30. Форми і напрями освіти. Університети

Навчали хлопчиків з заможних родин (зазвичай аристократам, духовенству та купцям). Більшість населення, зокрема селяни та ремісники, не мали доступу до освіти. У XVI ст. виникли школи для дівчаток, а в XVІI ст. їхнє навчання поза межами рідного дому стало буденністю. У середній школі, яка існувала в цей період, навчання в основному було зорієнтоване на латинську мову, граматику, риторику, логіку та математику. Це було пов’язано з тим, що латинська мова була основною мовою науки та культури. Також у Ранньому Новому часі почали з’являтися університети, що дозволило більшій кількості людей отримати вищу освіту. Університети надавали навчання з різних наукових галузей, таких як медицина, право, теологія та філософія. Цей період дав людству великих геніїв (Леонардо да Вінчі, Вільяма Шекспіра, Йоганна Себастьяна Баха, Ісаака Ньютона). В Ранній Новий час набули поширення гуманістичний світогляд епохи Відродження та Просвітництво, реформаційні процеси сприяли баченню нової сутності християнства.
2. Які давні центри освіти у Європі ви пам’ятаєте з попередніх років вивчення історії?
1. Академія Платона у Давній Греції (387 до н.е.) – це була одна з перших вищих навчальних установ у світі, де займалися філософією, наукою та культурою.
2. Александрійська бібліотека у Давньому Єгипті (3 ст. до н.е. – 7 ст. н.е.) – це була найбільша бібліотека в світі, де зберігалися рукописи, книги, карті та інші джерела з різних галузей знань.
3. Університет у Болоньї в Італії (заснований у 1088 році) – це був один з перших університетів у світі, де надавалися навчання з різних наукових галузей, таких як медицина, право, філософія та теологія.
4. Оксфордський та Кембриджський університети в Англії (засновані у 12-13 ст. н.е.) – ці університети є одними з найстаріших університетів у світі та надали освіту багатьом видатним науковцям, письменникам та політикам.
5. Сорбонна у Парижі, Франція (заснована у 1257 році) – це була відома університетська школа, де навчалися та викладали багато видатних філософів та науковців.
6. Гейдельберзький університет, 1386 р. Німеччина.
В Україні – Києво-Могилянська академія, заснована у 1632 році та Острозька академія (1576-1636), Львівський університет, заснований у 1661 р.
3. Яке значення, на вашу думку, освіта широких верств суспільства має для розвитку держави?
Освіта широких верств суспільства є надзвичайно важливим фактором для розвитку держави. Освічене населення має більші шанси на розвиток власного потенціалу та на забезпечення сталого економічного розвитку країни.
Освіта дозволяє людям отримувати нові знання, уміння та навички, які можуть бути застосовані для вирішення різноманітних проблем. Наприклад, люди, які мають добре розвинену наукову та технічну освіту, можуть допомогти у розв’язанні складних технічних завдань та забезпеченні технологічного прогресу в країні.
Освічене населення також може бути більш відповідальним та свідомим відносно своїх прав та обов’язків громадянина, що сприяє підвищенню рівня культури та моралі в суспільстві. Люди з вищою освітою мають більші шанси на отримання високооплачуваних робіт, що дозволяє їм забезпечити достаток для своєї родини та сприяє розвитку економіки країни в цілому.
Освіта широких верств населення є ключовим фактором розвитку держави. Наявність освіченого населення, здатного до активної участі в різних сферах життя країни, є однією з найважливіших передумов для сталого розвитку та процвітання держави.

