Як відбувалося розгортання національно-визвольної боротьби в 1648—1649 рр. в ході Козацької революції під проводом Богдана Хмельницького?
Чи є правильним судження, що результати битв на Жовтих Водах і під Корсунем мали велике значення для розгортання національно-визвольної боротьби? Чому?
Переможні битви на Жовтих Водах і під Корсунем 1648 року підняли визвольний дух українства, селяни активно долучалися до повстанців, посилилися процеси покозачення.
Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання:
1. Настрої якої верстви населення відображає автор документа? Якими вони є? Наведіть факти, що свідчать про ставлення населення до Б. Хмельницького.
Автор документа відображає настрої польської шляхти. Він висловлює розпач у зв’язку з поразками польського війська. ….чернь радіє з того, що Хмельницький оберігає її….
2. Якими, за повідомленням автора документа, були подальші плани Б. Хмельницького?
…він бажає ще далі збільшити наші біди і свої успіхи…погрожує Волині й Поділлю, а також і Руським землям…
Висловіть обґрунтоване судження: чи були успішними для повстанців результати Збаразько-Зборівської кампанії?
З тієї політичної ситуації, що склалася в зв’язку з непослідовною політикою татар в ході Збаразько-Зборівської кампанії, Богдану Хмельницькому вдалося отримати максимальні вигоди для повстанців – польський король визнавав доволі обмежену автономію козацької України. Зрозуміло, що визнання автономії було недостатнім і не відповідало в повній мірі програмі державного будівництва, запланованої Богданом Хмельницьким.
Запитання та завдання
1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Ланцюжок». Правила гри. Учитель/учителька роздає учням та ученицям картки, де вказані події, що відбулися в певний історичний
період (тут: у 1648—1649 рр.). Їх необхідно скласти у хронологічній послідовності. Перемагає той учень/учениця, що швидше за всіх правильно виконає завдання.
25 січня 1648 р. Богдан Хмельницький оволодів Микитинською Січчю.
В кінці січня 1648 р. Богдан Хмельницький стає гетьманом.
В березні 1648 р. Богдан Хмельницький уклав договір про військово-політичний союз із кримським ханом Іслямом III Гераєм.
6 травня 1648 р. перемога в битві на Жовтих Водах.
26 травня 1648 р. перемога в битві під Корсунем.
Звільнення влітку 1648 р. козацьким військом Лівобережжя.
11-13 вересня 1648 р. перемога козаків в битві під Пилявцями.
У вересні 1648 р. облога Львова.
14 листопада 1648 р. повернення козацького війська на Наддніпрянщину.
25 грудня 1648 року в’їзд Богдана Хмельницького в Київ і оприлюднення програми побудови Української козацької держави
В липні 1649 р. поразка в битві під Лоєвом, проте наступ литовців зупинений.
В липні 1649 р. облога козацьким військом Збаража в липні 1649 р.
5 серпня 1649 р. битва під Зборовом, зрада татарами козацького війська.
17 серпня 1649 укладення Зборівського миру, за яким польський король визнавав автономію козацької держави.
2. Як військове мистецтво козаків допомогло їм здобути перемоги в битвах на Жовтих Водах, під Корсунем та Пилявцями?
Військо Хмельницького вміло використовувало облогу польського табору, засідку, раптовість, артилерію, завали з дерев та викопаних ровів.
3. Укажіть результати визвольного походу козацького війська до Галичини
Наслідком походу на Галичину стало закріплення програми побудови Української козацької держави, озвучене Богданом Хмельницьким в лютому 1649 р. в Переяславі на переговорах із польською делегацією на чолі з київським воєводою Адамом Кисілем та у квітні 1649 р. московським посольством Григорія Унковського в Чигирині.
4. Назвіть основні положення висунутої Б. Хмельницьким програми побудови Української козацької держави.
