Що вивчає наука “Історія”? Що вивчає наука “Історія”? Вона вивчає минулі події в житті народу, його заняття і побут, культуру і мистецтво
Діємо: практичні завдання.
1. Уважно розгляньте колаж
2. Які події минулого він ілюструє?
Колаж ілюструє історичні події: відкриття Америки Колумбом 1492 року, початок Визвольної війни Богдана Хмельницького 1648 року, прийняття Верховною Радою України Конституції 1996 року.
3. Які події вам невідомі?
Коли жили динозаври і чи були українські космонавти на інших планетах?
4. Які події хотіли б додати? Аргументуйте свій вибір.
Проголошення Незалежності України 1991 року. Це найважливіша історична подія в житті українського народу – відновлення української державності.
Поміркуймо!
Розгляньте ілюстрації та дайте відповіді на запитання.
1. Пригадайте/дізнайтеся, чим відрізняються міфи і легенди.
Міфи – це релігійні оповіді, перекази про створення та життя богів.
Легенди – це перекази про минулі події, про історичних осіб, що здійснювали героїчні вчинки.
2. Яке зображення є міфічним?
Міфічним є зображення кентавра.
3. Яке зображення ілюструє найдавнішу історію людства?
Найдавнішу історію людства демонструють єгипетські піраміди, яким 4,5 тис. років.
4. На якій ілюстрації зображено події ХХІ ст.? Усно обґрунтуйте свою відповідь.
Зображення космічного корабля на навколоземній орбіті.
Діємо: практичні завдання.
Прочитайте текст. Як ви вважаєте: цей текст є легендою, міфом чи переказом про дійсне історичне минуле? Аргументуйте свою думку.
Цей текст є переказом, бо дійсно ліва притока Дніпра річка Десна має покручене русло і його формування є дійсними подіями минулого.
Поміркуймо!
Чи в однаковому значенні у ваших оповідках було вжито слово «історія»? Обґрунтуйте свою думку.
Слово історія в діалогах вжито в різних значеннях. Так, в першому діалозі воно означає велетенський період життя українського народу, а в іншому – кумедну пригоду, що могла трапитися з туристами в поході.
Читаємо й розуміємо
Розгляньте ілюстрації із життя ваших однолітків і продовжте оповідки, започатковані в діалогах героїв. У ході розповідей вживайте слово «історія».
– Ура! Ми майже знайшли Україну на глобусі!
– Так! Україна знаходиться в центрі Європи.
– Але вона така маленька!
– Звісно, якщо порівнювати Україну з розмірами всієї землі, то вона невелика. Але Україна – найбільша за площею країна Європи. Вона має дуже багату на події тисячолітню історію. На її землі з давніх-давен жили хлібороби. Впродовж всієї історії вони мусили організовуватися й давати відсіч ворогам, які важкими смертоносними хвилями накочувалися на українські землі. І щоразу наша земля відроджувалася, міцніла, невтомні руки засівали поля.
– Вау! Ми йдемо в похід?
– Здається, ми щось забули?
– Звісно! Ми не взяли з собою намету!
– Була б цікава історія, якби нам довелося ночувати під відкритим небом!
– Ха! Я б до ранку рахував зорі.
– А може, ти рахував би краплі дощу, що скапували б з твого носа?
– А цікаво, чого більше – краплин чи зірок?
– Все-таки, давайте краще візьмемо в похід намет!
Історія – наука | Історія – наука і навчальний предмет | Історія – навчальний предмет |
Відмінне | Спільне | Відмінне |
Наука «історія» ретельно досліджує, установлює достовірність історичних фактів, описує історичний процес, намагається пояснити зв’язок між тими чи іншим подіями і явищами. | Вивчення про життя людей в минулому, про їхні заняття, думки та дії. Учні діють, як дослідники, вивчаючи ту чи іншу історичну подію. | Вивчає вже відомі, підтверджені історичні відомості |
1. За допомогою колажу визначте, якими засобами можна скористатися для пізнання історії.
Можна скористатися такими засобами пізнання історії: підручник, історичний атлас, предмети старовини (історичні джерела), кінофільми, фотодокументи, мережа Інтернет.
2. З якими із засобів ви вже працювали раніше? Які джерела історичних знань пропонуєте додати до колажу?
Працювали з підручником, робочим зошитом. Переглядали кінофільми, фотодокументи. Можна додати періодичні видання (газети, журнали).
3. Як ви думаєте, чи відрізняються засоби пізнання науки «Історія» і шкільного предмету «Історія»?
Вчені-історики досліджують, установлюють достовірність історичних джерел, роблять описи історичного процесу, встановлюють зв’язки між різними історичними подіями.
Шкільний предмет історія знайомить учнів з уже відомими історичними фактами та відомостями.
Поміркуймо!
Розшифруйте хмаринку слів і складіть крилатий вислів. Як ви розумієте його значення?
Історія – учителька життя.
Вивчаючи минуле, можна зрозуміти, чому відбувалися ті чи інші історичні події та який вплив вони мали на майбутнє. Використовуючи досвід минулого, можливо спрогнозувати розвиток подібних подій в майбутньому і не допустити помилок, які могли бути в минулому.
Спробуйте створити власний вислів на цю тему.
Хочеш зазирнути в майбутнє – досліди минуле.
1. Навіщо, на думку Тараса Шевченка, потрібно вивчати історію?
…та й спитайте
Тойді себе: що ми?..
Чиї сини? Яких батьків?
Тарас Шевченко у своєму творі вказав, що вивчення історії необхідне для знання свого походження, минулого свого народу, аби бути гідними своїх дідів і батьків і продовжувати їх справу.
2. Розтлумачте вислів із мему. Чого, на вашу думку, навчав Т. Шевченко своїх читачів?
Тарас Шевченко вказував, що найважливішою складовою життя народу є освіта, лише освічений народ здатний на мудрі вчинки. Відсутність освіченості в підсумку може привести в майбутньому до трагедій.
Запитання і завдання
I. Знаю й систематизую нову інформацію.
Що вивчає наука історія?
Історія — це наука про життя людей в минулому, про їхні заняття, думки та дії.
З відповідей на які питання починається вивчення історії?
Що, де й коли відбулося – це головні питання, з яких починають вивчати історію.
Чим відрізняють наука історія й історія як шкільний предмет?
Вчені-історики досліджують, установлюють достовірність історичних джерел, роблять описи історичного процесу, встановлюють зв’язки між різними історичними подіями.
Шкільний предмет історія розповідає учням уже відомі достатньо опрацьовані вченими-істориками історичні факти та відомості.
Навіщо потрібно досліджувати минуле людства?
Минуле людства потрібно досліджувати, аби не допускати помилок минулого в майбутньому.
II. Обговоріть у групі.
Об’єднайтеся в групи і спільно напишіть сенкан, який характеризуватиме термін «наука “Історія”».
Історія.
Цікава, пізнавальна.
Досліджує, вивчає, описує.
Історія – наука про минуле.
Учителька.
III. Мислю творчо.
1. Вправа «Історія з історіями». Поясніть, як ви розумієте запропоновані вислови. Які з них можна використати під час розповідей про історичні події? Складіть речення з кожним із висловів:
а) Вписати в історію золотими літерами – залишити по собі слід в історії, здійснивши вагому корисну подію чи досягнення (винахід, подвиг, спортивне досягнення).
б) Увійти в історію – здійснити вагому подію чи досягнення, варті уваги істориків.
в) Влипнути в історію – необачно чи внаслідок певних обставин потрапити в небажану негативну подію.