Внаслідок яких подій постала Українська козацька держава – Військо Запорозьке?
Чи можна стверджувати, що політичний устрій Української козацької держави — Війська Запорозького — був демократичним? Поясніть свою думку.
Так, устрій Української козацької держави був демократичним, адже в Гетьманщині існувала виборність органів влади, запозичена з традицій самоврядування на Запорозькій Січі. Найвищим органом влади в державі була Генеральна військова рада. У ній брало участь усі козаки, проте траплялися випадки, коли до участі в раді залучалися й інші верстви населення.
Чи можна стверджувати, що Національно-визвольна війна призвела до значних змін у соціально-економічному житті тогочасної України? Поясніть свою думку.
Так, можна. Значна частина населення перейшла в козацький стан (Україна покозачилася). Війна в цілому негативно впливала на розвиток господарства, проте в Україні набувала поширення вільнонаймана праця на зразок ведення господарства в козацьких зимівниках.
Запитання та завдання
1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Асоціації». Правила гри. Учитель/учителька називає термін, ім’я історичної особи, історичне явище тощо за розглянутим матеріалом. Учні та учениці мають навести асоціації щодо цього слова та пояснити їх.
Гетьманщина – інша назва Української козацької держави, поруч з назвою Військо Запорозьке
(Асоціації: Українська козацька держава, Військо Запорозьке, гетьман, Богдан Хмельницький, Національно-визвольна війна).
Генеральна військова рада – вищий орган влади Запорізької січі, Гетьманщини, Війська Запорозького. Діяла 1648-1750 рр.
(Запорізька Січ, Українська козацька держава, республіка, козацький устрій).
Генеральна старшина – вищі управлінці часів Гетьманщини, входили до уряду Української козацької держави.
(Українська козацька держава, уряд, загальна козацька рада, козацтво).
Гетьманські універсали – законодавчі акти (розпорядження, маніфести) часів Української козацької держави XVI-XVIII ст. Видавалися гетьманами Корони Польської, Великого князівства Литовського, Війська Запорозького, Гетьманщини.
(Закони, Богдан Хмельницький, Українська козацька держава, документи, накази, Військо Запорозьке).
Писар – входив до генеральної старшини, очолював генеральну канцелярію, вів зовнішню політику.
(Канцелярія, генеральна старшина, уряд, діловодство, Українська козацька держава, міжнародні відносини).
Полк – територіально-адміністративна одиниця Української козацької держави на чолі з полковником.
(Українська козацька держава, територія, адміністративний устрій, полковник, генеральна старшина).
Сотня – адміністративно-територіальна одиниця, що входила до складу полку.
(адміністративний поділ, Українська козацька держава, сотник, Гетьманщина)
2. Назвіть особливості політичного устрою Української козацької держави
Політичний устрій козацької держави запозичений з демократичних традицій Запорозької Січі – виборності посад до органів управління.
Найвищим органом управління державою була Генеральна козацька рада.
Гетьман був главою держави, обирався на посаду безстроково. Він мав вищу військову, адміністративну та судову владу, яка поширювалася не лише на козацтво, а й на всі суспільні стани населення. Гетьман був на чолі уряду, він збирав Генеральну військову та Старшинську ради, реалізовував прийняті радами рішення. Гетьман видавав універсали, накази та розпорядження. Він розглядав скарги (апеляції) на рішення полкових і сотенних судів, керував скарбом, згідно рішення Генеральної козацької ради починав війну чи підписував мир, здійснював верховне керівництво армією, відав зовнішньою політикою.
Старшинська рада виконувала роль дорадчого органу при гетьману. Її діяльність охоплювала значне коло внутрішніх і зовнішніх питань – завідувала військовими, адміністративними, господарськими, правовими та зовнішньополітичними питаннями. Гетьман був зобов’язаний дотримуватися рішень Старшинської ради.
Головним управлінським органом козацької держави був уряд. До компетенцій уряду належали всі питання внутрішньої і зовнішньої політики. Уряд складався з виборної генеральної старшини, яка пізніше призначалася гетьманом. Склад уряду: писар, обозний, підскарбій, два осавули, хорунжий, бунчужний, наказний гетьман.
