Чи згодні ви з тезою конвенції про те, що Франція та Росія були «натхненні» прагненням до збереження миру? Чи був франко-російський союз агресивним?
“Хочеш миру – готуйся до війни” – відомий вислів з часів античного світу. Франція і Росія вбачали мир лише в контексті власної військової агресії у відповідь на аналогічні дії держав-підписантів Троїстого союзу.
Проте історія переконує, що справжній мир можливий лише з позиції сили, адже заклики до миру слабкої у військовому плані держави до миру не приведуть, радше навпаки.
Розтлумачте символіку карикатури. Які особливості міжнародних відносин висвітлив автор зображення?
Кожна провідна держава намагалася максимально використати міжнародну політичну ситуацію для своєї вигоди, укладаючи для цього ситуативні союзи з тими чми іншими державами.
За легендою, Отто фон Бісмарк колись висловився так: «Війни виграють не генерали, війни виграють шкільні вчителі та парафіяльні священики». Як Ви розумієте ці слова? Чи є актуальними вони сьогодні?
Так, ці слова актуальними й на сьогодні. Для ведення воєн потрібне не тільки озброєння, але й ідеологічна готовність суспільства воювати (суспільство має бути “заряджене” на війну).
Яка ідея цього сатиричного малюнку? Як Ви вважаєте, чи були подібні сюжети у французьких виданнях? На що налаштовували читачів подібні малюнки?
Подібні малюнки налаштовували німецьке суспільство на майбутню війну, в якій будуть брати вчорашні діти. Ймовірного противника зображували негідно та принизливо, якого легко можна перемогти.
У чому полягала важливість українських земель для Німеччини?
Важливість українських земель полягала в забезпеченні Німеччини продовольством.
Проаналізуйте геополітичне становище України за цією схемою.
Українські землі входили до геополітичних інтересів протиборчих імперій, і як наслідок, Україна стала ареною бойових дій в недалекому майбутньому.
Проаналізуйте плани європейських держав щодо українських земель у Першій світовій війні і ставлення українців до ворогуючих сторін. У чому полягала трагедія українців у тій війні?
Плани Німеччини: послаблення Росії за рахунок відторгнення від неї України, перетворення українських земель на продовольчий придаток Німеччини, плацдарм для просування на Схід.
Плани Австро-Угорщини: приєднання Волині та Поділля, сприяння поширенню Німеччини на Україну, що послаблювало б Росію.
Плани Росії: розраховувала захопити Східну Галичину, Буковину, Закарпаття, знищення на завойованих землях проявів національно-визвольного руху, ліквідація там польського впливу.
Трагедія українців полягала в тому, що вони були мобілізовані до ворожих армій і воювали за інтереси ворогуючих імперій.
Запитання та завдання
I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Чим можна пояснити посилення британсько-німецьких і франко-німецьких протиріч?
Просування Німеччини на схід та її територіальні претензії привели до протиріччя з Великобританією – до економічного, політичного й колоніального суперництва двох держав додалася гонка військово-морських озброєнь. Будівництво Німеччиною Багдадської залізниці 1899 року для просування її до Перської затоки суттєво занепокоїло англійців, оскільки суперечили Британським колоніальним планам. Німеччина також суперничала з Англією в питанні колоніального загарбання Південної Африки.
Франція прагнула реваншу за поразку у війні з Пруссією (найбільшою німецькою державою)1870-1871 років, а також повернути втрачені землі в ході франко-прусської війни – Ельзас і Лотарінгію. Німеччина претендувала на рівні права в питанні володіння колоніями з іншими колоніальними державами, зокрема Францією.
2. Чому в 90-і роки XIX ст. почалося зближення Франції та Росії?
Зближення Франції і Росії було зумовлене пошуком протистояння Троїстому Союзу – військово-політичного блоку, до складу якого входили Німеччина Австро-Угорщина та Італія.
3. Які міжнародні наслідки мало створення військово-політичних блоків?
Основним наслідком утворення військово-політичних блоків (Троїстого союзу та Антанти) була підготовка до світової війни за переділ колоніальними імперіями уже поділеного ними світу.
4. Назвіть країни, які увійшли до Троїстого союзу та Антанти.
Троїстий союз, 1882 р. – Німеччина, Австро-Угорщина, Італія.
Антанта, 1907 р. – Велика Британія, Франція, Росія.
5. Визначте за картою, країни якого з ворогуючих воєнно-політичних блоків мали більшу територію. Чи могло це бути визначальним у війні?
Більшу територію мала Антанта. Визначальними у війні є всі ресурси ворогуючих сторін. Територія один з них. Проте його не можна назвати ключовим ресурсом, бо таким є військово-економічний потенціал держави, що воює.
6. Назвіть основні міжнародні конфлікти, що відбувалися на початку ХХ ст.
1899 – 1902 рр. англо–бурська війна
1904–1905 рр. російсько-японська війна
1912-1913 рр. Перша Балканська війна
1913 р. Друга Балканська війна
7. Схарактеризуйте геополітичні плани щодо України Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій.
Плани Російської імперії: захоплення Східної Галичини, Буковини, Закарпаття, знищення на завойованих землях проявів національно-визвольного руху, ліквідація польського впливу через піддержку москвофільства та панславізму.
Плани Німецької імперії: послаблення Росії за рахунок відторгнення від неї України, перетворення українських земель на продовольчий придаток Німеччини, плацдарм для просування на Схід.