Держава мала виникнути в етнічних межах розселення українців. Основою державного устрою Української козацької держави мали стати порядки Війська Запорозького, поширені на все
її населення. В той же час Богдан Хмельницький був прихильником монархічної форми управління держави, що власне суперечило козацьким порядкам з виборністю органів влади. Гетьман вважав, що Українська козацька держава є правонаступницею Русі-України і що Польща має визнати її в давніх князівських кордонах.
5. Якими були основні події Збаразько-Зборівської кампанії?
У травні 1649 р. польські війська, порушивши лютневе перемир’я, рушили до південно-східної частини Волині та дійшли до Старокостянтинова. Богдан Хмельницький вирушив з козацьким військом Волинь. Поляки не очікували раптової появи козацьких полків і заховалися в Збаразькому замку.
Одночасно з півночі війська литовського гетьмана Януша Радзивілла рушили на Київ, але 31 липня 1649 були зупинені під Лоєвом військами полковника Кричевського. Хоч і козаки зазнали в битві поразки, але перемога для литовців виявилася надто важкою, і Радзивілл відмовився від подальшого походу на Київ.
Тим часом до Збаража на допомогу Б. Хмельницькому прибула підмога з Криму в 30 тисяч кінноти на чолі з Іслямом ІІІ Гераєм. Козацько-татарське військо чисельно в декілька разів переважало обложених поляків. На допомогу обложеним рушило військо польського короля, але Хмельницький вирішив не чекати його появи під стінами Збаража, а вирушив разом з татарами назустріч полякам і 5 серпня 1649 р. відбулася битва під Зборовом. Вона би стала переможною для козаків, але татарам було невигідне посилення Хмельницького і тому вони пішли на сепаратні перемовини з польським королем, зрадивши козаків. В результаті впевненої перемоги Богданом Хмельницьким здобуто не було, і підписаний Зборівський мир не задовольняв козацькі сили.
6. У чому були здобутки та втрати повстанців унаслідок укладення Зборівського договору?
Не зважаючи на ряд поступок, Річ Посполита погоджувалася лише на автономію України, про повну незалежність Війська Запорозького мова не велася, що викликало незадоволення козацтва і української спільноти в цілому.
Так, згідно умов Зборівського договору, польський король визнавав самоврядування Війська Запорозького на території Брацлавщини, Київщини і Чернігівщини. По суті, Українська козацька держава була визнаною автономним утворенням у складі Речі Посполитої. На його території не могло перебувати польське військо. Козацький реєстр нараховував 40 тис. козаків. Більша частина козацтва, що не потрапила до реєстру, мала повертатися до своїх панів, що не могло не викликати спротиву в їх середовищі. Поляки натомість мусили підтвердити давні права і привілеї Війська Запорозького. На територіях Брацлавського, Київського і Чернігівського воєводств уряд Речі Посполитої зобов’язувався призначати на управлінські посади лише представників православної шляхти.
7. Колективне обговорення. Чим період 1648—1649 рр. у Національно-визвольній війні відрізнявся від козацько-селянських повстань 20—30-х рр. XVII ст.?
Період Національно-визвольної війни 1648-1649 рр. в порівнянні з козацько-селянськими повстаннями 20—30-х рр. XVII ст. вирізнявся розмахом подій, їх масштабністю.
9. Продовжте складання таблиці «Національно-визвольна війна українського народу середини
XVII ст.» (с. 76).
10. Робота в парах. Обговоріть і запропонуйте розв’язання історичної задачі. Український історик ХХ ст. В. Липинський вважав, що наказний гетьман М.-С. Кричевський своєю жертовністю врятував повстанське військо від катастрофи опинитися між двох вогнів. Поясніть, як ви розумієте таку думку.
Наказний гетьман Кричевський у битві під Лоєвим (31 липня 1649 року) зупинив просування литовського війська в напрямку Києва в той час, коли Богдан Хмельницький був у поході на заході України (Збаразько-Зборівська кампанія). Хоч у битві Кричевський зазнав поразки, але наступ литовського князя Радзивілла (союзника поляків) був зупинений, що унеможливило ворогу вести наступ на двох напрямах одночасно.