Запитання та завдання

I. Знаю й систематизую нову інформацію.
1. Розкажіть, як формувалося шкільне законодавство та управління освітою в різних країнах світу.
Пруссія: «Загальне положенням про школи» 1794 року освітні заклади оголошувалися державними – створена Вища рада з освіти, змінена 1808 року Міністерством внутрішніх справ з питань шкільної освіти.
Франція: шкільне законодавство впроваджувалося в часи І імперії (за Наполеона Бонапарта). Був визначений статус державних середніх шкіл (ліцеїв), створена система шкільних округів (університетів). 1881 р. запроваджено безкоштовну шкільну освіту. 1882 р. для дітей від шести до шістнадцяти років навчання було обов’язковим.
Велика Британія: 1830 року англійський уряд почав виділяти бюджетні кошти на утримання шкіл. 1847 р. запроваджено державне інспектування навчальних закладів, а також запроваджена обов’язкова початкова освіта. 1891 р. прийнято закон про безкоштовну шкільну освіту. Департамент освіти щорічно видавав навчально-методичні рекомендації «Шкільні кодекси».
США: розробка державного шкільного законодавства почалася відразу після здобуття незалежності в 1783 році. 1867 р. створено федеральний департамент народної освіти.
Управління шкільною справою в державах Заходу відбувалася у взаємодії двох напрямів – централізації (Пруссія, Франція) та децентралізації (Велика Британія, США).
2. Як змінювалась роль релігії у шкільній освіті?
Якщо середньовічній Європі релігія була основою освіти, і навчання переважно проводилося в монастирях та церковних школах. Роль релігії поступово зменшувалася і освіта набувала світських рис, практичною, налаштованою на потреби господарського розвитку аграрно-індустріального суспільства.
3. Схарактеризуйте становлення системи середньої освіти в Західній Європі та США.
Становлення середньої освіти відбувалося завдяки реформаторській діяльності урядів країн Західної Європи та США.
Пруссія: Освітні заклади оголошувалися державними (згідно «Загального положенням про школи» 1794 року) В 1808 році створене Міністерство внутрішніх справ з питань шкільної освіти.
Франція: освітня законодавча база впроваджувалося в часи І Імперії (за Наполеона Бонапарта). Був визначений статус державних середніх шкіл (ліцеїв), створена система шкільних округів (університетів). У 1881 році шкільна освіта стає безкоштовною. Навчання для дітей від шести до шістнадцяти років стає обов’язковим.
Велика Британія: З 1830 року започатковане державне утримання шкіл, а також обов’язкова початкова освіта стає обов’язковою. З 1891 р. діє закон про безкоштовну шкільну освіту. Департамент освіти щорічно видавав навчально-методичні рекомендації «Шкільні кодекси».
США: 1867 р. створено федеральний департамент народної освіти.
Управління шкільною справою в державах Заходу відбувалася у взаємодії двох напрямів – централізації (Пруссія, Франція) та децентралізації (Велика Британія, США).
4. Коли й де було засновано найдавніший університет у Європі?
Найстаріший університет Європи засновано 1088 року в місті Болонья, що на півночі Італії, як юридичний освітній заклад. Медичний, філософський та теологічний факультети були створені пізніше – в 14 столітті.
5. Як розвивалася система вищої освіти у Великій Британії, Франції, на німецьких та українських землях?
Вищу освіту в Європі та США можна було отримати, як правило, в університетах.
Велика Британія: вищу освіту здобували в університетах, інститутах, коледжах. Індустріальна епоха потребувала фахівців з технічних спеціальностей. Найпрестижнішими вищими навчальними закладами не тільки Великої Британії були Кембриджський та Оксфордський університети, вищі навчальні заклади в Лондоні, Ліверпулі, Ньюкаслі, Бірмінгемі, Глазго, Единбурзі. Спочатку мали філософський, медичний і теологічний факультети, згодом додалися факультети технічного напряму.
Німецькі держави: розвивалися “старі” середньовічні університети – Гейдельберзький університет (заснований у 1386 р.), університети у Фрейбурзі, Тюбінгені. В Берліні заснований університет 1810 року.
Франція: вищі навчальні заклади представлені університетами, що перебували під контролем держави, й вищих шкіл, що були переважно приватними.
Україна: На землях Західної України, що перебували на той час під владою Речі Посполитої, 1661 р. заснований Львівський університет, який став потужним науковим центром. В ньому працювали філософський, богословський, правничий і медичний факультети. 1849 р. відкрито кафедру руської словесності (української мови та літератури), яку очолював Яків Головацький (учасник “Руської Трійці”). У 1894 р. почала діяти кафедра історії України, яку очолив Михайло Грушевський, у 1900 р. почала працювати друга кафедра української літератури на чолі з Кирилом Студинським.
Завдяки діяльності вченого Василя Каразіна1805 року було відкрито Харківський університет (під владою Російської імперії). Університет став науковим центром, там видавалися українські газети, журнали, альманахи.
1834 р. відкрито Київський університет Святого Володимира, якого очолив учений-природознавець, філолог та історик Михайло Максимович.
1865 р. на базі Рішельєвського ліцею було відкрито університет в Одесі. В університетах, за діяли історико-філологічні, фізико-математичні, юридичні й медичні факультети.
6. Дайте визначення поняття:
університет – вищий навчальний заклад, де навчаються майбутні фахівці з фундаментальних і багатьох прикладних наук. Університет здійснює й науково-дослідну роботу. Університети мають у своєму складі кілька факультетів, на яких представлена сукупність різних дисциплін, що становлять основи наукових знань.