Як розвивалися воєнно-політичні події 1654—1657 рр. в ході Козацької революції під проводом Богдана Хмельницького?
Якими були переваги й недоліки союзу з Московією для Української козацької держави?
На думку Богдана Хмельницького, знекровлена у тривалій війні з Річчю Посполитою Гетьманщина мала отримати підтримку сильної держави для подальшій боротьбі з ворогом. Сусідніми країнами, які могли б надати протекторат, були Московське царство та Османська імперія. Отримання протекції Московської держави мало очевидну перевагу, оскільки Московська держава була православною, як і козацька Україна. Це була та єдина перевага, на яку зважив гетьман, поступаючись (говорячи сучасною мовою) частиною суверенітету Гетьманщини на користь Московського царства.
Суттєвими недоліками протекції московитів було обмеження зовнішньополітичної діяльності гетьмана, нерівноправність договірних сторін (відносини рівня: сеньйор – васал), а також, як виявилося невдовзі) виношування далекосяжних загарбницьких планів Московії щодо поглинання території Гетьманщини та руйнації української державності.
Які події відображено на картині? Опишіть, як відбувалася атака кавалерії.
На картині зображений момент нападу польських вершників на татарську кінноту. Картина відображає збройну сутичку дуже динамічною, полотно сповнене швидкості і руху.
Чи згодні ви з твердженням, що Б. Хмельницький був державотворцем?
Так. Під час розгортання визвольної боротьби Б. Хмельницький презентував програму, метою якої було створення Української козацької держави. В ході визвольної боротьби значна частина українських земель була звільнена від польської шляхти. Ці території потребували адміністрування. Формування управлінських органів, визначення їх повноважень, звітності і стало, по суті, формуванням державного апарату Української козацької держави – Війська Запорозького.
Запитання та завдання
1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Від букви до слова». Правила гри. Ведучий(-а) загадує певне слово (поняття, назва, прізвище за темою параграфа тощо) та креслить на дошці клітинки, кількість яких відповідає кількості букв у ньому. Учні та учениці по черзі називають букви алфавіту. Якщо буква є в слові, ведучий(-а) «відкриває» її. Виграє той, хто швидше за всіх відгадає слово.
Немирів – місто, взяте в облогу і знищене польським військом лютому-березні 1654 р.
Золотаренко – козацький полковник, що разом з московським військом звільняв територію Білорусі від поляків в 1654 році. Натомість Білорусь захопили московити.
Вічний – назва договору, укладеного 1654 року між Кримським ханством і Річчю Посполитою після підписання московсько-українського договору.
Охматів – село в Україні, де 19-21 січня 1655 р. відбулася битва між московсько-українським і польсько-татарським військом, названа через сильні морози Дрижипольською.
Мінськ – місто в Білорусі, захоплене Іваном Золотаренком.
Вільно – місто, де була 1656 року була укладена угода між Річчю Посполитою і Московським царством всупереч попередньому україно-московським договору.
Данія – вступ цієї країни у війну проти Швеції звів нанівець спільний шведсько-трансільвансько-український похід проти Польщі
2. Робота в малих групах. Обговоріть та охарактеризуйте перебіг воєнних дій у 1654—1655 рр. Якими були їхні підсумки для Української козацької держави?
У відповідь на Переяславську угоду Річ Посполита вирішила відновлювати військові дії проти Української козацької держави. Протягом лютого березня 1654 року поляки здійснили похід на Поділля та Брацлавщину, де розорили 20 українських містечок. На межі Умані та Брацлава польські війська були зупинені силами українського спротиву.
Одночасно з війною поляків у травні 1654 року на вимогу московитів було організовано спільний козацько-московський похід землями Білорусі та Смоленщини, результатом якого було захоплення цих земель московським військом.
У відповідь на Переяславську угоду Кримське ханство у липні 1654 р. укладає “Вічний договір” із Польщею – Іслям ІІІ Гірей вкрай вороже ставився до ідеї Московського протекторату над Військом Запорозьким.
В жовтні-листопаді 1654 р. 30 тисяч польського війська вдерлося на Поділля, жорстоко винищуючи мирне українське населення, а в грудні 1654 року – кримські татари. У січні 1655 року козацьке військо разом із союзниками московитами виступив проти ворога. Біля Охматова між противниками відбулася головна битва, наслідком якого стала зупинка польсько-татарського походу. Намагаючись перешкодити польсько-татарському союзу, Хмельницький повідомляє турецького султана про згоду на протекторат Османської імперії, на що султан забороняє кримському хану спустошувати Україну. Це рішення султана ускладнило становище Польщі.
В той же час ведуться успішні бойові дії козацького війська на території Білорусі,
захоплено Мінськ, Вільно і Гродно. Тоді ж на Польщу починає успішний наступ Швеція, здобуває Варшаву та Краків.
