи боротьби. До відмінностей можна віднести завдання революцій, а також їх результати.
Висловіть припущення, чому революцій вдалося уникнути Великій Британії. Обґрунтуйте свою думку.
Британія на той час була провідною державою світу за рівнем розвитку господарства, підвищення рівня доходів кваліфікованих працівників зумовив зниження соціальної напруги. Її територія не була окупована чи роздроблена (як це було в Італії чи Німеччині).
Пригадайте, коли і в який спосіб у Франції було встановлено Липневу монархію. Чи виправдало правління Луї-Філіппа Орлеанського сподівання французького народу?
Липнева монархія встановлена 1830 року і стала закінченням режиму Реставрації. Причиною революції була спроба короля Карла X (що насправді бажав повернути абсолютизм) змінити конституцію та суттєво обмежити повноваження парламенту, що викликало протистояння владою політичних опозиційних сил та громадянської спільноти. Пік протестів припав на липень 1830 року. Карл Х покинув Францію.
Липнева монархія за формою правління була конституційною монархією. Новий король, Луї-Філіпп I, був вибраний в результаті компромісу політичних сил. Липнева монархія не виправдала народних сподівань, громадянським і демократичним Луї-Філіпп був лише зовні, напоказ, а фактично його правління було орієнтоване на задоволення потреб верхів суспільства – політика уряду сприяла великим фінансистам і промисловцям та гальмувала розвиток економіки. Це, врешті, привело до нової революції 1848 року.
Пригадайте, коли у Франції існувала Перша республіка. Якими були причини її ліквідації?
І Французька республіка існувала з 1792 по 1804 рр. Республіка утворена в ході Французької революції, що розпочалася 1789 року. Перша Французька республіка завершилася у 1804 року, коли державним переворотом Наполеона Бонапарта, який проголосив себе Імператором Франції.
Основними причинами ліквідації І Французької республіки є:
– політична нестабільність у суспільстві;
– воєнні конфлікти (війни з Англією, Росією, Австрією, Пруссією);
– економічні проблеми і пов’язана з ними соціальна напруга.
Про Наполеона III писали: «Луї-Наполеон був все життя змовником… за покликанням… Все життя він провів, плетучи інтриги, призначені знищити його ворогів, друзів і спільників». У подальшому працюючи над вивченням історії країн-сусідок Франції, відстежте, яку роль в їх історії відігравав Наполеон III.
Наполеон III (Луї Наполеон Бонапарт) був імператором Франції з 1852 по 1870 роки. Імператор здійснював складну політику, спрямовану на зміцнення своєї влади та впливу Франції на міжнародні справи, тож його вплив на європейські події був дуже різним.
В Італії Наполеон ІІІ брав участь у формуванні Італійського королівства – (1859 року він об’єднався з П’ємонтом у війні проти Австрійської імперії. Військові сили Франції та П’ємонтського королівства перемогли Австрію, що привело до утворення Італійського королівства.
В Мексиці французькому імператору вдалося встановити Мексиканську імперію на чолі з Максиміліаном I (з метою збільшення політичного впливу Франції в Америці). Проте колоніальні плани Наполеона ІІІ не вдалися, оскільки невдовзі в Мексиці піднялося повстання проти іноземної влади.
В Англії Наполеон ІІІ хотів бачити зовнішньополітичного союзника, проте отримував відмови – давалося взнаки колоніальне суперництво. В той же час Англія, Франція були союзниками у Кримській війні з Росією (1853-1856 рр.).
Наполеон III завжди був активним учасником європейської політики, його зовнішня політика мала суттєвий вплив на багато країн-сусідів Франції. Він намагався посилити вплив Франції в Європі та світі, проте не завжди вдало.
Пригадайте основні події української Весни народів. Визначте, що було спільного в революційних вимогах українців з сусідніми європейськими народами.
“Весна народів” була часом активних національно-визвольних змагань українців Галичини, Буковини, Закарпаття. Визвольні змагання українців перетиналися з національними рухами мадярів, румунів та поляків.
Центром українського національного руху була Східна Галичина. Рух почався з петиції греко-католицьких священиків до австрійського імператора щодо запровадження в освіті та громадських установах Східної Галичини української мови, забезпечення українцям можливості займати державні посади та зрівняння в правах духовенства різного віросповідання.
