Що називають періодом Реставрації у Франції? Яке значення мала революція 1830 р. і Липнева монархія для політичного і соціально-економічного розвитку Франції?
Відомо, що з приходом до влади Луї-Філіпп став називати себе «королем-громадянином». Поміркуйте, який зміст він вкладав у ці слова.
Король зовні іноді намагався здаватися оточуючим пересічним міським жителем: прогулювався вулицями, чемно вітався, кланявся при зустрічі.
Окрім того, він особисто влаштовував майнові справи, послуговуючись чинним законодавством, як звичайні громадяни. На його думку, це зближувало його з населенням. Тому “король-громадянин”.
Як Ви вважаєте, чи важливою для суспільства була сатирична робота Ш. Філіпона? Наскільки є важливою свобода слова для сучасного світу? Чи існує вона в нашій країні?
Робота карикатуриста сприяла демократизації суспільства, гостро критикувала його недоліки, зокрема корупцію, безлад та соціальну несправедливість. Його сатиричні твори були спрямовані проти суспільних верхів, духовенства, політиків та інших громадських діячів. Художник використовував гостру політичну сатиру, щоб висміяти негативні явища, які спостерігалися у французькому суспільстві.
Запитання та завдання
I. Знаю й систематизую нову інформацію.
1. У чому полягали особливості індустріальної революції у Франції?
Уряд сприяв розвитку фінансового капіталу та крупного бізнесу. Кількість промислових товарів на протязі 1815–1847 рр. зросла на 60 %. Збільшувалася кількість парових машин (до 5000), що сприяло подальшому розвитку виплавки металу та машинобудування, зростала кількість залізничних перевезень.
Проте більша частина працюючого населення залишалася в сільському господарстві. Їх робоча сила була дуже дешевою, тому питання купівлі сільськогосподарських машин перед виробниками майже не стояло. Відставання сільського господарства значно сповільнювало темпи індустріального розвитку.
2. Назвіть причини і рушійні сили Липневої революції.
Причини:
– економічна криза 1826–1830 рр.;
– порушення владою країни конституції;
– спроби Карла Х відновити управління за допомогою «старого порядку»;
– обмеження інтересів широких верств населення;
– розпуск 1827 р. Національної гвардії.
Рушійні сили:
– ліберальна опозиція (підприємці, банкіри, великі торговці, представники інтелігенції);
3. Чим була викликана поява опозиції до Липневої монархії?
Опозиція виникла у зв’язку з діями влади: порушення конституції, спроби відновлення управління Францією за допомогою «старого порядку», обмеження інтересів широких верств населення.
4. Чим Липнева революція 1830 р. відрізнялася від Французької революції кінця XVIII ст.?
Липнева революція тривала “три славетних дні”, тобто була короткою в часі. Французька революція кінця XVIII ст. тривала десять років (1789 – 1799 рр.).
Липнева революція стала на заваді відновлення абсолютистських порядків і влади земельної аристократії (феодалів), було відновлено конституційну монархію, орієнтовану на інтереси буржуазії.
Французька революція кінця XVIII ст. усунула феодально-абсолютистські порядки, в революційних подіях були задіяні значно ширші верстви населення в порівнянні з Липневою революцією. Також революція кінця XVIII ст. мала більший вплив на події в Європі, вона була більш масштабною, ніж Липнева.
Варто підсумувати, що обидві революції відіграли важливу роль у розвитку французького та європейського суспільства, але в різний спосіб і в різні періоди історії.
5. Визначте особливості економічного та політичного розвитку Австрії в першій половині ХІХ ст.
Процеси індустріалізації були дуже повільними. Влада не приділяла належної уваги розвиткові буржуазних відносин та капіталізації господарства.
Австрія була державою з консервативними “старими” порядками: абсолютизм, що опирався на армію, чиновницький апарат та церкву.
ІІ. Обговоріть у групі
1. Чому Липнева монархія виявилася нежиттєздатною й була повалена в ході революції 1848 р.?
Тому що Липнева монархія опиралася лише на верхи суспільства. Політичні сили французького суспільства були були не задоволені низьким рівнем політичних свобод, відсутністю можливостей участі широких мас населення в політичних процесах. Крім того, не були вирішеними соціальні проблеми: низький рівень життя робітників, безробіття та економічна нерівність. Несправедливий розподіл багатств та соціальних пільг спричиняв обурення серед населення та незадоволення владою.
