Чому в першій половині ХІХ ст. Велика Британія стає “майстернею світу”? Які особливості мала зовнішня політика Великої Британії в цей період?
Опрацюйте текст і виконайте завдання:
1. Укладіть схему «Зовнішня і колоніальна політика Англії», у якій відобразіть цілі, напрями і заходи Англії в цій царині;
Англійський уряд вважав, що правова система і форма державного правління (парламентська монархія) Великобританії є ідеальною і тому її варто нав’язувати іншим країнам (включаючи і Європу).
Англія впродовж ХІХ століття вела агресивну зовнішню політику, втручаючись у військові конфлікти по всьому світу: Участь у Кримській війні проти Росії, підтримка Італії в боротьбі з Францією, опіумні війни в Китаї, захоплення Гонконгу, війни в Ірані, Бірмі, спроби посилення впливу в Афганістані, колоніальні війни в Африці, придушення повстання сипаїв в Індії, колонізація Канади, Тасманії, Нової Зеландії, Австралії. В колоніях, де мали перевагу вихідці з Британії (Європи), англійський уряд дозволяв обмежений суверенітет – домініони.
Цілями колонізаторської політики було захоплення ринків збуту товарів, доступ до природних ресурсів, контроль за світовими торговими шляхами і розташування військових баз, поширення християнства, переселення та наділення земельними ділянками на території колоній, виселення злочинців в колонії.
2. Визначте, які провідні держави могли бути союзниками або противниками Англії у міжнародних відносинах. Обґрунтуйте свої припущення.
Противниками Англії могли бути колоніальні імперії, подібні їй. Проте залежно від політичної ситуації окремі з них могли ставати й союзниками з метою досягнення переваги в колоніальній боротьбі. Кожна з імперій дбала про реалізацію власних загарбницьких планів, і Велика Британія в цьому питанні не тільки нічим не відрізнялася від інших колонізаторів, а й могла бути взірцем колоніальної політики.
Запитання та завдання
I. Знаю й систематизую нову інформацію.
1. Чому Велику Британію в 50–60-і роки ХIX ст. називали «майстернею світу», «світовим перевізником», «світовим банкіром»?
В Англії на середину ХІХ ст. був практично завершений промисловий переворот, частка промислового виробництва країни складала 45% світового. Тому Велику Британію називали “майстернею світу”. Певною мірою цей успіх був зумовлений наявністю колоній, що давало їй змогу контролювати світовий ринок.
Англія мала найбільший торговельний флот у світі, тому її називали світовим перевізником. маючи Країна займала монопольне становище на світовому ринку.
Англію називали світовим банкіром тому, що країна володіла найбільшим орієнтованим на ринок промисловим виробництвом, товарообігом і, відповідно, формуванням промислового та фінансового капіталу. Лондон перетворився на найбільший фінансовий центр світу. Англійські банки забезпечували фінансування для зовнішньої торгівлі, інвестицій та міжнародних платежів. Фунт стерлінгів став головним засобом розрахунків між країнами світу.
2. Назвіть основні передумови парламентської реформи 1867 р. У чому полягала її суть? Якими були її основні наслідки?
Передумови парламентської реформи:
– боротьба мас населення за розширення виборчого права і за політичні права;
– зумовлений розвитком промисловості ріст міського населення;
– слабке представництво робітників у парламенті і соціальна напруга, викликана нерівністю в соціальному представництві;
– парламентські партії бачили в розширенні виборчих прав можливість залучення нових виборців і отримання підтримки на виборах.
Суть парламентської реформи:
– тривав процес подальшій демократизації політичної системи країни;
– основною метою було надання виборчих прав усім повнолітнім чоловікам.
Наслідки парламентської реформи:
– виборче право отримали понад 50 % дорослого чоловічого населення;
– ліквідовані “гнилі містечка” (46);
– зниження майнового цензу для виборців;
– 1872 р. ухвалено закон про таємне голосування.
3. Коротко схарактеризуйте основні риси й найважливіші події «Вікторіанської епохи» в 50–60-і роки XIX ст.
Вікторіанська епоха – період правління королеви Великої Британії Вікторії (1837-1901 р.), за якої країна досягла найвищого піднесення своєї могутності.
Основні риси епохи:
– перевага моральних такі цінностей: працьовитості, економності, пунктуальності, тверезості;
Найважливіші події епохи:
– друга парламентська реформа та утвердження двопартійної системи: ліберальної (віги) та консервативної (торі) партій, які боролися за місця в парламенті;
– промислова революція;
– політика колоніалізму, надання колоніям зі значною кількістю білих переселенців статусу домініонів.
4. Які були причини голоду 1845–1849 рр. в Ірландії?