2 травня 1848 р. у Львові була заснована перша українська політична організація – Головна руська (українська) рада, що була представником українців Галичини перед австрійським урядом. ГРР діяла з 1848 по1851 рр., до її складу 30 осіб на чолі з єпископом Григорієм Яхимовичем. ГРР видавала щоденну газету “Зорю Галицьку”, озвучена вимога адміністративного поділу Галичини на Східну (під управлінням українців) та Західну (під управлінням поляків). Українська національна організація ГРР мусила суперничати за впливи на суспільство з польською організацією – Центральною Радою Народовою, яка була проти політичного визнання українства австрійським урядом та поділу Галичини на Східну і Західну.
Вперше в історії України ГРР офіційно затвердила синьо-жовте українське знамено.
1849 р. відкрито кафедру української мови у Львівському університеті на чолі з професором Яковом Головацьким (колишнім учасником “Руської трійці”).
У жовтні 1848 р. у Львові відбувся І з’їзд діячів української культури і науки. Там було вирішено заснувати “Галицько-руську матицю” – культурно-освітню організацію, яка мала займатися виданням книг українською мовою.
На виборах до Рейхстагу (нижньої палати австрійського парламенту) українці здобули 39 депутатських місць від Галичини та 5 від Буковини.
На Буковині відбулося селянське повстання під проводом Лук’яна Кобилиці, придушене австрійськими урядовими військами.
Повстання на Закарпатті у серпні 1849 р. придушила 100-тисячна російська імперська армія.
Які ідеї проголошував Слов’янський конгрес?
Слов’янський конгрес проголошував ідею свободи, рівності та братерства, пропонував перетворити Австрійську імперію на союз рівноправних народів, який однаково задовольнить як своєрідні потреби народів, так і єдність монархії.
За допомогою додаткових джерел інформації та матеріалу з історії України, підготуйте історичне есе на тему: «Слов’янська єдність — міф чи реальність?»
Слов’янська єдність – це ідея про об’єднання слов’янських народів на основі спільних культурного, мовного та історичного коріння. Вона відігравала важливу роль у формуванні національної свідомості слов’янських народів.
Ідею слов’янської єдності є певним ідеалом, мрією, але її досягнення (практичне втілення) було складним. Незважаючи на спільність культурних та історичних зв’язків між слов’янськими народами, політичні та національні інтереси як правило, переважали. Революція 1848 року підтримала ідею слов’янської єдності, але поступово ця ідея перестала бути актуальною, і після революції національні інтереси знову стали ключовими у політичних відносинах слов’янських народів. Слов’янська єдність може вважатися історичним міфом, присутнім у суспільній свідомості, але з відсутністю можливостей її практичної реалізації.
Запитання та завдання
I. Знаю й систематизую нову інформацію.
1. Упорядкуйте хронологічну послідовність. Користуючись підручником історії України, додайте події Весни народів до цієї послідовності.
Установлення ІІ республіки у Франції – 25 лютого 1848 року
Початок революції в Німеччині – 1-5 березня 1848 року
Утворення у Львові Головної руської ради – 2 травня 1848 року
Слов’янський конгрес – 2-12 червня 1848 року
Початок виборчої кампанії до австрійського парламенту (рейхстагу) – 5 червня 1848 року
Вперше в історії України ГГР було затверджено синьо-жовтий прапор – 25 червня 1848 року
Заснування ГРР “Галицько-Руської матиці» ” – 16 липня 1648 року
Відкрито кафедру української мови у Львівському університеті – 13 вересня 1848 року
Проголошення Римської республіки – 9 лютого 1849 року
Конституція Австрійської імперії – 25 квітня 1849 року
Установлення ІІ імперії у Франції – 14 січня 1852 року
2. У яких країнах Європи в 1848-1849 рр. відбулися революції?
Франція, Австрія, Німеччина, Італія, Угорщина.
3. Які народи проживали на території Австрійської імперії?
Слов’янські народи (чехи, поляки, словаки, українці, хорвати, серби, словенці) – 18 млн., 5 млн. угорців, а також австрійські німці, італійці, румуни. Провідну роль в імперії відігравали австрійські німці та угорці.
