З якою метою були проведені парламентські реформи у Великій Британії? Чому поширився чартизм?
Дослідіть історію першої парламентської реформи у Великій Британії. Визначте її причини, зміст та історичне значення. Висловіть припущення, чи всі члени британського суспільства були задоволені реформою. Свою думку обґрунтуйте.
Відсутність загального виборчого права, недостатнє представництво в парламенті депутатів від промислових центрів, наявність “гнилих містечок” (виборчі округи припадали на вже не існуючі поселення або з дуже малою кількістю виборців) – такі основні причини першої парламентської реформи.
Змістом реформи було збільшення кількості виборців (з 220 тис. до 670 тис. з 14 млн. нас.), ліквідація “гнилих містечок” (56), представництво промислових центрів у парламенті (42 нові виборчі округи). Таким чином, у парламенті змінилося співвідношення сил на користь промисловців (посилення буржуазії), а значення земельної аристократії зменшується.
Ключове значення першої парламентської реформи полягає у тому, що вона почала процес демократизації британської політичного системи, стала першим кроком у напрямку розширення політичних прав у Великій Британії, заклала підґрунтя для подальших реформ, які забезпечували більше представництво і рівність у виборчому процесі.
Проаналізуйте зміст «Народної хартії» і поясніть, чому британський парламент відмовлявся її прийняти?
Основні положення документа:
– Право голосу всім чоловікам віком від 21 року.
– Поділ території країни на 200 виборчих округів із орієнтовно рівною кількістю населення; від округу до парламенту обирали тільки одного депутата.
– Щорічні вибори всіх депутатів парламенту.
– Таємне голосування під час виборів депутатів.
– Скасування майнового цензу для виборців.
– Оплата діяльності депутатів з державної скарбниці.
Британський парламент відмовлявся прийняти Хартію через її надмірну демократичність, що суттєво б ускладнювало проходження в парламент аристократії, а саме: виборче право для чоловіків з 21 року, скасування майнового цензу, оплата праці депутатів (матеріальне забезпечення потенційних депутатів з суспільних низів), таємне голосування.
Визначте, який вплив мав чартистський рух на внутрішню політику британських урядів.
Уряд під впливом чартизму вимушено проводив певні демократичні реформи:
– скасування «хлібних законів»1846 р.;
– законодавче встановлення 1847 р. 10-годинного робочого дня для для жінок і дітей;
– закони про охорону праці;
– дозволена діяльність тред-юніонів;
– підвищення буржуазією заробітної плати кваліфікованим робітникам.
Поміркуйте, у чому полягають переваги і загрози політики вільної торгівлі.
Переваги: вільна торгівля сприяє росту товарообігу, збільшує обсяги виробництва і доступу товарів до споживачів, стимулює конкуренцію між виробниками.
Загрози: безробіття внаслідок перенесення виробництва у регіони (держави) з дешевшою робочою силою, загроза місцевому виробництву внаслідок притоку товарів з-за кордону.
За якого рівня розвитку економіки держава може не боятися політики вільної торгівлі?
Виключно за високого рівня розвитку економіки з відповідно високим рівнем конкуренції, між виробниками, якості і кількості товарів, високим рівнем доходів споживачів.
Запитання та завдання
I. Знаю й систематизую нову інформацію.
1. Які факти свідчили про те, що в першій половині XIX ст. в Британії швидкими темпами розвивалося промислове виробництво?
Розвитку промисловості сприяли великі військові замовлення уряду задля озброєння артилерією армії та флоту. У 30-і роки ХІХ ст. Велика Британія посіла перше місце у світі за рівнем розвитку промисловості: у країні вироблялось 45 % світової промислової продукції. Використовувалися парові двигуни у промисловості та транспорті (водному, залізничному – перша залізниця збудована 1825 року).
2. Якими були особливості політичної й виборчої систем Великої Британії?
Форма правління – парламентська монархія. На чолі виконавчої влади – король (монарх) та уряд (Кабінет Міністрів). Законодавчий орган – парламент, який мав дві палати: Нижню палату парламенту (Палату громад) та Верхню (Палату лордів). Остання затверджувала проекти законів, які ухвалила Палата громад. Нижня палата обирали на виборах із застосуванням високого майнового цензу, Верхня – призначалася королем і була спадковою.
