Пригадайте визначення поняття «громадянська війна».
Це збройна боротьба за владу між громадянами одного суспільства чи країни.
Запитання та завдання
І. Знаю й систематизую нову інформацію
1. З якою метою європейці прагнули проникнути до Китаю? Як здійснювалися перші їхні спроби потрапити в цю країну?
Європейці намагалися проникнути до Китаю з метою встановлення торговельних зв’язків. Спроби проникнути на китайський ринок, заснувати торговельні факторії, проводилися португальцями та голландцями спробами підкупу місцевих чиновників. Проте європейці, попри тимчасовий успіх, зазнавали невдачі.
2. У чому полягала сутність політики ізоляції цинської династії?
Цинська династія проводила ізоляціоністську політику, і будь-які інші народи, згідно китайської ідеології, були варварськими в порівнянні з китайцями.
3. Розкажіть про хід Першої та Другої опіумних війн.
Перша опіумна війна (1839-1842) була конфліктом між Великою Британією та Китаєм, спричиненим контрабандою опіуму з Британської Індії до Китаю з метою отримання англійцями китайських товарів та намаганням влади Китаю припинити цю торгівлю.
18 березня 1839 р. китайською владою знищено велику партію опіуму (20 тис. ящиків), адже опіум викликав наркотичну залежність у його споживачів. У відповідь британці привели в Китайське море військову ескадру. У наступні роки британці здійснювали блокаду китайських портів та завойовували китайські фортеці. Китай мав відсталу економіку і армію, тому очікувано програв Британії. 29 серпня 1842 р. було підписано Нанкінський мирний договір, за яким Китай відкривав для британської торгівлі п’ять портів, сплачував контрибуцію та віддавав у «вічне володіння» британцям порт Гонконг.
4. Які були передумови повстання Тайпінів?
Повстання Тайпінів, яке відбулось в Китаї в 1850-1864 роках, було результатом складної комбінації різних політичних, економічних, соціальних та релігійних передумов.
Основні причини Тайпінського повстання:
– важке становище народу, що ускладнилося після закінчення Першої опіумної війни;
– іноземне панування маньчжурської династії, податкового тягаря;
– погіршення становища селян через їхнє обезземелення;
– агресія провідних європейських держав і США.
5. Назвіть цілі іхетуанів перед початком повстання. За яких обставин воно розпочалося?
У загальних рисах, цілі Іхетуану перед початком повстання можна побачити як сукупність націоналістичних, релігійних та соціально-економічних ідеалів, що висувалися з метою створення нової держави, яка б була більш справедливою та більш відповідала інтересам народу. Втручання іноземців у внутрішні справи, бідність і соціальна несправедливість, релігійний фанатизм стали поштовхом до початку повстання.
Перед початком повстання ідеологія Іхетуану полягала в створенні нової китайської держави, що була б побудована на засадах націоналізму та релігійного фанатизму. Ідеології Іхетуану було важливою рушійною силою для багатьох людей, особливо серед бідних селян та робітників, які були незадоволені тяжкою соціальною та економічною ситуацією.
Іхетуани вважали, що уряд цинської династії Китаю є корумпованим та безсильним, і що їх місія – звільнити народ від цього режиму.
Повстанці в Пекіні взяли в облогу посольський квартал. Вони жорстоко винищували всіх іноземців, включаючи жінок і дітей, а також хрещених китайців.
6. У чому полягали сутність програми тайпінів та основні принципи побудови їхньої держави?
В основі програми була ідея створення «Небесної держави великого благоденства» – «Тайпін тяньго», яка мала б задовольняти потреби всіх пригноблених верств китайського суспільства.
Програма державного будівництва тайпінів називалася «Земельна система небесної династії», суть якої полягала в перерозподілі податків на користь бідніших верств. Проте в середовищі повстанців не вистачало освічених людей, які б могли виконувати державні функції.
7. Розкрийте зміст трьох народних принципів Сунь Ятсена.
– націоналізм, тобто повалення Маньчжурської династії та відновлення китайського правління;
– народовладдя, тобто ліквідація монархії та встановлення республіки;
– народний добробут — проведення поступової націоналізації землі та встановлення прогресивного земельного податку.
8. Якими були підсумки Сіньхайської революції 1911-1913 рр.?
Китай залишався напівколоніальною, напівфеодальною, роздробленою державою з великою кількістю внутрішньополітичних проблем. Китай залишався слабким перед загрозою іноземної експансії. Сінхайська революція 1911–1913 рр. повалила монархію, але не об’єднала країну. Влада центрального уряду поширювалася на незначну частину Китаю. Більшість територій були контрольовані феодально-мілітаристські угруповання, що опиралися на різні іноземні держави.
Таким чином, революція не вирішила головних проблем країни, але вона подолала Маньчжурську династію, як найголовнішу перешкоду на шляху до модернізації.
9. Поясніть значення термінів і понять:
тайпіни — учасники політико-релігійного руху в Китаї, що призвів до масштабного народного повстання проти панування маньчжурської династії (1850-1864 рр.).