4. Назвіть спільні передумови революцій у Франції, Німеччині, Італії, Австрійській імперії. Які передумови революцій були характерні для окремих держав?
Спільними передумовами революцій були:
– спрямованість проти «старого порядку» або його залишків;
– соціальна нерівність і економічні негаразди;
– незадоволення формами державного правління, що характеризувалися авторитарною владою в руках обмеженої еліти суспільства;
– національні рухи (прагнення національної самостійності, об’єднання національних територій або політичної автономії).
– впливи ідей Просвітництва щодо народовладдя, рівності всіх перед законом.
Для Франції передумовою революції була соціальна напруга, викликана політикою короля, орієнтовану на задоволення потреб вищих верств населення, та вимоги проведення ліберальних реформ.
У Німеччини передумовою революції стало подолання політичної роздробленості крани та ліквідація феодальних порядків, встановлення капіталістичних відносин у господарстві.
Для Італії передумовою революції було визволення від австрійського панування, потреба національного об’єднання країни, ліквідація залишків феодалізму, встановлення капіталістичних відносин у господарстві.
Для Австрійської імперії передумовою революції було національне визволення пригноблених народів, повалення монархії; утворення федерації рівноправних народів або незалежних національних держав.
5. Які були причини перемоги Луї-Наполеона Бонапарта на президентських виборах?
Ключову роль відіграло легендарне прізвище Наполеона, який в уявленні французів був захисником простого народу. Луї-Наполеон Бонапарт заявляв про відновлення імперії, як “держави рівних”, в якій пересічні французи вбачали справедливий порядок та минулу велич Франції.
6. Які були основні причини поразки революцій 1848-1849 рр.
– роз’єднаність цілей, завдань і дій у ході революцій представників різних політичних і соціальних груп (поміркованих лібералів, республіканців, ремісників, робітників, студентів, селян);
– державна роздробленість у Німеччині та Італії стояла на шляху вирішення політичних, економічних і соціальних питань у ході революцій;
– міжнаціональні суперечності, в тій же Австрійській імперії, які стояли на шляху об’єднання революційних сил;
– залучення іноземних військ для придушення революцій (інтервенція російських військ в Угорщині; інтервенція французьких військ для ліквідації завоювань Римської республіки).
7. Схарактеризуйте наслідки революцій 1848-1849 рр.
– у європейських країнах зникли залишки кріпацтва, завершилася індустріальна революція;
– знищення феодальних пережитків в економіці сприяло розвитку капіталістичного господарства;
– влада багатьох монархів була обмежена конституціями та парламентами;
– боротьба за введення конституцій і створення демократичних республік була спробою створення громадянського суспільства і правової держави;
– революції прискорили процес формування націй; у Німеччині та Італії завершилося подолання роздробленості та створення національних держав; Угорщина добилася права на самоврядування.
8. Покажіть на карті території, що в першій половині XIX ст. належали до італійських
Італійські території; П’ємонт, Ломбардія, Савойя, Венеція, Парма, Тоскана, Паська область, Королівство обох Сіцилій.
9. Поясніть значення термінів і понять:
ліберальні реформи – це політичні, економічні та соціальні заходи, напрямлені на розширення прав та свобод людей. Реформи часто передбачають створення конституційних гарантій, захист прав громадян, розвиток ринкового господарства та зменшення державного втручання в нього, сприяння розвитку індивідуальної свободи та особистої відповідальності. Ліберальні реформи мають на меті забезпечення рівних можливостей для всіх громадян, підтримки прав людини, створення ринкового середовища і забезпечення прозорого та ефективного управління;
контрреволюція – суспільний процес, протилежний революції, що являє собою реакцію поваленого класу на соціальну революцію, спрямований на реставрацію або збереження поваленого суспільного та державного ладу;
бонапартизм – (походить від прізвища французького імператора Наполеона І Бонапарта) — політичний режим, що мав сильну одноосібну диктаторську (авторитарну) владу. Вона трималася на авторитеті Наполеона І Бонапарта, армії та державних чиновниках. Ідеологією бонапартизму була не ідея єдності нації й захисту Батьківщини, а боротьба за лідируючі позиції Франції у світі;
державний переворот – насильницька незаконна зміна влади в державі або військовий виступ проти державної влади внаслідок таємної змови;
юнкерство – крупні німецькі землевласники, які перейшли від феодального способу ведення господарства до ринкового (капіталістичного).