Була сформована двопартійна система – торі і віги (консерватори і ліберали). Партія, що здобула перемогу на виборах, формувала уряд.
3. У чому полягали розбіжності між двома течіями в боротьбі за Хартію?
У боротьбі за Хартію в першій половині XIX століття виділялися дві основні течії – радикальні та консервативні чартисти. Перші виступали за проведення масових мітингів, маніфестацій, зборів з метою досягнення вимог Хартії, другі виступали за зміни, проведені виключно парламентським шляхом. Радикали висували соціальні питання, що стосувалися покращення умов життя робітників,
4. Назвіть основні положення «Народної хартії».
– Право голосу всім чоловікам віком від 21 року.
– Поділ території країни на 200 виборчих округів із орієнтовно рівною кількістю населення; від округу до парламенту обирали тільки одного депутата.
– Щорічні вибори всіх депутатів парламенту.
– Таємне голосування під час виборів депутатів.
– Скасування майнового цензу для виборців.
– Оплата діяльності депутатів з державної скарбниці.
5. У чому полягала сутність парламентської реформи 1832 р.?
Сутністю парламентської реформи було збільшення кількості виборців (з 220 тис. до 670 тис. з 14 млн. населення), ліквідація “гнилих містечок” (56), представництво промислових центрів у парламенті (42 нові виборчі округи). У парламенті змінився баланс сил на користь промисловців (посилення буржуазії), а значення земельної аристократії йде на спад.
6. Визначте основні причини виникнення чартистського руху.
Відсутність політичних прав у переважаючої частини населення.
Важке соціально-економічне становище найманих робітників та інших малозабезпечених верств населення.
Вплив ідеологій просвітництва та соціалізму. Ідея громадянських прав, свободи і рівності стала основою для вимог чартистів.
7. Назвіть і коротко схарактеризуйте основні етапи чартистського руху.
1. Організація чартистського руху в1838 р. та подання І петиції до парламенту (1,2 млн. підписів).
2. Утворення 1840 р. Національної Асоціації Чартистів – центрального органу руху.
3. Підготовка 1842 р. ІІ петиції до парламенту (3,5 млн. підписів).
4. Підготовка 1845 р. ІІІ петиції до парламенту (5 млн. підписів).
5. Поступовий спад чартистського руху з 1848 року.
Петиції стосувалися загального виборчого права, парламентської реформи, зменшення тривалості робочого дня, зростання заробітної плати.
8. Чому чартистський рух зазнав поразки?
Права течія руху виступала за спілку з буржуазією, виступала за парламентських вирішення питань, поставлених чартизмом.
Ліва течія хотіла виступала за радикальні засоби боротьби. Ліві не підтримували союзу з буржуазією, натомість вважаючи, що лише насильницькі методи допоможуть реалізувати поставлені цілі.
Відсутність єдності щодо реалізації поставлених завдань стало однією з причин поразки руху чартистів.
Петиції незмінно не голосувалися в парламенті, а після спроб збройних виступів 1848 р. рух поступово занепадає тлі на поліпшення становища робітників (насамперед, кваліфікованих) і згодом припинив своє існування.
9. У чому полягало значення чартистського руху?
Чартизм був рухом за політичні права, мобілізував робітників, звернув увагу суспільства на соціальні проблеми, став кроком у напрямку покращення умов праці та соціальних стандартів, дав поштовх іншим суспільним рухам (наприклад, рух за права жінок).
10. Поясніть терміни й поняття:
протекціонізм – економічна політика держави, спрямована на підтримку та захист національного виробника від іноземної конкуренції на зовнішньому і внутрішньому ринках;
чартизм – політичний та соціальний рух у Великій Британії з кінця 1830-х до кінця 1840-х років, який отримав ім’я від поданої в 1839 році парламенту петиції, яка називалася хартією або народною хартією;
хартія – назва документів публічно-правового характеру, в яких знайшли відображення політичні вимоги певних груп населення. Має декларативний характер;
петиція – звернення, пропозиція, скарга, прохання, клопотання, яка подається в органи державної влади у письмовій формі;
виборча реформа – парламентський акт, яким було внесено зміни до виборчої системи Великої Британії;
майновий ценз – обмеження в правах громадян, або ж людей взагалі, майно чи доходи яких менше визначеного розміру;
тред-юніони – назва професійної спілки у Великобританії та деяких інших країнах, що об’єднує переважно кваліфікованих робітників.