опіумні війни – це дві війни між Великою Британією та Китаєм в 1839-1842 та 1856-1860 роках. Ці конфлікти були спричинені торгівлею опіумом між Британією та Китаєм, яка супроводжувалась значними соціальними, економічними та політичними наслідками.
іхетуани – учасники повстання 1899 року проти іноземного панування в Китаї. У відповідь Велика Британія, Німеччина, Фрація, Австро-Угорщина, Японія, США, Росія й Італія організували військову інтервенцію до Китаю. 1901 р. повстання було придушене, на Китай знову був змушений виплачувати величезну контрибуцію.
Гоміньдан – це політична партія, заснована у 1912 році Сунь Ятсеном у Китаї. Назва “Гоміньдан” означає “Китайська Народна Партія”. Сповідує ідеологію націоналізму.
II. Обговоріть у групі
1. Які були наслідки поразки Китаю в опіумних війнах?
Опіумні війни (1839-1842 та 1856-1860) були серією збройних конфліктів між китайською династією Цінь та Великою Британією, що призвели до поразки Китаю та територіальними втратами. У жовтні 1860 р. був підписаний Пекінський договір, за яким китайський уряд виплачував Великій Британії та Франції велику контрибуцію, втрачав Гонконг, відкривав для іноземної торгівлі Тяньцзінь, дозволяв використовувати китайців як робочу силу в британських та французьких колоніях.
Окрім того, Китай втрачав контроль над опіумною торгівлею та портами, що погіршило економічне становище Китаю. Це призвело до росту економічної залежності від іноземних держав та погіршення соціально-економічного становища народу.
2. Як Ви вважаєте, чому спроби здійснення реформ у Китаї в 1898 р. зазнали невдачі? Чому в Китаї не була здійснена модернізація в дусі революції Мейдзі?
Спроби здійснення реформ у Китаї в 1898 році, відомі як “Сто днів реформ”, зазнали невдачі з кількох причин:
– реформи торкалися багатьох консервативних елементів в китайському суспільстві, включаючи імператора та консервативну верхівку правлячої династії Цін. Консерватори сприймали реформи як загрозу для традиційного китайського суспільства;
– реформи були занадто амбітними та швидкими. Уряд Китаю сподівався здійснити реформи за короткий час, але це призвело до того, що багато змін були зроблені занадто поспішно та без належної підготовки, що призвело до труднощів у їх реалізації;
– реформи не змогли здійснитися через внутрішню політичну боротьбу між різними угрупуваннями в правлячій династії та в уряді. На шляху до впровадження реформ стояли багато перешкод, у тому числі недостатнє фінансування та опора на місцевих еліт, що не підтримували реформи.
В результаті цих труднощів реформи впроваджувалися дуже повільно, що призвело до того, що вони були скасовані всього через 100 днів. Криза того часу довела, що реформи не можуть бути виконані без підтримки імператора та всієї верхівки правлячої династії. Без достатньої політичної підтримки та широкої легітимності влади реформи не мали шансів на успіх.
Також важливим фактором в невдачі реформ був зовнішній тиск з боку іноземних держав, таких як Японія, що були вже вдосконалилися в економічному та технологічному плані, та створювали конкуренцію для китайських товарів.
Отже, спроби здійснення реформ у Китаї в 1898 році зазнали невдачі через внутрішні проблеми та зовнішні тиски, що призвели до недостатньої підтримки та легітимності реформ владою та суспільством.
Відповідь на питання щодо революції Мейдзі виділена курсивом.
3. Як Ви думаєте, чому імператорський двір спочатку надавав заступництво іхетуаням, а потім змінив свою позицію?
Велика Британія, Німеччина, Франція, Австро-Угорщина, Японія, США, Росія й Італія розпочали інтервенцію до Китаю з метою придушення повстання. Імператорський двір спочатку підтримував повстанців, бо переживав за свою безпеку. Проте згодом імператриця Ци Сі переметнулася до табору інтервентів, які швидко захопили Пекін. Імператорський двір не бажав приходу до влади представників соціальних низів та релігійних фанатиків.
III. Мислю творчо й самостійно
Підготуйте повідомлення на тему: «Основні принципи та особливості державного управління й повсякденного життя китайців у XIX ст.». Зауважте, у чому полягала відмінність китайської цивілізації в ХІХ ст. від європейської.
Основні принципи та особливості державного управління та повсякденного життя китайців у XIX столітті були значно відмінними від тих, що існували в європейській цивілізації в той час.
Одна з головних відмінностей полягала в тому, що в Китаї держава була орієнтована на традиції та стабільність, тоді як в Європі набували популярності ідеї про демократію та індивідуальні свободи. Управління Китаєм базувалось на конфуціанських принципах, що ставили акцент на ієрархію та підкреслювали важливість гармонії та підлеглості.
Також, у Китаї відсутня була така розвинена система промисловості та технологій, як у Європі, що визначало спосіб життя китайців та їх економічний розвиток. Крім того, у Китаї відсутня була індивідуалістична культура, яку характеризувала європейська цивілізація, і, на відміну від європейської культури, китайці приділяли більшу увагу сімейним традиціям та колективній ідентичності.