Відповіді урок узагальнення за розділом III. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. 8 клас
1. Перевірте, як ви розумієте значення термінів і понять розділу, за допомогою гри «Перекладачі».
Правила гри. Учням та ученицям пропонується «перекласти» визначення запропонованих термінів і понять із «наукової» мови доступними словами. Найбільш вдалі формулювання можна внести до історичного розмовника класу.
Рекомендований перелік термінів і понять:
Гетьманщина – назва, яка вживалася щодо Української гетьманської (козацької) держави в 1648—
1764 рр.;
Військо Запорозьке (або Гетьманщина) – козацька держава, яка виникла на землях України внаслідок Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького;
Генеральна рада – найвищий державний орган за часів Гетьманщини;
гетьман – назва урядників, вищих воєначальників та голів держав у таких державних і військово-державних утвореннях, як гуситська Чехія, Велике князівство Литовське, Королівство Польське, Річ Посполита, Козацька держава (Гетьманщина), Військо Запорозьке Низове та Українська Держава;
наказний гетьман – в Україні у 17-18 ст. особа, що тимчасово обіймала посаду гетьмана;
генеральна старшина – назва членів уряду Гетьманщини в 17-18 століттях. Генеральна старшина становила найближче оточення гетьмана. До складу генеральної старшини входили: генеральний обозний, генеральний суддя, генеральний писар, генеральний підскарбій, генеральний хорунжий, генеральний бунчужний, два генеральних осавули. Генеральна старшина брала участь у Генеральній військовій раді, вирішувала найважливіші політичні, адміністративні та військові питання, проводила дипломатичні переговори, відала фінансами і судовими установами, очолювала збройні сили Гетьманщини;
універсал – маніфести або законодавчі акти в Речі Посполитій та Гетьманщині в XVI-XVIII ст. Адміністративно-політичний акт вищого органу державної влади. «Універсалами» також
іноді називали свої звернення ватажки народних повстань.
Найбільш виразної форми вони набули з часу проголошення гетьманом Б. Хмельницького;
полк – у Гетьманщині: 1) адміністративно-територіальна одиниця; 2) підрозділ козацького війська;
сотня – у Гетьманщині: 1) адміністративно-територіальна одиниця; 2) підрозділ козацького війська;
Переяславська рада – козацька рада 8 січня 1654 року щодо усного схвалення московського протекторату над Гетьманщиною;
«Березневі статті» – договірні статті між Військом Запорозьким і Московією щодо умов протекторату;
династичний союз – союз між двома і більше державами, заснований на перебуванні однієї династії при владі в даних державах.
2. Об’єднайтеся в команди та проведіть гру «Історичний ланцюг».
Правила гри. Перший гравець називає дату, термін, персоналії, історичний факт, пов’язані з визначеною темою. Другий гравець має спочатку повторити те, що сказав його попередник, а потім додати своє слово. Наступний гравець робить так само. Перемагає гравець, що залишив за собою останнє слово.
1) 25 січня 1648 р.
Богдан Хмельницький оволодів Микитинською Січчю.
Невдовзі Б. Хмельницького обрали гетьманом Війська Запорозького.
2) 6 травня 1648 р.
Битва на Жовтих Водах.
Перемога козацько-татарського війська над поляками.
3) 16 травня 1648 р.
Битва під Корсунем.
Перемога козацько-татарського війська над поляками.
4) 31 липня 1649 р.
Поразка козацького війська під Лоєвом від литовців.
Литовському війську не вдалося захопити Київ.
5) 11-13 вересня 1648 р.
Перемога над поляками в битві під Пилявцями.
6) Вересень-жовтень 1648 р.
Облога військами Б. Хмельницького Львова.
7) 24 грудня 1648 р.
Урочистий в’їзд Богдана Хмельницького в Київ.
8) Лютий 1649 р.
переговори Б. Хмельницького із польською делегацією на чолі з київським воєводою Адамом Кисілем.
9) Квітень 1649 р.
Переговори із московським посольством Григорія Унковського в Чигирині.
10) Травень 1649 р.
Початок воєнних дій поляками на території Волині.
3. Об’єднайтеся в пари та проведіть гру «Історія з географією».
Правила гри. Учні та учениці по черзі називають історико-географічні назви, які зустрічалися в розділі, і вказують подію, яка пов’язана з тією чи іншою назвою.
Жовті Води – 6 травня 1648 р., битва на Жовтих Водах.
Корсунь – 16 травня 1648 р., битва під Корсунем
Пилявці – 11 – 13 вересня 1648 р., битва під Пилявцями.
Львів – вересень-жовтень 1648 р., облога Львова.
Київ – 24 грудня 1648 р., урочистий в’їзд Богдана Хмельницького.
Лоєв – 31 липня 1649 р., битва під Лоєвом.
Збараж – травень,1649 р. – облога Збаража.
Зборів – 5 серпня 1649 р. битва під Зборовом.
Чигирин – столиця Б. Хмельницького.
Берестечко – 18 червня 1651 р., битва рід Берестечком.
Біла Церква – 18 вересня 1651 р., Білоцерківський договір.
Ясси – столиця Молдавського князівства.
Гора Батіг – 22 травня 1652 р., Батозька битва.
Жванець – 1653 р., облога Жванця.
Переяслав – 8 січня 1654 р., Переяславська рада.
5. Проведіть круглий стіл за темою «Українсько-московський договір: союз чи поглинення».
Історики по-різному оцінюють українсько-московський договір 1654 р. На основі додаткових джерел з’ясуйте різні точки зору та обговоріть їх.
1) Повне поглинання України Росією, повна або часткова автономія України в складі Московського царства.
2) Дійсна унія двох держав – України й Московського царства на основі васалітету-протекторату або військового союзу.
6. Обговоріть у групі зміни в політичному та соціально-економічному становищі українців, спричинені Національно-визвольною війною.
Українська козацька держава мала дипломатичні стосунки з багатьма країнами Європи, що підтверджувало її визнання європейськими володарями.
Відбулися зміни у становищі всіх соціальних верств – козацтво стало провідною верствою населення, займало виборні державні посади, почалося виділення заможної еліти – козацької старшини.
Покращилося становище православного духовенства, православна церква стала домінуючою в суспільстві, лише православні могли займати державні посади.
Православне міщанство отримало рівні права в міському самоврядуванні, але через війну почався занепад господарства, ремесла (окрім виробництва зброї), торгівлі, погіршилися соціально-економічні умови життя.
Державні селяни отримали особисту свободу, сплачували податок на користь Війська Запорозького.
Селяни, що належали шляхті, мали повертатися до своїх панів (за Зборівським договором). Втім, вони не визнавали договору, піднімали повстання проти шляхти і намагалися потрапити в списки реєстрового козацтва.