Богдан Хмельницький за таких сприятливих умов у вересні 1655 року починає спільно з московитами визвольний похід на західні українські землі – бере в облогу Львів, захоплює ряд міст, вийшовши до Вісли. Проте рішучий наступ українського війська був невигідний шведам, які вбачали в тому загрозу своєму успіху в Польщі. Окрім того, татарське військо, не зважаючи на заборону султана, рушило на Україну. В таких умовах Хмельницький був змушений вертатися в Україну. Він зустрічається з польським послом і в обмін на визнання Польщею Української держави пропонує полякам свою допомогу в боротьбі з ворогом.
Під час повернення в Україну козацько-московське військо в листопаді 1654 року було атаковане татарами, проте відбило їх напад під Озерною. В результаті з татарами була укладена угода про їх невтручання в боротьбу України та припинення нападів на українські і московські землі.
Таким чином можна підсумувати, що 1654-1655 рр. були роками виснажливої боротьби Української держави за своє існування, пошуку Богданом Хмельницьким компромісних рішень і нових союзників.
3. Чому Б. Хмельницький вважав укладення Віленського перемир’я порушенням Московською державою «Березневих статей» 1654 р.?
Віленське перемир’я між Московським царством та Річчю Посполитою суперечило сутності Березневих статей 1654 року Української козацької держави з Московським царством, адже московити без узгодження з українською стороною укладали перемир’я з поляками – укладали мир з ворогом України. Віленська угода нівелювала Березневі статті.
4. У чому полягала зміна зовнішньополітичних орієнтирів Б. Хмельницького після Віленського перемир’я?
У відповідь на Віленське перемир’я 1656 р. Богдан Хмельницький спрямовує зусилля на укладення військово-політичного союзу зі Швецією та Трансільванією. Мир Московії та Польщі в обхід інтересів України Б. Хмельницький розцінює як зраду московитів.
Згідно українсько-трансільванського договору, укладеного в грудні 1656 року в угорському місті Раднот, після розподілу Речі Посполитої західні українські землі мали перейти до Трансільванії.
5. Як відбувався похід козацького війська до Польщі наприкінці 1656 — у 1657 р.?
В кінці грудня 1656 р. Б. Хмельницький, жодним чином не попереджаючи московитів, підтримує наступ на Польщу трансільванського князя Дєрдя II Ракоці. Об’єднане трансільвансько-українське військо переможним походом землями Західної України та Польщі вийшло назустріч союзникам шведам. Разом зі шведами вони здобули ряд польських міст. 19 червня 1657 року союзники захопили Варшаву. Тобто початок військової кампанії 1656 -1657 р. для Богдана Хмельницького були сприятливими.
Проте проти Швеції виступила Данія, і шведи були змушені швидко покинути Польщу. До того ж, в Польщі розпочався широкий визвольний рух, а польські війська вторглися до Трансільванії. На допомогу полякам виступила татарська орда з Криму. В таких умовах Трансільванія складає зброю, а українському війську після звістки про вихід Трансільванії з війни довелося покинути територію Польщі, що означало повну поразку в польському поході спільного україно-шведсько-трансільванського війська.
6. Колективне обговорення. Охарактеризуйте історичне значення діяльності Богана Хмельницького.
– Богдан Хмельницький домігся об’єднання всіх патріотичних сил довкола ідеї національного, соціального і національного визволення українського народу з-під гніту польської шляхти;
– гетьман скерував народ на будівництво української держави та на боротьбу за її незалежність;
– Хмельницький став творцем головних принципів національної державної ідеї, що стала головною у визвольній боротьбі українців для багатьох майбутніх поколінь;
– Богдан Хмельницький зумів під час війни вести гнучку соціально-економічну політику, яка не дозволила розгортанню соціальних вибухів і громадянського протистояння всередині країни;
– гетьман зупинив спроби управління неосвічених низів (черні, охлосу), проводив курс на встановлення спадкового гетьманства;
– Хмельницький був блискучим полководцем, зумів створити боєздатне і організоване військо, уклав його військовий статут;
– гетьман зайнявся створення української дипломатії, що створила умови для визнання козацької України іншими країнами.
8. Закінчіть складання таблиці «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.» (с. 76). Зробіть узагальнений висновок.
9. У своєму щоденнику литовський політичний діяч Альбрехт Радзивілл зазначав: «Хмельницький тримав русинів у такому послуху, що вони були здатні на все лише за одним його помахом». Чи згодні ви з таким твердженням?
Богдан Хмельницький був лідером народних мас, а не тираном. Тому не можна погодитися з твердженням політичного діяча Альбрехта Радзивілла, з якого слідує хибний висновок щодо Хмельницького-диктатора, а не Хмельницького-народного героя.
