Що змінила індустріальна революція у країнах Західної Європи? Які вона мала наслідки для європейців?
Подумайте, що може свідчити про другу індустріальну революцію в місці, де ви живете; в Україні в цілому.
В місці, де ми живемо – використання в техніці двигунів внутрішнього згоряння, електрифікація помешкань і велика кількість побутових приладів та високотехнологічних пристроїв з електричним живленням, включно з засобами зв’язку.
Другу індустріальну революцію називають технологічною революцією. Вона відбувалась в другій половині XIX століття та спричинила багато змін в світовому промисловому виробництві. Для України і світу вона означала будівництво промислових підприємств, впровадження у виробництві нових технологій (конвеєр, хімічна промисловість, машинобудування, металургія), масове виробництво стандартизованої продукції, розвиток транспортних комунікацій (включаючи повітряні), поширення засобів зв’язку.
Деякі вчені вважають, що винахід парової машини Ватта мав таке саме вирішальне значення для розвитку людської цивілізації, як і винайдення вогню первісною людиною та луку зі стрілами; інші кажуть, що сила пари наповнила людське суспільство енергією до змін.
Чи погоджуєтесь ви із цими думками? Відповідь аргументуйте.
Так, погоджуюсь. Парова машина Ватта стала двигуном розвитку промислового виробництва і транспортних комунікацій. Це дало змогу людству індустріалізувати промисловість, піднятися на новий рівень господарського розвитку – використання парової машини стало можливим у гірничому виробництві, залізничному транспорті, промисловому виробництві та інших галузях, що дозволило збільшити продуктивність праці та знизити вартість виробництва. Це сприяло розвитку економіки, зростанню населення та підвищенню якості життя.
Наведіть приклади використання принципу роботи парової машини в сучасній техніці.
Принцип роботи парової машини можна спостерігати в двигунах внутрішнього згоряння: енергія палива штовхає поршень, перетворюючи його поступальний рух на обертальний колінчастого валу. В паровій машині поршень штовхає пара, що утворюється внаслідок кипіння води в котлах.
Які чинники визначили думку вчених про те, що в 1960-1970-і роки на зміну індустріальному суспільству прийшло постіндустріальне, інформаційне суспільство?
Поширення засобів зв’язку (відбувалося значне зростання інформаційної технології, зокрема розвиток комп’ютерів та інших електронних пристроїв), далі – епоха мобільної телефонії та Інтернету. Важливе значення в процесі становлення постіндустріального суспільства мало розширення сфери послуг для населення.
Чому футбол сьогодні називають «видом спорту № 1»? Як ви розумієте вислів: «Футбол — це більше, ніж спорт»?
Футбол сьогодні називають “видом спорту №1” через його популярність та вплив на культуру і суспільство. Футбол грають у більш ніж 200 країнах світу, і футбольні матчі збирають величезну кількість глядачів.
Окрім того, футбол, як культурно-масове явище, може відволікати частину суспільства від участі в політиці, або ж навпаки (відомо, що футбольні фанати за потреби можуть швидко організовуватися в політичну силу).
Вислів “Футбол — це більше, ніж спорт” означає, що футбол має значення не тільки як спорт, але і як культурний феномен. Футбол є місцем комунікації людей з різних країн і культур. Футбол може об’єднувати людей та змінювати життя, а це відображається в його значенні для суспільства.
Запитання та завдання
I. Знаю й систематизую нову інформацію.
1. Назвіть наслідки індустріальної революції для розвитку господарства.
Відбувся перехід від аграрної цивілізації до промислової, найважливішою ознакою якої є виробництво товарів і послуг.
Відбувається зміна структури суспільства: зменшується значення селянства, слабне роль земельної
аристократії, ремісників і ремесла. І навпаки, збільшується кількість жителів міст (процеси урбанізації), в яких з’являється інтелігенція. Наростає протистояння промислової буржуазії (власників підприємств) та найманих промислових робітників.
Поява «середнього класу» – власників невеликих підприємств, управлінців, висококваліфікованих працівників, інженерів.
В політичній сфері відбувається залучення широкі верстви платників податків, які стають виборцями, а не лише нечисельна дворянська еліта. Індустріальна епоха дала поштовх до формування національної свідомості.
Змінюються умови праці: суттєво збільшується взаємозв’язок і взаємозалежність людей усередині одного колективу.
2. Назвіть верстви суспільства, які складали основу індустріального суспільства.
Буржуазія, наймані робітники, інтелігенція.
3. Назвіть види дозвілля, які стали доступними людям у ХІХ ст.