Причинами голоду 1845–1849 рр. були відміна «хлібних законів», хвороби картоплі та високі ціни на продовольство. Проте англійський уряд не доклав жодних зусиль до вирішення проблеми голоду, аргументуючи високі ціни вільними ринковими відносинами.
5. Покажіть на карті, вміщеній у шкільному атласі, колонії Великої Британії та її домініони.
Європа: Гібралтар, Кіпр, Ірландія, Острови Мен, Гернсі І Джерсі, Мальта.
Азія: Бахрейн, Бірма, Бруней, Індія і сучасний Пакистан, Кувейт, Мальдівські острови, Палестина, Сінгапур.
Африка: Ботсвана, Єгипет, Золотий берег (нині Гана), Кенія, острів Маврикій, Нігерія, Сейшельські Острови, Сомалі, Трансвааль (нині ПАР), Уганда.
Латинська Америка: Барбадос, Багамські острови, Британські Віргінські острови.
Північна Америка: Бермудські острови, Канада, до кінця XVIII століття-частина сучасних США, Ньюфаундленд.
Австралія и Океанія: Південна Австралія, Британська Нова Гвінея, Нова Зеландія, Фіджі.
(Домініони виділені курсивом).
6. Поясніть значення основних понять параграфа підручника:
майстерня світу – Англії завершила першою в Європі і світі промисловий переворот, тож її промисловість виробляла 45% світової продукції. Англійські товари були відомі майже у всіх куточках світу.
парламентська реформа – зміни виборчого законодавства, що привели до збільшення кількості виборців за рахунок зниження майнового цензу та реорганізації виборчих округів пропорційно до кількості населення;
колонія – поселення громадян поза межами своєї країни; територія чи країна, що позбавлена незалежності та знаходиться під владою;
метрополія – держава, що володіє колоніями, є центром колоніальної імперії;
домініон – де-факто незалежна держава у складі Британської імперії, що визнавала головою держави британського короля (королеву), представленого в домініоні генерал-губернатором, якого призначав британський монарх.
ІІ. Обговоріть у групі
1. З 1850 по 1870 р., збільшивши уп’ятеро експорт машин, Велика Британія у відносинах з іншими країнами добивалася взаємного скорочення мит на товари, що ввозилися. Як Ви думаєте, чому Британія здійснювала саме таку торговельно-економічну політику?
Тому, що Британія на той час експортувала значно більше товарів (машин), ніж будь-яка інша країна світу, тож їй було вигідним зменшення мита при ввезені товару в ту чи іншу країну світу.
2. Систему двох партій у Великій Британії сучасники називали «системою гойдалок»; характерно, що партія, яка не була на даний момент при владі, називала себе «опозицією Її Величності». Як Ви розумієте вислови «система гойдалок» та «опозиція Її Величності»?
Система гойдалок означає почергове перебування в парламентській більшості партії то лібералів, то консерваторів. Парламентська меншість була “опозицією Її Величності”, бо не голосувала за закони провладної партії та королеви.
3. У середині XIX ст. Велика Британія була економічно найбільш розвиненою країною світу, її громадяни мали найширші демократичні свободи. Як ви думаєте, який взаємозв’язок існував між рівнем економічного розвитку й політичними порядками Британії?
III. Мислю творчо й самостійно
1. Лорд Г. Пальмерстон говорив: «У Британії немає вічних ворогів, у Британії немає вічних друзів. У Британії є лише вічні інтереси». Як ви думаєте, що криється в цьому твердженні? Чи діє воно в сучасній системі міжнародних відносин?
Твердження свідчить про постійне бажання Британії бути лідером у міжнародних відносинах для реалізації своїх політичних та економічних інтересів.
2. Англійський літературознавець і біограф Літтон Стрейчі в нападі іронічного відчаю проголосив: «Історія Вікторіанської епохи ніколи не буде написана, — ми надто багато про неї знаємо». Як ви розумієте цю думку? Чи може бути подібне у світі, в Україні?
Головна ідея вислову в тому, що не зважаючи на наші доволі об’ємні знання про Вікторіанську епоху, її історію неможливо охопити або описати повністю. Цитата вказує на неможливість створення повної (абсолютної) історії цієї епохи.
Наші знання насправді можуть не охоплювати всю складність та різноманітність того часу.
Вислів Літтона Стрейчі виражає певну іронію щодо нашого можливого твердження про вичерпні знання щодо історії цієї епохи. Він вказує на те, що історія завжди є складною й недоступною для повного розуміння, навіть коли ми маємо багато інформації про той період. Завжди є більше, що потрібно вивчити та розкрити.
Будь- хто, описуючи історію Вікторіанської епохи, може не охопити у своїй праці тих чи інших її аспектів.
Так, це характерно як для України, так і для світу.