Як утверджувалася Українська держава в системі міжнародних відносин у ХVII ст.?
Які міжнародні чинники були сприятливими для національно-визвольної боротьби українського народу, а які — ні?
Визначальним був релігійний фактор – ставлення до національно-визвольних змагань в Україні тієї чи іншої країни залежало від домінування в ній протестантизму чи католицизму.
Протестантські країни підтримували Україну (Швеція, Англія, Нідерланди, князівства Північної Німеччини), католицькі – Річ Посполиту (Франція, Іспанія, австрійські Габсбурги, Папська держава, князівства Південної Німеччини).
Хоча існували й винятки – католицька Венеціанська республіка підтримувала козацтво, бо вбачала в ньому захист від турецької агресії.
Колективне обговорення.
Чи був договір із Московською державою вимушеним кроком для Гетьманщини?
У 1653 р. Богдан Хмельницький був перед вибором, з якою державою (Османською імперією, Московським царством, Шведським королівством, австрійськими Габсбургами) укласти військовий союз для боротьби з Річчю Посполитою. Перераховані держави належали до різних релігійних таборів, прагнули послаблення Польщі та розширення своїх володінь за рахунок її земель. Визначальним чинником у виборі Московської держави була її релігійна належність до православ’я. Хоча складно стверджувати, що для Хмельницького було вимушеним кроком заключати договір саме з московитами.
Які аргументи проти союзу Гетьманщини з Московською державою наводив І. Богун?
Головним аргументом проти союзу Гетьманщини з Московською державою, за словами Івана Богуна, було рабство (в розумінні авторитарної деспотичної влади московського царя зі сліпою покорою його підданих).
Як гетьман пояснював народу обраний ним союз із московським царем?
А православний християнський… цар східний є з нами одного благочестя грецького закону, однієї віри…
Чому Б. Хмельницький наголошував на релігійному питанні?
В XVII ст. визначальним фактором для союзницьких угод був саме релігійний фактор. Московське царство, як і козацька Україна, належало до православного табору.
Запитання та завдання
1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Правда — неправда». Правила гри. Гравці визначають, які з наведених тверджень є правдивими, а які — ні. Вибір слід пояснити.
Потім пропонується самостійно скласти декілька правильних і неправильних тверджень. Зразок тверджень:
1) До Української козацької держави найбільш приязно ставилися країни протестантського табору.
Правда. Прихильниками України були Швеція, Англія, Нідерланди, князівства Північної Німеччини – країни протестантського табору.
2) Кримське ханство було весь час вірним союзником Б. Хмельницького.
Неправда. Кримське ханство у вирішальні моменти часто не дотримувалося союзницьких угод – зокрема, це сталося в битві під Берестечком 1650 року, коли татари покинули поле бою та полонили Б.Хмельницького, який вирушив їм навздогін.
3) Папа Римський закликав католицькі країни підтримати Річ Посполиту у війні з Українською
козацькою державою.
Правда. Папа Римський Інокентій X виступав із закликами до католицьких держав щодо допомоги Речі Посполитій у боротьбі з українським козацтвом, застерігаючи поляків від найменших
поступок Богдану Хмельницькому. Він рішуче протестував проти укладення Зборівського
договору, вважаючи його поразкою Польщі.
4) Переяславська рада визнала зверхність Московії над Українською козацькою державою.
Правда. Переяславська рада усно закріплювала протекторат Московії над Гетьманщиною – перехід у підданство до одновірного московського царя. По суті, підданство можна трактувати як визнання зверхності Московії над Українською козацькою державою.
Протекторат є форма залежності однієї держави від іншої, більш могутньої. Держава, що перебуває під протекторатом, користується певною автономією у внутрішніх справах, у той час як питання оборони, зовнішньої політики, а також найважливіші питання внутрішньої політики підлягають контролю з боку держави-протектора.
5) За «Березневими статтями» Українська козацька держава охоплювала землі колишніх п’яти воєводств Речі Посполитої.
Неправда. У Березневих статтях мова йшла про три колишніх воєводства Речі Посполитої – Київське, Чернігівське і Брацлавське (території згідно Зборівського договору 1649 року).
6) За «Березневими статтями» реєстр збільшувався до 60 тис. козаків.
Правда. Реєстр мав налічувати 60 тис. козаків: …щоб війська Запорозького було 60.000. — То великий государ наш на те позволив: велів бути такому числу реєстрових козаків…
2. Охарактеризуйте основні напрями зовнішньої політики Гетьманщини в роки війни. Назвіть держави, із якими підтримувала відносини Гетьманщина за часів Б. Хмельницького.
Завданням зовнішньої політики Хмельницький вбачав у пошуку якомога більшої кількості союзників у війні з Річчю Посполитою та її міжнародною ізоляцією.
Основними напрямами зовнішньополітичної діяльності були 1) союзницькі відносини з Кримським ханством, яке підтримувало козацьке військо татарською кіннотою.
2) Велися перемовини з Османською імперією щодо військової допомоги, але у відповідь в мусульманській Османській імперії наполягали на підданство Української козацької держави, що викликало спротив православного козацтва.
3) Проводилася дипломатична робота щодо військової допомоги з православним Московським царством, яка завершилися укладанням Березневих статей 1654 р., згідно яких Гетьманщина визнавала підданство Московського царства. Деякий час московити виконували своїм союзницькі зобов’язання, але невдовзі Московське царство заключило мирну угоду з Річчю Посполитою.
Богдан Хмельницький прагнув створити антипольську коаліцію 1653 року з Валахії, Молдавії та Трансільванії, але невдало.