ІІ. Обговоріть у групі
1. Чому, на ваш погляд, боротьба за парламентську реформу в XIX ст. була головною вимогою трудящих Великої Британії?
Наймані робітники не мали політичних прав, тож вони вимагали проведення виборчої реформи, аби брати участь у виборах та мати своїх представників у англійському парламенті, аби ті відображали їхні інтереси.
2. Як ви думаєте, чартисти були революціонерами чи реформаторами?
Вимоги чартистів були і реформаторськими, і революційними водночас, вони були спрямовані на оновлення виборчої системи та розширення політичних прав громадян. В русі чартистів була перевага мирних методів боротьби (петиції та виборчі кампанії), ніж радикально-революційних. Чартисти намагалися досягти своїх цілей шляхом організації великої кількості населення для маніфестацій та мітингів та мирного переконування уряду в необхідності політичних змін у суспільстві.
3. Після відхилення першої петиції чартистів (1839 р.) вийшла праця Т. Карлейля «Чартизм», у якій доводилося, що «знищити чартизм не можна, не знищивши злидні». Як ви розумієте цю думку автора?
Вислів говорить про глибокий зв’язок між чартизмом і злиденним соціальним становищем соціальних низів. Чартизм був наслідком незадоволення інтересів та низького рівня життя значної частини населення країни. Рух був результатом глибокої соціальної нерівності та злиднів, які тиснули на бідні суспільні верстви населення.
4. Як ви думаєте, чому британський уряд погодився скасувати «хлібні закони»?
Хлібні закони, спрямовані на захист вітчизняного виробника, призводили до подорожчання хліба. Відповідно, це загалом дестабілізувало внутрішній ринок та могло стати приводом до народних заворушень.
III. Мислю творчо й самостійно
1. Чому боротьба за виборчу реформу була важливою для британського суспільства? Спробуйте пояснити, чому в Британії ані в 30-і роки XIX ст., ані в наступні роки (на відміну від інших країн) не відбувалися революції за участі робітників.
Метою виборчої реформи було збільшення кількості населення, задіяного в політичному житті (мати вплив на владу чи навіть стати її частиною) – від 220 тис. до 670 тис., виборців з 14 млн. населення, розширення представництва підприємців в англійському парламенті. Саме їх присутність та вплив на державну політику з одночасним зменшенням політичної ваги земельної аристократії зупиняла радикалізацію англійського суспільства. В парламенті приймали соціальні орієнтовані закони, які зменшували соціальну напругу в суспільстві (законодавство щодо праці дітей та жінок, поліпшення житлових умов, впровадження системи соціального страхування), Ці заходи сприяли мирному розвитку суспільних відносин та унеможливлювали революції.
2. Пригадайте/дізнайтеся визначення поняття «громадянське суспільство». Доберіть з тексту параграфа історичні факти, які підтверджують, що у Великій Британії в першій половині XIX ст. формувалося громадянське суспільство.
Громадянське суспільство є системою незалежних від держави інституцій та організацій, що дають можливість якнайширшої реалізації людських прав та інтересів. При цьому реалізація прав одних груп людей чи індивідів не повинна здійснюватися за рахунок інших осіб чи колективів.
Ознаками формування у Великій Британії в першій половині XIX ст. громадянського суспільства є:
– перша парламентська реформа;
– виникнення громадянського суспільства (“середній клас” – підприємці, інтелігенція, професіоналів);
– соціальні реформи з метою покращення життєвих умов і праці робітників;
– виникнення значної кількості громадських організацій, які займалися питаннями соціальної справедливості, освіти, релігії, благодійництвом.
– розвиток культури: розквіт літератури, журналістики, мистецтва і освіти.
– зростання свободи преси і публічних обговорень.