Як у світі народжувалася історична наука? Які існують періоди її розвитку?
Поміркуймо!
Уважно розгляньте схему «Періодизація розвитку історичної науки». Визначте, що спільного, а що — відмінного між історичними дослідженнями донаукового і наукового періодів розвитку історії як науки. Результати роботи фіксуйте в накресленій у зошиті схемі.
Донауковий період історичних досліджень охоплює значно більший часовий проміжок в порівнянні з науковим періодом.
Для донаукового періоду характерний літературний опис минулого, тоді як для наукового періоду визначальним є історичне дослідження фахівців-істориків. Для донаукового періоду властиво описувати ті чи інші окремі події, життєписи видатних людей, причому описи здебільшого мали повчальне значення. Науковий період передбачає вивчення історії, як цілісного процесу, окрім того, науковий період передбачає застосування для допоміжних історичних дисциплін та роботу спеціальних наукових установ з державним фінансуванням.
Спільним для донаукового і наукового періодів вивчення історії є фіксація минулого як в описах подій, так історичних портретах діячів.
1. З’ясуйте, коли відбувся похід Дарія І на скіфів.
Похід Дарія на скіфів відбувся 514 чи 513 pp. до н. е.
2. Визначте, як скіфам вдалося змусити вороже військо відступити.
Скіфи вирішили не давати одразу відкритого бою, поступово відступаючи і відбиваючи персів, засипали криниці і джерела їхньому шляху, а також підпалили всю траву.
3. Поміркуйте, у чому цінність праці Геродота для вивчення минулого.
Геродот доволі детально описав подію, вказавши її назву, ворогуючі сторони, військову тактику, що привела до перемоги скіфів над персами.
1. Розгляньте карту й визначте «головних героїв» розповіді Геродота з історії Скіфії.
Головними героями війни були царські скіфи та скіфи-кочівники.
2. Які знання з давнього минулого України дає нам карта?
Карта показує території розселення скіфів, назви скіфських племен, межі Великої Скіфії, похід і відступ персів, назви сусідніх зі скіфами народів.
3. Складіть легенду до запропонованої карти.
Потрібно занести до легенди карти: території розселення скіфів (зелений і жовтий колір), назви скіфів (написи червоним кольором), похід і відступ персів (суцільні і пунктирні стрілочки), назви сусідніх зі скіфами народів (написи чорним кольором)
Діємо: практичні завдання
Опрацюйте переклад напису на мармуровій плиті та дайте відповіді на запитання:
1. Як звали історика, якому присвячено напис на давній знахідці?
Історик мав ім’я Сіріск.
2. Про яке ставлення до давнього історика свідчить документ?
Документ говорить про шанобливе ставлення до історика.
3. Чому герой напису заслужив на повагу і нагороду від своїх сучасників?
Історик гідно описав історію свого народу.
4. Які дослідження, на вашу думку, мали здійснити вчені, щоб з’ясувати зміст напису на пам’ятці і час життя давнього історика? Які допоміжні історичні дисципліни стали в пригоді вченим?
Вчені мали визначити мову напису і розшифрувати його. Цим займається допоміжна історична дисципліна палеографія.
5. Позначте час життя згаданого в написі історика на лінії часу «Дослідники і дослідниці історії».
Сіріск Понтійський — історик з Херсонеса Таврійського, що жив у III ст. до н. е. Він вважається першим істориком, що жив на теренах України.
Нестор літописець був надзвичайно освіченою людиною. Чи погоджуєтеся ви з переконанням Нестора щодо значення книжок у житті людини?
Так.
Діємо: практичні завдання
1. Прочитайте уривок із «Повісті минулих літ» і визначте, яку історичну інформацію розповідає автор:
1. Про яку подію йдеться в тексті?
В тексті йде мова про заснування Києва: зробили вони городок [і] на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом.
2. Що можна дізнатися про народи, що населяли нинішню Київщину?
Київщину населяли поляни: коли ж поляни жили осібно і володіли родами своїми, — бо й до сих
братів існували поляни і жили кожен із родом своїм своїх місцях.
3. Про які заняття давніх жителів українських земель повідомляється?
Ловили вони звірину – були мисливцями
4. Поясніть, за допомогою яких історичних джерел можна підтвердити достовірність опису Нестора.
Достовірність опису Нестора можна підтвердити за допомогою інших писемних історичних джерел та історичних фактів:
– поява Києва;
– князювання і смерть Олега;
– війна з древлянами, загибель Ігоря і помста княгині Ольги, яка за допомогою птахів спалила головне місто древлян;
– прийняття Ольгою християнства;
– хрещення Київської Русі князем Володимиром;
– правління Ярослава Мудрого;
– зміна руських князів аж до Володимира Мономаха.
Запитання і завдання
I. Знаю й систематизую нову інформацію
Які етапи розвитку історичної науки виокремлюють?
Донауковий і науковий періоди.
Кого вважають першими істориками на українських землях?
Першими істориками на українських землях вважають монахів-літописців.
У чому полягає значення неупереджених історичних досліджень?
Неупереджені історичні дослідження є важливими тому, що вони додають нову наукову думку, теорію, гіпотезу до уже існуючих історичних досліджень.
Які особливості літописів як історичних творів?
Автори літописів збирали та досліджували всі наявні джерела: праці попередників-літописців та зарубіжних хроністів, Святе Письмо, розповіді про житія святих, усні перекази та легенди, долучали власні спостереження. Тож літописи є надзвичайно цінними джерелами для дослідження історії минулих часів. Літописці уміщували в тексти свої робіт історичні документи, що не дійшли до нашого часу. Літописи можуть бути певною мірою необ’єктивними через можливу залежність їх автора від влади.
II. Обговоріть у групі.
Розгляньте ілюстрацію і поясніть, у чому полягає цінність Літопису Самійла Величка як історичного джерела.
Літопис Самійла Величка ХVІІІ століття поєднує в собі кілька видів історичних джерел – це, насамперед, писемне джерело, в також речове (власне сама книга), і зображувальне (ілюстрації в книзі) джерела.