4) Велася успішна дипломатична діяльність щодо заключення військових договорів з Трансільванією та Швецією.
В цілому, Українська козацька держава за часів Богдана Хмельницького мала зовнішньополітичні зв’язки з країнами: Волощиною, Річчю Посполитою, Молдавію, Венецією, Кримським ханством, Османською імперією, Швецією, Московщиною, Угорщиною, Бранденбург-Пруссією, Великим князівством Литовським, Трансільванією.
3. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте, як розвивалися в роки війни відносини між Гетьманщиною та Московією. Чому Московська держава зволікала з укладенням союзу?
Богдан Хмельницький ще з 1648 року шукав міцних союзників у боротьбі з Річчю Посполитою. Одним із таких союзників, як він вважав, могло бути православне Московське царство. Проти Московський цар зволікав із відповіддю, займаючи очікувану позицію. Московитам не хотілося зайве вступати в конфлікт з Річчю Посполитою, також їм не подобалися союзницькі відносини Гетьманщини з Кримським ханством.
Подібні звернення Хмельницького щодо московського протекторату були і 1650 року, але в Московському царстві не зважали на постійні запити козацького посольства, погоджуючись на протекторат лише після перемоги українців над Річчю Посполитою.
У складних умовах війни Хмельницький вдавався до політичного шантажу, заявляючи московитам, що він в інакшому випадку прийматиме турецький протекторат.
Врешті, восени 1653 року Земський собор прийняв усне рішення про прийняття Війська Запорозького під “високу государеву руку”, що означало підданство Гетьманщини в Московському царству.
В січні 1654 року в місті Переяславі відбулася козацька рада, на якій були озвучені умови московського протекторату.
Невдовзі в Москві були підписані Березневі статті, в яких були зазначені усі умови договору. Згідно з угодою, цар обіцяв зберігати й ніколи не порушувати права та привілеї Війська Запорозького, надані польськими королями й великими князями литовськими. Та згодом стало очевидно, що Московське царство насправді прагне реалізувати свої територіальні претензії за рахунок приєднання земель інших країн.
4. Як відбулося оформлення протекторату Московської держави над Гетьманщиною?
Оформлення протекторату Московської держави над Гетьманщиною мало декілька етапів:
– У жовтні 1653 р. Земський собор у Москві ухвалив рішення про прийняття Війська Запорозького з містами й землями прийняти під государеву високу руку» з одночасним оголошенням війни Речі Посполитій;
– 8 січня 1654 р. в місті Переяславі було скликано військову раду для остаточного ухвалення рішення про московський протекторат над Гетьманщиною;
– московські посли вирушили Гетьманщиною з метою залучення населення до присяги на вірність московському царю;
– в березні 1654 р. до московського царя прибули українські посли й подали йому Просительні статті про права всього малоросійського народу. Узгоджена на переговорах угода мала назву Березневі статті.
Складіть розгорнутий план за темою «Українська козацька держава в системі міжнародних відносин». Скористайтеся відповідним планом-схемою в електронному додатку.
І. Зовнішня політика Богдана Хмельницького щодо пошуку військових союзників.
1) Напрямки діяльності:
а) пошук держави-протектора;
б) ослаблення Речі Посполитої;
в) отримання військової допомоги для боротьби з Річчю Посполитою;
ІІ. Досягнення зовнішньої політики.
1) Укладання угод:
а) Бахчисарайський договір з Кримським ханством;
б) Зборівський договір з Річчю Посполитою;
в) Білоцерківський договір з Річчю Посполитою;
г) Березневі статті з Московським царством;
ґ) угода про військовий союз з Трансільванією;
д) угода про військовий союз зі Швецією.
2) Династичний шлюб:
а) Одруження сина Тимоша з Розандою Лупу.
3) Прийом послів, укладання угод.
4) визнання Гетьманщини іншими державами.
7. За додатковими джерелами визначте, як сприймали Гетьманщину країни Європи, що належали до католицького та протестантського таборів. Чим можна пояснити різне ставлення?
Країни протестантського табору – Швеція, Англія, Нідерланди, князівства Північної Німеччини – підтримували Україну.
Країни католицького табору – Франція, Іспанія, австрійські Габсбурги, Папська держава, князівства Південної Німеччини – підтримували Річ Посполиту.
Визначальним був релігійний чинник – Річ Посполита була католицькою країною, отже її підтримували країни католицького світу.
Хоча існували й виключення, і визначальним ставало політичне становище країни. Так, венеціанська республіка була католицькою державою, але прихильно ставилася до козацької державності, бо бачила в ній захисника від османської агресії.
8. Колективне обговорення. Оцінюючи українсько-московський договір 1654 р., історикиня О. Апанович зазначала, що він не був для України ні трагедією, ні ганьбою. Поясніть, як ви розумієте цю думку.
О. Апанович у своїй характеристиці україно-московського договору врахувала історичну добу та політичну і ті військові умови, в яких перебувала Українська козацька держава. Політичний крок Хмельницького щодо протекторату пояснювався бажанням гетьмана зберегти українську державність і припинити війну під захистом сильнішої держави-протектора, яка, до того ж, сповідувала православ’я, як і козацтво.
У феодальну епоху васалітет був нормою, і бути васалом сильнішого сеньйора-покровителя не означало ганьби для васала, а навпаки – визнання сеньйором його суб’єктності (визнання суспільного положення, статусу). Тотожний спосіб визнання можна побачити і в протекції Московської держави щодо Гетьманщини. Протекторат означав міжнародне визнання і захист сильнішої держави. Хоча, як бачимо, союз з Московією став катастрофічним для державності України в майбутньому.