ІІ. Обговоріть у групі
1. Як Ви вважаєте, чому революції 1848-1849 рр. отримали назву «Весна народів»?
Назва виникла через значну кількість повстань, революційних і національно-визвольних рухів, які відбулися фактично одночасно в багатьох європейських країнах. Термін “Весна народів” походить від порівняння з весняним пробудженням природи, коли вона оживає після зими. Він відображав надію на нову епоху свободи, демократії та національної самостійності, яка була в корені революційних рухів. Крім того, цей термін виражав колективний характер цих рухів та їхню поширення на різні країни Європи.
2. Яку роль у революціях 1848-1849 рр. відіграли ліберальна буржуазія та інтелігенція?
Ліберальна буржуазія та інтелігенція були водночас і учасниками, і генераторами революційних ідей, вони очолювали народні революційні рухи, боротьбу за національне самовизначення. Саме ці верстви населення формували нові політичні, економічні та соціальні пропозиції, розвивали конституційні та демократичні ідеали – вони створювали політичні та соціальні організації, які ставали локомотивами протестного руху. Ліберальна буржуазія та інтелігенція утворювали політичні партії, громадські товариства, культурно-просвітні гуртки. Завдяки цим заходам очільники революції мали змогу проводити масові демонстрації, сприяти поширенню революційних ідей та координувати дії учасників революції у багатьох країнах Європи.
3. Після закінчення революцій одні стверджували, що «кров була пролита дарма, жертви марні», а інші відзначали, що, попри поразку, події 1848-1849 рр. стали прискорювачами суспільного прогресу. Що ви думаєте з приводу цих тверджень?
Це питання є доволі суб’єктивним: вислів “кров була пролита дарма, жертви марні” означає, що не всі завдання революцій були досягнуті, не зважаючи на значні суспільні зрушення і криваве насильство. Багато хто з учасників революційних подій розчарувався в їх наслідках, потрапивши під репресії післяреволюційної реакції.
Інша точка зору стверджує протилежне – революції стали каталізаторами майбутніх змін, продемонструвавши недосконалі суспільні устрої, винісши на поверхню проблему соціальної несправедливості, вони сприяли формуванню нових політичних ідеалів, спонукали до реформування, модернізації суспільства.
Варто зауважити, що наслідки революцій 1848-1849 рр. були різними в різних країнах Європи – в одних країнах реформи були проведені, але в інших вони були придушені. Тому оцінка впливу цих революцій може залежати від конкретики кожної окремої країни.
4. Як ви вважаєте, чим революційні події в Європі в 1848-1849 рр. відрізнялися від руху чартистів у Великій Британії?
Революційні події в Європі мали значно ширший характер і масштаб в порівнянні з рухом чартистів, адже охопили багато країн, включаючи Францію, Німеччину, Італію, Австрійську імперію.
Рух чартистів у Великій Британії локалізувався в одній країні, концентруючись на внутрішніх на проблемах Великобританії – політичних реформах та соціальному захисті. До того ж, чартизм мав більш поміркований характер в порівнянні з радикальними насильницькими революційними рухами. Революції 1848-1949 років мали значно більші наслідки в порівнянні з рухом чартистів – вони надихнули на боротьбу за політичні та соціальні права в інших країнах, сприяли формуванню національної свідомості народів та демократичному розвитку.
Рух чартистів відіграв важливу роль у боротьбі за політичні та соціальні реформи, а саме за розширення виборчих прав та покращенні умов життя робітничих верств.
III. Мислю творчо й самостійно
10 грудня 1848 р. у Франції відбулися президентські вибори. За їхніми підсумками беззастережну перемогу отримав Луї-Наполеон Бонапарт, що набрав 74,4 % голосів виборців. Використовуючи текст підручника, інші матеріали та джерела, складіть основні тези передвиборної програми майбутнього президента країни.
– Відновлення Французької імперії і відновлення впливу на міжнародну політику;
– встановлення міцної президентської влади;
– Рівні політичні права і соціальна справедливість для всіх верств населення Франції.