2. Чому Австрію називали «клаптиковою імперією»?
В Австрійській імперії проживали 8 млн. австрійських німців і 17 млн. народів слов’янського та іншого походження – чехів, угорців, словаків, словенців, польських, італійських, румунських, сербських, хорватських та інших національностей, а також українців. Кожна з національних груп мала свою мову, культуру, традиції та інтереси. Відбувалися процеси асиміляції залежних народів.
Політична організація імперії також була складною. Австрія складалася з різних коронних земель. Кожна з цих територій мала власну систему управління, законодавство та політичні структури. Ця фрагментарність країни створювала враження, ніби вона складалася з “клаптів” (шматків) землі, об’єднаних спільною королівською владою.
3. К. Меттерніх писав: «Представницьке правління — це інструмент, на кому можуть грати лише чудові музиканти, настільки він є важким і капризним». Чи погоджуєтесь ви із цією думкою? Чи вважаєте ви, що сам К. Меттерніх був «чудовим музикантом», який використовував «інструмент» представницького правління?
Так, погоджуюсь. Для прийняття того чи іншого рішення було потрібно завжди знаходити компроміс. Меттерніх був австрійським дипломатом та політиком, відомим своєю впливовістю на європейську політику того часу. Він займав високі посади, включаючи міністра закордонних справ та канцлера Австрійської імперії. Політичні інтереси Меттерніха включали боротьбу з ліберальними, революційними та національними рухами не лише в Австрії, а у всіх країнах Європи.
Політик сприяв міжнаціональному тертю між різними народами імперії (зокрема, між поляками і українцями в Галичині), сповідуючи принцип “розділяй і владарюй”. Приклад подібної політики підтверджує його вміння бути “чудовим музикантом” на “інструменті представницького правління”.
III. Мислю творчо й самостійно
1. Коли в липні 1830 р. була здобута перемога над Карлом Х, на стінах будинків Парижа розклеїли текст маніфесту: «Карл Х не зможе повернутися до Парижа: він пролив народну кров. Встановлення республіки збудило б серед нас згубні розбрати й посварило б нас із Європою. Герцог Орлеанський — король-громадянин… Він чекає виявлення нашої волі. Оголосимо ж її… Йому вручить корону французький народ». Хто міг бути автором цього маніфесту? Кому вдалося здобути перемогу в липні 1830 р., а кому — скористатися цією перемогою?
Автором маніфесту могли бути представники буржуазії, прихильники Луї-Філіппа Орлеанського. Перемогу в липні 1830 року здобула буржуазія і у Франції було встановлено буржуазну монархію. Згідно нової Конституції знижено майновий ценз і вік для виборців, інші демократичні перетворення. Скористалася результатами революції крупна буржуазія – насамперед великі промисловці та фінансисти, в інтересах яких діяв уряд. Це приводило до соціальної напруги, що привела до повстання 1831 й 1834 рр. ліонських ткачів.
2. Багато істориків вважають, що без допомоги К. Меттерніха Австрія не змогла би проіснувати до 1918 р. Чи погоджуєтесь ви із цією думкою?
Так, з цим твердження можна погодитися. Політику вдавалося реалізовувати політику протидії революційним, ліберальним та національним рухам, які загрожували імперії. Він використовував дипломатичні зв’язки і союзи для забезпечення стабільності імперії та підтримки її інтересів у міжнародній спільноті. Меттерніх запроваджував реформи зміцнення центральної влади та згуртування різних національностей в межах імперії.
Меттерніх докладав зусиль для збереження існуючого положення та балансу сил у Європі, що допомагало Австрійській імперії уникати великих конфліктів та розпаду. Ця стратегія дозволило імперії витримувати політичні кризи, включно з революцією 1848 року.
Проте ця думка не може бути абсолютною. Існує твердження, що Меттерніху не вдалося вирішити ключових проблем Австрійської імперії, а саме етнічних та національних конфліктів, що з часом привели до її розпаду.
3. Політично активні поляки в Австрії мали значно ширші права, ніж українці. Чому такий хід подій був на руку Австрійській державі, яка всіляко експериментувала такою політикою й з іншими народами?
Це давній імперський принцип, відомий з часів стародавнього Риму – “розділяй і владарюй”. Австрія застосовувала його для забезпечення свого контролю над різними народами. Це означало надання певних прав та привілеїв окремим групам, які сприяли їхньому підтриманню та лояльності до імперії.