Плани Австро-Угорської імперії: приєднання українських Волині та Поділля, сприяння поширенню Німеччини на Україну, що послаблювало б Росію.
8. Поясніть значення термінів і понять:
гонка озброєнь – протистояння двох чи кількох держав, військових блоків держав за перевагу в збройних силах;
шовінізм – ідеологія, сутністю якої є пропагування переваг одного народу над іншими народами з метою обґрунтування свого «права» на їхню дискримінацію або пригнічення.
II. Обговоріть у групі
1. Виступаючи в Рейхстазі 11 грудня 1899 р., канцлер Німеччини Б. Бюлов сказав: «Ми не потерпимо, щоб будь-яка іноземна держава, або будь-який чужоземний Юпітер сказав нам: «Що робити? Світ вже поділений!». Ми не хочемо нікому заважати, але ми і не дозволимо нікому стати на нашому шляху. Ми пасивно не стоятимемо осторонь, тоді як інші ділять світ».
Які тенденції в зовнішній політиці його країни відобразила промова канцлера Німеччини?
Заклики Німеччини до перерозподілу уже поділеного між імперіями світу.
2. Відомий німецький військовий історик Карл фон Клаузевіц вважав, що війна є продовженням внутрішньої політики держави. Чи згодні ви з такою точкою зору? Які факти з історії провідних європейських держав в останній третині XIX ст. підтверджують (або спростовують) цю думку?
Війна може бути продовженням внутрішньої політики держави, оскільки вона є наслідком проблем (слабка економіка, бідність, безробіття), які не можуть бути вирішені шляхом мирних засобів та потребують радикальних заходів, які включають у себе воєнні дії. Проблеми, що потребували внутрішньополітичних рішень, ставали відображенням зовнішньополітичної діяльності держави.
Приклади:
російсько-японська війна 1904-1905 рр. Російська імперія на той час переживала глибоку політичну та соціальну кризу, яка виникла внаслідок недостатньої реформаторської діяльності царського уряду, порівняно невисокого розвитку економіки, а також політичного протистояння між соціальними верствами;
війна між Іспанією та США у 1898 р. В Іспанії не реформувалася політична система, спостерігався процес занепаду економіки;
війна між Китаєм та Японією у 1894-1895 р. Китай не зміг вирішити проблеми мирним дипломатичним шляхом, то ж вів війну проти Японії через внутрішні політичні конфлікти та значну корупцію у державі.
3. Як ви думаєте, які події та процеси, що відбувалися на міжнародній арені в останній третині XIX ст., вказували на наближення Першої світової війни?
Зростання амбітних планів Німеччини щодо колоніального перерозподілу світу, утворення протиборчих військово-політичних блоків Троїстого союзу (1882 р.) та Антанти (1907 р.).
III. Мислю творчо й самостійно.
1. Уявіть, що вам як депутатам парламентів Німеччини й Великої Британії, що повністю підтримують зовнішньополітичний курс своїх держав, у 1900 р. довелося б виступити в парламентах цих країн з питань зовнішньої політики.
Складіть тексти таких промов.
Промова депутата в Німеччині.
Шановні колеги!
Я звертаюся до вас зі стурбованістю щодо нашої батьківщини та місця Німеччини в світі. Наша країна має брати активну участь у світовій політиці та зайняти гідне місце на міжнародній арені. Наш голос мають чути в світі і ми маємо проголосити німецьку присутність у світових справах.
Нам потрібно поглянути на світову карту та звернути увагу на колоніальний перерозподіл світу, який давно відбувається без нас. Я переконаний – Німеччина має право на вагому частку в колоніальній експансії. Ми повинні мати можливість мати ресурси та вплив на світовій арені. Колоніальний розподіл дає нам можливість виконувати нам велику місію на міжнародній арені та примножувати наш економічний потенціал.
Проте, я розумію, що колоніальний перерозподіл світу може викликати конфлікти з іншими країнами. Тому ми повинні розглянути можливість гідного військового протистояння. Сила і міць!
Ми повинні також не забувати про наш народ. Ми маємо забезпечити його добробут та розвиток нашої країни. Успіх цієї політики лежить у площині нашого вплив у на міжнародній арені. Наші дії в зовнішній політиці мають відповідати нашим цілям та інтересам.
Я закликаю парламент та нашу державу до активної участі в світовій політиці та до взяття участі у колоніальному перерозподілі світу.
Промова депутата англійського парламенту
Шановні колеги.
Я звертаюся до вас з питанням збереження політичного впливу Великої Британії в світовій політиці. На думку багатьох експертів, ми стоїмо на тому рубежі, коли політичні сили світу реорганізовуються, формують військово-політичні блоки, тож британський вплив у світі може опинитися перед новими викликами.
Ми маємо активізувати наші зовнішньо-політичні стосунки для пошуку майбутніх партнерів для формування військово-політичних блоків з метою спільного захисту. Ми повинні зосереджувати увагу на наших колоніях та зберігати наш вплив у регіонах, які мають для нас важливе геополітичне значення.
Ми повинні бути уважними до змін у світі та вчасно адаптуватися до нових реалій. Ми маємо зосереджувати увагу на нових сферах впливу.
Отже, я закликаю наш парламент та нашу країну до збереження нашого впливу у світовій політиці, використовуючи наш досвід, і бути уважними до змін у світі.