1. Доведіть уривками з тексту що міф життєвий.
На острові виросло Першодерево — Дерево Життя. Гілки вкрилися чудовими квітами й чарівними плодами.
На листі заблищала срібна роса. Полинули пахощі. Земля вкривалася зеленими лугами, густими лісами. Летіли від Дерева Життя птахи, бігли звірі, розходилися в усі боки люди. Від нього пішли трави і квіти, кущі й дерева, плоди й насіння.
2. Як ставляться до дерева життя українці.
Українці ставляться до дерева життя з пошаною. Українські жінки вишивають дерево життя на рушниках, а квіти з нього – на сорочках.
3. Пригадайте, ми вже зустрічалися з поняттям «Родове дерево». На вашу думку, що спільного, а що — відмінного між Родовим деревом і Деревом життя з українського міфу?
Родове дерево – це наш рід, всі наші родичі, з покоління в покоління, з діда-прадіда. Гілки дерева відображають родинні зв’язки та спадкування, і це символічно показує, як люди зв’язані між собою та їхнє коріння.
Дерево життя символізує поширення життя на землі, всесвітню гармонію та є своєрідним поєднанням живої та неживої природи, а також відображає зв’язок між людиною та її корінням.
Спільним між родовим деревом і деревом життя є зв’язок між різними їх елементами – родичами (в родовому дереві) і живими організмами взагалі (в дереві життя).
Відмінність між ними полягає в тому, що дерево життя містить в собі значно більше елементів в порівнянні з родовим деревом. Дерево життя більш універсальне, оскільки воно символізує вічність та гармонію всесвіту, тоді як Родове дерево символізує більш конкретно сімейні зв’язки.
1. Чому більшість людей у світі відносить себе до віруючих?
Існує кілька можливих причин, чому більшість людей у світі відносить себе до віруючих:
– традиції – багато людей віддають перевагу тим релігійним поглядам, які були передані їм з покоління до покоління;
– пошук сенсу свого життя;
– допомога релігійної громади при потребі;
– страх перед смертю.
2. У яких регіонах світу поширені національні релігії?
Індуїзм в Індії, конфуціанство в Китаї, шінтоїзм в Японії, юдаїзм в Ізраїлі, іслам в Саудівській Аравії, Ємені, Кувейті, шаманізм в корінних народів Північної Азії та Америки.
3. На вашу думку, чи зміниться строкатість карти через 50–100 років?
Так. На це впливають процеси глобалізації (злиття , перемішування, зрощення, поєднання)
4. Наскільки суспільство готове жити в полірелігійному світі?
Полірелігійний світ буде дуже вразливим до міжрелігійних протиріч та конфліктів.
5. Як ви розумієте поняття «релігійна толерантність»? Чи є актуальним це поняття в сучасному світі?
Релігійною толерантністю називають взаємовідносини між людьми різних релігійних переконань, яке характеризуються повагою до прав і свобод кожної релігії та прийняттям їх на рівних засадах.
Релігійна толерантність є важливою складовою розвитку багатокультурного та багаторелігійного суспільства, де різні люди з різними релігійними переконаннями можуть жити разом в мирі та злагоді.
Яке значення в житті сучасної людини має релігія?
Для багатьох людей релігія є джерелом духовності та моральної орієнтації. Вона може надати людині відчуття спокою, надії, духовного злагодження та взаємодії з невидимим світом. Релігія може також надавати людині відповіді на запитання про сенс життя, мету і призначення людської існування. Вона може об’єднувати людей в спільноти, підтримувати традиції та культурні цінності, а також пропагувати мир та толерантність між різними культурами та релігійними групами.
Для деяких людей релігія може не мати особливого значення в їхньому житті. Вони можуть відкинути релігію через наукові або філософські аргументи, чи можуть відчувати, що релігія не допомагає їм знайти відповіді на свої запитання.
Як запобігти релігійній нетерпимості?
Зарадити релігійній нетерпимості може освіта, інформаційна кампанія, міжрелігійний діалог, закони, про відповідальність за розпалювання міжрелігійної ворожнечі, толерантне мислення.
1. Що включає в себе право на свободу світогляду й віросповідання?
Стаття 35 Конституції України:
Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.
2. У яких випадках право на свободу світогляду і віросповідання може бути обмежене?
Стаття 35 Конституції України:
Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров’я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.
3. Яка релігія може бути визнана державою як обов’язкова?
Стаття 35 Конституції України:
Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова.
4. Чи можна звільнитися від виконання військового обов’язку за мотивами релігійних переконань?
Стаття 35 Конституції України:
У разі якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.
Запитання і завдання
I. Знаю й систематизую нову інформацію.
Що таке міфологія?
Міфологія – це сукупність пов’язаних міфів певних людських спільнот
Коли в історії з’являються міфи?
В історії міфи виникають у зв’язку з бажанням людей пояснення навколишнього світу. За допомогою міфу люди намагалися впорядковати оточуючий світ і принести у нього сенс: на початковому історичному етапі міф був не вигадкою, а засобом сформувати картину світу.
Які існують форми ставлення до релігії?
1. Релігійна віра: люди, які вірять у якусь релігію та її вчення. Вони можуть дотримуватися релігійних обрядів та практик, відвідувати церкви, молитися, шукати духовного зростання та розвиток.
2. Атеїзм: люди, які не вірять в Бога чи божественну силу. Вони можуть не мати жодних релігійних переконань та не дотримуватися релігійних практик.
5. Синкретизм: люди, які поєднують різні елементи різних релігій в своєму віросповіданні. Вони можуть вірити у різні божества, святителів та героїв, змішувати різні релігійні обряди.
Що таке свобода світогляду й віросповідання?
Свобода світогляду та віросповідання – це право людини на вільний вибір свого світогляду, релігії, переконань та їх вільне вираження. Це право визнане багатьма міжнародними конвенціями та деклараціями про права людини, а також законодавством багатьох країн світу.
Ця свобода означає, що кожна людина має право вільно обирати свою релігію або світогляд, або не мати жодних релігійних чи світоглядних переконань. Вона також забезпечує право на вільне вираження своїх переконань через слово, письмо, друк, мистецтво та інші засоби, які не порушують права та свободи інших людей.
II. Обговоріть у групі
1. Чи може сучасна людина змінювати релігію?
Так. Свобода світогляду та віросповідання – це право людини на вільний вибір свого світогляду, релігії, переконань та їх вільне вираження. Це право визнане багатьма міжнародними конвенціями та деклараціями про права людини, а також законодавством багатьох країн світу.
Згідно статті 35 Конституції України людина має можливість сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.
2. На вашу думку, чим був викликаний релігійний фанатизм у Європі?
Релігійний фанатизму Європі був викликаний відсутністю освіти населення та загрозою смерті від епідемії.
3. Чи можна виховати в собі релігійну толерантність?
Так, завдяки відповідному вихованню та здобуттю освіти.