В полках існували власні полкові уряди (ідентичні генеральній старшині) на чолі з полковниками.
3. Як в адміністративно-територіальному устрої Гетьманщини втілювалися традиції козацького самоврядування?
Адміністративний поділ Гетьманщини на полки і сотні втілював традиції козацького самоврядування виборністю посад. Полковий уряд і полковника обирали на полковій раді, хоча останнього більше призначав гетьман.
4. Що було притаманно організації українського війська доби Б. Хмельницького?
Кістяком козацького війська були реєстрові козаки, до яких долучалися покозачені селяни та міщани. Для формування збройних сил було задіяно територіально-полкову систему: кожна адміністративна територія давала певну кількість козаків (кілька сотень) для формування війська. Основою війська були піхотинці, озброєні вогнепальною зброєю. Окрім того, військо Хмельницького мало доволі потужну артилерію. Нестача кіннотників у війську покривалася за рахунок татар.
5. Укажіть нові явища в соціально-економічному житті українського суспільства, спричинені Національно-визвольною війною.
Селяни, які жили на державних землях, отримали особисту свободу та право на володіння землею, вони сплачували чинш державі.
6. Визначте за картою (с. 75) центри полків Гетьманщини в 1649 р.
Лівобережні полки: Полтавський (Полтава), Ніжинський (Ніжин), Чернігівський (Чернігів), Миргородський (Миргород), Прилуцький (Прилуки), Переяславський (Переяслав), Кропивненський (Кропивна).
Правобережні полки: Київський (Київ), Канівський Канів), Білоцерківський (Біла Церква), Уманський (Умань), Чигиринський (Чигирин), Черкаський (Черкаси), Кальницький (Кальник), Корсунський (Корсунь), Брацлавський (Брацлав).
7. Колективне обговорення. Визначте риси, притаманні Гетьманщині як формі державності.
Риси державності Гетьманщини:
– адміністративно-територіальний поділ;
– органи управління;
– збройні сили;
– система оподаткування (чинш);
– судочинство.
8. Робота в малих групах. Обговоріть і порівняйте Українську козацьку державу — Військо Запорозьке з відомими вам тогочасними європейськими державами. За необхідності зверніться
до додаткових джерел.
| Назва держави Характерні риси | Військо Запорозьке | Іспанія | Франція |
| Територія | полки і сотні | провінції, колоніальні володіння | провінції |
| Форма правління | республіка | абсолютна монархія | абсолютна монархія |
| Суспільні верстви | козаки, шляхта, селяни, містяни, священики | дворяни, селяни, містяни, священики | дворянство шпаги, дворянство мантії, селяни, міщани, священики |
| Суспільно-екномічна формація | формування ринкових відносин на зміну феодальним | феодалізм | феодалізм |
9. Пригадайте зміст розглянутих вами на уроках української літератури історичних пісень «Чи не той то хміль» та «Ой Морозе, Морозенку». Як у них відображено роль козаків як захисників рідної землі?
«Чи не той то хміль»
Ой, той то Хмельницький,
Що з ляхами б’ється…
Ой, той то Хмельницький,
Що ляхів рубає…
Ой, той то Хмельницький,
Що ляшеньків тисне…
Гей, поїхав Хмельницький
К Золотому Броду, —
Гей, не один лях лежить
Головою в воду.
Ой, втікали вражі ляхи —
Погубили шуби…
Гей, не один лях лежить
Вищиривши зуби!..
Утікали вражі ляхи,
Деякії повки, —
Їли ляхів собаки
І сірії вовки….
Не по однім ляшку
Заплакали діти.
Не по однім ляшку
Зосталась вдовиця…
«Ой Морозе, Морозенку»
Десь-то син мій, Морозенко,
З татарами б’ється!
Бились зранку козаченьки
До ночі глухої.
Козаків лягло чимало,
А татар – утроє.
Козаків лягло чимало,
А татар – утроє.
Ні один козак не здався
Живим у неволю;
Полягли всі, не вернуться
Ні один додому.
Не вернувся й Морозенко,
Голова завзята —
Замучили молодого
Вороги прокляті!