Які воєнно-політичні події Козацької революції відбувалися протягом 1650-1653 рр.?
Яку оцінку дає автор останнім діям Д. Нечая?
…скочив на коня й … козаків спонукав пірначем до оборони. Але, не маючи можливості організувати належний опір, мужньо обороняючись, поліг.
Автор високо цінує талант полководця, мужність, сміливість і готовність до самопожертви полковника Данила Нечая.
Чи змінила характер війни битва під Берестечком?
Так. Війна ставала затяжною, до повного виснаження ворогуючих сторін. Поразка під Берестечком активувала дії литовського війська, яке змогло на короткий термін захопити Київ.
Чи міг Білоцерківський договір забезпечити тривалий мир?
Білоцерківський мир не міг забезпечити тривалий мир , бо був не вигідним обом ворогуючим сторонам. Його можна назвати перемир’ям до відновлення військових сил з обох сторін.
Якою була головна мета молдавських походів?
Головною метою молдавських походів було не допустити перехід Молдови на сторону Речі Посполитої – не дати можливості полякам використати Молдавію для свого наступу на Україну та сприяти політичній ізоляції Речі Посполитої.
Для реалізації задуму Богдан Хмельницький спланував династичний шлюб сина Тимоша з Розандою, дочкою молдавського господаря Василя Лупу.
1. Про що повідомляв польного гетьмана Б. Хмельницький?
…мій син Тиміш зібрав кілька тисяч війська для того, щоб змусити до шлюбу дочку молдавського господаря…
2. Чому, на вашу думку, М. Калиновський вважав зміст листа образою його гідності?
М. Калиновський вважав вважав зміст листа образою своєї гідності тому, що Богдан Хмельницький рекомендував йому забрати польські війська з волоського порубіжжя, аби не заважати Тимошу в поході на Молдавію.
Чому перемога під Жванцем не стала вирішальною у війні?
Перемога під Жванцем не стала вирішальною у війні, бо проведення перемовин з поляками (Яном ІІ Казимиром) вів кримський хан Іслям ІІІ Герей, який насамперед дбав про свої політичні інтереси. Так, Кам’янецька угода фіксувала, насамперед, вимоги кримського хана щодо викупу, який мали сплатити поляки. Щодо майбутнього статусу Української козацької держави чітка відповідь в угоді відсутня.
Запитання та завдання
1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Історія з географією». Правила гри. Гравцю або командам гравців необхідно виписати історико-географічні назви, які зустрічаються
в параграфі, згрупувавши їх за пунктами:
1) Бойові дії 1651 р. Української козацької держави з Річчю Посполитою.
Берестечко, Тернопіль, Бар, Хмільник, Шаргород, Меджибіж, Пляшівка, Біла Церква, Київ, Крим, Брацлав, Чернігів.
2) Молдавські походи козацького війська.
Молдавія, Польща, Ясси, Батіг, Ладижин, Волощина, Трансільванія, Сучава.
3) Бойові дії 1652—1653 рр. Української козацької держави з Річчю Посполитою.
Умань, Батіг, Хотин, Жванець, Кам’янець.
2. Що зумовило поразку козацьких військ під Берестечком?
Поразку під Берестечком зумовили нескоординовані дії союзників – козаків і татар, втеча останніх в критичний момент з поля бою.
3. Порівняйте умови Зборівського та Білоцерківського договорів.
| Зборівський мир | Білоцерківський мир |
| Українська держава – Гетьманщина визнавалась Річчю Посполитою у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств, заборона перебування польського війська (на інші території поверталося польське управління); збереження Вольностей Війська Запорізького; реєстрових козаків не менше 40 тисяч; амністія учасникам війни; зрівняння в правах православної і католицької шляхти; православний київський митрополит входив до польського сенату; питання про ліквідацію церковної унії; заборона єзуїтських шкіл. | Територія Гетьманщини – лише Київське воєводство, Брацлавщина, Чернігівщина – під владу поляків; козаки мали право на поселення лише в Київському воєводстві; реєстрових козаків – 20 тис. осіб; заборона гетьману на зовнішньополітичні стосунки, з кримським ханом – зокрема, підпорядкування його владі коронного гетьмана і короля, мав вправо призначати за згодою короля полковників і генеральних старшин; Збереження прав і привілеїв за православною церквою; заборона судити учасників повстання; король мав право після смерті Хмельницького призначати і звільняти гетьманів. |
4. Робота в малих групах. Обговоріть та охарактеризуйте причини й наслідки битви під Батогом.
