Яку роль відіграють міфи в історії? Як міфи допомагають дізнатися про минуле?
1. У книжках, фільмах, комп’ютерних іграх зустрічаються вислови «міфічні герої», «міфічна сила», «міфічні істоти», «міфічні предмети» тощо. Що, на вашу думку, вони можуть означати?
Вислів “міфічна” (пов’язана з міфом) означає, що в основі лежить дуже давня вигадка. В її основі лежить брак знань і відповідно, неспроможність людей пояснити походження тих або інших природних явищ чи процесів.
2. Які з наведених висловів можна використати, розповідаючи про давні міфи, а які — ні? Свою думку обґрунтуйте.
Міфічні герої і міфічні предмети – ці вислови можна використати в розповідях про давні міфи, адже такі люди чи предмети реально могли існувати в давнину, але люди з часом, переповідаючи про них, додавали їм різних нереальних рис та деталей.
Міфічна сила і міфічні істоти від самого початку могли бути лише вигаданими.
Діємо: практичні завдання
| Міфи давнини Відмінне | Спільне | Сучасні міфи Відмінне |
| Присутність у міфах надприродного – героїв, сил, істот, предметів. Відображення уявлень про світ. | Вигадка | Реальні події ненавмисно або й навмисно обростають вигадками, дійсно схожими на правду, часто з метою формування певних переконань у спільноті. |
Факт чи фейк?
1. Уважно розгляньте сучасні фото одного із привабливих туристичних об’єктів Львова. Визначте, у чому полягає міф «львівської копальні кави». Поміркуйте, навіщо сучасні львів’яни створили цей міф.
Міф було створено для збільшення туристичної привабливості міста.
2. Назвіть елементи зображень і відомі факти про каву, які дозволяють розвінчати міф львівської копальні кави.
Кава це рослина, її не добувають в шахтах з надр землі.
3. Як ви вважаєте, чи варто розвінчувати подібні міфи? Обґрунтуйте свою думку.
Ні, подібні міфи розвінчувати не потрібно. Сучасне суспільство має досить знань, аби поблажливо ставитися до подібних вигадок. Вони додають місту додаткового шарму, стають його родзинкою, візитівкою і таким чином місто краще запам’ятається гостям, залишивши по собі лише добру пам’ять.
1. Об’єднайтеся в дослідницькі групи. Проведіть історичне розслідування за допомогою рубрик «Думки істориків» і «Мовою документів» визначте, чи був насправді М. Грушевський обраний президентом України в 1918 р.
Михайло Грушевський на думку істориків, не був президентом УНР, оскільки архівні документи не підтверджують існування такої посади.
М. Грушевський обіймав посаду Голови Центральної Ради УНР, а після прийняття Конституції УНР – Голови Всенародних зборів.
2. Доберіть у наданих джерелах (с. 107) докази, які спростовують міф про президентство М. Грушевського.
М. С. Грушевський з березня 1917-го по 29 квітня 1918 року обіймав посаду Голови Центральної Ради УНР.
Згідно Конституції Української Народної Республіки від 29 квітня 1918 року, що проголосила Україну суверенною парламентською державою, її верховним органом стали Всенародні Збори, а Головою обрано Михайла Грушевського.
Запитання і завдання
Що зумовлювало появу міфів у давнину?
Появі міфів у давнину сприяла відсутність наукових знань у людей та їх спроби пояснити оточуючий світ.
З якою метою створюють міфи за сучасної доби?
Сучасні міфи створюють:
– заради формування потрібної комусь суспільної думки щодо якоїсь події, явища чи процесу (для маніпуляції суспільною думкою);
– заради реклами певного товару чи послуг.
Чому важливо розвінчувати сучасні історичні міфи?
Історичні міфи мають на меті сховати від суспільства історичну правду, отже у сучасних творців історичних міфів є бажання маніпулювати суспільною думкою заради певних корисливих причин. Маніпуляція (обман) не може бути корисною суспільству.
Як перевірити достовірність історичної інформації?
Для перевірки достовірності інформації потрібно знайти першоджерела цієї інформації, звідки вона походить.
II. Обговоріть у групі
Як ви розумієте вислів «розвінчати міф»? Що для цього потрібно зробити?
“Розвінчати міф” означає дізнатися правдиву інформацію про подію.
ІІІ. Мислю творчо
«Розвінчуємо міфи». Розгляньте скриншот допису в мережі «Фейсбук», у якому поширюється сучасний міф про українську мову. Проведіть власне дослідження за допомогою інтернет-ресурсів:
1. З’ясуйте, у чому суть міфу про українську мову, поширеного на ресурсі.
Суть міфу полягає у винятковій милозвучності і мелодійності української мови серед інших мов світу.
2. Визначте, коли і за яких обставин виник цей міф.
Згадка про це з’явилася в першій українській газеті у США “Свобода”
3. З’ясуйте, хто з діячів був причетний до формування міфу.
Твердження про те, що українська мова третя за милозвучністю і друга за мелодійністю, начебто належать історику, професору Дмитру Бантиш-Каменському (згідно статті в газеті “Свобода” за 1893 рік). про те це лише приватна думка професора і не більше.
4. Якими доказами спростовується міф про українську мову. Висловіть власну позицію, чи варто руйнувати подібні міфи? Свою думку обґрунтуйте.
Нічого не відомо ані про організаторів Паризького конкурсу, ані про фахівців, що оцінювали рівень милозвучності і мелодійності мов світу, як і про представників конкурсних мов. Так, подібні міфи потрібно руйнувати, адже вони можуть спровокувати міжнародні конфлікти на мовному (національному) ґрунті. Варто пам’ятати, що для кожного народу рідна мова є найбільш милозвучною і наймелодійнішою.