Театральне мистецтво, атракціони, кафе, ресторани, синематограф, виставки, спорт.
II. Обговоріть у групі
1. Назвіть особливості становища жінок за індустріальної доби.
Становище жінки залежало від її соціального статусу.
Жінки підприємців (буржуазія) мали матеріальний достаток, мали домашню прислугу, вдосталь вільного часу. Проте вони не могли працювати по найму та цілковито залежали від волі чоловіка.
Жінки робітників несли тягар домашніх обов’язків, працювали на підприємствах, мали трудове навантаження нарівні з чоловіками, часто отримуючи вдвічі меншу заробітну плату.
Жінки селян вели домашнє господарство, працювали на присадибній ділянці, опікувалися дітьми, виконували примусові трудові повинності або наймалися на роботу до землевласника.
2. Визначте позитивні і негативні аспекти урбанізації. Як, на вашу думку, цей процес впливав на традиційні цінності суспільства?
Позитивні аспекти урбанізації:
– Урбанізація забезпечує розвиток індустрії, торгівлі, послуг та інших видів діяльності, що допомагає розвитку економіки.
– Міська інфраструктура зазвичай є більш розвиненою в порівнянні з сільською, що забезпечує зручний доступ до медичних, освітніх та інших послуг.
– У містах проживають люди різних національностей та культур, що сприяє взаєморозумінню та пізнанню інших культур.
– У містах зазвичай є більше можливостей для працевлаштування та освіти, що дозволяє людям реалізувати свій потенціал.
Негативні аспекти урбанізації:
– Велика кількість транспорту та інших джерел забруднення в містах може викликати проблеми з навколишнім середовищем та здоров’ям мешканців.
– В містах може бути обмежена кількість доступного житла, що призводить до зростання цін та зниження якості житла для деяких мешканців.
– Серед містян може бути високий рівень безробіття, злочинності та соціальної нерівності.
– У містах люди можуть стати надмірно залежними від технологій, що може вплинути на їх фізичне та психічне здоров’я та знизити якість життя.
Урбанізація негативно впливає на традиційні цінності суспільства.
В місті зустрічаються люди різних культур та національностей, що сприяє культурному обміну між ними. Це призводить до зміни традиційних цінностей. У місті відбувається зміни життєвого укладу та вимог до праці, що призводить до зміни цінностей, пов’язаних з родиною, спільнотою та традиціями.
III. Мислю творчо й самостійно
Як ви вважаєте, які риси індустріальної цивілізації наявні в сучасній Європі, Україні, а які особливості, притаманні індустріальній цивілізації в ХІХ ст., сьогодні не існують чи значно менш виразні? Підготуйте розгорнутий план відповіді на запитання.
Сучасна Європа та Україна все ще мають деякі риси індустріальної цивілізації, характерні для ХІХ століття. Проте сьогодні вони можуть мати іншу форму або вираження.
Основні риси сучасної індустріальної цивілізації в Європі та Україні:
– Розвиток технологій та інновацій (інформаційні технології, біотехнології, нові матеріали та енергетика).
– Розвиток промисловості.
– Глобалізація та світова економіка: сучасна Європа та Україна є частинами світової економічної системи.
– Зростання населення та міська агломерація.
– Сучасна індустріальна цивілізація все ще характеризується надмірним споживанням та експлуатацією природних ресурсів, що веде до екологічних проблем.
– Значна роль технологій та науки (медицина, транспорт, телекомунікації, електроніка та ін.)
Розгорнутий план відповіді на запитання:
I. Вступ
- Визначення поняття “індустріальна цивілізація”
- Значення індустріальної революції для розвитку людського суспільства
II. Риси індустріальної цивілізації в сучасній Європі та Україні
- Розвиток технологій та інновацій
- Розвиток промисловості та сервісних секторів
- Глобалізація та світова економіка
- Зростання населення та міська агломерація
- Надмірне споживання та експлуатація природних ресурсів
III. Особливості індустріальної цивілізації в ХІХ ст., які сьогодні не існують чи значно менш виразні
- Розвиток вугільної промисловості та машинобудування
- Експансія європейських держав у пошуках нових ринків збуту та сировинних ресурсів
- Зростання залежності від ручної праці та занепад ремесла
- Відсутність соціального захисту для робітників та низький рівень життя бідніших верств населення
IV. Висновки
- Порівняння рис та особливостей індустріальної цивілізації в різні періоди
- Значення збереження природних ресурсів та сталого розвитку в сучасних умовах
- Важливість соціального захисту та розвитку людського потенціалу в епоху індустріального розвитку.