Причини битви під Батогом:
Після поразки козацького війська під Берестечком молдавський господар відмовився виконувати попередні союзницькі зобов’язання, тому Б. Хмельницький вирішив відновити угоду з Василем Лупу силою, очоливши військовий похід до Ясс. Польське військо на чолі з польним гетьманом Калиновським стало на заваді планам Хмельницького – біля гори Батіг Калиновський облаштував укріплений табір, маючи на меті розгромити 35 тис. військо Богдана та Тимоша Хмельницького та їх союзника Ісляма ІІІ Гірея. Табір Калиновського мав 35 тис. війська, включаючи слуг.
Наслідки битви під Батогом:
Відновлення українсько-молдавського союзу, відбулося вінчання Тимоша Хмельницького та Розанди, доньки молдавського господаря Василя Лупу.
5. Як відбувалися воєнні дії в 1653 р.? Чому Кам’янецька угода стала лише черговим перемир’ям?
У лютому 1653 року поляки після поразки в Батозькій битві відновили воєнні дії на Брацлавщині, де нищили українські міста й села. Проте під Уманню поляків було розбито.
У квітні 1653 р. молдавський господар Василь Лупу звернувся по допомогу до Богдана Хмельницького, оскільки втратив владу в Молдавії. Тиміш Хмельницький з військом пішов на допомогу, проте зазнав поразки під Сучавою.
У травні 1653 р. Богдан Хмельницький разом з татарами із 30 вирушив з Умані в новий похід проти
Польщі. Але через поразку під Сучавою, грабунки татар, занепад господарства похід було зірвано.
Восени польське військо кількістю близько 60 тис. на чолі з королем Яном ІІ Казимиром дійшло до Жванецького замку (поруч Хотина), і стало там укріпленим табором.
З жовтня по грудень 1653 р. Б. Хмельницький та Іслям ІІІ Герай тримали в облозі поляків у Жванці 80 тис. військом. На кінець облоги загинуло біля 10 тис. поляків і тому були змушені домовлятися про мир. 5 грудня 1653 р. між кримським ханом та поляками було укладено усну Кам’янецьку угоду, яка більше враховувала інтереси татар, аніж козаків. Зокрема, не було чітко визначено правовий статус Гетьманщини. Богдан Хмельницький не був присутнім на перемовинах. Зовнішньополітичне становище Української держави було складним: Молдова, Трансільванія, Волощина та Річ Посполита організували антиукраїнську коаліцію, звинувачуючи Богдана Хмельницького в спробі мати династичні зв’язки з Василем Лупу (шляхом одруження Тимоша і Розанди). За таких умов Кам’янецька угода могла гарантувати лише нетривке перемир’я. Обидві сторони готувалися до чергового етапу війни. В той же час було зрозуміло, що для подальшої боротьби з Річчю Посполитою Гетьманщині необхідні нові союзники. Ними могли стати як турецький султан, так і московський цар.
6. Якими були причини здійснення й основні події молдавських походів?
Всього відбулося чотири походи війська Богдана і Тимоша Хмельницьких (1650, 1652 і 1653 рр.) до Молдавського князівства. Метою походів було утримати Молдову від переходу на бік Речі Посполитої, аби полякам не вдалося використати князівство для наступу на українські землі та якомога сильніше політично ізолювати Річ Посполиту.
Протягом серпня-вересня 1650 р. відбувся перший молдавський похід Богдана Хмельницького та кримського калга-султана Кирима Герая. Військо оволоділо Яссами – столицею Молдавії. Молдавський господар Василь Лупу був схилений до договору про союзні відносини з переможцями.