10. Англійська газета так писала про зовнішньополітичну діяльність Б. Хмельницького в 1654—1657 рр.: «Гетьман робить усе від нього залежне, щоб звільнитися від своїх обіцянок московитам». Чи погоджуєтесь ви з такою оцінкою? Який характер мала зовнішня політика Гетьманщини в ці роки?
Так, гетьман Б. Хмельницький протягом 1654 -1657 років намагався робити усе можливе, аби звільнити Україну від московської залежності. Зокрема, в січні 1655 року після Охматівської битви і попереднього переходу татар на сторону поляків (згідно Вічного договору від 10 липня 1654 р.), Хмельницький погоджувався на турецький протекторат, аби зруйнувати союз Речі Посполитої в Кримського ханства. Особливо посилилося бажання гетьмана розірвати договір з Московським царством після Віленського перемир’я московитів з поляками1656 року.
Богдан Хмельницький в ті складні роки насамперед шукав союзників для боротьби з Річчю Посполитою за становлення Української держави.
11. Якими були досягнення та прорахунки Б. Хмельницького, здійснені ним у роки Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.? Поясніть свою думку.
Найбільшим досягненням Хмельницького було утворення в ході Національно-визвольної війни Української козацької держави.
До прорахунків Б. Хмельницького, як довела пізніша історія, найшвидше можна віднести договір щодо протекторату Московського царства над Українською державою та обмеженням її суверенітету відповідно. Але це дуже дискусійне питання, адже у ХVІІ ст. протекторат сильнішої держави не був чимось незвичайним чи принизливим. Тим більше, що на той історичний момент захисту і покровительства молода Українська держава і її виснажене тривалою війною суспільство дійсно потребували. Варіантів було не багато – або Османська імперія, або Московія. Звісно, що у виборі сюзерена відіграв ключову роль релігійний чинник. Невдовзі побачивши, що Московія насамперед використовує протекторат для просування своїх політичних пріоритетів, Хмельницький почав активно шукати нові варіанти військових союзів.
До прорахунків Хмельницького можна віднести недостатню контрольованість політичних і військових кроків сина Тимоша, які врешті привели його до загибелі та до втрати українською державою гідного спадкоємця, який би міг очолити Україну після смерті Богдана.
12. За додатковими джерелами підготуйте історичний репортаж про воєнно-політичні події 1654—1657 рр.
Виснажена тривалою війною, козацька Україна потребувала сильного покровителя (сюзерена). Перед Богданом Хмельницьким стояв вибір, на протекторат якої держави дати згоду. Варіантів було два – Османська імперія та Московське царство.
Скликана в січні 1654 року Переяславська рада мала схвалити союз Війська Запорозького з московською державою. Вирішальним аргументом на користь протекторату московського царя стала його православна віра. Згодом було украдено письмовий договір – Березневі статті.
Після укладення договору розпочалися спільні військові дії – разом з московитами козаки проводять походи на землях Білорусі (на чолі козаків був Іван Золотаренко). Для Хмельницького війна в Білорусі була не вигідна, у відповідь на московський протекторат Кримське ханство укладає союз з Польщею проти України. Проте в битві під Охматовом (хоч битва не мала переможця) козакам вдалося зупинити наступ татарсько-польського війська на Поділлі.
Битва під Охматовом показала іншим країнам на послаблення Польщі, і це активізувало Швецію, яка починає успішний наступ та швидко окуповує значні території Польщі.
Таким чином, боротьба поляків на два фронти була вигідна українським силам. Московське царство, яке не бажало посилення Швеції, укладає всупереч договору з Україною Віленське перемир’я з Польщею. Це був віроломний крок московитів щодо України. Згідно перемир’я, Московія та Польща мають спільно воювати проти Швеції та її союзника Брандербургу, а московський цар мав бути обраним королем Речі Посполитої після смерті польського короля.
Проте повного розриву відносин не сталося – Богдану Хмельницькому був потрібен міцний тил, а московити відсутність запрошення української сторони на перемовини з поляками називали якимись непорозуміннями. Проте це це було неправдою. Шведи розглядали козаків у війні з Польщею як найманців, а не військом Української держави. За участі козаків військовою коаліцією зі Швецією та Трансільванією було захоплено Люблін, Краків, Варшаву. Але у війну проти Швеції вступає Данія, і тому шведській армії доводиться переорієнтовуватися на війну з данцями. Поляки здійснили успішний наступ на Трансільванію, чим призвели до фактичного розпаду антипольської коаліції. Українські козацькі війська під тиском таких обставин 1657 року покидають Польщу. Таким чином, військовий похід 1657 року коаліції держав проти Польщі виявився невдалим.