Другий Молдавський похід відбувся липні-серпні 1652 р., оскільки Лупу відмовився дотримуватися попередньої угоди з Хмельницьким після поразки козацького війська під Берестечком. Богдан Хмельницький з сином Тимошем пішли до Ясс, аби схилити Василя Лупу до відновлення договору. Окремою метою походу було встановлення династичних зв’язків Хмельницького з молдавським господарем шляхом шлюбу Тимоша і Розанди, доньки Василя Лупу.
Третій молдавський похід відбувся у квітні 1653 р., бо внаслідок двірцевого перевороту Василь Лупу втратив владу в Молдові, а Богдану Хмельницькому було необхідно зберегти управління князівством саме за Василем Лупу. Тиміш допоміг тестеві повернути владу, однак без узгодження з батьком необачно погодився на пропозиції Василя рушити з козацьким 8 тис. військом на сусідню Волощину, де зазнав поразки. Врешті, похід призвів до утворення антиукраїнської коаліції у складі Волощини, Трансільванії та Речі Посполитої.
Четвертий Молдавський похід відбувся у серпні-вересні 1653 року знову ж таки з причини втрати влади Василем Лупу в квітні 1653 року. Тиміш знову рушив на допомогу, проте на цей раз похід 6 тис. козацького війська завершився поразкою – козаки були обложені в Сучаві, де прийняли умови капітуляції. А Тиміш зазнав смертельного поранення.
7. Чому внутрішньо- і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 р. переживало кризу?
Війна тривала вже п’ять років. Вона суттєво знекровила населення, багато людей загинуло в боях чи каральних походах поляків, занепадало господарство, чимало українців потрапило в турецьке рабство, адже татари не гребували брати ясир, перебуваючи в союзі з Хмельницьким. Кримський хан насамперед дбав про свої інтереси в ході війни, нехтуючи союзницьким зобов’язаннями. Поляки вважали війну не завершеною і прагнули продовження воєнних дій, формуючи антиукраїнські коаліції з іншими країнами. Ставало зрозумілим, що без пошуку сильних союзників Хмельницькому не виграти війни з Річчю Посполитою.
8. Колективне обговорення. Які держави пропонували надати підтримку Гетьманщині в її війні проти Речі Посполитої? Що спонукало їх до цього?
Османська імперія і Московське царство погоджувалися захищати Гетьманщину у війні проти Речі Посполитої. Звісно, до цього їх спонукали власні інтереси – політичне послаблення Речі Посполитої та надбання нових територій за рахунок як Польщі, так і України.
10. Продовжте складання таблиці «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.» (с. 76).
11. За додатковими джерелами визначте, чому в битві під Берестечком серед селянських повстанських загонів були значні втрати.
Селяни (чернь) часто мали гірше озброєння (про що свідчать археологічні розкопки на місці битви) в порівнянні з козацтвом та не мали достатніх навичок володіння ним. Селянським загонам бракувало військової організованості -так, під час відступу з укріпленого табору і переправу через річку Пляшівку була допущена паніка, то ж селяни стали легкою здобиччю для польської кінноти.
У 1652 р. Б. Хмельницький запропонував польському королю визнати право Війська Запорозького на самостійне існування, застерігаючи, що інакше козаки будуть змушені
«шукати собі іншого стороннього пана і чужої сили», які зможуть їх захистити. Чому, на вашу думку, гетьман звернувся з такою пропозицією до короля? Які можливості для обох сторін конфлікту вона відкривала?
Хмельницький використовував усі засоби для досягнення самостійності козацької держави – як дипломатичні, так і військові. Гетьман у зверненні до короля наголошував, що в питанні незалежності козацької держави готовий до повного розриву відносин з Річчю Посполитою і пошуку нових антипольських союзників. Для обох сторін це означало вихід за межі власне українсько-польського конфлікту і перетворення його на конфлікт європейського рівня з участю в ньому сусідніх держав.